Море Співдружності — Вікіпедія

Море Співдружності
	Антарктичні моря Південного океану
	65° пд. ш. 72° сх. д. / 65° пд. ш. 72° сх. д.
Розташування	Південний океан; (індоокеанський сектор)
Площа	258 тис. км²
Найбільша глибина	3000 м
Середня глибина	500 м
Море Співдружності у Вікісховищі

Море Співдружності (англ. Cooperation Sea, Sodruzhestvo Sea) — море в Південному океані. Площа 258 тис. км². У південній частині глибини менше 500 м, у північній становить понад 3000 м. Вкрите дрейфуючими крижинами і великою кількістю айсбергів, часто дуже великих. На антарктичному березі працюють австралійські наукові антарктичні станції Моусон і Дейвіс. Крижані береги на значних ділянках дуже рухомі. У результаті відколу гігантського айсберга від шельфового льодовика Еймері в 1964 берег в затоці Прюдс вздовж 160 км відступив на 60—70 км.

Море було назване в 1962 році учасниками радянських антарктичних експедицій на честь спільних дослідницьких робіт експедицій різних держав в Антарктиці.

Клімат[ред. | ред. код]

Прилегла до узбережжя Антарктиди акваторія моря лежить в антарктичному кліматичному поясі, відкриті північні частини моря — в субантарктичному^[1]. Над південною акваторією моря цілий рік переважає полярна повітряна маса. Сильні катабатичні вітри. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Літо холодне, зима порівняно м'яка^[2]. Над північною відкритою частиною моря взимку дмуть вітри з континенту, що висушують і заморожують усе навкруги; влітку морські прохолодні західні вітри розганяють морську кригу, погіршують погоду^[2].

Над морем Співдружності дмуть найшвидші вітри на поверхні Землі — до 320 км/год.

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря належать до морського екорегіону Східна Антарктика — Земля Вілкса південноокеанічної зоогеографічної провінції^[3]. У Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до антарктичної циркумполярної області антарктичної зони^[4].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
↑ ^а ^б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.