Середньонижньонімецька мова — Вікіпедія

Середньонижньонімецька мова або середньосаксонська мова (самоназва: Sassisch^[1][2]; нім. Mittelniederdeutsche Sprache, нід. Middelsassisch, Middelnedderdüütsch) — західногерманська мова, нащадок старонижньонімецької, предок сучасної нижньонімецької мови. Слугувала як лінгва-франка для мешканців Ганзейської унії у 12-15 століттях.

Пов'язані мови[ред. | ред. код]

Сусідами середньонижньонімецької мови були споріднені з нею середньонідерландська на заході та середньоверхньонімецька на півдні. Часом виділяють діалектний континуум, який включав в себе й інші континентальні західногерманські мови від Фландрії до східної Балтики, хоча в іншому випадку середньонижньонімецьку розглядають окремо від її близьких мов на заході, таких як середньонідерландська.

Середньонижньонімецька мова здійснила значний вплив на ряд інших мов, якими говорять навколо Балтійського моря, внаслідок активності ганзейських торговців. Найбільшу кількість запозичень з середньонижньонімецької відмічають в естонській, латвійській та скандинавських мовах.

Історія[ред. | ред. код]

Мова використовувалась, як офіційна мова в місті Любек, центрі Ганзейської унії. За деякими твердженнями тут же був створений мовний стандарт середньонижньонімецької мови так званий «Lübecker Norm», але більш глибокі дослідження не знайшли доказів про те, що середньонижньонімецька мова мала літературну норму.

В пізньому середньовіччі середньонижньонімецька мова поступилась престижністю ранній сучасній верхньонімецькій мові. Причиною цього був занепад Ганзейської унії, а також домінування півдня Німеччини в культурній сфері під час Реформації. Вплив середньонижньонімецької помітний не лише в мовах Балтики, а й в стандартній німецькій та англійській мовах.

Література середньонижньонімецькою[ред. | ред. код]

• Саксонське зерцало, 1225 рік
• Саксонська світова хроніка (Sächsische Weltchronik), 13 століття
• Берлінська міська книга (Berlinische Stadtbuch), 14 століття
• Chronica novella, 1416 рік
• Redentiner Osterspiel, 1464 рік
• Любецька Біблія (Lübecker Bibel), 1494 рік
• Reynke de vos, 1498 рік
• Любецька Біблія (Lübecker Bibel), 1533/1534 рік
• De düdesche Schlömer, 1584
• Розмовник російської мови Тонніса Фенне (Tönnies Fonnes Handbuch der russischen Sprache), 1607 рік
• Der Alte Todtendantz Sächsisch, 1597 рік.

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Lasch, Agathe (1914). Mittelniederdeutsche Grammatik. Halle/Saale: Niemeyer. с. 5.
2. ↑ Köbler, Gerhard (2014). sassisch. Mittelniederdeutsches Wörterbuch (вид. 3rd). Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 11 березня 2019.

Див. також[ред. | ред. код]

• Старонижньонімецька мова
• Нижньонімецька мова
• Ганза
• Саксонське зерцало

Джерела[ред. | ред. код]

• Agathe Lasch: Mittelniederdeutsche Grammatik. Niemeyer, Halle 1914. (2. unveränderte Auflage: Niemeyer, Tübingen 1974. ISBN 3-484-10183-0). Digitalisat der ersten Auflage(нім.)
• Robert Peters: Mittelniederdeutsche Sprache. In: Jan Goossens (Hrsg.): Niederdeutsch. Sprache und Literatur. Eine Einführung. Band 1: Sprache. Wachholtz, Neumünster 1973, S. 66–115.(нім.)
• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)