French
DeutschСтрілеча — Вікіпедія
| село Стрілеча | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Харківський район |
| Громада | Липецька сільська громада |
| Облікова картка | Стрілеча |
| Основні дані | |
| Засноване | 1695 (329 років) |
| Населення | 1637 |
| Площа | 1,4 км² |
| Густота населення | 1169,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62411 |
| Телефонний код | +380 57 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°18′10″ пн. ш. 36°23′54″ сх. д. / 50.30278° пн. ш. 36.39833° сх. д.Координати: 50°18′10″ пн. ш. 36°23′54″ сх. д. / 50.30278° пн. ш. 36.39833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 154 м |
| Водойми | р. Харків |
| Відстань до обласного центру | 52 км |
| Відстань до районного центру | 52 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62410, Харківська обл., Харківський р-н, с-ще Глибоке, вул. Шкільна,5 |
| Сільський голова | Юрій Миколайович Кудіков |
| Карта | |
  Стрілеча | |
 Стрілеча | |
| Мапа | |
 | |
Стріле́ча — село (кол. слобода) в Україні, біля вершини річки Харків[1], у Липецькій сільській громаді Харківського району Харківської області. Населення становить 1637 осіб. До реформи 2020 року орган місцевого самоврядування — Глибоківська сільська рада, Харківський район (1923—2020); до 1923 року — у Веселівській волості Харківського повіту.
Географія[ред. | ред. код]
Село Стрілеча розташоване на лівому березі річки Харків, вище за течією примикає державний кордон з Росією, нижче за течією примикає Трав'янське водосховище, на відстані 5 км розташоване село Глибоке, на протилежному березі — село Журавлівка (Бєлгородська область). Селом тече пересихаючий струмок із загатою.
Відстань до обласного та районного центру становить 52 км і проходить автошляхом міжнародного значення E105, із яким збігається з автошляхом М20 та місцевого значення. У селі розташований пункт контролю через державний кордон з Росією Стрілеча — Журавлівка.
Історія[ред. | ред. код]
Слобода Стрілеча заснована українськими стрільцями для оборони земель від набігів татар. Вперше слобода згадується в давньо-московській межовій виписці 1695 року.
У 1810 році Стрілеча стає власністю поміщиці Н. М. Степанової. Будучи людиною надзвичайно релігійною, вона у 1835 році звела в селі кам'яну Миколаївську церкву, яка не збереглася. 7 жовтня 1846 року відкритий Верхньо-Харківський Свято-Миколаївський дівочий монастир, третій з найбагатших монастирів Харківської єпархії (у 1917 році)[2].
За даними на 1864 рік, у власницькому селі Стрілече (рос. дореф. Стрѣлечье) Веселівської волості Харківського повіту мешкало 567 осіб (277 чоловічої статі та 290 — жіночої), налічувалось 50 дворових господарств, існувала православна церква та Верхньо-Харківський Свято-Миколаївський дівочий монастир[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1421 особи[3].
У Незалежній Україні[ред. | ред. код]
9 серпня 2018 року в селі Стрілеча відбулася естафета пам'яті з нагоди 75-ї річниці визволення Харківського району від німецько-фашистських загарбників[4][5].
12 червня 2020 року Глибоківська сільська рада, в ході децентралізації, об'єднана з Липецькою сільською громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, село у складі новоутвореного Харківського району[6].
Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]
16 квітня 2020 року психічнохворий пацієнт, який заразився COVID-19, утік з Харківської обласної інфекційної лікарні. Перед тим його доставили з обласної психіатричної лікарні у селі Стрілеча[7]
Станом на 26 квітня 2020 року в Харківській обласній психіатричній лікарні було виявлено 11 випадків коронавірусу, також захворіло троє медичних працівників[7][8][9] У селі було встановлено КПП та проведені протиепідемічні заходи.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
З початку російського вторгнення в Україну, з лютого 2022 року село перебувало під російською окупацією, на той час налічувалося 1600 мешканців.
12 вересня 2022 року село звільнене Збройними силами України в ході контрнаступу[10]. 247-й окремий батальйон 127-ї окремої бригади ЗСУ завдав розгрому 200-й бригаді російської армії[11].
18 вересня 2022 року в селі Стрілеча медичні працівники намагалися здійснити евакуацію пацієнтів психіатричної лікарні. Через масовані обстріли російських окупантів із 600 пацієнтів, які знаходилися у лікувальному закладі, вдалося евакуювати лише 30. Під евакуації загинули 4 медичних працівника та 2 пацієнта поранені[12].
5 грудня 2022 року село зазнало обстрілів з різнокаліберної артилерії з боку російського агресора.[13]
25 грудня 2022 року російський агресор завдав мінометних та артилерійських обстрілів у районі населеного пункту.[14]
02 лютого 2023 року село потрапило під обстріл російського аресора.[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
с. 19, pdf page 118, № 357: рос. дореф. Стрѣлечье, с.вл., Харьковскій уѣздъ, при вершинѣ рѣки Харькова. 50 дворовъ, 277 м. 290 ж. Церковь православная. Дѣвичій монастырь - ↑ Кошти для існування монастирі одержували від відсотків з капіталів, які їм належали, від оренди земель, доброчинних надходжень від богомольців. Особливо забезпеченими [серед монастирів Харківської єпархії] на 1917 рік були Святогорська Успенська Пустинь (2.449 дес. землі, капітал на 231.000 крб.), Ряснянський Свято-Дмигрієвський монастир (4.348 дес. землі, капітал - 265.000 крб.), Верхньо-Харківський Миколаївський монастир (1.999 дес. землі та капітал - 150.000 крб.), ... // стор. 50, Кравченко O. B. Благодійні заклади і товариства православної церкви в Харківській єпархії (XIX - поч. XX ст.) / стор. 47-51 // Історія України. Маловідомі імена, події, факти : Збірник статей. Випуск 16. 2001
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Жителі прикордонних сіл не почуваються в безпеці
- ↑ Естафета пам'яті з нагоди 75-ї річниці визволення Харківського району від фашистських загарбників у с. Стрілеча
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б У психлікарні на Харківщині спалах коронавірусу, встановили КПП. Українська правда. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ У психіатричній лікарні на Харківщині — 11 хворих на коронавірус. suspilne.media. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ На Харківщині запровадили карантин у селі, де в психлікарні виявили 11 випадків COVID-19. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ На Харківщині ЗСУ звільнили село Стрілеча на кордоні з рф (відео). 057.ua (укр.). Процитовано 12 вересня 2022.
- ↑ На Харківщині звільнили ще кілька населених пунктів: список. unian.ua. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Окупанти обстріляли медичний персонал і пацієнтів під час спроби евакуації — є загиблі. bykvu.com. Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ ЗСУ за добу відбили атаки росіян біля 13 населених пунктів. Волинські новини. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ На Харківщині окупанти обстріляли Куп'янський район та Вовчанськ, є поранена. Слово і Діло (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Двоє людей поранені через ранкові обстріли Куп’янського району – Синєгубов. Радіо Свобода (укр.). 2 лютого 2023. Процитовано 10 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл Української РСР
- Погода в селі Стрілечому [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |