French
DeutschЗінченко Олександр Володимирович — Вікіпедія
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
_2023_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зінченко у 2023 році | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Володимирович Зінченко | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 грудня 1996 (27 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Радомишль, Житомирська область, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Зіна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | атакувальний півзахисник, лівий захисник, центральний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Арсенал» | |||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 35 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 2004—2008 2008–2009 2010–2014 | ДЮСШ «Карпатія» (Радомишль) «Моноліт» (Іллічівськ) «Шахтар» (Донецьк) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Володимирович Зінченко (нар. 15 грудня 1996, Радомишль, Україна) — український футболіст, півзахисник і лівий захисник лондонського «Арсеналу» та збірної України. Колишній гравець «Манчестер Сіті», у складі якого став найтитулованішим українським гравцем у європейських чемпіонатах.
Чотириразовий чемпіон Англії[1].
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився 15 грудня 1996 року в місті Радомишлі на Житомирщині. Футбол був однією з улюблених забав юного Олександра. Його батько Володимир Зінченко, у минулому футболіст, став першим учителем сина та передав йому деякі секрети спортивної майстерності. 1 вересня 2004 у віці 7 років Олександра зарахували в Радомишльську ДЮСШ, він почав виступати за місцеву дитячу команду Радомишльської ДЮСШ «Карпатія», де відрізнявся дуже видовищною та результативною грою в атаці.
Його першим тренером був Сергій Борецький, що багато в чому визначило подальшу долю юного Олександра. Високо оцінивши його, наставник організував Олександру перегляд у фарм-клубі донецького «Шахтаря» ― «Моноліт» (Іллічівськ).
«Шахтар»[ред. | ред. код]
У 16 років Зінченко переїхав до Донецька, де продовжив свою молодіжну практику в місцевому клубі «Шахтар»[2]. Там він став капітаном команди у віковій категорії до 19 років. Саме виступами за молодіжну команду донеччан він звернув на себе увагу. У 2013 році, у першому сезоні Юнацької ліги УЄФА молодий гравець записав на свій рахунок гол у грі з англійським «Манчестер Юнайтед»[3]. Усього в Юнацькій лізі за склад гірників відіграв сім поєдинків. 2014 року гравцем цікавився російський «Рубін», одначе команда не змогла дійти згоди з агентами гравця.
«Уфа»[ред. | ред. код]
12 лютого 2015 Зінченко уклав угоду з «Уфою»[4]. У російській Прем'єр-лізі свій перший виступ провів 20 березня 2015 у програшній (0:2) для «Уфи» грі проти «Краснодару». Олександр вийшов на заміну після перерви й відіграв 45 хвилин матчу. 25 липня 2015 забив свій перший гол у РФПЛ у матчі другого туру проти команди «Ростов» (1:2). 3 грудня 2015 року у 18-му турі чемпіонату Росії між «Зенітом» і «Уфою» на 37-й хвилині матчу точним ударом головою вивів свою команду вперед.
Почали ходити чутки, що Зінченком цікавляться «Рома», «Боруссія» (Дортмунд), «Динамо» і «Шахтар».
«Манчестер Сіті»[ред. | ред. код]
4 липня 2016 підписав контракт на 5 років з англійським «Манчестер Сіті»[5]. Дебютував у товариському матчі проти «Баварії», вийшовши з перших хвилин[6].
Улітку 2016 перейшов на правах оренди до нідерландського ПСВ, за який зіграв у 12 матчах і віддав 3 гольові передачі.
25 лютого 2017 Зінченко разом із «Манчестер Сіті» став володарем Кубка Футбольної ліги 2017/18.
Після повернення до «Манчестер Сіті» ходило багато чуток про новий орендний перехід Олександра. Серед можливих клубів в основному фігурували «Фенербахче» та «Наполі». Але головний тренер Жузеп Гвардіола вирішив залишити молодого українця в стані містян.
Олександр Зінченко дебютував у складі «Манчестер Сіті» у матчі Прем'єр-ліги Англії 14 грудня 2017 року. 21-річний хавбек вийшов на поле на 72-й хвилині гри 17-го туру англійської прем'єр-ліги проти «Суонсі Сіті» (4:0). Гвардіола випустив українця на позицію лівого захисника: за майже 20 хвилин на полі Зінченко був доволі активним та добре вписався у командні дії.
Гвардіола про дебют Зінченка:
 | Зінченко, безперечно, талановитий гравець. Те, як він грає, які рішення приймає — все чудово. Сподіваюся що Олександр як молодий футболіст допоможе нам у майбутньому. Він залишиться з нами на весь сезон, оскільки у мене є відчуття, що ми будемо його використовувати в подальших поєдинках. |  |
У 1/2 фіналу Кубку ліги 2018/19 проти «Бертона» на 37-й хвилині забив перший гол у футболці «містян» ударом дугою[7]. 10 лютого 2019 в матчі 26 туру Прем'єр-ліги проти «Челсі» відзначився двома гольовими передачами, віддавши на 13-й хвилині Агуеро, і на 80-й Стерлінгу[8][9]. Також у сезоні став володарем Кубка англійської ліги, ставши найкращим гравцем матчу проти «Челсі» 0:0 (4:3 по пенальті) за версією Whoscored[10][11].
29 травня 2021 року став третім в історії українцем, який зіграв у фіналі Ліги Чемпіонів УЄФА. Отримав найвищу оцінку у своїй команді.[12]
«Арсенал»[ред. | ред. код]
Улітку 2022 року Зінченко перейшов до лондонського «Арсеналу». Сума трансферу склала 35 мільйонів євро. У першому ж офіційному матчі за нову команду українець відзначився результативною передачею[13]. Осінню частину чемпіонату гравець розпочинав як гравець основного складу, але через м'язові пошкодження пропускав матчі у вересні та жовтні[14][15].
Після перерви на чемпіонат світу став основним гравцем на лівому фланзі захисту. 18 лютого 2023 року, у матчі проти «Астон Вілли», зумів забити свій дебютний гол за «Арсенал», який також став його дебютним голом в англійській Прем'єр-лізі[16]. 25 лютого, у матчі проти «Лестер Сіті», вивів команду на поле з капітанською пов'язкою[17]. Зінченко став другим після Олега Лужного українцем, який став капітаном «канонірів».
11 листопада 2023 року Зінченко забив гол у ворота «Бернлі». Цей гол став дебютним для Зінченка у сезоні 2023/2024.
Збірна[ред. | ред. код]
Молодіжні збірні[ред. | ред. код]
Свою кар'єру в збірній України розпочав у юнацькій команді у віковій категорії до 16 років, за яку відіграв 4 гри. 2013 року у складі збірної України U-17 років виступив на чемпіонаті Європи для гравців до 17 років і був включений УЄФА до десятки найкращих виконавців за підсумками турніру[18].
Євро-2015 серед збірних U-19[ред. | ред. код]
2015 року був викликаний до лав збірної України U-19 для участі в матчах групового раунду Євро-2015[19]. Свій виступ на юнацькому Євро-2015 українці розпочали з поразки від господарів турніру — Греції[20]. Наступний матч, у складі з Зінченком, команда програла Франції з рахунком 1:3[21]. Третю відбіркову гру з Австрією українці закінчили з нічийним рахунком і залишили турнір[22].
Євро-2016[ред. | ред. код]
Відбірковий цикл і контрольні матчі[ред. | ред. код]
Дебютував за збірну України в матчі проти збірної Іспанії. 29 травня 2016 року у товариському матчі проти збірної Румунії забив свій перший гол за головну національну збірну через три хвилини після виходу на заміну. Він став наймолодшим гравцем в історії збірної, якому вдалося забити гол. Тим самим він перевершив досягнення Андрія Шевченка.
Фінальна частина[ред. | ред. код]
Перший матч за збірну на Євро-2016 зіграв проти збірної Німеччини, вийшовши на останні хвилини матчу, коли українцям потрібно було забивати й став наймолодшим гравцем збірної, який грав на великих міжнародних турнірах. Вийшов на останні 5 хвилин у матчі проти збірної Північної Ірландії. За цей короткий час, як свідчить статистика, він зробив 7 вдалих корисних дій на полі.
ЧС-2022[ред. | ред. код]
Відбірковий цикл і контрольні матчі[ред. | ред. код]
На перший матч відбору на чемпіонат світу 2022 року проти Франції Олександр Зінченко вивів збірну України, як капітан, ставши таким чином наймолодшим капітаном в офіційних матчах української національної команди[23].
Благодійність[ред. | ред. код]
31 травня 2023 року Олександр став амбасадором благодійного фонду United24.[24] Разом з іншим відомим футболістом — Андрієм Шевченко, вони організували матч Game4Ukraine, що відбувся 5 серпня 2023 року на стадіоні Стемфорд Бридж,[25][26] для збору коштів на відновлення зруйнованих в Україні будівель після вторгнення Росії в Україну.
Статистика[ред. | ред. код]
Клубна статистика[ред. | ред. код]
Статистичні дані наведено станом на 6 грудня 2023 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2014—2015 |  «Уфа» | ПЛ | 7 | 0 | КР | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 7 | 0 |
| 2015—2016 | ПЛ | 24 | 2 | КР | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 26 | 2 | |
| Усього за «Уфу» | 31 | 2 | 2 | 0 | — | — | — | — | 33 | 2 | |||||
| 2016—2017 |  «ПСВ» | ЕРД | 12 | 0 | КН | 1 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | — | — | — | 17 | 0 |
| Усього за «ПСВ» | 12 | 0 | 1 | 0 | 4 | 0 | — | — | 17 | 0 | |||||
| 2016—2017 | «Йонг ПСВ» | ЕЕД | 7 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 7 | 0 |
| Усього за «Йонг ПСВ» | 7 | 0 | — | — | — | — | — | — | 7 | 0 | |||||
| 2017—2018 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 8 | 0 | КА / КЛ | 1+4 | 0 | ЛЧ | 1 | 0 | — | — | — | 14 | 0 |
| 2018—2019 | ПЛ | 14 | 0 | КА / КЛ | 4+6 | 0+1 | ЛЧ | 5 | 0 | — | — | — | 29 | 1 | |
| 2019—2020 | ПЛ | 19 | 0 | КА / КЛ | 1+2 | 1+0 | ЛЧ | 2 | 0 | СКА | 1 | 0 | 25 | 1 | |
| 2020—2021 | ПЛ | 20 | 0 | КА / КЛ | 1+2 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | — | — | — | 32 | 0 | |
| 2021—2022 | ПЛ | 15 | 0 | КА / КЛ | 4+1 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СКА | 0 | 0 | 28 | 0 | |
| Усього за «Манчестер Сіті» | 76 | 0 | 26 | 2 | 25 | 0 | 1 | 0 | 128 | 2 | |||||
| 2022—2023 | «Арсенал» | ПЛ | 27 | 1 | КА / КЛ | 2+1 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | — | — | — | 33 | 1 |
| 2023—2024 | ПЛ | 14 | 1 | КА / КЛ | 0+2 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | СКА | 0 | 0 | 20 | 1 | |
| Усього за «Арсенал» | 41 | 2 | 5 | 0 | 7 | 0 | 0 | 0 | 53 | 2 | |||||
| Всього за кар'єру | 167 | 4 | 34 | 2 | 36 | 0 | 1 | 0 | 237 | 6 | |||||
Матчі за збірну[ред. | ред. код]
Станом на 26 березня 2024 року
Україна 
Досягнення[ред. | ред. код]
Командні[ред. | ред. код]
«Шахтар» U-19[ред. | ред. код]
- Срібний призер Чемпіонату України U-19: 2013/14
«Манчестер Сіті»[ред. | ред. код]
- Чемпіон Англії (4): 2017/18, 2018/19, 2020/21, 2021/22
- Володар Кубка Англії: 2018/19
- Володар Кубка Ліги (4): 2017/18, 2018/19, 201/20, 2020/21
- Володар Суперкубка Англії: 2019[27]
- Фіналіст Ліги чемпіонів УЄФА: 2020/21
«Арсенал»[ред. | ред. код]
- Володар Суперкубка Англії: 2023
Особисті[ред. | ред. код]
- Найкращий гравець місяця в «Уфі»: 2015 (березень), 2015 (липень).
- Потрапив у список 10 найкращих футболістів Євро-2015 серед збірних до 19 років.
- Наймолодший гравець, який відзначився голом за збірну України.
- Наймолодший футболіст, який грав за збірну України на великих міжнародних турнірах.
- Автор найдовшої серії з перемог з початку кар'єри гравця в історії англійської Прем'єр-ліги: 13 матчів[28].
- Автор рекордної серії з перемог у матчах, в яких брав участь, в історії англійської Прем'єр-ліги (разом з Давідом Сільвою): 23 матчі[29].
- Найкращий гравець «Манчестер Сіті» у лютому 2019 року за версією вболівальників.
- Потрапив у збірну місяця англійської Прем'єр-ліги за версією WhoScored: лютий 2019[30].
- Потрапив у збірну місяця англійської Прем'єр-ліги за версією InStat: лютий 2019[31].
- Потрапив у збірну тижня Ліги чемпіонів за версією WhoScored: 1 раз[32].
- Найкращий гравець місяця в «Арсеналі»: січень 2023, лютий 2023[33][34]
- Автор найкращого голу місяця в «Арсеналі»: лютий 2023[35]
Факти[ред. | ред. код]
- Улітку 2014, коли Зінченко покинув «Шахтар», Олександр підтримував форму в аматорській лізі Москви: його заявили за команду «Азимут Север»[36].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений з українською спортивною журналісткою Владою Седан[37]. Пара разом з 2016 року[38]. 1 серпня 2021 року в них народилася донька[39].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Український футболіст Зінченко став триразовим чемпіоном Англії [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // Еспресо. — 2021. — 12 травня.
- ↑ Зірка «Арсеналу» Зінченко розповів ВВС про мобілізацію: якщо покличуть, він поїде на війну проти Росії
- ↑ Олександр Зінченко: «„Шахтар“ грає лише на перемогу». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
- ↑ Півзахисник «Шахтаря» продовжить кар'єру в Росії [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Олександр Зінченко став гравцем «Манчестер Сіті» [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Зінченко дебютував за «Манчестер Сіті» [Архівовано 23 липня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
- ↑ «Манчестер Сіті» — «Бертон»: відео голів та огляд матчу. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ «Манчестер Сіті» — «Челсі». Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ «Манчестер Сіті» — «Челсі»: огляд та рахунок матчу 10 лютого 2019. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ football24.ua. Пекельний перфоманс, або Зінченко може почуватись у безпеці: англійські ЗМІ та фани вражені грою українця проти «Челсі». Футбол 24. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ football24.ua. «Манчестер Сіті» — «Челсі»: статистика матчу — 24.02.2019. Футбол 24. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Зінченко — найкращий гравець у складі «Ман Сіті» у фінальному матчі ЛЧ проти «Челсі» [Архівовано 30 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Олександр Зінченко зробив результативну передачу в першому матчі за "Арсенал". campeones.ua (укр.). Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Зінченко пропустить вересневі матчі збірної через травму. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Мікель Артета: «У Зінченка чергове м’язове пошкодження». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Зінченко вперше забив в АПЛ, йому для цього знадобилося 92 матчі та 74 удари. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Зінченко на матч з «Лестером» вийде з капітанською пов’язкою. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Українець Зінченко увійшов в десятку кращих гравців юнацького чемпіонату Європи з футболу. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 27 липня 2015.
- ↑ Лучкевич та Коваленко вирушать на Євро-2015 у складі збірної U-19[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Збірна України U-19 розпочала Євро-2015 із поразки від господарів[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Олександр Зінченко: «Хочеться довести, що ми є однією з кращих команд Європи». Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
- ↑ Як Україна втратила перемогу над Австрією на Євро-2015 і залишила турнір. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
- ↑ Олександр Зінченко став капітаном в матчі Франція — Україна. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ UNITED24. Telegram. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Game4Ukraine. www.game4ukraine.com. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Game4Ukraine. u24.gov.ua (англ.). Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Begley, Emlyn (4 серпня 2019). Liverpool 1–1 Manchester City. BBC Sport. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 12 травня 2021. (англ.)
- ↑ Зінченко встановив унікальний рекорд АПЛ. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
- ↑ «Ман Сіті» вперше не виграв в АПЛ з Зінченком в складі. Олександр не зміг побити рекорд Сілви. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
- ↑ Зінченко – в збірній місяця АПЛ за версією WhoScored. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Зінченко – в збірній місяця АПЛ за версією InStat. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ WhoScored: Зінченко – у символічній збірній тижня Ліги чемпіонів. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Zinchenko named January's Player of the Month. Arsenal F.C. 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Zinchenko voted February's Player of the Month. Arsenal F.C. 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
- ↑ Rogers, Jonathon (16 березня 2023). Zinchenko wins February's Goal of the Month. Arsenal F.C. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Как Зинченко играл в любительской лиге Москвы. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.
- ↑ Олександр Зінченко і Влада Седан офіційно відсвяткували весілля (укр.). 28 серпня 2020. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- ↑ Історія кохання вінничанки Влади Седан. vinnytski.info (укр.). 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ Горобець, Іванка (2.08.2021). Футболіст Олександр Зінченко та Влада Седан стали батьками (фото). chasdiy.org (українською) . Час-Дій. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 2.08.2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Зінченко Олександр Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Зінченко Олександр Володимирович на сайті Soccerbase (англ.)
- Зінченко Олександр Володимирович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Зінченко Олександр Володимирович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||||
| |||||
|
