Вікіпедія — Вікіпедія

Вікіпедія
Wikipedia
Головна сторінка багатомовного порталу Вікіпедії
Посиланняwikipedia.org
Гасло (девіз)Вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен
англ. The free encyclopedia that anyone can edit
КомерційнийНі
Типонлайн-енциклопедія
Реєстраціяза вибором
Мови309 мовних розділів в активному редагуванні (321 всього)
ВласникWikimedia Foundation
ЗасновникДжиммі Вейлз[5] і Ларрі Сенгер[6]
АвторДжиммі Вейлз, Ларрі Сенгер[1][2]
Започатковано15 січня 2001 (23 роки)
Рейтинг Alexa#6[3]
Адреса офісуМаямі, Флорида
Мова програмуванняPHP
Ліцензія контентуCC BY-SA 4.0
GFDL
CMNS: Вікіпедія у Вікісховищі

Вікіпе́дія (англ. Wikipedia, МФА[ˌwɪkɪˈpiːdɪə]) — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

Назва утворена від слів «вікі» (технології для створення сайтів) та «енциклопедія». Засновниками Вікіпедії є Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз[1]. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року.

Будь-хто, у кого є доступ до читання Вікіпедії, також може редагувати практично всі її статті. Вікіпедія — п'ятий за популярністю вебсайт у світі[3].

У сукупності випуски Вікіпедії охоплюють понад 62 мільйони статей, які залучають близько 2 мільярдів унікальних відвідувань на пристрої на місяць і понад 14 мільйонів редагувань на місяць (приблизно 5,2 редагування в секунду в середньому) станом на листопад 2023 року.[7] 26% трафіку Вікіпедії припадає на Сполучені Штати, далі йдуть Японія – 5,9%, Великобританія – 5,4%, Німеччина – 5%, Росія – 4,8%, а решта 54% розподіляються між іншими країнами, згідно з даними, наданими SimilarWeb.[8], що написані добровольцями з усього світу. Учасників Вікіпедії називають вікіпедистами. Як інтернет-довідник Вікіпедія є найбільшою і найпопулярнішою серед подібних сайтів. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедію вважають найповнішою енциклопедією, яку коли-небудь створювали за всю історію людства.

Матеріали Вікіпедії, як і інших проєктів Фонду Вікімедіа, є вільними до використання, розповсюдження та вдосконалення на умовах ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL, а сам сайт проєкту не містить рекламних банерів і працює завдяки добровільним пожертвам[9]. Деякі оператори мобільного зв'язку надають доступ до Вікіпедії без стягнення плати за Інтернет-трафік[прим. 1][10].

Однією з переваг Вікіпедії є можливість подання інформації рідною мовою — сайт складається з 352 мовних розділів. Найбільшою Вікіпедією за кількістю статей є англійська, яка містить понад 6 млн статей.

Історія

Вікіпедія почалась як братній проєкт Нупедії, безплатної англомовної онлайн-енциклопедії, статті до якої писали спеціалісти, після чого статті проходили процес формальної перевірки. Нупедія заснована 9 березня 2000 року і була власністю Bomis, Inc, компанії, що володіла також однойменним вебпорталом. Головними фігурами були Джиммі Вейлз, головний виконавчий директор Bomis, та Ларрі Сенґер, головний редактор Нупедії та згодом Вікіпедії. Нупедія спочатку публікувалась під власною ліцензією відкритого контенту, а потім перейшла на GNU Free Documentation License перед заснуванням Вікіпедії на наполягання Річарда Столмена[11].

Головна сторінка Англійської Вікіпедії станом на 30 березня 2001 року.

Заснували Вікіпедію Джиммі Вейлз і Ларрі Сенґер.[1][12][13] Вейлзу приписують визначення напрямку вільно редагованої енциклопедії,[14][15] а Сенґеру зазвичай приписують створення стратегії використання вікі для досягнення цієї мети.[16] 10 січня 2001 року Ларрі Сенґер запропонував у списку розсилки Нупедії створити вікі, як підготовчий проєкт для Нупедії.[17] Вікіпедія була формально запущена 15 січня 2001 року як один англомовний розділ на сайті www.wikipedia.com,[18] про відкриття оголосили в списку розсилки Нупедії.[14] Політика Вікіпедії про «нейтральну точку зору»[19] сформувалася в перші місяці, вона була схожа на політику „неупередженості“ Нупедії. Щодо іншого, то спочатку було відносно небагато правил і Вікіпедія функціонувала незалежно від Нупедії.[14]

Вікіпедія здобула своїх ранніх учасників від Нупедії, завдяки статтям на Slashdot та індексуванню пошуковими машинами. Вона виросла до 20000 статей і 18 мовних розділів до кінця 2001 року. На кінець 2002 року вона досягла 26 мовних розділів, 46 — на кінець 2003 і 161 мовний розділ був на останні дні 2004 року.[20] Нупедія і Вікіпедія співіснували поки колишні сервери не були відключені назавжди в 2003, а тексти були інкорпоровані у Вікіпедію. Англійська Вікіпедія минула двохмільйонну позначку 9 вересня 2007 року, ставши найбільшою енциклопедією, що коли-небудь існувала і перевершила навіть енциклопедію Юнле, що тримала рекорд рівно 600 років.[21]

Посилаючись на страх комерційної реклами та відсутність контролю у відчутному англоцентризмі Вікіпедії, користувачі іспанської Вікіпедії відокремились від Вікіпедії та створили Enciclopedia Libre в лютому 2002 року.[22] Пізніше цього року Вейлз оголосив, що Вікіпедія не буде розміщувати рекламу, а вебсайт змінив адресу на wikipedia.org.[23] Також було розпочато багато інших проєктів вікі-енциклопедій, які відрізняються філософією від відкритої та НТЗ редакційної моделі Вікіпедії. Wikinfo не вимагає нейтральної точки зору і дозволяє оригінальні дослідження. Нові проєкти на зразок Вікіпедії, такі як Citizendium, Scholarpedia, Conservapedia, а також Google's Knol, у якому статті мають більш творчий характер,[24] — було розпочато у відповідь на відчутні обмеження Вікіпедії, такі як політика щодо рецензування, оригінальних досліджень і комерційної реклами.

Динаміка росту 8 найбільших вікіпедій у період 2001—2010 роки

Проєкт набув популярности серед користувачів Мережі, і пізніше з'явилися розділи Вікіпедії іншими мовами (Див. також Wikipedia— багатомовний портал, який містить посилання на розділи Вікіпедії всіма мовами), з українською включно. (Див. Історія української вікіпедії.)

Англомовний розділ є найбільшим за обсягом у Вікіпедії, і однією з найбільших енциклопедій узагалі. До 9 вересня 2007 року титул найбільшої енциклопедії 600 років належав Енциклопедії Юнле. Станом на грудень 2007 року він містив понад 2 млн статей, а в березні 2010 вже більше ніж 3,2 млн. З 15 червня 2013 року другим за розміром є нідерландський розділ з понад півтора мільйона статей, обігнавши завдяки використанню ботів німецьку Вікіпедію (що до того була другою протягом 12 років). Усього ж є 321 розділ Вікіпедії різними мовами, хоча тільки 47 містять понад 200 000 статей на 12 травня 2021 року, серед яких і український, який має 1 348 967 статей.

Суть Вікіпедії

Мета

Джиммі Вейлз — один із засновників Вікіпедії і колишній голова Фонду Вікімедіа

Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз висловився про ідею Вікіпедії та суміжних проєктів:

Уявіть собі світ, в якому кожна людина може вільно ділитись знаннями всього людства[9].

Вікіпедія позиціонує себе як «вільна енциклопедія» (англ. The Free Encyclopedia[25]). Створюючи нові чи редагуючи наявні статті, користувачі публікують свій внесок на умовах вільних ліцензій Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported та GFDL. Матеріали Вікіпедії можна вільно використовувати, розповсюджувати та вдосконалювати на умовах цих ліцензій, що робить її частиною т. зв. «вільного вмісту» або «вільної культури».

Одним з найголовніших принципів Вікіпедії є дотримання авторського права: до статей можна додавати тільки власний текст або ті матеріали, на які користувач має відповідні авторські права. Лише так можна бути певними, що текст Вікіпедії можна законно вільно поширювати.

Окрім того, слово «free» в англійській мові означає також «безплатний». Вікіпедія та інші проєкти Фонду Вікімедіа працюють без розміщення рекламних банерів чи надання платних послуг. Використання Вікіпедії є повністю безплатним та вільним від реклами[9].

Створення та редагування текстів

Теперішній рушій Вікіпедії називається MediaWiki. Він написаний на PHP і поширюється безплатно за Суспільною Ліцензією GNU. Кожна сторінка може бути редагована анонімно чи від облікового запису користувача через його браузер з використанням полегшеної вікі-розмітки (за винятком окремих сторінок, які перебувають під підвищеною загрозою вандалізму).

Текст Вікіпедії не перевіряється ніякими офіційними організаціями; натомість у текст статей додають посилання на авторитетні джерела, за якими можна перевірити інформацію, а також уникають оригінальних досліджень. Вміст статей погоджується через консенсус на основі правил Вікіпедії.[1]

Сторінка історії редагувань, що прикріплена до кожної статті, зберігає запис усіх попередніх версій статті, хоча версії з наклепницьким змістом, кримінальними погрозами, розкриттям персональних даних та з порушенням авторських прав можуть згодом вилучатися. Ця функція дозволяє легко порівнювати старі та нові версії, скасовувати редагування, які редактор вважає небажаними чи відновлювати втрачений вміст.

Окрім того, в історії редагувань зберігається інформація про кожного автора того чи іншого редагування. Так інформація про авторство статей є завжди доступною, що відповідає вимогам авторського права та вільній ліцензії, на якій надається текст Вікіпедії.

Сторінка «Обговорення», що супроводжує кожну статтю, її використовують для того, щоб координувати зусилля кількох редакторів[26]. Постійні учасники також використовують «список спостереження» для статей, які їх цікавлять, щоб легко відслідковувати останні зміни в цих статтях, та мати змогу швидко скасовувати вандалізм. Широко використовують комп'ютерні програми, які називаються інтернет-ботами, для виконання багатьох однотипних редагувань, які неефективно робити вручну, наприклад виправлення поширених орфографічних помилок або створення статей стандартного вмісту, наприклад географічних.

Правила, що регулюють вміст

Принципи редагування Вікіпедії втілені в «п'яти основах» та численних політиках і настановах, що призначені формувати відповідний вміст. Навіть ці правила зберігаються у вікі-формі, і редактори Вікіпедії як спільнота пишуть і переглядають ці політики та рекомендації[27] і слідкують за їх виконанням — видаляють, додають шаблони із зауваженнями або змінюють статті, що не відповідають правилам. Правила різних Вікіпедій загалом дуже схожі, хоча можуть відрізнятися в деталях.

Окремим користувачам через голосування надають права адміністраторів. Такі користувачі можуть вилучати чи захищати окремі статті від редагування, блокувати користувачів-вандалів та виконувати інші адміністративні функції. Спільнота може також позбавляти адміністраторів їхніх прав.

Зображення типової «хвороби» вікіпедистів

Оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, одним з головних пунктів критики Вікіпедії часто стає те, що ніхто не відповідає за правильність і повноту інформації. Аби розв'язати цю проблему, до статей додають посилання на авторитетні джерела, щоб підтвердити ту чи іншу інформацію та дати можливість читачу самому перевірити її точність. Серед редакторів Вікіпедії це часто формулюється так: «верифікованість не означає істини» — тобто читачі, а не енциклопедія, в кінцевому підсумку відповідальні за перевірку правдивості статей і можуть формувати власні інтерпретації[28].

Згідно з правилами Вікіпедії, щоб стаття могла бути опублікована у Вікіпедії, вона повинна бути енциклопедичною і не бути словниковою чи схожою на таку[29]. Тема статті також повинна відповідати критеріям значущості[30], що зазвичай означає, що вона повинна бути достатньо розкрита в інших авторитетних джерелах, таких як провідні медіа чи академічні видання, незалежні від предмету статті. Крім того, Вікіпедія має поширювати знання, що встановлені і визнаються[31]. Іншими словами, вона не може містити, наприклад, нову інформацію чи оригінальні дослідження.

Нарешті, Вікіпедія повинна бути неупередженою[32] та висвітлювати всі думки та точки зору, якщо можуть бути підтверджені належними зовнішніми джерелами[33]. Це правило знане як нейтральна точка зору.

Мовні розділи

Розподіл статей між мовними розділами:

   Англійська (10.81%)
   Себуанська (9.59%)
   Шведська (4.07%)
   Німецька (4.62%)
   Французька (4.14%)
   Нідерландська (3.4%)
   Російська (3.14%)
   Італійська (2.96%)
   Іспанська (3.11%)
   Польська (2.56%)
   Варайська (1.99%)
   В'єтнамська (2.03%)
   Японська (2.25%)
   Китайська (2.27%)
   Єгипет. арабська (2.55%)
   Українська (2.11%)
   Арабська (1.95%)
   Португальська (1.78%)
   Перська (1.59%)
   Інше (33.08%)

На відміну від більшості енциклопедій, Вікіпедія доступна різними мовами. Наразі існують приблизно 63.8 млн статей у 321 мовному розділі, серед яких навіть є такі мови, як латина або церковнослов'янська мова. Для деяких мов існують розділи різними діалектами або правописами, наприклад білоруська «наркомівка» та білоруська «тарашкевиця», або норвезька «букмол» та норвезька «нюношк». Також існує мовний розділ простою англійською, в якій використовують найпростіші слова та граматику. Найбільшим мовним розділом незмінно є англійський, який налічує понад 6 млн статей. Український мовний розділ наразі налічує 1 348 967 статей і займає 14-те місце за кількістю статей, між китайським (13-те місце) та в'єтнамським (15-те місце) розділами. Наразі 18 мовних розділів мають більше мільйона статей:

  1. Англійський (6 896 202 статей)
  2. Себуанський (6 116 913 статей)
  3. Німецький (2 950 639 статей)
  4. Шведський (2 596 223 статей)
  5. Французький (2 641 410 статей)
  6. Нідерландський (2 169 499 статей)
  7. Російський (2 004 329 статей)
  8. Іспанський (1 984 056 статей)
  9. Італійський (1 886 309 статей)
  10. Єгипетсько-арабський (1 625 197 статей)
  11. Польський (1 630 971 статей)
  12. Японський (1 433 440 статей)
  13. Китайський (1 446 644 статей)
  14. Український (1 348 963 статей)
  15. В'єтнамський (1 295 026 статей)
  16. Варайський (1 266 603 статей)
  17. Арабський (1 242 932 статей)
  18. Португальський (1 135 022 статей)

Оскільки редактори одного мовного розділу можуть бути з різних країн, можуть виникати суперечки щодо правопису та граматики, а також щодо світогляду. Серед найвідоміших таких суперечок, деякі з яких навіть переросли в судові процеси[34], суперечки щодо назв «Kyiv» проти «Kiev» в англійській Вікіпедії та «Беларусь» проти «Белоруссия» в російській Вікіпедії, а також «в Украине» проти «на Украине» (також в російській Вікіпедії).

Розміри Вікіпедії

Докладніше: Вікіпедія:Шафа
«Роздрукована» Англійська Вікіпедія

Оскільки Вікіпедія не є паперовою енциклопедією, її розмір є практично необмеженим. Вікіпедія є найбільшою енциклопедією за всю історію людства. Якщо роздрукувати Українську Вікіпедію у форматі Великої Радянської енциклопедії, то вона буде займати приблизно 648 томів. Якщо роздрукувати Англійську Вікіпедію у форматі Енциклопедії «Британніка», то вона займатиме приблизно 3065 томів. Якщо роздрукувати вікіпедії всіма мовами, то вони займатимуть приблизно 28 359 томів або 142 книжні шафи.

Спільнота редакторів

Станом на 31 серпня 2018 у Вікіпедіях усіма мовами число редакторів, які зробили 10 і більше редагувань становило 2 609 944.[35]

Популярність

Домінування різних мовних розділів вікіпедії за відвідуваністю у світі.
>50 % <50 % код мова
  
  
en англійська
  
  
es іспанська
  
  
fr французька
  
  
ar арабська
  
  
ru російська
  
  
pt португальська
  
  
de німецька
  
  
zh китайська
  
  
інші мови
  
  
відсутні дані
Темним кольором позначено країни у яких відвідуваність цього розділу становить більше 50 % відвідуваності всіх розділів Вікіпедії, світлим — менше 50 %.
Домінування різних мовних розділів вікіпедії за кількістю редагувань у країнах світу.

Згідно із сайтом alexa.com[36], Вікіпедія:

  • 5-й найвідвідуваніший сайт світу;
  • 7-й — в Україні;
  • і навіть 107-й у Китаї, де він офіційно заборонений.

Згідно з дослідженням компанії Opera Software «State of the Mobile Web» у листопаді 2010[37] сайт wikipedia.org посів в Україні 6-е місце серед сайтів, що мали найбільшу кількість унікальних відвідувачів через застосунок Opera Mini.

Згідно з дослідженням Лабораторії соціального маркетингу «Сарафанноє радіо», сайт http://wikipedia.org належить до числа 7 найпопулярніших сайтів в Україні за підсумками 2017[38].

Популярність різних мовних розділів Вікіпедії в Україні

Українські користувачі користуються трьома різними мовними розділами Вікіпедії (частка кожного >5 %).

У IV кварталі 2009 з території України переглянуто 70,5 % сторінок Вікіпедії російською, 13,8 % англійською і лише 12,3 % українською мовою.

В IV кварталі 2010 російською переглянуто 67,4 % сторінок, англійською 15,1 %, а українською вже 15,0 %. Серед українців також були популярні Вікіпедії німецькою — 0,4 %, польською — 0,2 %, французькою — 0,2 %, іспанською, італійською та арабською мовами — по 0,08 %.

IV квартал 2011 року показав такі цифри: російськомовна Вікіпедія — 64,0 %, українська 14,9 %, англійська 7,9 %.

У IV кварталі 2012 року російська вікіпедія мала 69,4 % переглядів, українська — 18,7 %, і англійська 8,0 %.

Останній квартал 2013 року показав, що відвідування російськомовної Вікіпедії з території України залишилось майже незмінним — 69,3 %. Дещо зросла відвідуваність україномовної Вікіпедії — 19,5 % і впала англійською — 7,5 % від усіх переглядів з території України.

У наступні роки спостерігається тенденція до подальшого збільшення відвідувань україномовної вікіпедії. У вересні 2018 року (1.2 % трафіку з країни) 23.9 % відвідувань Вікіпедії з України припадало на Українську Вікіпедію, 56 % — на Російську, 17.7 % — на Англійську[39].

Переглянути статистику для всіх країн: http://stats.wikimedia.org/wikimedia/squids/SquidReportPageViewsPerCountryTrends.htm

У перспективі українська Вікіпедія на території України може стати популярнішою за російськомовну, оскільки співвідношення числа переглядів російською до числа переглядів українською невпинно зменшується, що пов'язано зі збільшенням кількості статей і їх змістового наповнення в українській версії.

Сучасний стан

Відомо, що 23 січня 2020 року англомовна Вікіпедія, що є найбільшим мовним розділом онлайн-енциклопедії, переступила позначку у 6 млн статей. Та попри це кількісне зростання статей, глобальна участь Вікіпедії в Інтернеті, за даними Alexa, продовжувала знижуватися. До лютого 2020 року Вікіпедія посіла одинадцяте місце в світі за відвідуваністю в мережі Інтернет[40].

Все ж, як з ключовим ресурсом для поширення інформації, пов'язаної з COVID-19, Всесвітня організація охорони здоров'я співпрацювала саме з Вікіпедією, — щоб допомогти боротися з поширенням дезінформації[41][42].

Супутні проєкти

Відеоінструкція — огляд сестринських проєктів Вікіпедії (2024)

Фонд Вікімедіа, некомерційна організація, яка підтримує роботу Вікіпедії, також підтримує й інші проєкти зі створення вільних матеріалів у Інтернеті. До них, зокрема, належать:

Значення

Посилання на Вікіпедію

Окрім кількісних показників, про значення вікіпедії може свідчити використання її вмісту в академічних виданнях, конференціях і навіть судових рішеннях[43]. Наприклад, викладену у Вікіпедії інформацію використовують як джерело у федеральних судах США, а також у Всесвітній організації інтелектуальної власності[44], щоправда більш як допоміжну інформацію. Вміст Вікіпедії також зазначався як джерело у звітах Розвідувального управління США.[45] У грудні 2008 науковий журнал RNA Biology відкрив новий розділ для опису молекул ДНК і зобов'язав авторів, що працюють над цим розділом, представляти також проєкт статті для публікації у Вікіпедії[46].

Не є виключенням і українські наукові видання. Зокрема україномовний розділ Вікіпедії перелічено у списку використаних довідкових джерел у ІІ і ІІІ томах Української музичної енциклопедії[47] (2008, 2011 роки видання), хоча й відсутня у І томі (2006 рік видання).

Вікіпедія фігурує як джерело також у публіцистиці[48] [49], нерідко без належного зазначення авторства, що в окремих випадках призвело до звільнення з роботи за плагіат[50][51][52].

Нагороди

Вікіпедисти в парламенті Астурії (Іспанія)

Уперше Вікіпедія завоювала значні нагороди 2004 року.[53] Першою нагородою став приз австрійського щорічного конкурсу Prix Ars Electronica, наступною — міжнародна премія Webby Award[54].

2008 року Вікіпедія здобула премію Квадрига[55], а 2015 — Премію Еразма[56] та премію принцеси Астурійської.[57] На церемонії вручення цієї нагороди Джимбо Вейлз відзначив дописувачів Вікіпедії Астурійською мовою.[58]

Вікіпедія в літературі і мистецтві

Обкладинка першої монографії про Вікіпедію — «How Wikipedia Works»
Пам'ятник Вікіпедії у м. Слубіце (Польща)
А. Бондаренко. «Гімн Вікіпедії», 2016

Вікіпедії цілковито присвячено щонайменше два документальні фільми, низку монографій, пам'ятник і музичний твір.

Перелік фільмів про Вікіпедії включає:

Англомовна бібліографія налічує щонайменше 11 монографій, присвячених Вікіпедії:

  • Ayers, Phoebe; Matthewslo, Charles; Yates, Ben (2008). How Wikipedia Works. No Starch Press. ISBN 9781593271763.[59]
  • Broughton, John (2008). Wikipedia – The Missing Manual. O'Reilly Media. ISBN 9780596521745.[60]
  • Dalby, Andrew (2009). The World and Wikipedia. Siduri Books. ISBN 9780956205209.[61]
  • Gourdain, Pierre; O'Kelly, Florence; Roman-Amat, Béatrice; Soulas, Delphine; Droste zu Hülshoff, Tassilo von (2007). La Révolution Wikipédia (The Wikipedia Revolution). Paris: Les Mille et Une Nuits. ISBN 978-2-7555-0051-6.
  • Gregianin, Leonardo; Pinheiro, Eduardo (2010). Wikipédia: a Enciclopédia Livre e Gratuita da Internet (Portuguese) . Novatec. ISBN 978-85-7522-216-4.
  • Jemielniak, Dariusz (2014). Common Knowledge?: An Ethnography of Wikipedia. Stanford: Stanford University Press. ISBN 9780804789448.
  • Lih, Andrew (2009). The Wikipedia Revolution. Hyperion. ISBN 9781401303716.[62][63]
  • Lovink, Geert; Tkacz, Nathaniel, ред. (2011). Critical Point of View: A Wikipedia Reader. Amsterdam: Institute of Network Cultures. ISBN 978-90-78146-13-1.
  • O'Sullivan, Dan (2009). A New Community of Practice?. Farnham, Surrey: Ashgate. ISBN 9780754674337. OCLC 320696473.
  • Reagle, Joseph M. Jr. (2010). Good Faith Collaboration. The MIT Press. ISBN 9780262014472.[64][65]
  • Tkacz, Nathaniel (2014). Wikipedia and the Politics of Openness. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-19244-4.

2014 у польському місці Слубіце відкритий перший у світі Пам'ятник Вікіпедії у вигляді статуї.[66]

2016 року в Києві було презентовано перший музичний твір, присвячений Вікіпедії[67][68].

Критика

Вікіпедію нерідко критикують, причому об'єктами критики стає як зміст її статей, так і правила проєкту в цілому.

Так, критики вказують на забюрократизованість Вікіпедії, зокрема польський дослідник і вікіпедист Даріуш Ємельняк нарахував в англомовній Вікіпедії порядку 150 тисяч слів тексту офіційних правил[69][70]. Надмірну забюрократизованість визнавала й голова ради директорів Фонду Вікімедії у 2012—2013 роках[71].

При цьому правила Вікіпедії постійно переписуються спільнотою[72], але не виконуються повною мірою[73][74].

Журналіст The Guardian Шарль Артур знаходив у спільноті Вікіпедії ознаки культу[75].

Див. також

Примітки

  1. В Україні таку послугу надає Київстар.

Джерела

  1. а б в г Dariusz Jemielniak. Życie wirtualnych dzikich: netnografia Wikipedii, największego projektu współtworzonego przez ludzi. Warszawa, Poltext, 2013. — 376 s. — ISBN 978-83-7561-285-1
  2. Jonathan Sidener. Everyone's Encyclopedia. San Diego Union Tribune. Процитовано 15 жовтня 2006.
  3. а б wikipedia.org Site Overview. Alexa Internet. Процитовано 14 січня 2018.
  4. Вікіпедія:Вікіпедія перебуває в процесі розробки[en]
  5. https://web.archive.org/web/20121004092019/http://www.utsandiego.com/uniontrib/20041206/news_mz1b6encyclo.html
  6. http://www.utsandiego.com/uniontrib/20041206/news_mz1b6encyclo.html
  7. Wikistats – Statistics For Wikimedia Projects. Wikimedia Foundation. Процитовано 8 серпня 2023.
  8. wikipedia.org. similarweb.com.
  9. а б в Frequently asked questions. Wikimedia Foundation.
  10. Wikimedia Foundation. Mobile partnerships. Процитовано 28.12.2014. (англ.)
  11. Richard M. Stallman (20 червня 2007). The Free Encyclopedia Project. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 2008-01-04а.
  12. Jonathan Sidener (6 грудня 2004). Everyone's Encyclopedia. The San Diego Union-Tribune. Процитовано 15 жовтня 2006.
  13. Meyers, Peter (20 вересня 2001). Fact-Driven? Collegial? This Site Wants You. New York Times. The New York Times Company. Процитовано 22 листопада 2007.  'I can start an article that will consist of one paragraph, and then a real expert will come along and add three paragraphs and clean up my one paragraph,' said Larry Sanger of Las Vegas, who founded Wikipedia with Mr. Wales.
  14. а б в Sanger, Larry (18 квітня 2005). The Early History of Nupedia and Wikipedia: A Memoir. Slashdot. Процитовано 26 грудня 2008.
  15. Sanger, Larry (17 січня 2001). Wikipedia Is Up!. Internet Archive. Процитовано 26 грудня 2008.
  16. Wikipedia-l: LinkBacks?. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 20 лютого 2007.
  17. Sanger, Larry (10 січня 2001). Let's Make a Wiki. Internet Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2003. Процитовано 26 грудня 2008.
  18. Wikipedia: HomePage. Архів оригіналу за 31 березня 2001. Процитовано 31 березня 2001.
  19. «Wikipedia: Neutral point of view, Wikipedia (January 21, 2007)
  20. »statistics Multilingual statistics. Wikipedia. 30 березня 2005. Процитовано 26 грудня 2008.
  21. Encyclopedias and Dictionaries. Encyclopædia Britannica, 15th ed. Т. 18. Encyclopædia Britannica. 2007. с. 257—286.
  22. [long] Enciclopedia Libre: msg#00008. Osdir. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2008.
  23. Clay Shirky (28 лютого 2008). Here Comes Everybody: The Power of Organizing Without Organizations. The Penguin Press via Amazon Online Reader. с. 273. ISBN 1-594201-53-6. Процитовано 26 грудня 2008.
  24. BBC News. BBC News. 15 грудня 2007. Процитовано 13 липня 2010.
  25. http://wikipedia.org/
  26. Fernanda B. Viégas, Martin Wattenberg, Jesse Kriss, Frank van Ham (3 січня 2007). Talk Before You Type: Coordination in Wikipedia (PDF). Visual Communication Lab, IBM Research. Процитовано 27 червня 2008.
  27. Who's behind Wikipedia?. PC World. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 лютого 2008.
  28. Wikipedia:Verifiability. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. Material challenged or likely to be challenged, and all quotations, must be attributed to a reliable, published source.
  29. Wikipedia:ISNOT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2010. Wikipedia is not a dictionary, usage, or jargon guide.
  30. Wikipedia:Notability. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. A topic is presumed to be notable if it has received significant coverage in reliable secondary sources that are independent of the subject.
  31. Wikipedia:No original research. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. Wikipedia does not publish original thought
  32. Wikipedia:Neutral_point_of_view. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2008. All Wikipedia articles and other encyclopedic content must be written from a neutral point of view, representing significant views fairly, proportionately and without bias.
  33. Eric Haas (26 жовтня 2007). Will Unethical Editing Destroy Wikipedia's Credibility?. AlterNet.org. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2008.
  34. Беларусь против Белоруссии: московский суд принял иск белоруса — Народная Воля(рос.)
  35. Wikipedia Statistics - Tables - Contributors. Процитовано 25 вересня 2019.
  36. Top Sites. Alexa. Процитовано 14 січня 2017.
  37. http://www.opera.com/smw/2010/11/
  38. Рейтинг: Найпопулярніші сайти України // Mozok.net
  39. Page Views Per Country (англ.)
  40. https://www.alexa.com/siteinfo/wikipedia.org
  41. Matt, Chase (9 January 2021). «Wikipedia is 20, and its reputation has never been higher». The Economist. Retrieved 9 January 2021
  42. McNeil, Donald G. (22 October 2020). «Wikipedia and W.H.O. Join to Combat Covid-19 Misinformation». The New York Times. Archived from the original on 27 December 2020. Retrieved 25 October 2020
  43. Wikipedian Justice (PDF). Процитовано 9 червня 2009.
  44. Arias, Martha L. (29 січня 2007). Wikipedia: The Free Online Encyclopedia and its Use as Court Source. Internet Business Law Services. Процитовано 26 грудня 2008. (The name «World Intellectual Property Office» should however read «World Intellectual Property Organization» in this source.)
  45. Aftergood, Steven (21 березня 2007). The Wikipedia Factor in US Intelligence. Federation of American Scientists Project on Government Secrecy. Процитовано 14 квітня 2007.
  46. Butler, Declan (16 грудня 2008). Publish in Wikipedia or perish. Nature News. doi:10.1038/news.2008.1312.
  47. див. с. 10 кожного з цих томів відповідно
  48. Shaw, Donna (February–March 2008). Wikipedia in the Newsroom. American Journalism Review. Процитовано 11 лютого 2008.
  49. Lexington (24 вересня 2011). Classlessness in America: The uses and abuses of an enduring myth. The Economist. Процитовано 27 вересня 2011. Socialist Labour Party of America [...] though it can trace its history as far back as 1876, when it was known as the Workingmen's Party, no less an authority than Wikipedia pronounces it "moribund".
  50. Shizuoka newspaper plagiarized Wikipedia article. Japan News Review. 5 липня 2007.
  51. "Express-News staffer resigns after plagiarism in column is discovered" на сайті Wayback Machine (архівовано жовтень 15, 2007).[недоступне посилання з 01.10.2015], San Antonio Express-News, January 9, 2007.
  52. Frank Bridgewater. Inquiry prompts reporter's dismissal. Honolulu Star-Bulletin. Процитовано 9 вересня 2014.
  53. "Trophy box", Meta-Wiki (March 28, 2005).
  54. Webby Awards 2004. The International Academy of Digital Arts and Sciences. 2004. Архів оригіналу за 22 липня 2011.
  55. Die Quadriga – Award 2008. Процитовано 26 грудня 2008.
  56. Erasmus Prize - Praemium Erasmianum. Praemium Erasmianum Foundation. Процитовано 15 січня 2015.
  57. Premio Princesa de Asturias de Cooperación Internacional 2015. Fundación Princesa de Asturias. Процитовано 17 червня 2015.
  58. Los fundadores de Wikipedia destacan la versión en asturiano [The founders of Wikipedia highlight the Asturian version] (Spanish) . La Nueva España. Процитовано 20 жовтня 2015.
  59. Book review in the Sacramento Book Review, Vol. 1 Iss. 2, October, 2008, p.19.
  60. «The Charms of Wikipedia», a review by Nicholson Baker, The New York Review of Books, Volume 55, No. 4, March 20, 2008.
  61. David Cox, «The Truth According To Wikipedia» in Evening Standard (22 October 2009)
  62. «Everybody Knows Everything», Jeremy Philips, The Wall Street Journal, March 18, 2009
  63. «Wikipedia: Exploring Fact City», Noam Cohen, New York Times, March 28, 2009
  64. Bulatovic, Peja (14 січня 2011). Wikipedia turns 10. CBC News.
  65. Solon, Olivia (11 січня 2011). A Decade Of Wikipedia, The Poster Child For Collaboration. Wired.
  66. У Польщі відкрито пам'ятник «Вікіпедії» // Дзеркало тижня
  67. Євгенія Тюхтенко. Редактор української «Вікіпедії» створив для неї гімн // Радіо Свобода
  68. У МОН відбувся концерт з нагоди 15-ї річниці Вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедія. mon.gov.ua. 16 січня 2016.
  69. Jemielniak, Dariusz (22 червня 2014). The Unbearable Bureaucracy of Wikipedia. Slate. Процитовано 18 серпня 2014.
  70. D. Jemielniak, Common Knowledge, Stanford University Press, 2014.
  71. Angwin, Julia; Fowler, Geoffrey A. (27 листопада 2009). Volunteers Log Off as Wikipedia Ages. Wall Street Journal. Процитовано 28 липня 2013. (необхідна підписка)
  72. Who's behind Wikipedia?. PC World. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 лютого 2008.
  73. The battle for Wikipedia's soul. The Economist. 6 березня 2008. Процитовано 7 березня 2008.
  74. Wikipedia: an online encyclopedia torn apart. Daily Telegraph. 10 листопада 2007. Процитовано 11 березня 2008.
  75. Arthur, Charles (15 грудня 2005). Log on and join in, but beware the web cults. The Guardian.

Посилання