Турківський повіт — Вікіпедія
Округ | Стрийський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Турка |
Створений | 1854 |
Площа | 1458,343 км² (1880) |
Населення | 55 935 (1880) |
Найбільші міста | Турка |
Турківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Турка.
Австро-Угорщина[ред. | ред. код]
Турківський повіт був заснований 1854 році за часів Австрійської імперії.
У 1867 р. до Турківського повіту приєднаний Боринський повіт.
У 1880 р. повіт поділявся на 72 кадастральні гміни. За переписом 1880 р. в повіті було 55 935 мешканців, серед них: 49 049 греко-католиків, 1 305 римо-католиків, 5 598 юдеїв і 3 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 50 053 особи, польською — 1 450, німецькою — 4 3533, іншими — 9.[1]
У складі ЗУНР[ред. | ред. код]
Повітовим комісаром і головою Повітової УНРади був обраний Всеволод Ріпецький, адвокатський кандидат у Самборі. Керівником громад повіту (старостою) став Омелян Лісікевич, судовий радник. Міським комісаром обраний Андрій Федорика, а делегатом до УНРади — о. Іван Федевич, катехит народних шкіл (УНДП).[2]
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією[ред. | ред. код]
Турківський | |
---|---|
пол. Powiat turczański | |
| |
Місто | Турка |
Найбільше місто | Турка |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Станіславське, Львівське |
Гміни | 74 |
Населення | |
- повне | 76 645 (1921) |
- густота | 52,5 |
Площа | |
- повна | 1 459 км² |
Дата заснування | 1867 |
Дата ліквідації | 17 січня 1940 |
| |
Після окупації поляками Західно-Української Народної республіки повіт у 1920 р. був включений до складу новоутвореного Станіславського воєводства Польщі. До складу повіту входило 115 поселень (з них 1 місто, 73 сільські гміни і 41 фільварок) зі 13 755 житловими будинками. Площа повіту — 1 459 км². Загальна чисельність населення повіту складала 76 645 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 62 559 — греко-католики, 4 432 — римо-католики, 9 608 — юдеї, 46 — інших визнань[3].
Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]
17 квітня 1931 р. Турківський повіт було вилучено зі Станіславського воєводства і приєднано до Львівського. 1 квітня 1932 р. Старосамбірський повіт було скасовано, і значна його частина була приєднана до Турківського повіту[4], внаслідок чого територія повіту ще збільшилася.
1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села[5]. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Внаслідок поділу утворилися 13 сільських гмін і 1 міська.
Турківський повіт був найбільшим повітом Львівського воєводства. Включав одне місто — Турка.
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
містечко Турка — місто з 1934 р.
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
Кількість:
1920—1932 — 73
1932—1934 рр. — 98
1934—1939 рр. — 13
Населення[ред. | ред. код]
У 1907 році українці-грекокатолики становили 86 % населення повіту[6].
У 1939 році в повіті проживало 126 680 мешканців (110 145 українців-грекокатоликів — 86,95 %, 840 українців-латинників — 0,66 %, 4 550 поляків — 3,59 %, 10 790 євреїв — 8,52 % і 355 німців та інших національностей — 0,28 %)[7].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 114 457 населення ніби-то було аж 26 083 (22,79 %) поляків при 80 483 (70,31 %) українців, 7 552 (6,6 %) євреїв і 94 (0,08 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецьким 1943) переписами.
СРСР[ред. | ред. код]
27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Дрогобицької області[8].
17 січня 1940 р. повіт поділений на райони — кожен із кількох ґмін:
- Боринський — зі ґмін Бориня, Висоцко Вижне, Завадка, Комарнікі, Маткув і Сянкі;
- Стрілківський — зі ґмін Лаврув, Ломна, Розлуч і радянської частини ґміни Сянкі;
- Турківський — з міської ґміни Турка та сільських Турка, Ясьонка Масьова і радянської частини ґміни Тарнава Нижня .
Третій Райх[ред. | ред. код]
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Турківський повіт, який 11.08.1941 був підпорядкований Самбірському окружному староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor). Відновлений був також і поділ на ґміни. 15 листопада 1941 частини волостей (ґмін) Нижня Тернава і Сянки, які перебували в німецькій зоні окупації 1939-1941 рр., були відокремлені від крайсгауптманшафту Санок сусіднього дистрикту Краків і повернено до Турківського повіту.
1 липня 1943 створено Турківський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Turka), який 1 серпня 1943 разом із Самбірським повітом був підпорядкований Дрогобицькому окружному староству.
Післявоєнна доба[ред. | ред. код]
Після повторної радянського приєднання на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони. Польщі віддані частини гмін Тарнава Нижня і Сянкі. У 1951 році внаслідок Угоди про зміну кордонів від 15 лютого 1951 року Польщі віддані частина гміни Ломна (з селами Бистре, Лип'я, Михновець і Хащів, в Україні залишились села Бережок, Боберка, Грозьово, Дністрик, Дністрик-Дубовий, Жукотин, Лімна, Лопушанка) і краєчок гміни Лаврув.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Turczański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 641. (пол.)
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- ↑ Перепис 1921 року
- ↑ http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19320060036
- ↑ http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640553
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94-97
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 23 квітня 2017.
|
|
|