Поно́ри (від словен.ponor — «нора», «яма»)[1] або катавотри — природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), на поверхні закарстованогомасиву, через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні шари земної поверхні (у басейн підземних вод). Являє собою природний отвір (тріщину) або порожнину будь-якої форми на поверхні карстових гірських порід, по яким стікає вглиб дощова, тала снігова та проточна вода. Понори утворюються зазвичай на дні карстових лійок чи в руслах зникаючих річок. Понор є індикатором карстування, тому завдяки понорам спелеологи знаходять можливі виходи печер на поверхню, хоча понор може бути виключно локалізованим.
↑Dicken, Samuel N. (November 1935). Kentucky Karst Landscapes. The Journal of Geology. 43 (7): 708—728. doi:10.1086/624363. JSTOR30057941. Since local terms such as "sink," "sink hole", "kettle", "bottom", etc., are vague and confusing the Slovene terminology ("ponor", "doline", etc.) is used for the karst forms.
French
Deutsch
