Транспорт Парагваю — Вікіпедія

Транспорт Парагваю
	Транспортна система Парагваю (англ.)
Територія
Площа	406,7 тис. км² (60-те)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Сьєрро-Перо (842 м)
Повітряний
Аеропортів	799 (9-те)
Наземний
Автошляхів	32,1 тис. км (95-те)
Залізниць	30 км (133-тє)
Водний
Узбережжя	0 км
Водних шляхів	3,1 тис. км (32-ге)
Адміністрування
Орган	Міністерство ЖКГ та зв'язку
Голова	міністр Рамон Хіменес Гаона

Транспорт Парагваю представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 406 752 км² (60-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — видовжена в субмеридіональному напрямку, складається з двох частин розділених річкою Парагвай — північно-західної рівнинної (Гран-Чако) та південно-східної підвищеної; максимальна дистанція з півночі на південь — 925 км, зі сходу на захід — 660 км^[2]^[3]. Географічне положення Парагваю дозволяє країні контролювати сухопутні й річкові транспортні шляхи між країнами Південної Америки^[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Докладніше: Автомобільний транспорт Парагваю

Загальна довжина автошляхів у Парагваї, станом на 2010 рік, дорівнює 32 059 км, з яких 4 860 км із твердим покриттям і 27 199 км без нього (95-те місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Парагваю та Номерні знаки Парагваю

Залізничний[ред. | ред. код]

Докладніше: Залізничний транспорт Парагваю

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 30 км (133-тє місце у світі), з яких 30 км стандартної 1435-мм колії^[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

Докладніше: Цивільна авіація Парагваю

У країні, станом на 2013 рік, діє 799 аеропортів (9-те місце у світі), з них 15 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 784 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 7 (23);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 5 (290);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (471)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 5 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 452 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,6 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Парагвай є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ZP, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Парагваю мають літерний код ІКАО, що починається з — SG^[1].

Див. також: Авіакомпанії Парагваю та Аеропорти Парагваю

Водний[ред. | ред. код]

Докладніше: Водний транспорт Парагваю

Морський[ред. | ред. код]

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 19 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (96-те місце у світі), з яких: суховантажів — 13, контейнеровозів — 3, пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 1, ролкерів — 1^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 6 (Аргентини — 5, Нідерландів — 1)^[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 3 100 км (32-ге місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Парагвай і Парана.

Головні річкові порти країни: Асунсьйон, Віллета, Сан-Антоніо і Енкорасьйон на Парані.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Докладніше: Міський громадський транспорт Парагваю

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство житлово-комунального господарства та зв'язку. Станом на 25 липня 2016 року міністерство в уряді Орасіо Картеса очолював Рамон Хіменес Гаона^[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Економіка Парагваю

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Paraguay : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Paraguay : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською[ред. | ред. код]

(рос.) Парагвай // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — С. 312.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.