Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2015) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 березня по 31 липня 2015 року (включно).

Список загиблих 1 березня — 31 липня 2015 року[ред. | ред. код]

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Березень[ред. | ред. код]
2379		Ярош Артур Володимирович (Позивний «Лор»)	01989-02-1717 лютого 1989, Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинський район Київська область. Молодший сержант, снайпер 3-го відділення взводу розвідки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював фрезерувальником у ДП «Антонов». Мобілізований 17.06.2014. Залишились батьки (був єдиним сином).	02015-03-011 березня 2015	Загинув від розриву гранати, прикривши товариша, у бою з ДРГ противника на позиції «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька») на південь від м. Авдіївка. Похований в с. Петропавлівська Борщагівка[1].
2380		Волков Іван Володимирович	01973-07-1111 липня 1973, Суми. Капітан міліції, командир взводу роти ПСМОП «Суми». 16 років служив у пожежній охороні ДСНС. Капітан Сумської команди з пожежно-прикладного спорту, неодноразовий переможець чемпіонатів України. З травня 2014 — в міліції, в лютому 2015 виїхав у четверте відрядження в зону АТО. Залишилася дружина та син-студент.	02015-03-011 березня 2015	Помер від вогнепальних поранень у живіт після 4-годинної операції в лікарні Слов'янська, — в командира взводу на блокпосту вистрілив лейтенант БПСМОМ «Миколаїв» в ході конфлікту. Похований на Засумському кладовищі м. Суми[2].
2381		Стрелюк Олександр Олександрович	01982-01-2222 січня 1982, Косаківка (Нижньосірогозький район) Херсонська область. Мешкав у м. Херсон. Старший сержант, інструктор команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Шкільні роки пройшли у с. Рубанівка (Великолепетиський район). Строкова служба — АР Крим. Працював у ПАТ «Херсонобленерго». Служив у групі затримання УДСО. Навчався заочно в НЮУ. З 2013 — в 801-му загоні, Севастополь. Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 17.01.2015, кулеметник. Залишилась вагітна дружина, народилась донька.	02015-03-022 березня 2015	О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований в с. Рубанівка[3].
2382		Стороженко Олег В'ячеславович	01985-07-1818 липня 1985, Новоград-Волинський Житомирська область. Мешкав у м. Бобринець Кіровоградська область. Мічман, технік команди спеціальних операцій 801-го ОЗБ ПДСЗ. Строкова служба — 101-ша ОБрО ГШ. З 01.02.2006 служив у Криму за контрактом, — 36 бригада (Перевальне), 801-й загін (Севастополь). Водолаз 3 класу. Учасник операції «Океанський щит». Після окупації Криму продовжив службу в Одесі. На фронті з 16.01.2015. Залишилась вагітна дружина, народився син.	02015-03-022 березня 2015	О 12:40 в секторі «М» (Маріуполь) розвідгрупа заїхала до села Пищевик, де зіткнулася з російськими терористами. В бою від пострілу з гранатомету один військовий загинув на місці, другий дорогою до лікарні, ще двоє поранені. Похований у Бобринці[3].
2383		Щур Володимир Іванович	01975-01-2323 січня 1975, Зазим'я Броварський район Київська область. Молодший сержант, водій мінометної батареї 2-го МБ 24-ї ОМБр. З багатодітної родини. За фахом водій, автослюсар, працював на селі. Мобілізований як доброволець. Залишився 19-річний син.	02015-03-022 березня 2015	Підірвався на «розтяжці» близько 12:00 в районі 29-го блокпосту траси «Бахмутка», що поблизу смт Новотошківське, загинув від осколкового поранення у голову. Похований в с. Зазим'я[4].
2384		Кізім Петро Анатолійович	01991-06-033 червня 1991, Олександрівка (Маловисківський район) Кіровоградська область. Мешкав в смт Цибулів Черкаська область. Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї МР 2-го МБ 72-ї ОМБр. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. Мобілізований 14.03.2014. Залишилася дружина та маленький син.	02015-03-033 березня 2015	Загинув близько 15:30 поблизу с. Гранітне (Волноваський район) в результаті обстрілу з ПТРК вантажівки ЗІЛ-131, якою військові везли продукти на взводний опорний пункт. Ще двоє військових дістали поранення. Похований в смт Цибулів[5].
2385		Горбенко Роман Васильович	01974-03-011 березня 1974, Стадниця (Тетіївський район) Київська область. Солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 30-ї ОМБр. З 1995 проходив військову службу за контрактом. Після звільнення в запас працював на спиртзаводі електриком, у СТОВ «Дібрівка агросервіс», ТОВ "АФ «Хліб України». Мобілізований у серпні 2014. Залишилися дружина і троє дітей.	02015-03-044 березня 2015	Загинув поблизу смт Луганське на «Світлодарській дузі» внаслідок обстрілу БМП під час ротації на ВОП «Павло-30». Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 6 травня у Стадниці[6].
2386		Зубов Юрій Вікторович	01972-10-1515 жовтня 1972, Степанівка (Херсонська міська рада), Херсонська область. Старшина, водій БМ-21 «Град» 17-ї ОТБр. До 2011 служив водієм 8-ї воєнізованої пожежної частини ГУ ДСНС України у Херсонській області, ветеран рятувальної служби, вислуга 20 років. Займався пасікою і господарством. Мобілізований влітку 2014, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилися дружина та три доньки.	02015-03-055 березня 2015	Помер через зупинку серця під час несення служби поблизу с. Покровське (Бахмутський район), за іншими даними помер у Краматорську. Похований в с. Чорнобаївка[7].
2387		Победінський Володимир Дмитрович (Позивний «Кріт»)	01991-10-2121 жовтня 1991, Мангуш Донецька область. Солдат, помічник гранатометника, снайпер 2-го БСП НГУ «Донбас». Працював у сфері ІТ-технологій. Влітку 2014 добровольцем пішов на фронт.	02015-03-077 березня 2015	Близько 16:00, під час обстрілу з танку позицій біля с. Широкине, в кількох метрах від Володимира розірвався снаряд, він загинув від чисельних уламкових поранень. Похований в смт Мангуш[8].
2388		Новодід Олександр Анатолійович	01978-08-1919 серпня 1978, Гайове (Козелецький район) Чернігівська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 13-го ОМПБ «Чернігів-1» 1-ї ОТБр. Працював механізатором в смт Калита на Київщині, останнім часом — у ПП «Ставиське» Козелецького району. Мобілізований у квітні 2014. Перебував на фронті від початку бойових дій. Залишився неповнолітній син.	02015-03-077 березня 2015	Помер від гострої серцевої недостатності у районній лікарні в м. Бахмут. Похований в с. Ставиське[9].
2389		Головко Анатолій Олександрович (Позивний «Дід Таліб»)	01975-12-055 грудня 1975, Олександропіль (Солонянський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, старший водій 9-ї роти 3-го парашутно-десантного батальйону 25-ї ОПДБр. В школі був активістом ЮІР (Юні інспектори руху), брав участь у художній самодіяльності. Мобілізований 24.03.2014 як доброволець. Двічі був поранений, але повернувся на передову. Залишилися батьки, брат, дружина та 16-річна донька.	02015-03-099 березня 2015	Загинув у м. Авдіївка під час виконання бойового завдання. Похований 21 березня в Олександрополі[10]
2390		Афанасенко Віктор Миколайович	01973-10-2424 жовтня 1973, Галаганівка (Семенівський район) Чернігівська область. Молодший сержант, навідник ПТРК «Фагот» 41-го ОМПБ «Чернігів-2» 1-ї ОТБр. З багатодітної родини (6 дітей). Працював комбайнером, трактористом, землевпорядником. Після смерті батьків продав корову, взяв кредит і переоформив на себе паї на 20 гектарів, працював на селі. Мобілізований 02.09.2014. З початку грудня ніс службу у Волноваському районі. Рідних в селі не залишилося, брати і сестри живуть у Білорусі та Росії, на похорон не приїхали.	02015-03-099 березня 2015	Під час несення служби в селі Прохорівка (Волноваський район) помер у ніч на 10 березня, відмовило серце. Похований у Галаганівці[11].
2391		Пиясюк Роман Володимирович (Позивний «Саня»)	01975-08-1919 серпня 1975, Костопіль Рівненська область. Сержант, водій окремого танкового батальйону 1-ї ОТБр. Закінчив Камінь-Каширське ПТУ на Волині (1995, столяр). У 1995—1998 служив за контрактом у в/ч ЗСУ м. Костопіль. Водій-далекобійник вантажних перевезень. Мобілізований 05.09.2014 як доброволець. Залишилось двоє дітей.	02015-03-1010 березня 2015	Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час виконання бойового завдання у с. Златоустівка (Волноваський район). Загинув, прикривши собою побратима. Похований в с. Пісків[12].
2392		Литкін Андрій Володимирович	01976-11-2323 листопада 1976, Томаківка Дніпропетровська область. Солдат, водій 43-го ОМПБ «Патріот». 1993 закінчив Томаківський професійний аграрний ліцей, за спеціальністю «Тракторист-машиніст широкого профілю, водій автомобіля категорії „С“». Мобілізований у липні 2014. Залишились мати і сестра.	02015-03-1010 березня 2015	Загинув в районі міста Бахмут, обставини не уточнено. Похований в смт Томаківка[13].
2393		Юсипів Іван Романович	01993-05-3131 травня 1993, Сирітське Перше Ширяївський район Одеська область. Старший солдат, командир машини — механік-водій МТ-ЛБ 28-ї ОМБр. Здобув фах водія та електрослюсаря. Працював в Одесі. Мобілізований 01.08.2014, служив разом із братом. У грудні 2014 одружився.	02015-03-1010 березня 2015	Під час бойового виїзду з опорного пункту поблизу с. Славне (Мар'їнський район) близько 16:30 МТ-ЛБ наїхала на протитанкову міну, від вибуху Іван загинув на місці, його брат Роман дістав поранення і травму. Похований в рідному селі[14].
2394		Накидалюк Петро Іванович	01990-07-044 липня 1990, Плоска (Дубенський район) Рівненська область. Солдат, механік-водій 17-ї ОТБр. Навчався у Дубенському професійно-технічному ліцеї. Вихованець Дубенської спортшколи, кандидат в майстри спорту з армреслінгу. Мобілізований 28.08.2014. Залишилася мати.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув під час бойових дій поблизу с. Широкине на Маріупольському напрямку. Похований в рідному селі[15].
2395		Данилюк Юрій Степанович	01977-05-066 травня 1977, Старики (Горохівський район) Волинська область. Солдат 1-го ОМПБ «Волинь» 14-ї ОМБр. Мобілізований у червні 2014, на фронті з 24 вересня, пройшов бої за Дебальцеве. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-03-1111 березня 2015	Під час несення служби на блокпосту № 1 в смт Новгородське Торецької міської ради помер від пневмонії. Похований в с. Старики[16].
2396		Саїнчук Василь Васильович	01979-05-1010 травня 1979, Якушинці Вінницький район Вінницька область. Проживав у с. Дашківці (Літинський район) та м. Вінниця. Старший сержант, старший водій автомобільного взводу автомобільної роти батальйону забезпечення 230-ї ОБЗ Командування ПС ЗСУ, в/ч А0549. На військовій службі за контрактом з 2001. 05.03.2015 приїхав до зони АТО у четверте відрядження. Залишилися дружина та донька.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув близько 15:00 в результаті обвалу бетонної плити під час проведення будівельних робіт з укріплення бліндажу на території військового аеродрому Краматорська. Похований у Дашківцях[17].
2397		Яременко Ярослав Дмитрович	01972-07-2222 липня 1972, Балаклея (Смілянський район) Черкаська область. Солдат, водій ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишилася мати.	02015-03-1111 березня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район). Похований у Балаклеї[18].
2398		Балда Ігор Іванович (Позивний «Хмурий»)	01959-10-077 жовтня 1959, 55 років, Усть-Нера Якутія РРФСР. Проживав у м. Шепетівка Хмельницька область, останні 15 років — у с. Іванківці (Хмельницький район). Боєць 1-го окремого інженерно-будівельного батальйону. З родини репресованих (за участь в ОУН і УПА). У 1960-х родина повернулася до України, проживала в Макіївці, з 1970-х — у Шепетівці. Діяч козацького руху Хмельниччини та УНА-УНСО, член УНА. Активний учасник Революції Гідності. Доброволець батальйону УНСО, з осені 2014 — в ЗСУ.	02015-03-1212 березня 2015	Загинув від кульового поранення у голову в селі Боровеньки (Кремінський район Луганська область). Похований у селі Оброшине на Львівщині[19].
2399		Кеня Денис Васильович	01987-10-1414 жовтня 1987, Старе Село (Сумський район) Сумська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї мотопіхотної роти 15-го ОМПБ «Суми» 92-ї ОМБр. Мобілізований навесні 2014.	02015-03-1313 березня 2015	Вбитий місцевим мешканцем з обрізу мисливської рушниці під час сварки у с. Новозванівка (Попаснянський район). Похований у рідному селі[20].
2400		Свистунов Вадим Миколайович	01982-07-2727 липня 1982, Лебедин Сумська область. Проживав у м. Суми. Молодший сержант, кулеметник БТР 8-ї стрілецької роти 4-го полку охорони ОВДО, в/ч 3024 НГУ. Закінчив Синівський професійний аграрний ліцей. Мобілізований. Залишились батьки і сестра.	02015-03-1313 березня 2015	Загинув на блок-посту під Донецьком. Похований у Сумах[21].
2401		Оксентюк Олександр Васильович (Позивний «Сват»)	01964-04-1313 квітня 1964, 50 років, Дніпро. Мешкав у с-щі Мирне Дніпропетровської області. Спеціаліст ІІ категорії, фахівець групи ППСМОП «Дніпро-1». Колишній військовослужбовець. 05.11.2014 добровольцем прийшов до полку (через вік прийнятий на цивільну посаду), з грудня на передовій виконував завдання з налагодження зв'язку. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-03-1515 березня 2015	Підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час патрулювання території поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район). Закрив собою гранату, врятувавши життя двох молодих бійців. Похований у Дніпрі[22].
2402		Кочетков-Сукач Володимир Вячеславович (Позивний «Чубака»)	01971-10-099 жовтня 1971, Київ. Волонтер, засновник та керівник «Аеророзвідки». Випускник КПІ ім. Сікорського (1994). Ідейний засновник вальдорфської педагогіки в Україні (школа «Софія»). Топ-менеджер у сфері нерухомості. Член Координаційного бюро з підготовки до Євро-2012, радник віце-прем'єр-міністра України (2009). Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану. Працював в апараті урядового уповноваженого з антикорупційної політики. З початком російської збройної агресії став волонтером, їздив до Криму, два місяці був добровольцем батальйону «Азов», допомагав армії. Залишилася дружина та четверо дітей.	02015-03-1515 березня 2015	Загинув об 11:15 в результаті підриву на міні з «розтяжкою» поблизу м. Красногорівка, під час виконання завдання зі встановлення спецобладнання. Похований у Києві[23].
2403		Задернюк Микола Миколайович	01989-10-2121 жовтня 1989, Солоне Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 93-ї ОМБр. Закінчив з відзнакою Солонянський аграрний ліцей. Мобілізований навесні 2014 як доброволець. Залишились мати і дружина.	02015-03-1515 березня 2015	Під час бойових дій дістав відкриту черепно-мозкову травму. Помер у лікарні м. Дніпро після тривалого лікування. Похований в смт Солоне[24].
2404		Шабля Михайло Ігорович	01986-10-1111 жовтня 1986, м. Ґулістан, Узбекистан. З дитинства проживав у с. Ковалівка (Полтавський район) Полтавська область. Капітан, заступник командира розвідувальної роти з озброєння 30-ї ОМБр. Випускник ВІТІ (2008). Служив у м. Новоград-Волинський. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Савур-могилу, Дебальцеве. Залишилися дружина та донька.	02015-03-1616 березня 2015	Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у с. Ковалівка[25].
2405		Колесніченко Сергій Володимирович	01981-09-2323 вересня 1981, Приморськ Запорізька область. Старший сержант, головний сержант взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідроти 30-ї ОМБр. 2002 закінчив ВПУ № 40 м. Мелітополь. 2006—2009 служив у 30 ОМБр за контрактом, 2013 повернувся до бригади. На фронті з липня 2014, пройшов бої за Степанівку, Дебальцеве. Залишилися дружина та двоє синів.	02015-03-1616 березня 2015	Розвідники на автомобілі УАЗ підірвались на протитанковій міні, коли поверталися після виконання бойового завдання, поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району, — двоє загинули, ще двоє дістали контузії. Похований у м. Новоград-Волинський[25].
2406		Щербак Сергій Олександрович	01961-06-2222 червня 1961, Кременчук Полтавська область. Солдат, номер обслуги гранатометного відділення 95-ї ОАеМБр. Працював слюсарем на Кременчуцькій автобазі, Крюківському вагонобудівному заводі, у приватних фірмах. Мобілізований як доброволець навесні 2014, на фронті з серпня. Залишилася дружина та донька.	02015-03-1616 березня 2015	Загинув близько 16:00 в районі м. Авдіївка внаслідок артилерійського обстрілу, утримуючи позиції під час спроби прориву противника з боку м. Ясинувата. Похований у Кременчуці[26]
2407		Бабенко Віктор Володимирович	01981-06-2020 червня 1981, Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, номер обслуги — заступник командира механізованого взводу 17-ї ОТБр. За фахом механізатор. Працював у ПрАТ «Кобеляцький завод продтоварів „Мрія“». Мобілізований у серпні 2014. Залишилася дружина та двоє синів.	02015-03-1717 березня 2015	Під час пішого патрулювання в районі західної околиці смт Станиця Луганська підірвався на вибуховому пристрої, від отриманих поранень загинув на місці. Ще один боєць зазнав важких поранень. Похований у Кобеляках[27].
2408			Військовослужбовець ЗСУ.	02015-03-1919 березня 2015	Поблизу міста Артемівськ (Донецька область) в польовому таборі ЗСУ внаслідок пожежі близько 04:00 загинув один військовослужбовець, п'ятьох ушпиталено. За попередніми даними, пожежа сталася внаслідок необережного поводження з вогнем. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження[28].
2409		Скубко Віталій Вікторович	01982-11-1515 листопада 1982, Євсуг Біловодський район Луганська область. Солдат, командир танку 24-ї ОМБр. Залишилася родина.	02015-03-1919 березня 2015	Загинув від вогнепального поранення[29]. За повідомленням Геннадія Москаля, близько 15:00 блокпост на трасі «Бахмутка» біля села Оріхове (Попаснянський район) обстріляли з автоматичної зброї. Віталій дістав кульові поранення тулуба і через кілька годин помер у міській лікарні Лисичанська. Похований в с. Євсуг[30].
2410		Михайлов Сергій Вікторович	01977-04-2222 квітня 1977, Львів. Солдат, кухар 80-ї ОАеМБр. Працював на Личаківському цвинтарі. Мобілізований, майже півроку служив в зоні АТО, зокрема у м. Щастя. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Помер внаслідок гострої серцевої недостатності під час несення військової служби в селі Денежникове (Новоайдарський район). Похований у Львові[31].
2411		Гончарук Дмитро Дмитрович (Позивний «Димедрол»)	01977-01-099 січня 1977, Луцьк. Проживав у с. Зміїнець Волинська область. Старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го МБ 24-ї ОМБр. Працював на Луцькому державному підшипниковому заводі на посаді терміста; останнім часом — ковалем на приватному підприємстві. Мобілізований 28.08.2014. Залишилась донька.	02015-03-2020 березня 2015	Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), помер від поранень у Сєвєродонецьку. Похований у Луцьку (Гаразджа)[32].
2412		Білик Юрій Михайлович (Позивний «Білий»)	01980-06-1616 червня 1980, Муроване (Сокальський район) Львівська область. Проживав у м. Червоноград. Молодший сержант, т.в.о. командира взводу 10-ї роти[33] 4-го МБ 24-ї ОМБр. Мобілізований 14.08.2014. Залишились дружина та п'ятеро дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Близько 17:00, під час перевірки території, підірвався на міні-«розтяжці» в районі шахти «Пролетарської» поблизу смт Новотошківське (29-й блокпост траси «Бахмутка»), загинув на місці. Похований в с. Муроване[34].
2413		Рєпін Євгеній Вікторович (Позивний «Геркулес»)	01994-08-1818 серпня 1994, Коршів (Здолбунівський район) Рівненська область. Мешкав у м. Рівне. Солдат, снайпер розвідувальної роти УНСО 81-ї ОДШБр. З 13 років почав заробляти вантажником. Займався спортом. Активний учасник Революції Гідності. Залишив навчання в коледжі і добровольцем пішов до війська у вересні 2014, підписав контракт. На фронті вступив в УНСО. Залишились батьки.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув від кульового поранення у шию під час бойового зіткнення з ДРГ противника поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), — у бою прикрив пораненого товариша і потрапив під кулеметний вогонь. Похований у Рівному[35].
2414		Ридзанич Максим Володимирович (Позивний «Адам»)	01977-12-2828 грудня 1977, Коцюбинське Київська область. Проживав у м. Буча. Старшина, головний сержант роти — командир взводу снайперів 1-ї аеромобільно-десантної роти 90-го ОДШБ «Житомир» 81-ї ОДШБр. Строкова служба — батальйон СпП Нацгвардії (1996, Сімферополь). Чемпіон України з карате, боксер. Здобув вищу юридичну освіту. Підприємець, директор власної фірми. Активіст ГО «Нові обличчя». Доброволець, у війську з вересня 2014, учасник оборони ДАП. Залишилась дружина та троє дітей.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув у боєзіткненні з ДРГ противника, рятуючи пораненого 20-річного бійця, поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район). Похований у Коцюбинському[36].
2415		Агапій Іван Іванович	01981-06-1919 червня 1981, Павлівка (Арцизький район) Одеська область. Солдат, стрілець 18-го ОМПБ «Одеса» 28-ї ОМБр. 2014-го пішов добровольцем на фронт. Залишилася дружина та донька.	02015-03-2020 березня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання на посту № 1 з охорони ВОП поблизу села Гнутове під Маріуполем. Похований у Павлівці[37].
2416		Мандзик Віктор Сергійович	01986-12-077 грудня 1986, Луцьк Волинська область. Капітан СБУ, оперуповноважений Любомльського МРВ УСБУ у Волинській області. Майстер спорту України з боксу, КМС з кікбоксингу. Випускник ІФКЗ ВНУ (2009), ННІППКК НА СБУ (2014). В СБУ з 2009, служив у ЦСО «Альфа», через травму перейшов в оперативний підрозділ. В зоні АТО з січня 2015. Залишилися батьки та дружина.	02015-03-2121 березня 2015	Вранці на в'їзді до м. Волноваха троє людей, під виглядом українських добровольців, зупинили три вантажні фури під приводом запобігання контрабанди товарів. Близько 07:00 під'їхали працівники СБУ, виник конфлікт. У Мандзика відібрали службове посвідчення і табельний автомат. Після чого ватажок угруповання (Денис Гордєєв, «Адвокат») зробив два постріли з автомата — перший у повітря, а другий — в голову Мандзика. Від отриманих поранень оперативник помер в машині «швидкої допомоги». Похований у Луцьку. Підозрювані у вбивстві затримані[38].
2417		Шкредь Сергій Олексійович	01985-05-2727 травня 1985, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 15-го ОГПБ 128-ї ОГПБр. 2003 закінчив Луцький комерційний технікум. Служив в Управлінні оперативної служби міліції, звільнився у званні старшого лейтенанта. 2014-го мобілізований до лав 51-ї ОМБр, у подальшому проходив службу в 15-му ОГПБ. Залишилися батьки, сестра.	02015-03-2222 березня 2015	29 січня дістав важку мінно-вибухову травму внаслідок обстрілу терористами опорного пункту в районі м. Дебальцеве. Проходив лікування в Бахмуті та Дніпрі, переніс кілька операцій, стан ускладнився зараженням крові. 22 березня помер в лікарні імені Мечникова. Похований у Луцьку (Гаразджа)[39].
2418		Поцілуйко Віктор Володимирович	01976-08-1919 серпня 1976, Яблунівка (Буський район) Львівська область. Проживав у с. Лугове (Бродівський район). Сержант, військовослужбовець 24-ї ОМБр. Мобілізований у травні 2014. З червня служив у зоні АТО, зокрема, пережив атаку біля с. Зеленопілля. У січні 2015 звільнений з військової служби за сімейними обставинами. Залишилася дружина та четверо дітей.	02015-03-2222 березня 2015	Помер після тривалого лікування від поранень, що отримав у зоні АТО. Похований 30 березня в Луговому[40].
2419		Савіцький Юрій Миколайович (Позивний «Партизан»)	01984-07-1111 липня 1984, Летичів Хмельницька область. Солдат, гранатометник взводу охорони 11-го ЗРП. Кілька років служив за контрактом у ВСП, м. Хмельницький. Виготовляв меблів на замовлення. Активний учасник Революції Гідності. Мобілізований 31.07.2014 як доброволець. На фронті з лютого 2015, обороняв позицію «Зеніт» поблизу ДАП у складі зведеного загону Повітряних сил «Дика качка». Залишилась дружина з дитиною.	02015-03-2323 березня 2015	Дістав поранення у голову, що несумісне із життям, під час мінометного і танкового обстрілу в районі н.п. Опитне — Авдіївка. Похований у Летичеві[41].
2420		Шпак Ігор Олегович (Позивний «Птах»)	01990-05-022 травня 1990, Херсон. Капітан (з 11.03.2015), заступник командира загону — командир 2 розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» Східного ОТО НГУ. КМС з кікбоксингу. Випускник ХДВУ ФК (2007), Академії ВВ МВС (2012). Служив у 22 бригаді ВВ МВС, спецпідрозділах «Барс» й «Омега», — командир бойової групи. В зоні АТО з квітня 2014, 26.09.2014 переведений до в/ч у Харків. Залишились батьки.	02015-03-2424 березня 2015	22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Капітан Шпак дістав важкі поранення, від яких помер 24 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований у Херсоні[42]. Тоді ж був поранений солдат Микола Твердохліб, помер 28 березня.
2421		Сусло Михайло Миколайович (Позивний «Слідопит»)	01991-06-1515 червня 1991, Конотоп Сумська область. Розвідник, ройовий Добровольчого батальйону ОУН. Здобув фах повара. З 2012 служив у розвідроті 1-ї ОТБр. З весни 2014 в Одесі чергував на блокпостах, проводив вишколи в таборі, займався волонтерством. На фронт пішов добровольцем, перебував у складі батальйонів «Айдар», «Азов», «ОУН». З кінця січня 2015 воював у Пісках. Залишились батьки і сестра.	02015-03-2626 березня 2015	25 березня поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район) під час розвідки в районі ДАП просунувся вперед та потрапив у засідку. Витягнути пораненого через обстріли вдалося лише з третьої спроби, в темряві. На ранок помер у лікарні від втрати крові внаслідок вибухової травми. Похований у Конотопі[43].
2422		Миргородський Олександр Миколайович (Позивний «Батя»)	01968-01-1313 січня 1968, Китайгород (Царичанський район) Дніпропетровська область. Проживав у Дніпропетровську. Солдат 43-го ОМПБ «Патріот». Виріс у родині освітян. Закінчив Запорізький технікум електрифікації сільського господарства. Після армії працював у КСП ім. Петровського. Мобілізований у вересні 2014 як доброволець.	02015-03-2626 березня 2015	Трагічно загинув від кульового поранення на блокпосту поблизу м. Горлівка (зі сторони Бахмута). Похований в с. Китайгород[44].
2423		Шабрацький Дмитро Сергійович (Позивний «Поет»)	01987-10-055 жовтня 1987, Привілля (Лисичанська міська рада) Луганська область. Молодший сержант, командир відділення 3-ї диверсійно-розвідувальної роти 24-го ОШБ «Айдар». Працював шкільним психологом у Кремінській ЗОШ № 1, потім соціальним працівником у виконкомі Лисичанська[45]. Під час Революції Гідності з групою, що була зібрана лисичанським міськвиконкомом, поїхав на Антимайдан, але в Києві пішов на Євромайдан[46]. 07.05.2014 був вимушений залишити Лисичанськ, приєднався до «Айдару», воював за рідну Луганщину, пройшов бої за Новосвітлівку та Хрящувате. Залишилися батьки.	02015-03-2626 березня 2015	Загинув від пострілу з АКС-74 у підборіддя в кімнаті на 2-му поверсі бази роти в приміщенні СТО на виїзді з Лисичанська. Слідчий лисичанської поліції через рік закрив справу, — за версією слідства Дмитро здійснив самогубство. Батьки кажуть, що за кілька днів до смерті Дмитро просив їх не вірити у випадкову смерть, якщо щось станеться, і назвав ім'я командира роти Ігоря Радченка («Рубіж»). Через суд справу було поновлено[47].
			Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади.	02015-03-2626 березня 2015	За словами 20-річного бійця 24-ї бригади Андрія Бобрика, 26 березня в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» під час артобстрілу загинув екіпаж БМП. Снаряд влучив у бойову машину, і п'ятеро бійців загинули на місці, сам Андрій перед тим встиг вилізти з люка і його відкинуло ударною хвилею. Ще один боєць вижив, але дістав важких поранень.[48] Інших підтверджень немає.
2424			Донецька область. Дільничний інспектор міліції Красноармійського РВ УМВС України в Донецькій області.	02015-03-2727 березня 2015	Знайдений з вогнепальним пораненням голови поблизу блокпоста у селі Михайлівка (Красноармійський район) Донецької області. За попередніми даними, покінчив життя самогубством, застрелившись з табельного пістолету.[49]
2425		Дяченко Олег Вікторович	01974-04-1616 квітня 1974, Кам'янка Черкаська область. Сержант, водій роти матеріально-технічного забезпечення 12-го ОМПБ «Київ». Служив механіком-мотористом у Кронштадті на Балтійському флоті, по тому — в Севастополі на суднах ВМС України, звільнився у званні старшини. Займався картингом, автоперегонами, настільним тенісом. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Їздив у зону АТО як волонтер. Мобілізований Святошинським РВК м. Київ. Перевозив зв'язківців батальйону, встановлював антени зв'язку в Щасті, Станиці Луганській. Залишились мати, дружина та двоє дітей.	02015-03-2828 березня 2015	Загинув о 22:30 в районі Старобільська, обставини не уточнено. Похований у Кам'янці[50].
2426		Твердохліб Микола Миколайович (Позивний «Крига»)	01984-08-1818 серпня 1984, Перемога (Лозівський район) Харківська область. Солдат, інструктор (помічник кулеметника) 4-ї розвідгрупи СпП окремого загону розвідки СпП «Арес» НГУ. Строкова служба — морська піхота, м. Феодосія. 2009 заочно закінчив ХНУВС (бакалавр, «Психологія»). З 2011 — інспектор ППС міліції м. Харкова. Під час Революції Гідності був відправлений до Києва. У травні 2014 звільнився з міліції, працював на будівництвах. 29.01.2015 зарахований на службу в НГУ. Залишились батьки і брат — учасник АТО з 2014.	02015-03-2828 березня 2015	22 березня в околицях Слов'янська, повертаючись з нічного завдання, автомобіль розвідників підірвався на фугасі і вилетів у кювет, де врізався в дерево. Солдат Твердохліб дістав важкі поранення, від яких помер 28 березня в лікарні ім. Мечникова м. Дніпро. Похований в с. Перемога[51]. Тоді ж був поранений капітан Ігор Шпак, помер 24 березня.
2427		Черніченко Олександр Анатолійович	01968-04-1919 квітня 1968, Підволочиськ Тернопільська область. Капітан, заступник командира з озброєння 4-ї механізованої роти 2-го МБ 72-ї ОМБр. З родини військового. Закінчив Академію ДПСУ, начальник 4-ї застави Чернівецького прикордонного загону, був поранений у 1993 при виконанні обов'язків, продовжив службу в Рівному, 2008 звільнений в запас. Працював у Волочиському КП «ЖЕК». Мобілізований 2014-го як доброволець, на фронті з січня 2015. Залишилися дружина та син.	02015-03-2929 березня 2015	Загинув унаслідок мінометного обстрілу РОП поблизу с. Гранітне (Волноваський район). Похований у Волочиську[52]
2428		Азаров Олександр Олегович	01988-05-055 травня 1988, Баку Азербайджанська РСР. З дитинства мешкав у с. Тишківка (Добровеличківський район) Кіровоградська область. Солдат, водій-номер обслуги 43-го ОМПБ «Патріот». Закінчив ПТУ-30 с. Торговиця (2006, механізатор). Мобілізований у серпні 2014. Залишилися батьки і брати.	02015-03-2929 березня 2015	Загинув на ВОП поблизу с. Кодема Бахмутського району. Похований в с. Тишківка[53].
2429		Діанов Григорій Юрійович	01996-08-2121 серпня 1996, 18 років, Миколо-Бабанка Бобринецький район Кіровоградська область. Солдат, стрілець 14-ї ОМБр. З багатодітної родини. Мешкав у с. Бобринка та Чарівне (Бобринецький район). 2014 закінчив Бобринецьке ПТУ № 32. 12.12.2014 вступив на військову службу за контрактом. Залишилися батьки, брати й сестри.	02015-03-3131 березня 2015	Дістав поранення у живіт і складну травму хребта в результаті вибуху в зоні АТО. Лікувався у Харкові та Києві, переніс кілька операції. 20 березня відправлений до шпиталю Бундесверу в м. Ульм (Німеччина). Після операції подзвонив мамі, але вранці 31 березня помер. Похований в с. Бобринка[54].
2430		Турченко Вадим Олександрович	01974-11-2020 листопада 1974, Матійово Виноградівський район Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець Оперативно-бойової прикордонної комендатури «Великі Мости-3» Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПСУ. Служив у ДПСУ понад 20 років. Залишилася дружина, двоє дітей та онук.	02015-03-3131 березня 2015	Помер під час несення служби в районі м. Маріуполь, — не витримало серце. Похований на кладовищі села Матійово[55].
Квітень[ред. | ред. код]
2431		Сірий Олександр Валентинович	01974-11-1717 листопада 1974, Красноярський край РРФСР. З 1991 мешкав у с. Бурімка (Семенівський район) Полтавська область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Здобув професію тракториста. З родиною переїхав в Україну. Після строкової служби в ЗСУ працював у селі Бурімка в місцевому господарстві. Мобілізований в липні 2014, з січня 2015 брав участь в АТО.	02015-04-022 квітня 2015	Загинув на блокпосту поблизу Краматорська[56].
2432		Корпач Олег Іванович	01965-10-2222 жовтня 1965, Глибоке (Бориспільський район) Київська область. Сержант, військовослужбовець ДПСУ. Служив у прикордонних військах, працював у Бориспільському аеропорту. Мобілізований як доброволець у червні 2014. Службу проходив у складі екіпажу БТР, з липня служив на адмінкордоні з Кримом у Чаплинському районі, по тому переведений до Маріуполя. Залишилася дружина та 4 дітей, — дві доньки 1997 і 1999 р.н. та двоє синів 2001 і 2014 р.н. Після смерті батька син Ігор вступив до Військового ліцею імені Івана Богуна.	02015-04-033 квітня 2015	Під час несення служби в районі м. Маріуполь, уві сні стався крововилив у мозок, помер у шпиталі м. Дніпро. Похований в с. Глибоке[57].
2433		Карпюк Андрій Миколайович	01990-12-1111 грудня 1990, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Разом зі своїм двоюрідним братом Дмитром Степановим, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Не одружений.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Андрія та Дмитра поховали поруч на сільському кладовищі Суська.[58][59]
2434		Степанов Дмитро Михайлович	01987-06-1515 червня 1987, Суськ (Ківерцівський район) Волинська область. Солдат 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). Працював на власній пилорамі. Разом зі своїм двоюрідним Андрієм Карпюком, був призваний за мобілізацією у серпні 2014 році до 3-го батальйону 80-ї аеромобільної бригади, згодом переведений у 81-шу ДШБ. Із листопада 2014 року перебував на передовій у зоні АТО. Залишилася дружина та 4-річна донька.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня Дмитра та Андрія поховали поруч на сільському кладовищі Суська.[58][59]
2435		Чучалін Юрій Андрійович	01964-02-2727 лютого 1964, 51 рік, Чирчик Узбекистан. Проживав у Луцьку Волинська область. Капітан, військовослужбовець 122-го окремого аеромобільного десантно-штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). В Узбекистані розпочав армійську службу, звільнився у званні капітана, після чого переїхав на Волинь. Працював підприємцем на Центральному ринку Луцька. Мобілізований у серпні 2014 року як доброволець. Старший син Юрія захищає Україну в складі 25-ї аеромобільної бригади.	02015-04-033 квітня 2015	Загинув внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). 8 квітня з воїном попрощалися у Луцьку, похований у селі Усичі Луцького району.[58][60]
2436		Малета Володимир Ілліч	01965-02-2323 лютого 1965, 50 років, Челябінськ РРФСР. З 1991 проживав у с. Таврійське (Білозерський район) Херсонська область. Солдат, сапер 28-ї ОМБр (за іншими даними, 72-ї ОМБр). Закінчив технікум харчової промисловості, працював у місцевому сільгосппідприємстві СВК «Дружба». Мобілізований у січні 2015 як доброволець. Залишилась дружина, двоє дітей та внучка.	02015-04-044 квітня 2015	Проходив службу в районі міста Маріуполь. У березні 2015 потрапив до військового шпиталю Запоріжжя, де помер 4 квітня. Похований в с. Таврійське[61].
2437		Свідерський Дмитро Олександрович	01994-10-1515 жовтня 1994, Рівне. Солдат 81-ї десантно-штурмової бригади (Дружківка). З дванадцяти років служив паламарем. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати, брати, бабуся.	02015-04-055 квітня 2015	Отримав тяжкі поранення 3 квітня внаслідок підриву на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Від отриманих поранень вранці 5 квітня помер у Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. Похований у Рівному на Басівкутському кладовищі поряд із батьком.[58][62]
2438		Ковбаса Олег Вікторович (Позивний «Майор»)	01976-03-2525 березня 1976, Рубіжне Луганська область. З 2-х років проживав в смт Борова (Борівський район) Харківська область, останні роки у с. Клугино-Башкирівка. Підполковник (посмертно), заступник начальника штабу 92-ї ОМБр. По закінченні Військового інституту НГУ служив у 92 ОМБр. З вересня 2014 захищав м. Щастя, керував обороною мосту і ВОП «Фасад». Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в смт Борова[63].
2439		Блінов Владислав Євгенійович (Позивний «Білка»)	01979-03-3030 березня 1979, Харків. Старший сержант, заступник командира взводу 4-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. 1998 закінчив Харківський текстильний технікум. З 1998 по 2010 служив у 45 АеМБр, м. Болград (з 2000 — за контрактом). Мобілізований у серпні 2014. Залишились дружина і син.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований у місті Мерефа Харківського району[63].
2440		Гуров Сергій Вячеславович	01958-06-3030 червня 1958, 56 років, Хлібне (Лозівська міська рада), Харківська область. Проживав в смт Панютине. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Електромонтер на Панютинському вагоноремонтному заводі. Активний учасник Революції Гідності, один з організаторів самооборони у Лозовій. Мобілізований як доброволець. Залишились дружина, двоє дітей та 5 онуків.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 9:30, в результаті обстрілу ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя з ПТРК, — ракета влучила у мінний шлагбаум, здетонували міни ТМ-62, від вибуху загинули четверо військовослужбовців, які перебували поряд у машині. Похований в с. Хлібне[63].
2441		Федорченко Олексій Сергійович	01982-06-2525 червня 1982, Пересипки Путивльський район Сумська область. Старший солдат, снайпер 5-ї МР 2-го МБ 92-ї ОМБр. Строкова служба — снайпер у спецпідрозділі розвідки. Працював єгером, останні роки — у Києві на заробітках. Мобілізований 04.08.2014. Залишилась донька.	02015-04-055 квітня 2015	Близько 9:30 російські бойовики з ПТРК обстріляли ВОП «Фасад» на мосту біля м. Щастя. В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум здетонували міни ТМ-62, від вибуху троє військовослужбовців загинули на місці, Олексій помер від поранень дорогою до лікарні. Похований в с. Пересипки[63].
2442		Щербак Дмитро Дмитрович (Позивний «Пілот»)	01960-11-2525 листопада 1960, 54 роки, Запоріжжя. Старший лейтенант, передовий авіанавідник 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Закінчив льотну школу — Запорізький центр льотної підготовки ім. Покришкіна, був військовим льотчиком. Мобілізований 03.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилось двоє синів.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху офіцер дістав мінно-вибухову травму, що несумісна з життям. Похований у Запоріжжі[64].
2443		Макеєв Олег Миколайович (Позивний «Борода»)	01967-02-1212 лютого 1967, Запоріжжя. Старший солдат, навідник-радіотелефоніст 1-ї мінометної роти 37-го ОМПБ «Запоріжжя» 93-ї ОМБр. Підприємець. Мобілізований 06.09.2014 як доброволець. Коригувальник артилерійського вогню. Залишилася дружина і син.	02015-04-055 квітня 2015	Загинув близько 10:55 поблизу с. Широкине, — під час зміни позицій для покращення коригування вогню позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули двоє коригувальників, водій Геннадій Замотаєв зазнав важких поранень. Похований у Запоріжжі[65].
2444		Мацепула Сергій Петрович	01967-04-055 квітня 1967, Куна (Гайсинський район) Вінницька область. Проживав у м. Одеса. Прапорщик, розвідник 28-ї ОМБр. Закінчив Немирівський будівельний технікум. Останні роки працював будівельником в Одесі. Мобілізований у липні 2014 як доброволець. Залишилась донька і внук в РФ.	02015-04-055 квітня 2015	У свій день народження вистрілив собі у скроню з табельної зброї «ПМ» біля річки Сухі Яли неподалік с. Антонівка (Мар'їнський район). Похований в с. Куна[66].
2445		Мінько Микола Петрович	01979-03-1313 березня 1979, Морозовичі (Старосамбірський район) Львівська область. Старшина, старший стрілець-снайпер 24-ї ОМБр. Працював столяром, їздив на заробітки за кордон. Мешкав у с. Торчиновичі. Мобілізований в 3-тю хвилю. Був інструктором на Яворівському полігоні, згодом вирушив у зону АТО. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-04-066 квітня 2015	Загинув в смт Борівське поблизу Сєвєродонецька, у місці дислокації військового підрозділу, через вибух гранати «Ф-1». Ще двоє бійців отримали поранення. Похований у Морозовичах[67].
2446		Козаков Сергій Васильович	01975-01-011 січня 1975, Очаків Миколаївська область. Старший мічман, командир підрозділу 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ. Залишилася дружина та двоє дітей, донька і син. Сергій Козаков представлений командуванням до військового звання лейтенанта.	02015-04-066 квітня 2015	Загинув під Маріуполем, врятувавши життя вісьмох бійців. Близько 2:00 на позиції військових виникла пожежа. Сергій забіг у намет, де спали бійці, підняв їх по тривозі та виштовхнув з намету. У цей момент через пожежу вибухнули боєприпаси, воїн отримав поранення несумісні із життям. За попередньою версією, пожежа стала наслідком диверсії терористів. 10 квітня на території військової частини А2637 Сергія провели в останню путь та поховали в очаківській землі.[68]
2447		Мар'янович Борис Станіславович	01982-02-2525 лютого 1982, Качківка Ямпільський район Вінницька область. Солдат, механік-водій БТР 2-го взводу 5-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). До війни займався ремонтом машин. У січні 2015 року добровольцем пішов до ЗСУ, бойовий вишкіл проходив у навчальному центрі «Десна». Залишилися батьки, сестра, дружина та донька 5-класниця.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Похований на центральній алеї Ямпільського міського кладовища.[69]
2448		Тимко Олег Миколайович	01985-03-2525 березня 1985, Обухів Київська область. Старший солдат 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Кооперативний економічний технікум. У 2003—2004 роках проходив строкову військову службу. Працював на Київському картонно-паперовому комбінаті машиністом автоматизованих ліній. У травні 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком, на лінії розмежування з окупованою територією. Олег загинув, коли намагався допомогти своїм пораненим побратимам.[70][71]
2449		Гуменюк Віктор Олександрович	01990-01-1616 січня 1990, Тетіїв Київська область. Старший солдат, стрілець 11-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 11-й БТО «Київська Русь»). Мобілізований у травні 2014 року.	02015-04-077 квітня 2015	Загинув поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком.[70][72]
2450		Кравченко Юрій Вікторович	01978-02-2020 лютого 1978, Київ (район Дарниця). Командир відділення БМП — командир бойової машини 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований 6 вересня 2014 року, з 20 жовтня перебував у зоні АТО.	02015-04-088 квітня 2015	Загинув від снайперської кулі поблизу Курахове (Донецька область). Похований на Лісовому кладовищі Києва.[73]
2451		Рубцов Геннадій Анатолійович	01967-11-1515 листопада 1967, РРФСР, СРСР[74]. Водій 2 відділення 1 взводу роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення 27-й бригади Національної гвардії України, в/ч 3066 (Київ). Був призваний 4 лютого 2015 року Дніпровським районним у м. Києві військовим комісаріатом. Залишились дружина, донька та син.	02015-04-088 квітня 2015	Помер від гострої серцевої недостатності.[75]
2452		Хараджа Андрій Ігорович	01988 1988, Маріуполь Донецька область. Лейтенант міліції, дільничний інспектор Жовтневого райвідділу міліції Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області. Був єдиним сином у матері. Починав службу в Іллічівському райвідділі міліції Маріупольського МУ, останній рік працював на посаді у Жовтневому райвідділі[76]. Був поранений під час спроби захоплення терористами в/ч 3057 Нацгвардії в Маріуполі у квітні 2014[77]. Залишились мати, дружина.	02015-04-099 квітня 2015	Виїхав для перевірки місця знаходження підозрюваного у вимаганні, за адресою його проживання у м. Маріуполь. Господар будинку, раніше судимий Шилін С. В., при зустрічі завдав правоохоронцю не менше 10 ударів сокирою в голову, міліціонер помер на місці. Похований у Маріуполі. Злочинця затримано вночі 11 квітня, слідством встановлено що він із травня 2014 в складі терористичної організації «ДНР» брав участь у захопленні держустанов Маріуполя. В березні 2018 Шиліна засуджено до довічного ув'язнення[78].
2453		Ткаченко Сергій Анатолійович	01977-03-055 березня 1977, с. Зоря Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 3-ї БрОП Східного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3017 (Харків). Після строкової служби працював в охоронних структурах. Залишились дружина, син та донька.	02015-04-1010 квітня 2015	На блокпосту поблизу с. Врубівка (Попаснянський район Луганська область) через необережне поводження зі зброєю боєць Нацгвардії вистрелив з автомата у свого колегу, який від отриманих поранень в шию помер на місці. Винуватця засуджено до трьох років позбавлення волі. Загиблий був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» та відзнакою «За доблесну службу» (посмертно)[79].
2454		Лиховид Геннадій Григорович	01976-07-2020 липня 1976, Ройлянка (Саратський район) Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 1992 року закінчив Старокозацьке сільськогосподарське училище, де здобув професію механізатора. Пройшов строкову армійську службу, працював у рідному селі в колгоспі ім. Карла Маркса з 1993 по 2002 рік. У 2002—2010 роках проживав на батьківщині дружини, в селі Павлівка (тепер — Роздільнянського району), у 2010 після розлучення повернувся до рідного села, де працював і проживав до останнього часу. Призваний за мобілізацію 6 серпня 2014 року. Залишилося двоє дітей, 13-річна донька та 4-річний син.	02015-04-1212 квітня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок підриву на «розтяжці» поблизу с. Березове (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в с. Ройлянка.[80]
2455		Слободянюк Руслан Миколайович	01979-12-022 грудня 1979, Кропивницький. Солдат, стрілець 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив ПТУ № 8 у Кіровограді, відслужив в армії. До війни працював на підприємстві «Креатив». Мобілізований у лютому 2015 року.	02015-04-1212 квітня 2015	Підірвався на розтяжці поблизу села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область).[81]
2456		Крапп Іван Олександрович	01985-04-1717 квітня 1985, Новосілка (Деражнянський район), Хмельницька область. Боець 2-ї роти протитанкового відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»), військова частина В2278. Мобілізований 28 серпня 2014 року. Залишилися батьки, брати та сестра.	02015-04-1212 квітня 2015	Покінчив життя самогубством біля села Зайцеве (Артемівський район) Донецької області, вистрелив собі у підборіддя з автомату АКС-74.[82] Похований у рідному селі 6 травня 2015 року.[83]
2457		Дубчак Анатолій Анатолійович (Позивний «Толя-Толя»)	01991-10-2929 жовтня 1991, Вапнярки Томашпільський район Вінницька область. Кулеметник 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), військова частина В1688. Дев'ятикласником працював на кількох роботах, у колгоспі та на заготівлі лісу, щоб допомагати матері. Потім поїхав до Києва, влаштувався вантажником та заробляв на ліки для хворого батька. Пішов добровольцем у зону АТО в жовтні 2014 року. Залишилися матір та дві сестри.	02015-04-1212 квітня 2015	Підірвався на гранаті у військовому таборі поблизу міста Волноваха (Донецька область).[82][84]
2458			Військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів), військова частина А0284.	02015-04-1212 квітня 2015	У неділю вранці вдома перерізав собі вени.[82] Прим. Чи був учасником АТО, не уточнено.
2459		Нароженко Микола Володимирович	01980-03-1414 березня 1980, Велика Виска Маловисківський район Кіровоградська область. Військовослужбовець 41-го розвіддівізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Брав участь в АТО з 15 липня 2014 року.	02015-04-1313 квітня 2015	Помер у лікарні. Останнім часом перебував на лікуванні у Дніпропетровську в обласній клінічній лікарні ім. Мечникова з діагнозом запалення легень.[85]
2460		Гончаренко Богдан Анатолійович	01991-10-077 жовтня 1991, Мелітополь Запорізька область. Молодший сержант, далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації, в/ч А3840 (Мелітополь). Мобілізований 11 серпня 2014 року, кілька разів писав рапорти про переведення на східний фронт, відряджений до зони АТО 29 березня 2015 року у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишився маленький син.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу міста Авдіївка (Донецька область) близько 9:00 уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів Богдан і ще четверо його товаришів, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 22 червня 23-річного захисника провели в останню путь в Мелітополі.[86][87]
2461		Тищенко Олександр Миколайович	01977-06-1212 червня 1977, Мигалки Бородянський район Київська область. Проживав в смт Бородянка. Солдат 1-го відділення зенітного артилерійського взводу 1-ї роти охорони зведеного загону «Дика качка» Повітряних сил ЗСУ, відряджений в зону АТО з 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків). До війська пішов добровольцем з перших днів АТО. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 23 вересня 2015 року у рідному селі відбулося поховання.[86][88] В квітні 2017 року волонтери повідомили, що знайдені і повернуті додому останки Олександра Тищенка, поховання 8 травня у с. Мигалки.[89]
2462		Гура Дмитро Іванович (Позивний «Старий»)	01988-03-1818 березня 1988, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. 2006 року закінчив Білоцерківський професійний ліцей № 15, де здобув професію слюсар з ремонту автомобілів. Строкову службу проходив у навчальному центрі «Десна». Під час війни був мобілізований 1 серпня 2014 року, з 5 листопада перебував у зоні АТО під Донецьком. Залишилися мати, сестра, брат.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців, які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 серпня 2015 року Дмитра поховали на Новому міському кладовищі Узина.[86][90]
2463		Путаненко Василь Миколайович	01976-06-088 червня 1976, Кузьминці (Кагарлицький район) Київська область. Сержант, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилася мати.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. 12 вересня 2015 року Василя поховали на сільському кладовищі у Кузьминцях.[86][91]
2464		Вовченко Олексій Анатолійович	01976-03-1616 березня 1976, Дибинці Богуславський район Київська область. Солдат, водій 40-ї бригади тактичної авіації, в/ч А1789 (Васильків), в зоні АТО у складі зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час чергового обстрілу українських позицій поблизу міста Авдіївка (Донецька область) уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з боєзапасами в бліндажі. Від вибуху боєзапасів 5 бійців зведеного загону Повітряних сил (один з мелітопольської в/ч і четверо — з васильківської в/ч), які перебували у бліндажі, загинули на місці. Упізнання проводилося за експертизою ДНК. В серпні 2015 року Олексія поховали у Дибинцях.[86][92]
2465		Богачов Олег Олексійович (Позивний «Ківі»)	01992-03-1414 березня 1992, Київ. Гранатометник рою добровольців «Чорного Комітету» у батальйоні «ОУН». Мати військова. До війни був активним борцем проти режиму Януковича, учасником Революції Гідності. Передивлявся багато батальйонів з розрахунком на те, щоб не підписуватись ані під МВС, ані під ЗСУ і обрав батальйон «ОУН», куди пішов добровольцем. Свій АГС назвав «Бобом». Пробув місяць у селищі Піски. 1 березня 2015 року повернувся на ротацію до Києва, через деякий час повернувся на передову.	02015-04-1313 квітня 2015	Під час бою на околицях селища Піски (Ясинуватський район) Олег до останнього відстрілювався, щоб врятувати побратимів від оточення і дати їм можливість вивести поранених з поля бою. У перестрілці воїн отримав смертельне поранення. 18 квітня з 23-річним захисником попрощалися у Києві.[93]
2466		Грінченко Микола Вікторович	01983-03-022 березня 1983, Данилівка (Покровський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилась мати.	02015-04-1313 квітня 2015	Загинув у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту.[94] Поранений боєць ДУК розповів, що 13 квітня їх позицію у селищі Піски обстріляли з танку, снаряд влучив у будівлю, де перебували бійці 93 омбр та ДУК-ПС, один солдат 93 бригади загинув, троє бійців дістали поранень та опіків.[95]
2467		Кармільчик Олександр Валентинович	01981-07-022 липня 1981, Раків Долинський район (Івано-Франківська область). Старший солдат, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Без батька залишився 8-річний син.	02015-04-1414 квітня 2015	Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Ракові.[96]
2468		Чирцов Олександр Семенович (Позивний «Піонер»)	01977-05-2424 травня 1977, Кобеляки Полтавська область. Проживав у м. Артемівськ (Донецька область). Санінструктор та інструктор зі стрілецької справи окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». Родина Олександра родом із міста Кобеляки (родове прізвище Лоза), але постійно проживала в Артемівську. У Кобеляках пройшло його дитинство. З початком військових дій на сході він із сім'єю переїхав до Полтави. На початку 2015 року пройшов підготовчі курси санінструктора, у лютому добровольцем поїхав до зони АТО. Залишилися мати, 4-річна донька.	02015-04-1515 квітня 2015	Загинув унаслідок прямого влучання артилерійського снаряду у розташування медичної частини в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олександр допомагав медикам, і саме у цей час в подвір'я влучив снаряд, осколок від якого поцілив добровольцеві в серце. Врятувати його не вдалося. Похований у Кобеляках.[97]
2469		Белей Сергій Григорович	01977-01-1818 січня 1977, с.Івашки (Полтавський район) Полтавська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Працював на автозаправній станції. Призваний за мобілізацією восени 2014 року. Залишилися батьки та старший брат.	02015-04-1717 квітня 2015	Помер у Дніпропетровському шпиталі від численних бойових поранень, які отримав 13 квітня у с.Піски (Ясинуватський район) під Донецьком під час артобстрілу.[98]
2470		Джанелідзе Георгі (Позивний «Сатана»)	01974 1974, Грузія. Грузинський доброволець, бойовий інструктор Полку особливого призначення «Азов», воював разом з українцями, долучившись до захисту суверенітету Народу України від окупантів та їх пособників. Раніше Георгій служив у батальйоні імені Гулуа, захищав Грузію від агресії Росії у російсько-грузинській війні 2008 року, потім переїхав до Туреччини, де проживав постійно. Після початку військового конфлікту на Донбасі приїхав в Україну добровольцем, навчав українських бійців. Залишилися дружина та троє дітей. Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).	02015-04-1818 квітня 2015	Загинув у бою з окупантами України в районі села Широкине (Донецька область). Диверсійно-розвідувальна група противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», стався бій. Гергій отримав смертельні поранення, його тіло залишилось на території, що прострілювалась і російські бойовики не давали його забрати, а пізніше замінували. Загиблого вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. 24 квітня відбудеться прощання з воїном на Майдані Незалежності у Києві.[99]
2471		Яцун Олександр Васильович	01978-05-2020 травня 1978, Біла Церква Київська область. Солдат, навідник 3-ї аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. 1995 року закінчив Білоцерківське ПТУ № 13 за спеціальністю плиточник-мозаїчник. Був приватним підприємцем. Призваний за мобілізацією 23 серпня 2014 року. Учасник боїв за Донецький аеропорт. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.	02015-04-1919 квітня 2015	Загинув у місті Костянтинівка (Донецька область) під час обслуговування техніки та озброєння в парку бойових машин у пункті постійної дислокації, при знятті штатного КПВТ з БТР-70. Поховали Олександра в с. Пустоварівка Сквирського району, поряд із батьком.[100]
2472		Єфімчук Максим Олександрович	01982-01-3030 січня 1982, Майське, Синельниківський район , Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був призваний на військову службу за контрактом 6 лютого 2015 року. Залишились батьки.	02015-04-2020 квітня 2015	Загинув в ніч на 21 квітня поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Загинули двоє бійців: військовий 93-ї бригади і доброволець батальйону «ОУН», ще один військовий дістав поранення.[101]
2473		Пугачов Олег Валентинович (Позивний «Слід»)	01964-11-055 листопада 1964, 50 років, Мурманська область РРФСР. Проживав у м. Жмеринка Вінницька область. Розвідник, стрілець добровольчого батальйону «ОУН». Виріс у сім'ї військового. Ветеран-«афганець», ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Працював на залізничному підприємстві. Служив у недержавній охороні. Переніс інсульт, мав групу інвалідності, але добровольцем пішов на фронт у лютому 2015 року. Залишилася брат, дружина та дорослий син. За тиждень після смерті Олега народилася внучка.	02015-04-2020 квітня 2015	Загинув у бою вночі з 20 на 21 квітня на передовій в селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком від розриву міни. 25 квітня із захисником попрощалися у Жмеринці. Поховали бійця на батьківщині його роду в селі Станіславчик (Жмеринський район) на Верхньому цвинтарі.[101][102][103]
2474		Гудзенко Юрій Олегович	01973-11-066 листопада 1973, Кременчук Полтавська область. Проживав у селі Камбурліївка Онуфріївський район Кіровоградська область. Стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Після смерті батька 16-річним юнаком пішов працювати в будівельне управління, щоб допомагати мамі. Після строкової служби продовжив працювати в будівельній галузі. Мобілізований 14 серпня 2014 року, брав участь в АТО під Луганськом. Залишилися мати та сестра. Прим. Військова частина потребує уточнення. За іншими джерелами, 25-та моторизована бригада (?) чи Національна гвардія України.	02015-04-2020 квітня 2015	Помер внаслідок хвороби, яка розвинулася під час несення служби під Луганськом, де в нього почалися болі в хребті. Лікарі поставили діагноз — саркома кісток. Лікувався у Харківському шпиталі, потім був переведений до Онуфрієвської районної лікарні, за кілька днів помер. Поховали Юрія 23 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука у секторі Героїв АТО.[104]
2475		Ярмошевич Віктор Йосипович	01970-05-099 травня 1970, Саблине Знам'янський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Після служби в армії служив у лінійному відділі на станції Знам'янка УМВС України на Одеській залізниці. Спочатку був міліціонером, потім — помічником оперуповноваженого відділення карного розшуку та інспектором патрульної служби взводу міліції громадського відділу. Нагороджений медалями «За сумлінну службу» третього та другого ступенів, відзначений 32-ма заохоченнями. Через 20 років служби в органах внутрішніх справ вийшов на заслужений відпочинок. У 2014 році добровольцем записався до батальйону «Донбас», потім перейшов до ЗСУ. Залишилася мати.	02015-04-2121 квітня 2015	Загинув у зоні АТО. Місце і обставини не уточнено. Підрозділ, у якому служив Віктор, дислокувався в районі міста Авдіївка поблизу Донецька. Похований у Саблине.[105] За повідомленням прес-служби ГУ МВС у Донецькій області, увечері 20 квітня в одному з кафе Красноармійська (Донецька область) через конфлікт один військовий вистрілив з автомата в свого товариша, 1979 року народження. Постраждалий був госпіталізований з пораненням у живіт і помер в лікарні вранці 21 квітня. Відкрите кримінальне провадження, винуватець затриманий. У соцмережах повідомлялось, що загиблий — молодший сержант ЗСУ Віктор (позивний «Ярмо»), родом з Кременчука.[106]
2476		Мірошник В'ячеслав Володимирович	01971-11-099 листопада 1971, Рівне. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 703-го інженерного полку. Випускник НУВГП. Інженер, успішний підприємець (виробництво матеріалів, ремонтно-будівельні роботи). Волонтер. На фронті з вересня 2014, доброволець, пройшов бої за Дебальцеве. Залишились дружина, 4 сини і внук.	02015-04-2424 квітня 2015	Внаслідок поранення і контузії розвинулась важка форма цукрового діабету. Помер о 9:30 у військовому шпиталі м. Рівне. Похований у Рівному[107].
2477		Жарков Володимир Миколайович	01983-03-1313 березня 1983, Кам'янське Дніпропетровська область. Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї ОМБр. Працював на Баглійському коксохімзаводі. Грав за ФК «Неон». Мобілізований до в/ч А1363 (239-й Новомосковський полігон). Залишилося двоє дітей.	02015-04-2424 квітня 2015	У квітні дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро. Похований в Кам'янському[108].
2478		Сидоренко Олександр Миколайович (Позивний «Сидор»)	01974-08-2121 серпня 1974, Тетіїв Київська область. Старшина роти вогневої підтримки 11-го ОМПБ «Київська Русь». Працював трактористом і водієм у Тетіївському РО «Сільгоспхімія», до війни — водієм у ПОПП «Еліта». Мобілізований 19.06.2014 як доброволець. Залишилася дружина та троє синів.	02015-04-2424 квітня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Опитне (Ясинуватський район), в результаті обстрілу. Похований у Тетієві[109].
2479		Малухін Костянтин Юрійович (Позивний «Марьячи»)	01973-12-3030 грудня 1973, Київ (Поділ). Старший сержант, командир 2-го відділення 2-го взводу СпП 4-ї роти СпП 2-го БСП «Донбас» НГУ. Доброволець. Залишились дружина та син.	02015-04-2525 квітня 2015	О 6:20 російсько-терористичні збройні формування почали артобстріл околиць с. Широкине. Снаряд калібру 122-мм пробив цегляну стіну укриття — Костянтин о�