2023 у театрі — Вікіпедія

Події[ред. | ред. код]

  • 29 березня спалахнула пожежа на другому поверсі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька. Людей було евакуйовано з приміщення[1]. Після інциденту з'явилась інформація про можливе звільнення директорки-художньої керівниці. Після розголосу, в Одеській обласній раді прокоментували, що керівника змінювати не будуть, виконувачкою обов’язків директора залишається Юлія Пивоварова, у якої нещодавно завершився контракт[2]
  • З квітня у Чернівцях відновили театралізоване дійство «Світло Панської вулиці»[3]
  • 27 квітня комісія в складі: Головного спеціаліста управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Христини Гук, заступника голови атестаційної комісії Світлани Панько, провідного методиста ОНМЦКТП Олега Деркача, прийняла рішення про присвоєння почесного звання «народний художній колектив» театру «Silentium»[4]
  • травень — через заборону Харківської обласної військової адміністрації (ХОВА) проводити культурно-мистецькі заходи, де присутні понад 50 глядачів, Харківський театр ляльок почав проводити вистави у внутрішньому дворику[5][6]
  • У звіті мовного омбудсмена за 2022 рік відмічено отримання 43 звернення про можливі порушення мовного закону у сфері культури[7]
  • 26 травня — спільними зусиллями історики Калуша із акторами місцевих театрів проведена театралізована екскурсія містом з елементами реконструкції, маршрутом від музею «Калуська в'язниця». «Паралельно до оповідей про минувщину міста та розповідей про давнішню архітектуру, актори театрів «ЛюбАрт» та «Silentium» виконають творчо-історичну реконструкцію. Зокрема, актори «ЛюбАрту» зіграють представників чотирьох національних громад центру довоєнного Калуша: українського міщанства біля Народного дому, єврейського осередку біля теперішнього Краєзнавчого музею, польського панства біля колишнього «Сокола» (сьогодні – Мультикультурний центр) та баварських переселенців, які очікуватимуть решту міщан на площі Героїв»[8]
  • 27 червня відбувся демонтаж літери з прізвищем літератора Пушкіна, а також згадку про те, що це був театр російської драми з фасаду будівлі Харківського академічного драматичного театру[9]
  • червень — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша працює над відновленням роботи в Херсоні[10]
  • липень — В Миколаєві розпочато капітальний ремонт будівлі Миколаївського академічного художнього драматичного театру. В планах демонтаж покриття на стінах, заміна вікон та дверей, встановлення системи кондиціонування, утеплення та оздоблення фасаду, ремонт покрівлі[11]
  • Міністерство підприємництва та виробництва Італії випустило чотири поштові марки тематичної серії «Громадянське почуття» на підтримку України. Ескізи марок створені сучасними українськими художниками. Ескіз марки «Маріупольський драматичний театр» виконав Сергій Сметанкін[12]

Театральні починання[ред. | ред. код]

Театр і маркетинг[ред. | ред. код]

Театр, ЗМІ, кіно та блогосфера[ред. | ред. код]

  • Текстом під назвою «Помолимось на Мінкульт: Чого очікувати від зміни керманича та нової команди МКІП», який був опублікований 3 серпня 2023 року, розпочав свою колонку на «Українській правді» театральний режисер і продюсер Слава Жила[37]. Протягом 2023 року також вийшли за його авторства тексти з оглядами про вистави українського театру на імпорт та на експорт.
  • 21 вересня – прем’єра документального фільму «Лишатися (не) можна» відбулася на онлайн-платформі «Megogo». Стрічка розповідає про роботу Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. У центрі оповіді — спогади працівників театру про життя в окупації, про рішення поїхати, ще складніший процес евакуації та повернення додому. Хтось досі не наважується повернутись у місто, яке нещадно обстрілюється кожного дня, а хтось не зміг поїхати з Херсона, не в силах покинути рідну домівку. Сценаристи – Сергій Зейналов, Еліна Вольська, режисер – Сергій Зейналов[38].
  • Документальний фільм «Гамлет Світла», реж. Віктор Булига, 2023, Україна) – головний герой фільму – український актор театру і кіно, виконавець ролі Гамлета, режисер і керівник дитячої студії та народного театру Іван Данілін[39][40]
  • Документальна драма «Драм» (реж. Юліан Улибін, 2023, Україна) – про акторів Донецького драматичного театру (м. Маріуполь)[39]

Театральні виставки[ред. | ред. код]

  • 20 — 26 лютого — Арт-тиждень «Лютий лютий 2014-2023» у Центрі ім. Леся Курбаса (м. Київ), в рамках якого відбулися арт-проєкт «Ми обираємо Березіль» (фотовиставка «Курбасівці на війні», «Ми на відстані, але серцем з Україною», презентація фільмів та світлин «Рік на війні. Пригоди Бандери та Грушевського, або неймовірні історії волонтерства» від режисера та волонтера Олексія Орлова, презентація проєкту антології п’єс «Неназвана війна», прем’єра вистави «Несподівано тихо», вистава-терапія «Світанок» (26 лютого)[41]
  • 24 березня — 6 квітня — виставка ескізів театрального костюма різних періодів творчості Марії Левитської (приміщення Президії Національної академії мистецтв України)[42]
  • 12 травня — 16 липня — виставка «Народження образу» Марії Левитської (приміщення Державного музея театрального, музичного та кіно-мистецтва України) — на виставці представлені твори Марії Левитської з колекції Музею театрального, а також роботи з особистої збірки художниці: ескізи костюмів до вистав та кіно, ескізи до всесвітньовідомих оперних та балетних постановок

Театральні ювілеї[ред. | ред. код]

Меморіальні події[ред. | ред. код]

Прощання[ред. | ред. код]

із виставами
із театром

Театральні гастролі[ред. | ред. код]

Підсумки сезонів[ред. | ред. код]

Миколаївський академічний художній драматичний театр завершив свій сотий театральний сезон із вимушено створеними виставами в укритті (які відвідали понад 10 000 глядачів[84]) та боротьбою із наслідками руйнації від прильоту ракети у двір театру[85][86]. Восьмою за рік премʼєрою – виставою «Таємниця маленької Сови» – закрив 42-й театральний сезон Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»[87]. 25 червня у Дрогобичі завершили 83-й сезон Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича ретро-виставою «Серенади прадавніх двориків» – однією з десяти прем'єр, які театр випустив з серпня 2022 по червень 2023-го. Театр відвідав фестивалі у Туреччині та Словаччині, активно гастролювали по заході України[88]. В сезон 140-річчя Кропивницького академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького, було випущено шість прем'єр, серед яких єдина вистава, яка ніде не ставилася – «Бондарівна»[89].

Український театр за кордоном[ред. | ред. код]

  • 11 січня — Прем'єра вистави «A Canção da Floresta» за «Лісовою піснєю» Лесі Українки на сцені CTB – Companhia de Teatro de Braga (м. Брага, Португалія). П'єсу португальською мовою поставила режисерка Ольги Туруті-Прасолової[90]
  • 23 — 27 січня — Тиждень української драматургії в Парижі (партнерський проєкт «Української весни» та театру Lavoir Moderne Parisien. В програмі: «Мина Мазайло» Миколи Куліша, та п’ять сучасних творів: «Сім перших робіт Аліни» та «Я норм» Ніни Захоженко, «Слава героям» Павла Ар’є, «Крізь шкіру» Наталії Блок, «Сповідь українки» Марії Ісакової[91][92]
  • «Ukrainian kiosk» з’явився у театрі Schauspielhaus Zürich (Цюрих, Швейцарія). Це постійний майданчик для обміну думками про історію та культуру України. Першою гостею стала письменниця Оксана Забужко (12 березня)). Далі в роботі майданчика взяв участь Сергій Жадан (19 квітня). Ініціатива створення — Стаса Жиркова під час підготовки нового спільного проєкту з театром[93]
  • «Європейський фестиваль: Українська весна» у Стокгольмі (квітень — тревень): читання віршів із щойно виданого шведською мовою альманаху «Під відкритим небом України. Голоси з війни» (шведський актор Королівського драматичного театру Dramaten, драматург і театрознавець Ханнес Мейдал та українська актриса театру і кіно Катерина Кістень) у супроводі музики українських композиторів (Борис Лятошинський, Валентин Сильвестров, Микола Лисенко, Віктор Косенко); читання творів українських поетів «розстріляного відродження» у супроводі струнних з Королівського Стокгольмського філармонічного оркестру (театральна та кіноактриса Стіна Екблад); концерт «Музи – НЕ мовчать» (музика сестер Богдани Фроляк та Ганни Гаврилец у виконанні струнних симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під керівництвом Володимира Сивохіпа); вистава «Як ти відчуваєш, що боїшся?» (реж. Ларс Рудольфссон); покази фільмів «Бачення метелика», «Щедрик», «Путівник», «Зима у вогні» тощо[94]
  •  квітень — Київський національний академічний Молодий театр взяв участь у Шекспірівському фестивалі у Великій Британії (York International Shakespeare Festival) із виставою «Сон літньої ночі»[95]
  •  травень — Донецький академічний обласний драматичний театр здійснив гастролі в культурному центрі Ginta Latina міста Кишинів Республіки Молдова (вистави «Крин нації» та «Decameron»)[96]. У місті Лейпциг, в театрі Schaubühne Lindenfels 13 травня зіграли виставу «Маріупольська драма»[97]
  •  В рамках Єврофестивалю, який відбувається за підтримки Британської Ради та Українського інституту, в Ліверпулі показали українську археологічну оперу «Чорнобильдорф» (Роман Григорів та Ілля Разумейк)[98]
  • з 5 по 9 травня Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького показав в молдовських містах Кишинів та Бєльці репертуарні вистави: драма «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» та інтерактивна казка «Книга джунглів». Поїздка відбулася у рамках спільно прийнятої Програми між міністерствами культури України та Республіки Молдова[99]
  • Вистава «Place of Hope» у Великій Британії[100]
  • з 24 по 30 червня Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської проводить благодійні гастролі в Італії — показ вистави «Фаустпатрон» (реж. Іван Бутняк) у Венеції, Мілані та Римі[101][102]

Театральні скандали[ред. | ред. код]

  • січень — Напередодні Нового Року, 30 грудня 2022 року, з посади генерального директора–художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки було офіційно усунуто Михайла Резніковича, який своє відсторонення вирішив прокоментувати низкою відкритих листів на ім'я міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, які містять образу, трактують цей крок як хибний та всіляко звинувачують нового очільника театру Кирила Кашлікова[103]. У зв'язку зі звільненням Резніковича почали з'являтися спогади акторів, які працювали в театрі під його керівництвом: Вікторія Білан-Ращук[104], Антін Мухарський[105]. У липні, в одному з відкритих листів Михайла Резніковича з'явився критичний допис про нинішню роботу театру без нього, зокрема зазначив про необхідність повернення російської мови на сцену[106]
  • січень — Рішенням суду було визнано протиправним рішення конкурсу на посаду директора-художнього керівника Київського академічного театру юного глядача на Липках, в результаті чого було звільнено керівника В'ячеслава Жилу[107][108]. Департаментом культури КМДА була зроблена спроба призначити виконувачем обов'язки режисера театру Максима Михайліченка[109][110]. Таке рішення зустріло опір колектива[111][112]. З 1 лютого за посаду призначено тимчасово виконуючу обов'язки директора-художнього керівника Марію Кривенко[107][113]. Тим часом в журналістських розслідуваннях випливають документи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими приміщення, які перебували на балансі театру площею 93,5 квадратних метри, оформлені 2020 року на ім'я дружини директора театру Анжеліки Гирич[114][115][116]. Спробу узагальнити та усвідомити практики зміни керівництва київських театрів зробила театральна критикиня, голова експертної ради всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» Ольга Стельмашевська на сторінках часопису «Лівий берег» — «Пінг-понг київськими театрами: чому важлива стратегія?»[117].
  • Українські музиканти та драматичні актори відмовилися виступати на одній сцені з росіянкою Нетребко на фестивалі «Die Internationalen Maifestspiele Wiesbaden», який пройде з 30 квітня по 31 травня, офіційно присвячений темі свободи слова та політв'язням по всьому світу. Серед запрошених українських митців були: симфонічний оркестр Національної філармонії України, який спільно з хором Національної опери України мав виконати на знаменитій сцені Гессенського державного театру Вісбадена «Реквієм» Джузеппе Верді (диригент Микола Дядюра), а також Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Тараса Шевченка — який мав показати постановку «Калігула» за п’єсою Альбера Камю (режисер Олександр Ковшун)[118][119].
  • 18 лютого стався конфлікт між директором Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича Дмитром Чибораком та екс-працівником театру Павлом Уграком. За словами пана Павла директор вдарив його у голову. Сам директор це спростовує. Обоє готовлять позови до суду[120]
  • 12 квітня з посади головного диригента Одеського національного академічного театру опери та балету звільнено В'ячеслава Чернуха-Волича, який працював в театрі з 2019 року. Причиною звільнення стала фотосесія із Юсіфом Ейвазовим, директором Національної опери Азербайджану, чоловіка співачки Ганни Нетребко, які перебувають під санкціями в Україні[121][122][123]
  • На афіші оперного фестивалю Opera las Palmas (квітень, Іспанія) представлені солісти Одеського національного академічного театру опери та балету (заслужена артистка України Катерина Кальченко, Катерина Бурдік, Марія Рязанцева, заслужений артист України Сергій Доценко та хореограф Яніна Кисельова) поряд із показом опери «Джоконда» за участі російських солістів — Роман Бурденко (Маріїнський театр під керівництвом соратника путіна Валерія Гергієва) та Юлії Меннібаєвої (Большой театр)[124]
  • В квітні з'явилася петиція щодо внесення внесення змін та доповнень до рішення сесії Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 64 «Про реформу муніципальних театрів» щоб не допустити реалізацію рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Запорізького муніципального театру-лабораторії «Ві» та Запорізького муніципального театру танцю та об'єднання цих двох театрів в один[125]
  • 1 травня Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка оприлюднив офіційну позицію керівництва щодо відмови від участі театру у Х Театральній Олімпіаді в Будапешті (Угорщина). Причиною стало включення до програми росіян (вистава «REX» у постановці художнього керівника Александрінського театру Валерія Фокіна[ru]; показ кінофільму «Петрополіс[ru]» з Антоном Шагіним[ru] у головній ролі — російським актором, який активно підтримує війну проти України. В олімпіаді від України мали брати участь вистави «Кар’єра Артуро Уї» та «Калігула»[126][127]
  •  Ініціативна група Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка виразила незгоду із не продовженням контракту Петру Чуприні, який на посаді генерального директора перебуває із 1999 року, і вийшли на акцію біля будівлі Міністерства культури та інформаційної політики України із гаслом «Наші голоси почув світ – чи почує їх міністр?»[128]
  • В Самборі місцева влада планує перенести музей Леся Курбаса в кімнату шахового клубу, чим налаштувала проти себе громаду[129]
  • 8 червня актори львівського театру «Воскресіння» дорогою на фестиваль у Каліші, на трасі Ряшів – Краків потрапили у ДТП. За інформацією прес-служби поліції Підкарпатського воєводства, постраждали п'ятеро людей. До лікарні госпіталізували трьох. За попередніми висновками, 63-річний водій автобуса Mercedes, заснув на прямій ділянці дороги, а його транспортний засіб з'їхав на узбіччя та натрапив на огорожу. Колектив прямував на участь у XXX Міжнародному фестивалі вуличного мистецтва La Strada, де мали зіграти 9 червня виставу про Тараса Шевченка[130]
  • 26 червня в Дубліні зазнав нападу молодий український театральний актор Олександр Греков, який у складі трупи Театру імені Лесі України перебував на гастролях в театрі Abbey Theatre[131]
  • червень — звільнений генеральний директор-художній керівника львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Андрій Мацяк зібрав підписи під листом-зверненням до Міністерства культури України, на свою підтримку. Лист підписали 27 осіб, серед яких представники партії «Європейська Солідарність» у Львівській міській раді: Роман Грицевич, Петро Адамик, Анастасія Окряк, Юрій Моравецький, Володимир Гой, Юрій Ломага, Олена Пелех, Іван Рудницький, Назарій Бербека, Антін Борковський. Згодом, один з підписантів листа, Ігор Калинець, відкликав свій підпис під зверненням[132]
  • липень — Тривають скандали навколо Донецького академічного обласного драматичного театру у місті Маріуполь. Бренд одягу «Starchak» випустив жакет із зображенням театру, що суспільством було сприйнято як спекуляція на війні («маркетингова байрактарщина»)[133]. Орієнтовно в цей самий час окупантська влада розпорядилася про повне залиття бетоном підвальних приміщень театру й початок будівництво фактично з нуля під виглядом «реконструкції»[134]
  • липень — допис акторки Харківського театру ім. Шевченка Владлена Святаш спричинив хвилю обговорень та публікацій у ЗМІ. Йдеться про те, що Харківський театр «Время Ч» став російським й змінив назву на «Театр Питер». Режисерка театру Жанна Богусевич, а також актори Сергій Лістунов та Дарія Терновська переїхали до Санкт-Петербурга, де й створили нову театральну студію[135], знялися у пропагандиському кіножурналі «Вслух!»[136]. В наслідок цієї інформації, військова обладміністрація анулювала почесну грамоту режисерці театру Жанні Богусевич, яку та отримала у березні 2023 року від голови ХОВА Олега Синєгубова за вагомий внесок у розвиток культури[137].
  • липень — у Харківському академічному українському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка фіксуються припинення дії трудових договорів, а відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат покладаються на державу агресора (такий лист опублікував на своїй сторінці артист вищої категорії Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка Сергій Гусєв)[138]. Також повідомляється про загальне скорочення фінансування театру[139][140].
  • липень – вересень — Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького опиняється в епіцентрі скандалу навколо призначення конкурсу на керівну посаду. З грудня 2022 року директором-художнім керівником призначено В'ячеслава Вандрашека, який за півроку роботи запустив основні процеси в театрі[141]. Зі зміною влади в області, рішення попереднього голови облради підпали під перегляд. За заявою Вандрашека, йому пропонували «самовільно» написати заяву, а після відмови це зробити – оголосили конкурс[142][143]. Вандрашек, підтриманий колективом театру, вирішив шукати справедливості у судовому порядку[144]. Тим часом Кіровоградська обласна рада вирішила делегувати до конкурсної комісії людей театру: актора Богдана Бенюка, театрального критика Сергія Васильєва та театрознавицю Ганну Веселовську[145]. Кіровоградська обласна рада провела конкурс, який одразу став називанися «незаконним», а чинний директор-художній керівник подав відповідний судовий позов про його скасування[146]. Обласна рада конкурс провела 14 вересня, за результатами якого директором-художним керівником оголосили Сергія Корнієнка. Й вже 26 вересня, попри затвердження результатів конкурса обрадою, голова обласної ради Юрій Дрозд, підписав розпорядження про звільнення з посади директора Вячеслава Вандрашека та одноосібно призначив на цю посаду Сергія Корнієнка[147][148][149]. Вже 16 жовтня суд першої інстанції задовольнив позов В’ячеслава Вандрашека проти Кіровоградської обласної ради щодо скасування розпорядження голови обласної ради Юрія Дрозда про проведення конкурсу на заміщення посади директора театру[150].
  •  Черговий скандал спричинила публікація на порталі «Главком» під назвою «Династія на династію? Конфлікт у театрі Франка виплеснувся на публіку», у якій виноситься внутрішній конфлікт співробітників Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, та показує це через ніби протистояння кланів Хостікоєв-Сомська проти Богомазова[151]. Зі статтею у відповідь на сторінках видання виступив Анатолій Хостікоєв[152].
  • Радянську військову пісню «Катюша» у зруйнованому РФ драмтеатрі в окупованому Росією Маріуполі, виконала китайська оперна співачка Ван-Фан[153].
  •  серпень — Державна аудит служба виявила у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької фінансових порушень на 27,8 млн грн. Порушення виявлені у використанні доходів від платних послуг, наданні в оренду приміщення під кафе, залученні сторонніх артистів, а також завищенні вартості робіт з реконструкції будівлі театру[154].
  •  серпень — екс-актор Київського театру юного глядача, Гліб Михайличенко, виїхав до Росії та створює там кіношколу з іще одним колегою-перебіжчиком[155][156].
  •  серпень — львівська театрознавиця Катерина Сегет звинувачена у шахрайстві з грішми на допомогу ЗСУ[157][158]. У березні 2024 року її було помічено в Іспанії[159]
  •  жовтень — на порталі «Антикорупційний вимір» (Детально про корупцію на півдні України) вийшло журналістське розслідування щодо ДТП, скоєного 20 січня 2023 року в Одесі на вулиці Грушевського, під час якого водійка під час тест-драйву не впоралась з керуванням, виїхала на тротуар, де збила пішохода з чотирирічним сином. Учасницею ДТП виявилася генеральна директорка Одеського національного академічного театру опери та балету Надія Бабіч[160][161]
  • 1 листопада Харківська обласна рада провела нараду, під час якої було запропоновано перевести діяльність театрів в онлайн та створити так звану «е-афішу». Подібне рішення культурною спільнотою було сприйнято як спробу «вбити театр як інституцію», а також виникло обурення через порушення законодавства[162][163]. Досить розмите та неконкретне інтерв'ю з приводу нововведень дала в етері радіо «Накипіло» заступниця голови облради Валерія Дзюба[164][165]. 17 листопада студенти Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського влаштували у центрі Харкова перформанс, яким продемонстрували символічне вбивство театральних установ – виготовили шибеницю з корпусом телевізора, в якій під час перформансу перебувала людина[166]. Під час брифінгу начальник Харківської облвійськадміністрації Олег Синєгубов повідомив про дозвіл грати театрам на власних майданчиках та скорочення фінансування удвічі (зі 100 мільйонів на близько 50 мільйонів)[167][168][169][170]. У Харкові розпочалася серія пресконференцій на тему: «Виживання культурних інституцій в умовах скорочення видатків». Учасниками 28 грудня стали Ольга Дорофєєва (завідувачка літературно-драматургічної частини Театру ляльок), Тетяна Пилипчук (директорка Харківського літмузею), Наталія Цимбал (викладачка сценічної мови в Харківському національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського), Ольга Турутя (режисерка Харківського академічного драматичного театру), Ніна Хижна (режисерка та представниця театру «Нафта»)[168].
  •  листопад — триває скандал навколо «Українського сучасного театру» (кер. Дмитро Рачковський), який продовжує грати вистави за Михайлом Булгаковим[171]

Прем'єри[ред. | ред. код]

Докладніше: Театральні прем'єри (2023)

Протягом 2023 року українські театри випустили понад 350 прем’єр[172].

До вшанування ювілею Ольги Кобилянської, протягом року вийшло понад 5 вистав, пов’язаних з її іменем – за мотивами творів або біографічних.

Фестивалі, театральні школи, форуми[ред. | ред. код]

  • 7 — 8 січня — I Різдвяний мініфестиваль «ВертепСхід» (м. Харків)[173]
  • 8 січня — XXIV Фестиваль вертепів «З Різдвом Христовим!» (м. Луцьк)[174]
  • 13 — 14 травня — Всеукраїнського фестивалю дитячих та молодіжних театральних колективів «Мельпомена Fecf» (м. Хмельницький)
  • 2 — 4 червня — I Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Зірки Мельпомени» (м. Хмельницький)[176][177]
  • 24 червня — 3 липня — Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена»[179]
  • 15 — 20 серпня — Фестиваль української драматургії «Дніпро.Театр.UA» (м. Дніпро)[180][181]
  • 8 — 16 вересня — XXV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»(гасло фестивалю — «#ми_вдома»)[182]. Місце проведення основної (театральної), літературної та музичної програми – Одеса[183][184]
  • 18 — 24 вересня — LIII Театральний фестиваль «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький)[186]
  • 5 — 10 жовтня — Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев» (м. Львів)[193][194]
  • 2 — 3 грудня — VIII Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Ukr West Art Fest» (м. Трускавець)[199][200]
  • 15 — 17 грудня — II Драма-спринт «Жива антологія» (м. Київ)[203][204]
  • 23 — 24 грудня — II Різдвяний мініфестиваль «ВертепСхід» (м. Харків)[205][206]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • I Премія-відзнака «Чорний лотос», спрямована на підтримку українських кіно-театральних митців/мисткинь, які були активними протягом 2022 року[209][210]
    • Актор кіно — Дмитро Олійник («Будинок Слово: нескінчений роман»)
    • Актор театру — Віталій Ажнов («Калігула», «Кар’єра Артура Уі, яку можна було спинити»)
    • Акторка кіно — Анастасія Карпенко («Як там Катя?»)
    • Акторка театру — Віталіна Біблів («Білка, яка прожила сто років»)
    • Короткометражний фільм — «ГКЧП» (реж. Аркадій Непіталюк)
    • Документальний фільм — «Я не хотіла знімати кіно про війну» (реж. Надія Парфан)
    • Режисер кіно — Тарас Томенко («Будинок Слово: нескінчений роман», «Терікони»)
    • Режисер театру — Іван Уривський («Калігула»)
    • Фільм — «Памфір» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук)
    • Вистава — «Цар Едіп» (реж. Давид Петросян)
  • Премія Women in Arts (категорія «Жінки в театрі») в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні —

Звання[ред. | ред. код]

Розділ містить перелік лауреатів, які мають пряме відношення до театру.

Народний художній колектив[ред. | ред. код]

  • 23 жовтня – Зразковому гуртку сучасної драми «Тандем» (кер. Галина Коротенко) присвоєно почесне звання «Народний художній колектив»[219]

Народний артист України[ред. | ред. код]

Заслужений артист України[ред. | ред. код]

Заслужений діяч мистецтв України[ред. | ред. код]

Заслужений працівник культури України[ред. | ред. код]

Заслужений художник України[ред. | ред. код]

Ордени[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Конкурси на заміщення керівних посад[ред. | ред. код]

Дата Переможець Посада Театр / Заклад Конкуренти Коментар, Посилання
12 січня Жураківська Олеся Вікторівна В.о. директора-художнього керівника Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра Повідомлення[221]
ЗМІ[222][223][224][225]
1 лютого Кривенко Марія Євгенівна В.о. директора-художнього керівника Київський академічний театр юного глядача на Липках ЗМІ[107]
2 лютого Тюпін Гліб Геннадійович Режисер Київський муніципальний академічний театр ляльок
16 березня Хаїнський Вадим Вікторович В.о. директора-художнього керівника Волинський академічний обласний театр ляльок ЗМІ[226]
Інтерв'ю[227]
12 травня Педорук Іван Дмитрович В.о. директора-художнього керівника Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського ЗМІ[228]
12 травня Побережна Тетяна Іванівна В.о. директора-художнього керівника Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик» ЗМІ[228]
7 червня Голенко Максим Георгійович В.о. генерального директора-художнього керівника Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької МКІП[229]
ЗМІ[230][231]
Заяви перших днів призначення[232][233][234][235]
14 червня Дзуринець Рудольф Рудольфович В.о. директора-художнього керівника Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв ЗМІ[236]
Інтерв'ю[237]
19 червня Пужаковська Ольга Олександрівна Директорка-художня керівниця Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки Запис[238]
Результат[239]
14 вересня Корнієнко Сергій Вікторович Директор-художній керівник Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького Дорошев Олексій Іванович (актор — провідний майстер сцени Театру ім. Марка Кропивницького) Оголошення[240]
Запис[241][242]
Кіровоградська обласна рада оголосила та провела конкурс на заміщення не вакантної посади (її займає до кінця воєнного стану Вандрашек В'ячеслав Павлович)[243]. Про недоцільність проведення конкурсу заявили у Міністерстві культури України[244]
13 жовтня Яцина Олег Анатолійович Керівник Харківський академічний драматичний театр Представлення[245]
Інтерв'ю[246]
23 жовтня Петросян Давид Самвелович Головний режисер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Пресслужба театру[247]
ЗМІ[248].
Завершення каденції

Діячі театру[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Народилися[ред. | ред. код]

Одружилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Січень
  • 8 січня —
    • Україна Сергій Круценко (55) — український композитор, виконавець-мультиінструменталіст, продюсер, режисер, поет та мислитель, спеціаліст з акустичних та візуальних технологій
  • 14 січня —
    • Росія Інна Чурикова (79) — радянська і російська актриса театру і кіно. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1976). Заслужена артистка РРФСР (1977). Народна артистка РРФСР (1985). Народна артистка СРСР (1991). Лауреат Державної премії Росії (1996)[257]
Лютий
Березень
Квітень
  • 23 квітня —
    • Росія Андрій Петров[ru] (77) — радянський та російський артист балету та хореограф, засновник та художній керівник Театру Кремлівський балет. Народний артист РРФСР (1985)
Травень
  • 5 травня —
    • Україна Дмитро Кравець (???) — український режисер, актор, драматург, керівник дитячого театру «Казка» (м. Харків)[278][279]
Червень
Липень
Серпень
  • 9 серпня —
    • Росія Віра Васильєва (98) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1986). Лауреатка двох Сталінських премій (1948, 1951)[287].
    • Естонія Іта Евер (92) — радянська і естонська акторка театру, кіно та телебачення. Народна артистка Естонської РСР (1973)[288][289].
Вересень
Жовтень
  • 10 жовтня —
    • Україна Владлен Портников (80) — актор театру і кіно, театральний режисер, відповідальний секретар Київського місцевого творчого відділення
  • 16 жовтня —
    • Росія Геннадій Гладков (88) — радянський та російський композитор, автор музики до кіно- і телефільмів, мультфільмів, театральних вистав. Народний артист Російської Федерації (2002)
Листопад
Грудень
  • 16 грудня —
    • Україна Тадей Едер (80) — радянський і український режисер та педагог, генеральний директор-художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (1998-2017). Заслужений працівник культури України (1993)[311]

Театральна література[ред. | ред. код]

Переклади
  • Антологія української драматургії «Нова українська драматургія. Том 1. В очікуванні Майдану», пер. польською Анна Коженьовська-Бігун[320]
  • Антологія української драматургії «Сучасна українська драматургія. Від А до Я», пер. польською Анна Коженьовська-Бігун[320]

Посилання[ред. | ред. код]

Підсумки року[ред. | ред. код]

За регіонами

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Анастасія КУШПІТ (29 березня 2023). В Одесі горів Український театр: пожежа охопила 2 поверх (укр.). «24 Канал». Процитовано 2 квітня 2023.
  2. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (5 квітня 2023). Українському театру Василька в Одесі не змінюватимуть керівника — голова облради (укр.). «Українська правда». Процитовано 5 квітня 2023.
  3. ↑ Аліна КНИЖНИК (29 березня 2023). У Чернівцях відновлюють театралізоване дійство «Світло Панської вулиці» (укр.). «Молодий буковинець». Процитовано 2 квітня 2023.
  4. ↑ Олег ВІТКОВСЬКИЙ (28 квітня 2023). Колектив молодіжного театру «Silentium» отримав нове звання (укр.). «Інформатор». Процитовано 28 квітня 2023.
  5. ↑ Антон АЛОХІНСОН (4 травня 2023). Харківський театр ляльок гратиме вистави на вулиці через заборону (укр.). «Люк». Процитовано 4 травня 2023.
  6. ↑ Антон АЛОХІНСОН (8 травня 2023). Вистави на вулиці. Як харківські митці протистоять культурному мораторію (укр.). «Люк». Процитовано 22 червня 2023.
  7. ↑ Тетяна ДЕНИСЕНКО (1 травня 2023). Хто у сфері культури порушував мовний закон у 2022-му році – звіт омбудсмена (укр.). «Українська правда». Процитовано 7 травня 2023.
  8. ↑ Вулиці Калуша оживуть історією – Анонс театралізованого заходу (укр.). «Інформатор». 23 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
  9. ↑ Марія СОЛОДОВНІК, Ірина ГНАТЮК (26 червня 2023). З фасаду театру у Харкові зняли згадку про колишню назву на честь Пушкіна (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 28 червня 2023.
  10. ↑ Директор херсонського театру Олександр Книга про виїзд з окупації та збереження творчої групи (укр.). «Суспільне Херсон». 3 червня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
  11. ↑ Альона КОХАНЧУК (12 липня 2023). У Миколаєві розпочали ремонтувати будівлю академічного художнього драмтеатру (укр.). «НикВести». Процитовано 23 липня 2023.
  12. ↑ Оксана ПЕТРЕНКО (27 серпня 2023). В Італії випустили чотири поштові марки на підтримку України (укр.). «НикВести». Процитовано 12 вересня 2023.
  13. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (5 квітня 2023). Камерний театр «Маланка» – за 99 років і 9 місяців до столітього ювілею (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 22 червня 2023.
  14. ↑ Єгор ВОРОНКІН (22 червня 2023). Ми несемо українську літературну моду: розмова з художнім керівником театру «Маланка» Гіо Пачкорія (укр.). Портал «Наш Київ». Процитовано 22 червня 2023.
  15. ↑ Ксенія ГАБРІАДЗЕ (16 лютого 2023). Зірка «Гри престолів» Джек Глісон приїхав до Києва і показався в центрі міста (укр.). «ТСН. Гламур». Процитовано 21 лютого 2023.
  16. ↑ Джоффрі з «Гри престолів» у Києві здивував реакцією на повітряну тривогу, яка пролунала під час його виступу. ТСН.ua (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
  17. ↑ Потрапив у повітряну тривогу. До Києва приїхав актор Джек Глісон, король Джоффрі з «Гри престолів» (укр.). «НВ». 17 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  18. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 лютого 2023). Всі ми трішки тварини: Джоффрі Баратеон з серіалу «Game of Thrones» про акторство (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 21 лютого 2023.
  19. ↑ Андрій КЛИМЕНКОВ (16 лютого 2023). Кіноінтенсив #17 / Гість Джек Глісон «Гра Престолів» (укр.). Андрій Клименков. Процитовано 21 лютого 2023.
  20. ↑ Зірка «Гри престолів» Джек Глісон відвідав книгарню в Києві. espreso.tv (укр.). Процитовано 17 лютого 2023.
  21. ↑ Така сама у Шварценеггера, – Kalush подарували зірці «Гри престолів» Глісону рожеву панаму. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 лютого 2023.
  22. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (15 березня 2023). Українські театри: ми потрібні державі не менше, аніж воїни (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 березня 2023.
  23. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (17 березня 2023). Братство Мельпомени (укр.). «Урядовий кур'єр». Процитовано 17 березня 2023.
  24. ↑ Французька режисерка Аріан Мнушкін: Кочова школа Театру дю Солей в Києві – це уклін тим, хто бореться за життя і свободу (укр.). «Остров». 5 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.
  25. ↑ «Театр дю Солей» у Києві: як проходять воркшопи і чи робитимуть актори виставу про війну в Україні (укр.). «Суспільне Культура». 4 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.
  26. ↑ Ганна ВЕСЕЛОВСЬКА (13 квітня 2023). Непростий візит дами: легендарна театральна діячка Аріан Мнушкін у Києві (укр.). «Український тиждень». Процитовано 20 квітня 2023.
  27. ↑ Міжнародний день театру: оновлений інтерактивний музей Миколаївського драмтеатру відкриває двері (укр.). «Свідок». 26 березня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
  28. ↑ Елизавета ФЕЩЕНКО (1 липня 2023). Інтерв'ю з театральним продюсером Славою Жилою (укр.). Канал Елизавети Фещенко. Процитовано 1 липня 2023.
  29. ↑ Дарія БОРИСОВИЧ (1 червня 2023). Українську драматургію можна послухати онлайн: розповідаємо про проєкт Театру Лесі (укр.). «LiRoom». Процитовано 4 липня 2023.
  30. ↑ Юлія НАЙДЕНКО (30 червня 2023). «Більш символічним бути не може». Український композитор Роман Григорів зіграв музичний твір на ракеті від РСЗВ Ураган (укр.). «НВ». Процитовано 23 липня 2023.
  31. ↑ Олександр КОПТЄВ (28 липня 2023). У Дніпрі перейменували академію музики ім. Глінки і Театр опери та балету (укр.). «Відкритий». Процитовано 30 липня 2023.
  32. ↑ Премія імені Олега Вергеліса (укр.). «Дзеркало тижня». 30 вересня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  33. ↑ Аліна Плахтієнко. Стажування в Метрополітен-опері і реформи в українських театрах (укр.). «Радіо Ісландія». 27 липня 2023. Процитовано 31 липня 2023.
  34. ↑ а б Ольга ПУГАНОВА (2 серпня 2023). Сцена-панорама, відновлення «Золотих оплесків» та ребрендинг: як у Чернівцях розпочнеться театральний сезон (укр.). «Шпальта». Процитовано 9 серпня 2023.
  35. ↑ Чернівецький драмтеатр провів ребрендинг (укр.). «Шпальта». 4 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023.
  36. ↑ а б Марина СКІНТЕЙ (11 серпня 2023). 10 хвилин з Мариною Скінтей (Іван БУТНЯК) (укр.). «Буковинська Хвиля». Процитовано 11 серпня 2023.
  37. ↑ Слава ЖИЛА (3 серпня 2023). Помолимось на Мінкульт: Чого очікувати від зміни керманича та нової команди МКІП (укр.). «Українська правда». Процитовано 28 вересня 2023.
  38. ↑ Оксана НАУМОВА (27 вересня 2023). Фільм «Лишатися (не) можна» — не про роботу Херсонського драмтеатру. Це фільм про історію незламності херсонців (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 29 жовтня 2023.
  39. ↑ а б Марина БАРАНІВСЬКА (3 серпня 2023). У блоці «Так переможемо!» під час ОМКФ-2023 покажуть чотири українських документальних стрічки (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 20 листопада 2023.
  40. ↑ Дмитро ДЕСЯТЕРИК (8 листопада 2023). Спектакль як бій. У Чернівцях відбулася прем’єра незвичної за формою картини про український театр (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 20 листопада 2023.
  41. ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (2 березня 2023). Культурний фронт Центру Курбаса (укр.). «I-UA». Процитовано 6 квітня 2023.
  42. ↑ Виставка театрального костюму (укр.). «Театрально-концертний Київ». 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  43. ↑ Марія КАТАЄВА (30 січня 2023). Столичний музей театрального мистецтва відзначає 100 років (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 30 січня 2023.
  44. ↑ 100 років Музею театрального мистецтва (укр.). «Митець». 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  45. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 січня 2023). Музей театрального, музичного та кіномистецтва України – 100 років — Ірина Мелешкіна (укр.). «Вечірній Риболов» випуск 007 на порталі «Театральна риболовля». Процитовано 30 січня 2023.
  46. ↑ Альона МАЛЮГА-МЕЛЬНИКОВА (23 січня 2023). Театру-студії «10 РЯД 10 МІСЦЕ» виповнюється п’ять років (укр.). «Вісті Ковельщини». Процитовано 29 січня 2023.
  47. ↑  День народження Театру юних чернівчан (78 років) на YouTube
  48. ↑ Марія КАТАЄВА (28 травня 2023). Київському театру «Колесо» 35 років, – розмова з Іриною Кліщевською (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 31 травня 2023.
  49. ↑ 35 років Київському академічному театру «Колесо» (укр.). «Антиквар». 28 травня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  50. ↑ Вікторія ШАПАРЕНКО. 35 років Київському академічному театру «Колесо» (укр.). «Українки». Процитовано 31 травня 2023.
  51. ↑ Олена ГРИЦЕНКО (10 липня 2023). Якщо ти в мистецтві все зрозумів, хіба це мистецтво: сучасний театр одного актора AVE у Кривому Розі відзначає день народження (укр.). «KRIVBASS.CITY». Процитовано 23 липня 2023.
  52. ↑ Іван МАРЧУК, Вікторія СТАСЮК (22 вересня 2023). «Я можу, крім іншого, ще стати громовідводом»: історія міма з Рівного, який 28 років у професії (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 28 вересня 2023.
  53. ↑ «Сцена дає мені силу…» 15 лютого народний артист України Анатолій Хостікоєв відзначає ювілейний день народження (укр.). «Театрально-концертний Київ». 15 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
  54. ↑ Тетяна РУДЕНКО (15 лютого 2023). Еней ще хоч куди козак: Анатолій Хостікоєв відзначає творчий ювілей (укр.). «Україна молода». Процитовано 21 лютого 2023.
  55. ↑ Живе та творить в ім’я театру: народному артисту України Адаму Цибульському — 75! (укр.). «Дрогобицька міська рада». 22 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
  56. ↑ Дар'я ЮЗЬКОВА (27 березня 2023). Поет тиші: пам'яті Марселя Марсо присвятили творчий вечір в «Академії руху» (укр.). ТРК «Рудана». Процитовано 28 березня 2023.
  57. ↑ Наталія ГРАБЧЕНКО (5 квітня 2023). Як Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька працює під час війни і відзначає 130-річчя від дня народження актора, режисера і драматурга Василя Василька? Гості — Юлія Пивоварова, директорка-художня керівниця і Римма Зюбіна, актриса театру (укр.). «Час інтерв'ю» на «Українському радіо». Процитовано 18 квітня 2023.
  58. ↑ Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ (5 травня 2023). На свято до справжньої берегині. У Києві пройшов ювілейний вечір народної артистки Галини Яблонської (укр.). «Український репортер». Процитовано 5 травня 2023.
  59. ↑ Ювілейний вечір народної артистки України Галини Яблонської, 3 травня 2023
  60. ↑ Юрій ІВАНОВ (13 серпня 2023). Олеся Жураківська відсвяткувала своє 50-річчя на сцені Жовтневого палацу (укр.). «Оперативна Україна». Процитовано 14 серпня 2023.
  61. ↑ Марія КАТАЄВА (30 травня 2023). 25 років на столичній сцені: у Молодому театрі пройде ювілейний показ вистави «Синій автомобіль» (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 31 травня 2023.
  62. ↑  Корсиканка. 20 років на сцені (Театр на лівому березі) на YouTube
  63. ↑  Наталя Сумська про 350-ту ювілейну виставу Кайдашевої сім'ї й новий театральний сезон (Сніданок з 1+1) на YouTube
  64. ↑ Валентина САМЧЕНКО (29 серпня 2023). 15-ліття сценічної «Кайдашевої сім’ї»: 350-ий раз грає Наталія Сумська (укр.). «Укрінформ». Процитовано 30 серпня 2023.
  65. ↑ В Київському академічному театрі ляльок відкрили меморіальну дошку Юрія Сікали (укр.). Департамент культури КМДА. 22 вересня 2023. Процитовано 22 вересня 2023.
  66. ↑ Світлана ОЛІЙНИК (14 червня 2023). 16 червня відбудеться хореографічна вистава запорізького театру танцю «З коханням не жартують» (укр.). «Zprz». Процитовано 22 червня 2023.
  67. ↑ У Києві пройшли прем’єрні покази вистави «Возлюби ближнього свого»!. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  68. ↑ «Усі найкращі речі» (Чернігів)
  69. ↑ Василь АРТЮШЕНКО (25 лютого 2023). До річниці повномасштабного вторгення на сцені театру ім. Лесі Українки показали виставу «ВСУПЕРЕЧ» (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 27 лютого 2023.
  70. ↑ Ганна ГРЕБЕНЧУК (27 лютого 2023). Сергій Мазаний про річницю війни та репертуар у ДРАМіКОМ (укр.). Телеканал «Відкритий». Процитовано 27 лютого 2023.
  71. ↑ У Миколаєві покажуть добірку вистав, народжених війною (укр.). «Свідок». 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  72. ↑ Миколаївці побачили англомовну моновиставу (укр.). «Миколаївська правда». 26 лютого 2023. Процитовано 27 лютого 2023.
  73. ↑ «Гастролі незламних півдня України»: драмтеатр Миколаєва чекає на «творчий десант» (укр.). «Свідок». 9 лютого 2023. Процитовано 10 лютого 2023.
  74. ↑ «Стусанина» людських сердець: у миколаївському театрі пройшла вистава за віршами Василя Стуса (укр.). «Новини N». 7 травня 2023. Процитовано 7 травня 2023.
  75. ↑ Миколаївський театр їздив у Кропивницький із детективом «Маєток Рейвенскрофт» (укр.). «Николаевские новини». 8 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  76. ↑ «Земний монолог»: виставу, про легендарного поета Дмитра Креміня, презентували у Первомайську (укр.). «Свідок». 16 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  77. ↑ Марія КАТАЄВА (10 березня 2023). У столиці покажуть особливий «Вертеп» на підтримку харківського театру (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 11 березня 2023.
  78. ↑ Потанцюємо? «Львівське танго» у Києві. Національний театр ім. Марії Заньковецької покаже у столиці свою виставу-візитівку (укр.). «Театрально-концертний Київ». 1 травня 2023. Процитовано 3 травня 2023.
  79. ↑ У Києві покажуть нову версію опери «Запорожець за Дунаєм» (укр.). «Vogue». 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  80. ↑ Сумський і Луганський театр у жовтні покажуть свої вистави у Києві (укр.). «ОстроВ». 8 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  81. ↑ Опера, комедія, абсурд. Сумський та Луганський театри покажуть у Києві свої найпопулярніші вистави (укр.). «Театрально-концертний Київ». 16 жовтня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  82. ↑ Сумський національний театр виступив з гастролями у Києві (укр.). «Панорама». 31 жовтня 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  83. ↑ «Щепкінці» показали у Києві свою «Тригрошову оперу» (укр.). «СТС». 31 жовтня 2023. Процитовано 8 листопада 2023.
  84. ↑ У Миколаєві «Сцену в укритті» минулого сезону відвідали більше 10 тис. глядачів (укр.). «Свідок». 12 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  85. ↑ Сезон був потужним викликом: Як миколаївський драмтеатр відпрацював свій сотий сезон в умовах війни (укр.). «0512». 7 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  86. ↑ Ірина БЛАЖЕНКО (14 грудня 2022). Лікуючи духовно: як працює театр прифронтового Миколаєва (укр.). «Глузд». Процитовано 4 липня 2023.
  87. ↑ Закарпатський театр ляльок завершив 42-й сезон (укр.). «Карпатський об'єктив». 26 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  88. ↑ Дрогобицькі театрали завершили 83-тій сезон ретро-виставою «Серенади прадавніх двориків» (укр.). Дрогобицька міська рада. 26 червня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  89. ↑ Богдан ШЕВЧЕНКО (20 червня 2023). У театрі імені Кропивницького протягом року поставили п’ять нових вистав (укр.). «Центральноукраїнське бюро новин». Процитовано 4 липня 2023.
  90. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (20 січня 2023). «Лісова пісня» в Португалії – Ольга Турутя-Прасолова (укр.). «Вечірній Риболов» №5 на каналі «Театральна риболовля». Процитовано 24 січня 2023.
  91. ↑ Марія КАБАЦІЙ (24 січня 2023). П'ять сучасних п'єс та Куліш: у Парижі почався Тиждень української драматургії (укр.). «Українська правда». Процитовано 24 січня 2023.
  92. ↑ Гайшенець А. Драма йде на війну // Лівий берег — Київський інститут проблем управління імені Горшеніна, 2023.
  93. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (13 березня 2023). У театрі в Цюриху створили Ukrainian kiosk: першою гостею стала Оксана Забужко (укр.). «Українська правда». Процитовано 20 квітня 2023.
  94. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (18 квітня 2023). Українська весна у Стокгольмі (укр.). «Укрінформ». Процитовано 20 квітня 2023.
  95. ↑ Поліна ГОРЛАЧ (3 травня 2023). Молодий театр зіграв «Сон літньої ночі» на сцені Шекспірівського фестивалю в Йорку (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 3 травня 2023.
  96. ↑ Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) попрямував на гастролі до столиці Молдови (укр.). «Управління культури і туризму облдержадміністрації. 2 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  97. ↑ «Маріупольську драму» побачили в Німеччині (укр.). «Донецька обласна державна адміністрація. 13 травня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  98. ↑ Лук'ян ГАЛКІН (7 травня 2023). «Людей, яких ти не знаєш, дуже легко вбивати» – інтерв'ю з композиторами «Чорнобильдорфу» (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 9 травня 2023.
  99. ↑ Катерина КОЛЕСНИК (13 травня 2023). Хмельницькі актори знайомили глядачів з українським театральним мистецтвом у Молдові (укр.). «Є». Процитовано 13 травня 2023.
  100. ↑ First look at Unity Theatre and Culture Liverpool’s World-Premiere Production Maria (англ.). «Culture Liverpool». Процитовано 23 липня 2023.
  101. ↑ Лілія ЗАРЕЦЬКА (5 червня 2023). Гратимуть «Фаустпатрон»: театр із Чернівців проведе благодійні гастролі в Італії (укр.). «Шпальта». Процитовано 16 травня 2023.
  102. ↑ Олена СУЛІКОВСЬКА (5 липня 2023). «У Мілані нас дивилися багато буковинців»: про гастролі Чернівецького муздрамтеатру в Італії (укр.). «Шпальта». Процитовано 23 липня 2023.
  103. ↑ Оксана ГОНЧАРУК (5 січня 2023). Скандал у театрі ім. Лесі Українки: яка драма залишилася за лаштунками (укр.). Г-та «Вести». Процитовано 7 січня 2023.
  104. ↑ «Його місце на лаві підсудних» — Вікторія Білан-Ращук про директора київського театру Лесі Українки (укр.). «КИЇВ 24». 5 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.
  105. ↑ Антін Мухарський ЯК Я НА Х....ПІШОВ З РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ
  106. ↑ Наталія ПОРОЩУК (4 липня 2023). Звільнений керівник театру Лесі Українки вимагає повернути російську мову на сцену (укр.). Портал «Главком». Процитовано 23 липня 2023.
  107. ↑ а б в Ірина ГОЛІЗДРА (2 лютого 2023). ТЮГ подає голос: театрам потрібні відкриті конкурси директорів (укр.). «Українська правда». Процитовано 3 лютого 2023.
  108. ↑ Дмитро ТУЗОВ (27 січня 2023). Як Яна Барінова, В'ячеслав Жила і департамент КМДА дитячим театром «порулили». І що з того вийшло (укр.). Блог на порталі «Українська правда». Процитовано 7 лютого 2023.
  109. ↑ Київський ТЮГ на Липках очолив його режисер Максим Михайліченко (укр.). «КиївВлада». 28 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  110. ↑ Скандал в Театрі юного глядача на Липках: керівництво театру виправдовує російську агресію проти України (укр.). «Lenta.ua». 31 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  111. ↑ Київський театр юного глядача 27 січня 2023 року (укр.). Портал «Театральна риболовля». 28 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  112. ↑ Київський театр юного глядача 31 січня 2023 року (укр.). Портал «Театральна риболовля». 31 січня 2023. Процитовано 3 лютого 2023.
  113. ↑ Аннабелла МОРІНА (3 лютого 2023). Лють і треш на Липках: Жила зберіг контроль над столичним ТЮГом (укр.). «КиївВлада». Процитовано 6 лютого 2023.
  114. ↑ Валентина САМЧЕНКО (6 лютого 2023). ТЮГ на Липках: типово театральний конфлікт (укр.). «Укрінформ». Процитовано 6 лютого 2023.
  115. ↑ Конфлікт довкола Театру юного глядача на Липках: Віктор Гирич і В’ячеслав Жила про ситуацію (укр.). «Суспільне Культура». 8 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  116. ↑ Пінг-понг київськими театрами (укр.). «Клуб мародерів» на каналі «Ісландія». 8 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  117. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (8 лютого 2023). Пінг-понг київськими театрами: чому важлива стратегія? (укр.). «Лівий берег». Процитовано 11 лютого 2023.
  118. ↑ Катерина ЩОТКІНА (10 лютого 2023). Сопрано Путіна у Вісбадені. Невдача бойкоту українцями фестивалю з Нетребко (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 лютого 2023.
  119. ↑ Любов БАЗІВ (17 лютого 2023). Фестиваль у Вісбадені: путіністи мають знати, що ними гидують (укр.). «Укрінформ». Процитовано 11 лютого 2023.
  120. ↑ Колишній працівник театру в Коломиї звинувачує директора в побоях (укр.). «Інформатор». 21 квітня 2023. Процитовано 1 травня 2023.
  121. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Диригент Одеської опери з’явився на одній сцені з чоловіком путіністки Нетребко — як коментують це в театрі (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
  122. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (12 квітня 2023). Головного диригента Одеської опери, який фотографувався з чоловіком Нетребко, звільнили з театру (укр.). «Українська правда». Процитовано 12 квітня 2023.
  123. ↑ Francisco SALAZAR (12 квітня 2023). Odesa Opera Chief Conductor Causes Outrage for Posing Next to Yusif Eyvazov (англ.). «Opera Wire». Процитовано 12 квітня 2023.
  124. ↑ Тетяна ЧУГАЄВА (19 квітня 2023). Балетна колаборація (укр.). «Україна молода». Процитовано 20 квітня 2023.
  125. ↑ Врятувати Театр танцю! Підпишіть петицію на скасування його знищення (укр.). «Міг». 6 квітня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  126. ↑ Марія КАБАЦІЙ (1 травня 2023). Театр Франка скасував участь у Театральній Олімпіаді в Будапешті через росіян у програмі (укр.). «Українська правда». Процитовано 1 травня 2023.
  127. ↑ Поліна ГОРЛАЧ (1 травня 2023). Театр Франка відмовився від участі у театральній олімпіаді через участь росіян у програмі (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 1 травня 2023.
  128. ↑ Біля будівлі мінкульту на акцію зібралися працівники Національної опери: в чому справа (укр.). «Київ 24». 1 червня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
  129. ↑ В Самборі місцева влада хоче перенести музей Леся Курбаса в кімнату шахового клубу: громада виступає проти (укр.). «Львівської мануфактури новин». 1 травня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  130. ↑ Марія МАСЮК (10 червня 2023). Актори львівського театру «Воскресіння» потрапили у ДТП в Польщі (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 10 червня 2023.
  131. ↑ Під час гастролей. В Ірландії жорстоко побили 23-річного українського актора театру Лесі Українки (укр.). «НВ». 27 червня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  132. ↑ «Батальйон театр», або Хто і як у Львові збирає підписи на підтримку Мацяка (укр.). «Гал-інфо». 30 червня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  133. ↑ Ні дня без срачу. Бренд одягу Starchak критикують за жакет із зображенням Маріупольського драмтеатру (укр.). «Детектор медіа». 4 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
  134. ↑ Підвали драматичного театру в Маріуполі залили бетоном і починають будівництво (укр.). «0629». 18 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  135. ↑ «Харківський театр переїхав до Росії (укр.). «KharkivToday». 14 липня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
  136. ↑ Лєна ЧИЧЕНІНА (1 листопада 2023). Слов’янські свині у вишиванках. Українські актори переїхали в Росію і знялися в пропагандистському треші (укр.). «Детектор медіа». Процитовано 2 листопада 2023.
  137. ↑ Маргарита ДЕЖКІНА (15 липня 2023). «Режисерці театру з Харкова, яка переїхала до РФ, анулювали почесну грамоту (укр.). «Суспільне Харків». Процитовано 16 липня 2023.
  138. ↑ У Харкові обласна влада позбавляє фінансування театр «Березіль» (укр.). «Espreso.tv». 16 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
  139. ↑ Галина ГРИШИНА (18 липня 2023). Харківському театру «Березіль» скоротили фінансування, а відшкодування зарплат поклали на країну-агресора (укр.). «Гордон». Процитовано 23 липня 2023.
  140. ↑ Поліна ГОРЛАЧ (17 липня 2023). Харківському театру «Березіль» зменшують фінансування, а відшкодування зарплат покладають на Росію: коментар режисера (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 23 липня 2023.
  141. ↑ Євгенія ВІРЛИЧ (27 липня 2023). В кропивницькому театрі, який очолює херсонець, вирішили змінити керівництво: поціновувачі обурені (укр.). «Кавун.City». Процитовано 12 серпня 2023.
  142. ↑ Андрій КЛОЧЕК (30 липня 2023). «Облрада – театр, депутати – актори». Чому в Кіровоградській обласній раді вирішили поділити посади КП? (укр.). Інформаційний портал «Пульс». Процитовано 12 серпня 2023.
  143. ↑ Анастасія КОВАЛЬОВА (28 липня 2023). «Ви молодець, але вам треба піти»: директор театру Кропивницького розповів про тиск від облради (укр.). «Точка доступу». Процитовано 12 серпня 2023.
  144. ↑ Катерина ФЕДЧЕНКО (10 серпня 2023). В'ячеслав Вандрашек відстоюватиме в суді своє право обіймати посаду директора кропивницького театру (укр.). «Точка доступу». Процитовано 12 серпня 2023.
  145. ↑ Обласна рада визначилась зі своїми представниками в конкурсній комісії з обрання керівника театру корифеїв (укр.). Кіровоградська обласна рада. 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  146. ↑ Політичний спектакль навколо театру корифеїв (укр.). Центральноукраїнське бюро новин (CBN). 22 вересня 2023. Процитовано 22 вересня 2023.
  147. ↑ Сесія вже не треба: Дрозд звільнив Вандрашека з посади директора театру й одноосібно призначив Корнієнка (укр.). «Без купюр». 26 вересня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
  148. ↑ У Кропивницькому призначили нового очільника обласного театру (укр.). «Укрінформ». 26 вересня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
  149. ↑ Наталія САРАФАНОВА, Олена ЖИКАЛОВА (26 вересня 2023). У Кропивницькому звільнили з посади директора обласного театру Вячеслава Вандрашека (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 28 вересня 2023.
  150. ↑ Обласна рада програла суд звільненому директору театру В’ячеславу Вандрашеку (укр.). «Перша». 16 жовтня 2023. Процитовано 20 жовтня 2023.
  151. ↑ Анастасія ФЕЩЕНКО (27 серпня 2023). Династія на династію? Конфлікт у театрі Франка виплеснувся на публіку (укр.). «Главком». Процитовано 4 вересня 2023.
  152. ↑ Анатолій ХОСТІКОЄВ (2 вересня 2023). Перша сцена України. Про династії та клани у театрі Франка (укр.). «Главком». Процитовано 4 вересня 2023.
  153. ↑ Анастасія ШЕПЕЛЕВА (8 вересня 2023). Китайські «гастролери» в Маріуполі: Україна вимагає пояснень (укр.). «DW». Процитовано 12 вересня 2023.
  154. ↑ Наталія ШУТКА (2 серпня 2023). Держаудислужба виявила у Львівській опері порушень на 27,8 млн грн (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 28 вересня 2023.
  155. ↑ Український актор, який їздив із концертами на підтримку ЗСУ, втік до Росії і заснував там кіношколу з іншим колаборантом (укр.). «Новинарня». 10 серпня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
  156. ↑ Галина ВОРОНА (11 серпня 2023). Актор столичного театру, який виступав на підтримку ЗСУ, переїхав до росії (укр.). «Big Kyiv». Процитовано 28 вересня 2023.
  157. ↑ Наталія ШУТКА (28 вересня 2023). Львівську театрознавицю звинуватили в шахрайстві з грішми на допомогу ЗСУ (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 25 вересня 2023.
  158. ↑ Наталія ШУТКА (23 вересня 2023). Шахрайства на сотні тисяч гривень: як театрознавиця обдурювала волонтерів (укр.). «Еспресо.Захід». Процитовано 25 вересня 2023.
  159. ↑ Театрознавицю, яка обдурила волонтерів у Львові на сотні тис. грн, помітили в Іспанії (укр.). «Львів місто натхнення». 7 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  160. ↑ Олена ЧЕРНИШОВА (10 жовтня 2023). Директорка одеського оперного театру Надія Бабіч збила двох пішоходів і намагається уникнути покарання (укр.). «Антикорупційний вимір». Процитовано 11 жовтня 2023.
  161. ↑ Директорка Одеського оперного театру уникає покарання за ДТП з постраждалою дитиною (укр.). «Розслідувач.інфо». 28 жовтня 2023. Процитовано 19 січня 2024.
  162. ↑ Олександра ПОНОМАРЕНКО (2 листопада 2023). Вистави онлайн та «е-афіша»: Харківська облрада запроваджує новий формат роботи театрів, і це обурює культурну спільноту (укр.). «Люк». Процитовано 2 листопада 2023.
  163. ↑ Аліка ПІХТЕРЕВА, Олександр ОСІПОВ (2 листопада 2023). Креатив Харківської облради розлютив митців, або «е-Афіша» як кульмінація чиновницької буфонади (укр.). «Накипіло». Процитовано 2 листопада 2023.
  164. ↑ Володимир НОСКОВ (8 листопада 2023). Для запису онлайн-вистав запрошуватимуть зірок-волонтерів (укр.). «Накипіло». Процитовано 10 листопада 2023.
  165. ↑ Єлизавета ГОЛОЩАПОВА, Олена КЛИМЕНКО (11 листопада 2023). Харківська облрада запропонувала театрам записувати вистави та брати гроші за перегляд відео: що відповіли колективи (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 12 листопада 2023.
  166. ↑ Єлизавета ГОЛОЩАПОВА, Олена КЛИМЕНКО (17 листопада 2023). «Театр убивають»: у Харкові студенти влаштували перформанс проти онлайн-спектаклів (укр.). «Медіапорт». Процитовано 20 листопада 2023.
  167. ↑ Аліка ПІХТЕРЕВА, Олександр ОСІПОВ (26 грудня 2023). «Ви не уявляєте, які смішні зарплати в театрі»: реакція митців на скорочення фінансування закладів культури (укр.). «Накипіло». Процитовано 31 грудня 2023.
  168. ↑ а б Пресконференція на тему: «Виживання культурних інституцій в умовах скорочення видатків» (укр.). «Накипіло». 28 грудня 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  169. ↑ Юлія ДАВИДОВА, Валерія ЄМЕЦЬ (23 грудня 2023). Власні підвали або оренда чужих: де театри Харкова даватимуть вистави в умовах війни (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 31 грудня 2023.
  170. ↑ Олександра КОЛІСНІЧЕНКО (17 грудня 2023). Творча діяльність державних харківських театрів після 24 лютого 2022 року: проблеми існування, репертуарні пріоритети, мистецькі особливості (укр.). «Театраріум». Процитовано 31 грудня 2023.
  171. ↑ Ростислав ВОНС (10 листопада 2023). Новий театральний скандал: Булгаков посеред війни повертається до Києва (укр.). Портал «Главком». Процитовано 10 лютого 2024.
  172. ↑ Українські театральні прем’єри (2023)
  173. ↑ Денис ГЛУШКО (7 січня 2023). У Харкові триває різдвяний мініфест «ВертепСхід» (укр.). «Gwara Media». Процитовано 11 січня 2023.
  174. ↑ У Луцьку відбувся фестиваль вертепів «З Різдвом Христовим!» (укр.). «Район». 9 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
  175. ↑ Мистецтво звучить гучніше, ніж кулі: у Кракові пройшов фестиваль українського театру «Схід-Захід» (укр.). «UAinKrakow.pl». 2023. Процитовано 27 квітня 2023.
  176. ↑ Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Зірки Мельпомени» (укр.). «FEST-PORTAL». 9 травня 2023. Процитовано 4 липня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  177. ↑ 2023.06.02 — I Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Зірки Мельпомени»
  178. ↑ Олексій ПАЛЯНИЧКА (9 травня 2023). Більше драми (укр.). «Korydor». Процитовано 9 травня 2023.
  179. ↑ Підсумки Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена» (укр.). Миколаївський обласний центр народної творчості. 4 липня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  180. ↑ Фестиваль української драматургії (укр.). Телеканал «D1». 3 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  181. ↑ Театри з різних куточків країни зберуться у Дніпрі на фестивалі (укр.). Телеканал «Відкритий». 10 серпня 2023. Процитовано 11 серпня 2023.
  182. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (30 серпня 2023). Фестиваль «Мельпомена Таврії» повертається до деокупованого Херсона. «Українська правда». Процитовано 31 серпня 2023.
  183. ↑ Ірен АДЛЕР (5 вересня 2023). «Мельпомена Таврії» знайшла прихисток в Одесі: відроджується найпотужніший театральний фестиваль України. «Думська». Процитовано 5 вересня 2023.
  184. ↑ Олена ПІМЕНОВА (7 вересня 2023). Фестиваль «Мельпомена Таврії» розпочнеться одночасно у 25 театрах трьох країн. «Місто сонця». Процитовано 7 вересня 2023.
  185. ↑ 2023.09.13 — IV Міжнародний фестиваль моновистав «Монологи над Ужем»
  186. ↑ Вячеслав Вандрашек розповів, які театри і чому не змогли взяти участі у фестивалі «Вересневі самоцвіти» (укр.). Без купюр. 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  187. ↑ Церемонія закриття XII відкритого театрального фестивалю-конкурсу «Homo Ludens» (10 жовтня 2021) | Театральна риболовля | T-fishing
  188. ↑ «Homo ludens»: у Миколаївському драмтеатрі анонсували відкритий фестиваль-конкурс (укр.). «Свідок». 3 червня 2023. Процитовано 16 червня 2023.
  189. ↑ До Миколаєва повертається фестивальне життя: драмтеатр відроджує «Homo Ludens» (укр.). «Свідок». 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  190. ↑ «Homo Ludens» – «Людина, що грає»: у Миколаєві пройде відкритий театральний фестиваль (укр.). «Свідок». 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
  191. ↑ Підійшов до завершення ХІІ+І Відкритий театральний фестиваль «Homo Ludens» (укр.). «Миколаївська правда». 10 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  192. ↑ Нагородження Театрального фестивалю-конкурсу «Homo Ludens 12+1» (8 жовтня 2023) | Театральна риболовля | T-fishing
  193. ↑ Театр – мистецтво нескорених. З 5 по 10 жовтня Львів прийматиме Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев-2023» (укр.). «Театрально-концертний Київ». 29 вересня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  194. ↑ 2023.10.05 — Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев»
  195. ↑ Ольга ПУГАНОВА (6 вересня 2023). «Комедія в театрі під час війни»: триває прийом заявок на фестиваль «Золоті оплески Буковини» (укр.). «Шпальта». Процитовано 7 вересня 2023.
  196. ↑ Ольга ПУГАНОВА (28 листопада 2023). Комедія під час війни: у Чернівцях розпочався фестиваль «Золоті оплески»publisher=«Шпальта» (укр.). Процитовано 8 грудня 2023.
  197. ↑ Ольга ПУГАНОВА (28 листопада 2023). Комедія потрібна більше, ніж драма: луганський та харківський театри про роботу та вистави на «Золотих оплесках» у Чернівцях (укр.). «Шпальта». Процитовано 8 грудня 2023.
  198. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (29 грудня 2023). Чи потрібна комедія в театрі під час війни (укр.). «Укрінформ». Процитовано 31 грудня 2023.
  199. ↑ 2023.12.02 — VIII Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Ukr West Art Fest»
  200. ↑ У Трускавці завершився восьмий «Ukr West Art Fest» (укр.). «Гал-інфо». 5 грудня 2023. Процитовано 9 січня 2024.
  201. ↑ Експертна рада V Всеукраїнської «ГРИ»
  202. ↑ Лонглист учасників п'ятого театрального фестивалю-премії «ГРА» (укр.). «TV Парк». 28 березня 2023. Процитовано 5 березня 2023.
  203. ↑ а б Ольга КВЯТКОВСЬКА (21 грудня 2023). «Драма-спринт» – шлях сучасної драматургії до українських театрів (укр.). «У вирі мистецьких подій». Процитовано 23 грудня 2023.
  204. ↑ Анастасія ГАЙШИНЕЦЬ (7 січня 2024). Драматург Дмитро Терновий: «Тема війни нас ще довго не відпускатиме, але за рік-два вже з’явиться тематичне розмаїття» (укр.). «Лівий берег». Процитовано 9 січня 2024.
  205. ↑ У Харкові стартував мініфестиваль «ВертепСхід»: трансляція з дня відкриття (укр.). «Медіапорт». 23 грудня 2023. Процитовано 23 грудня 2023.
  206. ↑ Кирило ЛУКАШ (23 грудня 2023). «Вертеп Схід» – простір надії (укр.). «Накипіло». Процитовано 23 грудня 2023.
  207. ↑ Катерина ЛУК’ЯШКО (14 грудня 2022). Південь очима митців. Цікаві ідеї не беруться нізвідки: 6 вистав про південь України від учасників Стипендії імені Антонена Арто (укр.). «Yabl». Процитовано 7 січня 2023.
  208. ↑ Марія КАБАЦІЙ (9 лютого 2023). Мінкульт не вручатиме цьогоріч театральну премію Курбаса: ніхто не відповідає критеріям (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 лютого 2023.
  209. ↑ У Києві відбулося вручення першоі премії-відзнаки українського кіно та театру «Чорний лотос» (укр.). «Moviegram». 11 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  210. ↑ У Києві відбулося вручення першоі премії-відзнаки українського кіно та театру «Чорний лотос» (укр.). «Marie Claire». 11 лютого 2023. Процитовано 11 лютого 2023.
  211. ↑ Названо лауреатів Шевченківської премії 2023 року. СПИСОК (укр.). «Цензор.нет». 11 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  212. ↑ Любов БАЗІВ (14 березня 2023). Шевченківська премія-2023: розбір скандалу (укр.). «Укрінформ». Процитовано 17 березня 2023.
  213. ↑ Поліна ГОРЛАЧ (10 березня 2023). «За внесок у перемогу»: вручення Шевченківської премії перенесли на травень та доповнили додатковою номінацією (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 17 березня 2023.
  214. ↑ Стали відомими лауреати Премії імені Лесі Українки за 2022 рік. Процитовано 15 березня 2023.
  215. ↑ Визначено лауреатів премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва 2023 року (Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 15 грудня 2023
  216. ↑ Вистава франківського театру ляльок здобула премію Лесі Українки (укр.). «Репортер». 16 грудня 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  217. ↑ Перелік претендентів на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2023-й рік
  218. ↑ Чернігівський режисер отримав премію на Всесвітньому фестивалі театрів ляльок (укр.). «0462». 9 жовтня 2023. Процитовано 11 жовтня 2023.
  219. ↑ Найвище звання – Тандему (укр.). Кам'янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості. 23 жовтня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  220. ↑ а б в г УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №502/2023 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України. Процитовано 23 серпня 2023.
  221. ↑ Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. Важлива новина! (12 січень 2023)
  222. ↑ Українська акторка Олеся Жураківська очолила Театр драми і комедії на лівому березі (укр.). Г-та «НВ». 12 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  223. ↑ Наталка ПИСАНКА (16 січня 2023). Акторка Олеся Жураківська: «Театр — це живий організм. Він існує для того, щоб боротися за душі людей» (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 30 січня 2023.
  224. ↑ «Немає конфлікту, були питання кількох людей» — Олеся Жураківська про роботу Театру на Лівому березі (укр.). «Суспільне Культура». 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  225. ↑ Марія КАТАЄВА (1 лютого 2023). «Під час повітряних тривог глядачі годинами готові чекати під театром»: інтерв’ю з Олесею Жураківською (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 3 лютого 2023.
  226. ↑