Хальмахера (море) — Вікіпедія

Море Хальмахера
	Розташування моря Хальмахера
	0°20′ пд. ш. 128°50′ сх. д. / 0.333° пд. ш. 128.833° сх. д.
Площа	75 тис. км²
Найбільша глибина	2072 м
Середня глибина	747 м
Море Хальмахера у Вікісховищі

Ця стаття про море. Про острів див. Хальмахера.

Хальмахера^[1]^[2], Гальмагера^[3] — міжострівне море Тихого океану, між островами Хальмахера, Обі і півостровом Чендравасіх (острів Нова Гвінея). Площа 75 тис. км², середня глибина 747 м, максимальна 2072 м. Температура поверхні води від 25,7 °C в серпні до 28,6 °C в травні. Солоність 34-34,6 ‰.

Найбільший порт — Соронг (острів Нова Гвінея).

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі^[4]. Над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози^[5].

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон центральної індо-пацифічної зоогеографічної провінції^[6]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони^[7].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Індонезія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 357.
↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література[ред. | ред. код]

Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Географія Океанологія Азія

[УРЕ-1] Індонезія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[3] Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 357.

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-4] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[ФГАМ1964-5] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-6] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-7] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]