French
DeutschПокровська Багачка — Вікіпедія
| село Покровська Багачка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Хорольська міська громада |
| Облікова картка | Покровська Багачка |
| Основні дані | |
| Населення | 1369 |
| Поштовий індекс | 37812 |
| Телефонний код | +380 5362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′39″ пн. ш. 33°09′06″ сх. д. / 49.86083° пн. ш. 33.15167° сх. д.Координати: 49°51′39″ пн. ш. 33°09′06″ сх. д. / 49.86083° пн. ш. 33.15167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Водойми | р. Багачка |
| Відстань до обласного центру | 107 км |
| Відстань до районного центру | 16,9 км |
| Найближча залізнична станція | 196 км |
| Відстань до залізничної станції | 3,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37800, Полтавська обл,, Лубенський р-н, м. Хорол, вул.1 Травня, буд. 4 |
| Сільський голова | Решта Віта Миколаївна |
| Карта | |
  Покровська Багачка | |
 Покровська Багачка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Покровська Бага́чка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 1369 осіб. До 2015 орган місцевого самоврядування — Покровсько-Багачанська сільська рада.
Село Покровська Багачка знаходиться в лісостеповій зоні. Розташоване в північно — західній частині Хорольської громади, на трасі Київ-Харків-Довжанський за 13 км від центру громади м. Хорол та за 120 км від обласного центру м. Полтава.
Площа населеного пункту 347 га. Кількість населення 1129 чол. Кількість дворів 583.
Географія[ред. | ред. код]
Село Покровська Багачка знаходиться біля витоків річки Багачка, нижче за течією на відстані 4 км розташовані села Запорожчине та Іванці. На відстані 0,5 км розташоване село Настасівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Через село проходять автомобільна дорога М03 та залізниця, станція Платформа 196 км.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва села, ймовірно, походить від назви річки. Пізніше у селі була збудована Святопокровська церква, що зумовило доповнення до назви — Святопокровська Багачка, а згодом — спростилася до Покровської Багачки.
Історія[ред. | ред. код]
Засноване в першій половині XVII ст. За Гетьманщини село Святопокровська Багачка входило до 2-ї Лубенської сотні Лубенського полку.
Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні село перейшло до Лубенського повіту Київського намісництва[1].
Пізніше, у ХІХ ст. була утворена Покровсько-Багацька волость Хорольського повіту Полтавської губернії.
Певний час село належало майору Алєксєєву і в першій пловині 19 ст. зустрічалося під назвою «Майорщина».
На 1859 р. в с. Покровська Багачка було 156 господарств, 1011 жителів, дерев'яна церква. Чотири рази на рік відбувалися ярмарки.
У 1861 р. жителі села не схотіли приймати Уставну грамоту. Сюди прибув губернатор з двома ескадрами солдатів і вчинив жорстоку розправу. Селян били різками, 7 чол. було віддано до суду.
В 1900 році в селі діяла громада селян-власників, налічувалося 268 дворів, 1537 жителів. Були земсько-парафіяльна школа, паровий млин. Село складалося з поселенських «кутків», які називалися за прізвищами перших жителів, виду їх діяльності чи розташуванню певних об'єктів: Пилюківка, Козлівка, Деркачівка, Черняківка, Базарівка, Прикажчівка, Новоселівка. Два ставки — Малинчин та Квітчин — названі за прізвищами поміщиків — власників.
Відома Покровсько-Багачанська навчальна ткацька майстерня Хорольського повітового земства. Відкрита в 1912 р. на кошти місцевої поміщиці Єлизавети Малинки. Учні виготовляли полотно, килими, рушники, кольорові тканини. Було 5 учениць (1914—1915 рр.).Ткацтво викладала Наталка Гавриленко. Майстерню було нагороджено Малою срібною медалю на виставці у С. Петербурзі — 1913 р.
У 1920-х роках Покровська Багачка стала центром Покровсько-Багачанського району (який, щоправда нетривалий час матиме назву — Ленінський р-н).
За переписом 1926 р. в селі було 378 дворів, у них 1848 жителів.
В 1929 р. в селі утворено колгосп.
Із села під час німецько-радянської війни було призвано 365 чол.
Станом на 1946 рік до Покровсько-Багачанської сільської ради Покровсько-Багачанського району входили також селище Райківщинського радгоспу, хутори Зубівка, Крижанівка, Настасівка, Новоселівка, Райківщина, Тотчине, Федіївка, Шинківщина[2].
На 2012 рік, до складу Покровсько-Багацької сільської ради Хорольського району входило також село Настасівка.
З 2020 р. Хорольський р-н повністю увійшов увійшов до складу Лубенського р-ну Полтавської області[3].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,93% |
| російська | 2,41% |
| інші/не вказали | 0,66% |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- «Багачанське», сільськогосподарський ПК.
- Хорольський хлібокомбінат.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Будинок культури.
- Бібліотека.
Відомі уродженці села[ред. | ред. код]
- Гладун Григорій Борисович — доктор сільськогосподарських наук, професор, автор більше 110 наукових публікацій, книги «Ліс у степу: основи сталого розвитку», «Лісові меліорації агро ландшафтів», «Захисні лісові насадження» та ін.
- Гриценко Микола Іванович — головний позаштатний дитячий хірург Полтавської області, Заслужений лікар України (2012).
- Гриценко Михайло Іларіонович — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945).
- Книш Марія Дмитрівна — Заслужений працівник культури УРСР.
- Козлов Іван Григорович — Герой Соціалістичної Праці (1971), Заслужений працівник сільського господарства Української РСР.
- Малинка Грицько (Георгій) Олексійович — меценат, попечитель навчальних закладів Хоролу та Покровської Багачки.
- Мороз Ірина Григорівна — Відмінник народної освіти УРСР.
- Нагаєвич Віталій Михайлович — кандидат сільськогосподарських наук, професор.
- Сабалдир Григорій Олексійович — український мовознавець-нормативіст і лексикограф.
- Сіренко Володимир Федорович — головний диригент Національного симфонічного оркестру, викладач Національної музичної академії України ім. П.Чайковського, Заслужений діяч мистецтв України (1997), Народний артист України (2008)
- Ткаченко Геннадій Миколайович — шестиразовий чемпіон України з бодібілдингу, триразовий фіналіст чемпіонату Європи.
- Ткаченко Никифор Ларіонович — учасник бойових дій німецько-радянської війни.
- Чіп Борис Миколайович — український поет, драматург, перекладач та журналіст.
- Посухов Валентин Іванович — журналіст, краєзнавець, дослідник історії й усної традиції Полтавського краю.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 116
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 424-425
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9. — С. 107, 241, 366
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела[ред. | ред. код]
- Погода в селі Покровська Багачка [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Історія села Покровська Багачка [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Історія Покровської Багачки на сайті Хорольської районної ради [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||
