Джордж Портер — Вікіпедія

Нобелівська премія з хімії (1967) Джордж Портер
англ. George Porter
Народився 6 грудня 1920(1920-12-06)[1][2][…]
Stainforthd, Англія[4][5][6]
Помер 31 серпня 2002(2002-08-31)[7][8][…] (81 рік)
Кентербері, Англія[10][11]
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік, політик, викладач університету
Alma mater Університет Лідса
Кембриджський університет
Галузь хімія
Заклад Університет Шеффілда
Університетський коледж Лондона
Імперський коледж Лондона
Кембриджський університет
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d] і член Палати лордів[d]
Науковий керівник Роналд Норріш
Аспіранти, докторанти James Durrantd
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Папська академія наук[12]
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Індійська національна академія наук
Американське філософське товариство[13]
Національна академія наук США
Відомий завдяки: дослідження надшвидких хімічних реакцій
Батько John Smith Porterd[8]
Мати Alice Ann Roebuckd[8]
У шлюбі з Stella Jean Brooked
Діти John Brooke Porterd[8]
Andrew Christopher George Porterd[8]
Нагороди

CMNS: Джордж Портер у Вікісховищі

Джордж Портер (англ. George Porter, Baron Porter of Luddenham; 6 грудня 1920, Стейнфорт, Йоркшир — 31 серпня 2002) — англійський фізикохімік, член Лондонського королівського товариства (1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Лідському і Кембриджському університетах (1938-41). У 1941-45 служив в армії. У 1949-54 викладав у Кембриджському університеті, в 1955-63 у Шеффілдському університеті; в 1963-66 рр. професор хімії, а з 1966 року — директор Королівського інституту Великої Британії. Президент Міжнародного комітету з фотобіології (з 1968); президент Хімічного товариства Великої Британії (з 1970).

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1967 році Портер відзначений (спільно з Р. Норрішем і М. Ейгеном) Нобелівською премією з хімії за дослідження надшвидких хімічних реакцій.

Лауреат медалі Коплі (1992) за внесок у розшифровку людського геному й розвиток інших галузей молекулярної біології.

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Chemistry for the modern world, L., 1962

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: у 2 т. Пер. з англ. — М.: Прогрес, 1992. Т. 2: М — Я. — 853 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]