Псалом 108 — Вікіпедія

Псалом 108
Сторінка з Латтреллського псалтиря XIV століття з частиною 108 псалому
Текст Давида
Мова Гебрейська мова (оригінал)

CMNS: Псалом 108 у Вікісховищі
S:  Псалом 108 у  Вікіджерелах

Сто восьмий псалом — 108-й псалом із книги Псалтирмасорецькій нумерації — 109-й). Являє собою молитву-прокляття проти ворогів.

Надпис та авторство псалма[ред. | ред. код]

Псалом має стандартний надпис «Начальнику хору. Псалом Давида» (івр. לַמְנַצֵּחַ לְדָוִד מִזְמוֹר‎)‎. Надпис у Септуагінті — грец. Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ, що у слов'янській Біблії перекладається як «Наприкінці, псалом Давиду». Згідно з написом, автором є цар Давид.

Зміст та богослужбове використання псалма[ред. | ред. код]

Після короткого вступу, де псалмоспівець звертається до Бога зі скаргою на своїх ворогів, слідує список зведених на них прокльонів, який і становить основний зміст псалма. Прокляття складені з великою витонченістю, це одна з найстрашніших збірок прокльонів у Біблії. Наприклад:

Хай не буде співчуваючого йому; нехай не буде милуючого сиріт його; Нехай буде потомство його на смерть, і нехай згладиться їхнє ім'я в наступному роді.

Завершується псалом молитвою про допомогу і обіцянням прославити Господа за дароване ним спасіння.

У християнській традиції псалом розуміється як пророчий, а прокляття, що в ньому містяться, — як звернені до Юди Іскаріота та інших винуватців розп'яття Ісуса Христа. Апостол Петро в Діяння 1:20 цитує цей псалом стосовно Юди.

Використання псалма у богослужбовій практиці диктується його змістом. Так, уривки з цього псалма входили до складу псалмокатари — середньовічного обряду грецької церкви, що застосовувався для накладення прокляття на злочинців, що ховалися від правосуддя.

У православній церкві псалом читається у Велику п'ятницю на 6-й годині.

Через свій «неполіткоректний» зміст цей псалом виключений із читань у сучасній Католицькій церкві.

Псалом 108 у культурі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]