Прихідьки — Вікіпедія

село Прихідьки
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Громада	Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040090360016305
Облікова картка	Прихідьки
Основні дані
Засноване	18 століття, до 1731
Населення	488
Площа	3,029 км²
Густота населення	161,11 осіб/км²
Поштовий індекс	37051
Телефонний код	+380 5358
Географічні дані
Географічні координати	50°15′44″ пн. ш. 32°40′40″ сх. д. / 50.26222° пн. ш. 32.67778° сх. д.Координати: 50°15′44″ пн. ш. 32°40′40″ сх. д. / 50.26222° пн. ш. 32.67778° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	145 м
Місцева влада
Адреса ради	37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
	Прихідьки
	Прихідьки
Мапа

Прихі́дьки — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення — 488 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Дейманівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Прихідьки розташоване на відстані 5 км від сіл Харківці, Дейманівка та Яцини. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. До села примикає лісовий масив — урочище Богданова Долина. Поруч проходить автомобільна дорога Р60. Біля села розташоване заповідне урочище «Яри-Поруби».

Історія[ред. | ред. код]

На 1731 у складі Пирятинської сотні Лубенського полку, 64 двори.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1082 особи, налічувалось 195 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 12 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1343 осіб (640 чоловічої статі та 703 — жіночої), з яких 1339 — православної віри^[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932—1933, до якого вдалася влада СССР з огляду на масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 у селі почалися бунти проти влади та її агентів-комсомольців, буксирів, активістів, які грабували і старих, і багатодітних. З огляду на фізичний спротив незаконній конфіскації продуктів село, за поданням Полтавського райкому КПУ, піддано тортурам чорною дошкою^{[джерело?]}.

27 грудня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 238 чоловіків та 334 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 474 особи.^[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	92,83 %
російська	6,35 %
білоруська	0,20 %
інші	0,62 %

Економіка[ред. | ред. код]

ПП «Прихідьківське».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Школа.
Клуб.

Уродженці[ред. | ред. код]

Білько Віталій Олексійович (1987—2015) — сержант ЗСУ, загинув в боях за смт Луганське.
Герасименко Кость (1907—1942) — український поет, драматург, письменник.
Козак Борис Сергійович (1990—2014) — старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом зенітного підрозділу Повітряних Сил ЗС України (м. Авдіївка) Донецька область. Загинув у бою на автошляху Авдіївка — Донецьк біля Пісків.
Хропко Петро Панасович — доктор філологічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, академік Академії педагогічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України