Четвертня — Вікіпедія

село Четвертня
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Тер. громада Колківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07080130270040918 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване XII ст.
Населення 1311
Площа 23,02 км²
Густота населення 56,95 осіб/км²
Поштовий індекс 44670
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°2′41″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 51.04472° пн. ш. 25.47528° сх. д. / 51.04472; 25.47528
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми Стир
Місцева влада
Адреса ради 44661, Волинська обл., Луцький р-н, селище Колки, вул. Грушевського, буд. 42
Карта
Четвертня. Карта розташування: Україна
Четвертня
Четвертня
Четвертня. Карта розташування: Волинська область
Четвертня
Четвертня
Мапа
Мапа

CMNS: Четвертня у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Четвертня́ — село в Україні, у Луцькому районі (раніше Маневицькому районі) Волинської області. Входить до складу Колківської селищної громади. Населення становить 1311 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Четвертня вперше згадується як місто наприкінці XIV ст. у «Списку міст руських ближніх і дальніх»(науковці датують його 70 — 90 рр XIV ст.). Дослідник В. Шульгач так пише про Четвертню: «Відоме з кінця XIV ст. : (похідне) „князъ алек(с)андро четвертенский“ (1387) „въ Четъверътни“ (1488)… похідне… від четверть».

Четвертня має давню й цікаву історію. Впродовж багатьох століть була родинним маєтком князів Четвертинських. На території села в урочищі «Дзідзінок» знаходиться давньоруське городище XII—XIII ст. , захищене глибокими ровами і валами. В XVI столітті внаслідок одруження дочки одного з Четвертинських з сином князя Збаразького Четвертня перейшла тимчасово у власність князів Збаразьких до 1608—1618 рр.. Потім вона знову стала власністю князів Четвертинських.

20 квітня 1571 року відбулася релокація Четвертні (підтвердження привілею на місто), згідно з якою було дозволено проводити в місті щотижневий торг і один ярмарок на рік. Так, місто Четвертня зафіксоване у 1572 році та поборовому реєстрі 1589 року. Відомі 6 документів XVI століття, де згадується Четвертня і її власники. Складений у Вільно 25 грудня 1552 року, документ свідчить про те, що «Кн. Богдана Четвертинська та її чоловік підскарбій Іван Андрійович дарують після смерті племіннику князя маршалку Петру Загоровському третю частину маєтків у Вишкові, Лукові, Четвертні, Навозі, Годомичах… на Волині».

Родина Четвертинських відзначалась своєю ревною обороною православ'я і щедрим меценатством. У 1437 році Олександр Четвертинський заснував у Четвертні Преображенський монастир. Сюди, на заклик Григорія Четвертинського, прибули зі своєю мандрівною друкарнею монахи Павло Домжив Люткович Телиця і Сильвестр. У цій друкарні в 1625 році був надрукований Псалтир з присвятою Григорію Четвертинському. Пізніше друкарня переїхала до Луцька. Окрасою села є церква Преображення Господнього, збудована в 1600—1604 роках, згідно тестаменту Анни Матвіївної Четвертинської її чоловіком Янушем Збаразьким.

У XVIII столітті, Четвертня знаходячись у власності шляхетської родини Гораїнів занепала і перетворилась на село. За описом 1798 року більша частина села була власністю князя Фелікса Четвертинського (39 дворів, 249 жителів). Під час інвентарної реформи 1847—1848 років у Четвертні налічувалось 199 ревізьких душ, 59 дворів.

Нині село нараховує близько 1300 чоловік, у ньому функціонують середня школа, бібліотека, будинок культури.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», село увійшло у склад Колківської селищної громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Маневицького району, село увійшло до складу новоутвореного Луцького району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1396 осіб, з яких 657 чоловіків та 739 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1311 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,77 %
російська 0,15 %
білоруська 0,08 %

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Кабінету Міністрів від 12 червня 2020 р. № 708-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Четвертня́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.557

Посилання

[ред. | ред. код]