French
DeutschПопасна — Вікіпедія
| Попасна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Сєвєродонецький район | ||||||||
| Громада | Попаснянська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA44120070010080343 | ||||||||
| Засноване | 1878 | ||||||||
| Колишня назва | імені Л. М. Кагановича (1938—1943) | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 20 600 (01.01.2018)[1] | ||||||||
| Площа | 29 км² | ||||||||
| Густота населення | 725 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 93309 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6474 | ||||||||
| Координати | 48°38′00″ пн. ш. 38°22′48″ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 244 м | ||||||||
| Водойма | річки: Балка Пилипчата, Балка Комишуваха, Балка Калинова | ||||||||
| Назва мешканців | попасня́нин, попасня́нка, попасня́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Попасна | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 99 км | ||||||||
| - автошляхами | 85 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 93300, Луганська область, м. Попасна, площа Миру, буд. 2 | ||||||||
| Міський голова | Ханатов М. (Керівник Попаснянської ВЦА) | ||||||||
|
| |||||||||
Попа́сна — місто в Україні, адміністративний центр Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області та колишній центр ліквідованого Попаснянського району Луганської області України. Засноване в 70-ті роки XIX ст. у зв'язку з будівництвом Донецької залізниці. Місто розташоване в південно-західній частині області, за 90 км від обласного центру. За даними на 1 січня 2018 року в місті Попасна проживало 20 600 осіб.
Місто було майже повністю зруйноване під час бойових дій у лютому-травні 2022 і тимчасово окуповане Російською Федерацією з 8 травня 2022 року[2][3].
Географія[ред. | ред. код]
Поблизу міста проходить Т 05-04. На південно-західній частині міста бере початок річка Балка Пилипчата. У місті бере початок річка Балка Комишуваха. У південній частині міста бере початок Балка Калинова.
Історія[ред. | ред. код]
Назву місто дістало від хутора Попасна[джерело?], який належав місцевому поміщикові і був базою для випасу овець[джерело?]. Первісна назва хутора — Кленовий: за поширення клену[джерело?].
У 1850 році почалося будівництво Донецької Кам'яновугільної залізниці, а в 1878 пішли перші поїзди з Попасної до Дебальцевого та Краматорська. У цьому ж році був побудований залізничний вокзал станції Попасна. З 1910 року Попасна стала великим залізничним вузлом. З 1912 по 1931 рік були побудовані завод силікатної цегли, паровий млин, скляний завод (евакуйований з Польщі), три школи, клуб, бібліотека, вагонне і локомотивне депо, вагоноремонтний завод.
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 416 людей[4].
24 жовтня 1938 року Попасній був офіційно присвоєний статус міста. До 1944 року місто мало назву імені Л. М. Кагановича. У роки війни місто було сильно зруйноване. Але вже з 1944 року, після звільнення, місту повернули назву «Попасна» і в ньому почали відновлювати виробництво. Після війни з'явилися такі підприємства як хлібокомбінат, завод продтоварів, швейна фабрика, молокозавод.
У 1955 році тут діяли кілька підприємств з обслуговування залізничного транспорту, скляний завод, молочний завод, хлібопекарський комбінат, три середні школи, три семирічні школи, дві школи робітничої молоді, початкова школа, 5 бібліотек, стадіон[5].
У 1974 році чисельність населення становила 30,3 тис. осіб, найбільшими підприємствами були вагоноремонтний завод, завод металовиробів, скляний завод, молокозавод і швейна фабрика.
У січні 1989 року чисельність населення становила 30 257 осіб[6], тут діяв вагоноремонтний завод, завод металовиробів, склозавод і швейна фабрика[7].
Війна на сході України[ред. | ред. код]
З 2014 року місто перебуває в зоні бойових дій війни на сході України.
22 липня, у межах АТО, українські військові підрозділи і добровольчий батальйон «Донбас» звільнили Попасну від угруповань бойовиків ЛНР.[8]
2 вересня 2014 року проросійські сили обстріляли місто, вогонь вівся з боку міст Ірміно та Первомайськ, через обстріли пошкоджено лінії вагоноремонтного заводу, відбулися руйнування у приватному секторі. Жителі Попасної полишали місто[9].
30 вересня близько 9:30 проросійські бойовики почали обстріл Попасної ракетними системами залпового вогню «Град», горіла станція швидкої медичної допомоги, були вбиті та поранені[10]. 3 жовтня відбувся черговий обстріл міста терористами. 4 жовтня близько 12:40 терористи обстріляли вагонний завод, о 15:45 — другий обстріл, одна людина загинула, 10 зазнали поранень, троє тяжкопоранених; пошкоджені житлові будинки та газопровід, місто відключено від газопостачання[11]. 8 жовтня вранці бойовики починають інтенсивний обстріл із мінометів Попасної, голова Луганської ОДА Геннадій Москаль повідомив, що телефонічний зв'язок з містом перервано[12]. Через обстріл бандформуваннями з «Градів» — 15 пострілів — 22 жовтня одна людина загинула і двох поранено. Того ж дня пресцентр АТО заявляє, що дана інформація не відповідає дійсності: «Обстановка в районі н.п. Попасна стабільна, інформація про сьогоднішні обстріли житлових кварталів міста та втрати серед мирного населення є такою, що не відповідає дійсності»[13]. 26 листопада близько 13-ї години Попасну обстріляли із «Градів» з боку міста Стаханов, трьох мешканців було поранено[14]. По уточнених даних, загинуло 2 людей[15].
29 листопада 2014 року після 10-ї години ранку бойовики обстріляли із систем залпового вогню «Град» Попасну, снаряди вибухнули в мікрорайоні «Черемушки». Від осколкових поранень загинув місцевий мешканець, а ще одна людина зазнала поранення. Крім того, пошкоджено дитячий садок, вибито вікна у школі та житловому будинку, перебито газопровід[16][17][18].
17 січня 2015 року бойовики обстріляли з «Градів» Попасну, одна людина загинула, четверо поранені; за уточненими даними загинуло двоє людей[19][20]. 25 січня в місті від осколків реактивного снаряду з «Граду» смертельно поранило 50-річного чоловіка[21]. Загалом 26 січня внаслідок обстрілів міста терористами загинуло троє людей[22]. 27 січня Попасна пережила більше десяти обстрілів із «Градів», артилерії й мінометів, загинуло двоє мешканців[23]. 31 січня у Попасній від обстрілів зруйнований житловий будинок, господарка загинула під уламками, чоловік зазнав важких травми[24].
Наслідки обстрілу бойовиками м. Попасної, лютий 2015 рік | |||||||||||
 |  | ||||||||||
3 лютого увечері артилерійський снаряд влучив у житловий будинок, 77-річна господарка загинула на місці. Під завалами знаходять тіла загиблих від попередніх обстрілів — 52-річного чоловіка та 60-річного чоловіка, що загинув 2 лютого[25].
Станом на 9 лютого 2015 року в Попасній залишилося близько 4000 мешканців[26]. 11 лютого практично не припинялися обстріли Попасної та періодичні спроби бойовиків увірватися в місто, від поранень у першій половині дня помер один мирний мешканець, ушкоджень зазнали троє, третина міста знеструмлена[27]. 11 лютого — внаслідок обстрілів терористами із артилерії та «Градів» — загинув один і поранені п'ятеро мирних мешканців[28]. 15 лютого о 00.20 терористи з боку окупованого Первомайська обстріляли Попасну із систем «Град», загинули 87-річний чоловік та 69-річна жінка[29].
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Російські загарбники стали обстрілювати місто невдовзі після початку повномасштабної збройної агресії в лютому 2022 року.
В другій половині квітня 2022 року ворогу вдалось захопити половину міста, точились запеклі вуличні бої, артилерійські обстріли. За словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая «вцілілі будинки у Попасній відсутні». На той час медичну допомогу в місті надавали тільки військові медики, а за даними міської влади під час боїв загинуло не менше ста місцевих мешканців[30].
З захопленої частини міста ворог примусово депортував населення до окупованих територій. Евакуація мирних мешканців до вільної України була сильно ускладнена постійними обстрілами. В місті залишилось понад 2,5 тисячі людей[30].
8 травня 2022 року українським військовим довелось відійти на підготовлені позиції, місто опинилось під російською окупацією[31]. [32].
2 липня 2022 року в місті спочатку зайнявся, а потім вибухнув російський склад боєприпасів[33][34].
27 жовтня 2022 року з'явились заяви, що окупанти не збираються відбудовувати місто Попасна. Окупантами розглядають ідеї переселення людей в інші окуповані міста: Первомайськ, Золоте, Лисичанськ, Сєвєродонецьк.[35].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року 49,44 % населення міста вказали українську мову рідною, 50,31 % — російську, 0,25 % — інші мови[36].
Економіка[ред. | ред. код]
Економіка міста переважно орієнтована на залізничний транспорт і вугільну промисловість.
Тут діють вагоноремонтний завод, локомотивне депо, вагонне депо[37]і хлібоприймальне підприємство[38].
ЗМІ[ред. | ред. код]
Попасна.City — міське інтернет-видання, запущене у липні 2018 року колективом газети «Попаснянський вісник» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[39]
Архітектура[ред. | ред. код]
- Свято-Миколаївський храм (22.05.1909 р.)
- Палац культури залізничників(1928 р.), зараз Будинок науки і техніки.
- Палац культури вагоноремонтного заводу (1953 р.), з 1991 року — районний будинок культури.[40]
-
Св.Миколаївський храм -
Будинок науки і техніки -
Залізничний вокзал -
Житловий будинок 1940 року
Парки та площі[ред. | ред. код]
- Сквер «Єднання сердець» — у сквері знаходиться скульптура і місток для закоханих;
- Парк імені Калюжного — з фонтаном відреставрованим у 2019-у році;
- Сосновий бір — знаходиться на околицях мікрорайону Скляний;
- Площа Миру — на площі розташований фонтан з підсвіткою[41]
Пам'ятники, скульптури та мурали[ред. | ред. код]
- Пам'ятник «Історичний кип'ятильник» — присвячений герою книги «12 стільців». Встановлений на залізничному вокзалі станції Попасна у 2018-у році;
- Мурали французького художника Жюльєна Маллана;
- Мурал — державний Герб України на фоні прапора.[41]
Культура[ред. | ред. код]
Фестивалі[ред. | ред. код]
- «Паславский-Fest» — фестиваль сучасної української пісні, присвячений воїну АТО — Марку Паславському, який захищав Попасну і загинув в Іловайську;
- Фестиваль борщу — проходить у вересні;
- Фестиваль вареників — проходить у лютому-березні.[41]
Краєзнавчий музей[ред. | ред. код]
Попаснянський районний краєзнавчий музей заснований на базі колишнього шкільно-заводського музею. Організатором і беззмінним керівником музею був ветеран Другої світової війни, «Відмінник народної освіти», Почесний громадянин м. Попасна — Семен Петрович Іофе.[42]
З 1952 року разом з учнями середньої школи № 45 він почав збирати різні старовинні речі.
09.05.1975 р. відбулося урочисте відкриття музею у окремому приміщенні по вул. Герцена, буд.3. 15.02.2002 р. рішенням сесії районної Ради музею присвоєно статус районного краєзнавчого музею. Колекція районного краєзнавчого музею м. Попасна нараховує понад 13 тисяч одиниць зберігання — це пам'ятки археології, зібрання нумізматики, документи, твори мистецтва й побутові речі. Музейну експозицію розгорнуто на площі 492 м² у 9 залах, де представлено майже 10 тисяч оригінальних експонатів, експозиція складається з наступних відділів:
- «Виникнення життя на землі»
- «Природа краю»
- «Історія краю періоду — кін. ХІХ — поч. ХХ ст.»
- «Історія краю з 1905 до кінця 1930 рр.»
- «Історія краю періоду Другої світової війни з 1941 по 1945 рр.»
- «Мистецтво Попаснянщини»
- «АТО».
Віртуальна подорож музеєм[43]
Екскурсійні дні: з вівторка по суботу з 8:00 до 17:00.
- Світлини
-
Комутатор Еріксон -
Фільтр питної води -
Годинник -
Крученик -
Ліхтарі -
Перепустки до ВРЗ -
Черепиця
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Уродженці міста[ред. | ред. код]
- Бережний Владислав Олегович (1996—2019) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[45]
- Іванченков Андрій Вікторович (13.03.1972 – 02.04.2023) — український військовий, старший сержант 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року[46].
- Комаровський Олексій Валентинович (нар. 1974) — український кіносценарист, драматург, педагог
- Павловський Валерій Володимирович (* 1939) — радянський філософ.
- Петров Євген Анатолійович (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Пугач Валерій Михайлович (* 1945) — український фізик-ядерник, доктор фізико-математичних наук
- Савельєв Олег Миколайович (1928—1999) — лікар-гігієніст, доктор медичних наук, професор Буковинського медичного університету[47].
- Шевченко Віктор Порфирович (нар. 1908) — український архітектор.
Загинули в боях за місто[ред. | ред. код]
- 16 березня 2022
- Веклюк Василь Йосипович (1962—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Положевич Олександр Олександрович (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 20 березня 2022
- Пилюк Олег Миколайович (1993—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- Шарлай Костянтин Петрович (1973—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- 21 березня 2022
- Дельцов Леонід Олександрович (1979-2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- Новак Олександр Іванович (1979—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Пиглюк Михайло Романович (1981—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Тітик Ростислав Петрович (1994—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 23 березня 2022
- Дзизюк Олексій Іванович (1974—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Сафроненко Юрій Юрійович (1979—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 24 березня 2022
- Кіхтяк Ігор Ярославович (1971—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 3 квітня 2022
- Задирака Владислав Анатолійович (1997-2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 6 квітня 2022
- Горковчук Максим Вікторович (1980—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 8 квітня 2022
- Ільков Олександр Володимирович (1975-2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
- 10 квітня 2022
- Гапон Ярослав Михайлович (2000—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- 6 травня 2022
- Максимов Микола Валерійович (1987—2022) — український військовий, сержант 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фонтан -
Площа -
Попасна -
Байбак-фест 2018 -
будинок -
-
Також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- информация о городе Попасная (рос.)
- Календар пам'ятних дат м. Попасна
Література[ред. | ред. код]
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання[ред. | ред. код]
Попасна.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Попасної.
Туристичний путівник Попасною: як доїхати, де зупинитися, як розважитись у місті.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Українські військові відійшли від Попасної на міцніші позиції, - голова Луганської ОВА. Еспресо TV. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Людські голови на паркані. Попасна поринула у середньовіччя. Попасная.City. 05 серпня 2022.
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 407—414 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 30 березня 2016.
- ↑ Попасная // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 35. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1955. стр.152
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
- ↑ Попасная // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 2. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.181
- ↑ Звільнення Попасної в рамках АТО
- ↑ Попасна обстріляна бойовиками, жителі масово залишають місто, — ЗМІ
- ↑ Терористи обстрілюють Попасну з «Градів». Є вбиті і поранені
- ↑ Донські бойовики-«казаки» обстрілюють Попасну: один загиблий, 10 поранених
- ↑ Бойовики почали масований обстріл Попасної, — ОДА
- ↑ Штаб АТО спростував обстріл Попасної[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Попасну обстріляли з «Градів», поранені троє мирних мешканців
- ↑ За добу загинуло двоє цивільних осіб, ще 8 отримали поранення — Штаб АТО
- ↑ Бойовики накрили Попасну «Градами», загинула людина. Еспресо.tv. 29.11.2014.
- ↑ Терористи обстріляли Попасну з «Градів». Є жертви. Українська правда. 29.11.2014.
- ↑ Москаль: одна людина загинула, двоє поранені через обстріли бойовиками Попасної на Луганщині. Радіо Свобода. 30.11.2014.
- ↑ Бойовики накрили «Градами» Попасну. Один загиблий, четверо поранені
- ↑ Вночі Луганщину обстрілювали з «Градів» — Г.Москаль
- ↑ Луганщину обстріляли 44 рази, загинуло двоє людей, — Москаль
- ↑ Під час обстрілів бойовиками Попасної загинуло 3 людини
- ↑ Російські «козаки» обстріляли вагоноремонтний завод у Попасній, є загиблі
- ↑ На Луганщині цієї ночі від рук терористів загинуло троє мирних мешканців
- ↑ Москаль: Попасна знову опинилась під обстрілами бойовиків. Гинуть мирні мешканці
- ↑ У Попасній залишилося близько 4 тис. мешканців — мер
- ↑ Москаль: Терористи намагаються увірватися у Попасну, по місту постійно б'ють «Градами»
- ↑ За добу бойовики зруйнували в Станиці Луганській понад 30 будинків. Є вбиті та поранені
- ↑ Попри перемир'я бойовики вночі обстріляли Попасну: загинули мирні мешканці
- ↑ а б Загарбники контролюють половину Попасної і депортують звідти людей до «лнр» - Гайдай. Укрінформ. 21 квітня 2022.
- ↑ Українські воїни відійшли від Попасної на заздалегідь підготовлені позиції - Гайдай. Укрінформ. 8 травня 2022.
- ↑ Попасна: життя між окупаціями. Суспільне. 22 липня 2022.
- ↑ Грандіозний вибух російського складу боєприпасів у Попасній після точного ураження від ЗСУ. ВІДЕО. Цензор.нет. 2 липня 2022.
- ↑ ЗСУ у Попасній знищили склад боєприпасів росіян: на відео потрапив потужний вибух. Мілітарний. 2 липня 2022.
- ↑ Окупанти не збираються відбудовувати зруйновану Попасну – Гайдай. Українська правда. 27 жовтня 2022.
- ↑ Банк даних — перепис 2001
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 88/95-ВР від 3 березня 1995 р. «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України № 1000 від 22 серпня 1996 р. «Про утворення Державної акціонерної компанії „Хліб України“»
- ↑ Попасная.City: зачем мы создали новый сайт нашего города. Попасная.City (рос.). Процитовано 17 січня 2020.
- ↑ «Байбак-fest» 2018
- ↑ а б в Гоу в Попасную! Город с французскими муралами, гастрофестивалями и скульптурами, приносящими счастье. Свои.City (рос.). Процитовано 23 січня 2020.
- ↑ Іофе Семен Петрович
- ↑ Віртуальна подорож музеєм. TravelboxVR.
- ↑ Попасна стала містом-побратимом Івано-Франківська
- ↑ Полеглого у бою нашого земляка Владислава Бережного нагороджено почесною відзнакою «За вільну Луганщину»
- ↑ Пішов із життя Захисник Андрій Іванченков. http://pyriatyn.org.ua. 8 квітня 2023.
- ↑ Пам'яті професора Савельєва Олега Миколайовича — науковця та педагога[недоступне посилання з липня 2019]
| |||||||||||