Сєверо-Гундорівський — Вікіпедія

Селище Сєверо-Гундорівський
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Сорокинська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 1177 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 94427
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°22′11″ пн. ш. 39°53′00″ сх. д.H G O
Водойма річка Сіверський Донець


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Карта
Сєверо-Гундорівський. Карта розташування: Україна
Сєверо-Гундорівський
Сєверо-Гундорівський
Сєверо-Гундорівський. Карта розташування: Луганська область
Сєверо-Гундорівський
Сєверо-Гундорівський
Мапа

Сєверо-Гундорівський — селище в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року є окупованим.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Історія[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 1496 осіб, з них 6,02% зазначили рідною мову українську, 93,38% — російську, а 0,6% — іншу[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.