Формула-1 — Чемпіонат 1962 — Вікіпедія

13-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1961    Сезон 1962    1963 ►
Грем Гілл
Чемпіон світу
Грем Гілл (BRM)
Кубок конструкторів
BRM

Формула-1 1962 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по грудень та складався з 9 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Нідерландів 20 травня та закінчився на Гран-прі Піденної Африки 29 грудня. Переможцем в особистому заліку став Грем Гілл. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда BRM.

Команди та пілоти[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1962 року. Постачальник шин для всіх команд — Dunlop.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Scuderia Ferrari SpA SEFAC	Ferrari	156	Ferrari 178 1.5 V6	D	Філ Гілл	1–3, 5–7
					Джанкарло Багетті	1, 3, 6–7
					Рікардо Родрігес	1–3, 6–7
					Лоренцо Бандіні	2, 6–7
					Віллі Мересс	2–3, 7
Team Lotus	Lotus-Climax	25 24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джим Кларк	Всі
					Тревор Тейлор	Всі
Cooper Car Company	Cooper-Climax	T60 T55 T53	Climax FWMV 1.5 V8 Climax FPF 1.5 L4	D	Брюс Макларен	Всі
					Тоні Меггс	Всі
					Тіммі Маєр	8
Brabham Racing Organisation	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джек Бребем	1–5
	Brabham-Climax	BT3				6, 8–9
UDT Laystall Racing Team	Lotus-Climax	24 18/21	Climax FWMV 1.5 V8 Climax FPF 1.5 L4	D	Іннес Айрленд	1–5, 7–9
					Мастен Грегорі	1, 5
	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8			2–4, 7–8
Porsche System Engineering	Porsche	804 718	Porsche 753 1.5 F8 Porsche 547/3 1.5 F4	D	Йо Бонніер	1–2, 4–8
					Ден Ґерні	1–2, 4–8
					Філ Гілл	8
Ecurie Maarsbergen	Porsche	718 787	Porsche 547/3 1.5 F4	D	Карл Годін де Бофор	Всі
					Бен Пон	1
	Emeryson-Climax	61	Climax FPF 1.5 L4		Вольфганг Зайдель	1
Owen Racing Organisation	BRM	P57 P48/57	BRM P56 1.5 V8	D	Грем Гілл	Всі
					Річі Гінтер	Всі
					Брюс Джонстон	9
Bowmaker-Yeoman Racing Team	Lola-Climax	Mk4	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джон Сертіс	Всі
					Рой Сальвадорі	1–2, 4–9
Ecurie Galloise	Cooper-Climax	T53	Climax FPF 1.5 L4	D	Джекі Льюїс	1, 4–6
	BRM	P48/57	BRM P56 1.5 V8			2
R.R.C. Walker Racing Team	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Моріс Трентіньян	2–4, 6–8
Ecurie Nationale Suisse Ecurie Filipinetti	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Жо Зіфферт	2–3, 6
	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8			4, 7
					Гайнц Шиллер	6
	Porsche	718	Porsche 547/3 1.5 F4		Гайні Вальтер	6
Scuderia SSS Republica di Venezia	Lotus-Climax	18/21 24	Climax FPF 1.5 L4	D	Ніно Ваккарелла	2, 7
	Porsche	718	Porsche 547/3 1.5 F4			6
Emeryson Cars	Lotus-Climax	18	Climax FPF 1.5 L4	D	Джон Кемпбелл-Джонс	3
	Emeryson-Climax	61			Тоні Сеттембер	5, 7
Equipe Nationale Belge	Lotus-Climax	18/21	Climax FPF 1.5 L4	D	Люсьєн Б'янкі	3
	ENB-Maserati	F1	Maserati Tipo 6 1.5 L4			6
Autosport Team Wolfgang Seidel	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Ден Ґерні	3
					Вольфганг Зайдель	5–6
					Gunther Seiffert	6
					Тоні Шеллі	7
Anglo-American Equipe	Cooper-Climax	T59	Climax FPF 1.5 L4	D	Ян Берджесс	5–7
Ecurie Excelsior	Lotus-Climax	18	Climax FPF 1.5 L4	D	Джей Чемберлен	5–7
John Dalton	Lotus-Climax	18/21	Climax FPF 1.5 L4	D	Тоні Шеллі	5–6
Gilby Engineering	Gilby-BRM	62	BRM P56 1.5 V8	D	Кіт Ґрін	6–7
Бернар Колломб	Cooper-Climax	T53	Climax FPF 1.5 L4	D	Бернар Колломб	6
Scuderia de Tomaso	De Tomaso	801	De Tomaso 1.5 F8	D	Насіф Естефано	7
Scuderia Settecolli	De Tomaso-OSCA	F1	OSCA 372 1.5 L4	D	Роберто Ліппі	7
Джеррі Ешмор	Lotus-Climax	18/21	Climax FPF 1.5 L4	D	Джеррі Ешмор	7
Scuderia Jolly Club	Lotus-Climax	18	Climax FPF 1.5 L4	D	Ернесто Прінот	7
Dupont Team Zerex	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Роджер Пенске	8
Геп Шарп	Cooper-Climax	T53	Climax FPF 1.5 L4	D	Геп Шарп	8
Джим Голл	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Джим Голл	8
John Mecom	Lotus-Climax	24	Climax FPF 1.5 L4	D	Роб Шредер	8
Ерні Пітерс	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Ерні Пітерс	9
Джон Лав	Cooper-Climax	T55	Climax FPF 1.5 L4	D	Джон Лав	9
Невілл Ледерле	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Невілл Ледерле	9
Otelle Nucci	LDS-Alfa Romeo	Mk 1	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Даґ Серрур'є	9
Майк Гарріс	Cooper-Alfa Romeo	T53	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Майк Гарріс	9
Джерело:[1]

Календар[ред. | ред. код]

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	20 травня
2	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	3 червня
3	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	17 червня
4	Гран-прі Франції	Руан-Лез-Ессар, Ориваль	8 липня
5	Гран-прі Великої Британії	Ейнтрі, Мерсісайд	21 липня
6	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	5 серпня
7	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	16 вересня
8	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	7 жовтня
9	Гран-прі Південної Африки	Автодром Принца Георга, Іст-Лондон	29 грудня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках[ред. | ред. код]

Гран-прі[ред. | ред. код]

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Нідерландів	Джон Сертіс	Брюс Макларен	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
2	Гран-прі Монако	Джим Кларк	Джим Кларк	Брюс Макларен	Cooper-Climax	D	Звіт
3	Гран-прі Бельгії	Грем Гілл	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
4	Гран-прі Франції	Джим Кларк	Грем Гілл	Ден Ґерні	Porsche	D	Звіт
5	Гран-прі Великої Британії	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
6	Гран-прі Німеччини	Ден Ґерні	Грем Гілл	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
7	Гран-прі Італії	Джим Кларк	Грем Гілл	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
8	Гран-прі США	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
9	Гран-прі Південної Африки	Джим Кларк	Джим Кларк	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
Джерело:[3]

Пілоти[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Пілот НІД МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США ПАР Очки[a] 1 Грем Гілл 1 (6) 2 9 (4) 1 1 (2) 1 42 (52) 2 Джим Кларк 9 Схід 1 Схід 1 4 Схід 1 Схід 30 3 Брюс Макларен Схід 1 Схід (4) 3 (5) 3 3 2 27 (32) 4 Джон Сертіс Схід 4 5 5 2 2 Схід Схід Схід 19 5 Ден Ґерні Схід Схід НС 1 9 3 13 5 15 6 Філ Гілл 3 2 3 Схід Схід 11 НС 14 7 Тоні Меггс 5 Схід Схід 2 6 9 7 7 3 13 8 Річі Гінтер Схід Схід Схід 3 13 8 2 Схід 7 10 9 Джек Бребем Схід 8 6 Схід 5 Схід 4 4 9 10 Тревор Тейлор 2 Схід Схід 8 8 Схід Схід 12 Схід 6 11 Джанкарло Багетті 4 Схід 10 5 5 12 Лоренцо Бандіні 3 Схід 8 4 13 Рікардо Родрігес Схід НС 4 6 14 4 14 Віллі Мересс 7 Схід 4 3 15 Йо Бонніер 7 5 10 Схід 7 6 13 3 16 Іннес Айрленд Схід Схід Схід Схід 16 Схід 8 5 2 17 Карл Годін де Бофор 6 НКВ 7 6 14 13 10 Схід 11 2 18 Мастен Грегорі Схід НКВ Схід Схід 7 12 6 1 19 Невілл Ледерле 6 1 — Моріс Трентіньян Схід 8 7 Схід Схід Схід 0 — Джекі Льюїс 8 НКВ Схід 10 Схід 0 — Джон Лав 8 0 — Ніно Ваккарелла НКВ 15 9 0 — Люсьєн Б'янкі 9 16 0 — Роджер Пенске 9 0 — Брюс Джонстон 9 0 — Жо Зіфферт НКВ 10 Схід 12 НКВ 0 — Роб Шредер 10 0 — Ерні Пітерс 10 0 — Ян Берджесс 12 11 НКВ 0 — Тоні Сеттембер 11 Схід 0 — Джон Кемпбелл-Джонс 11 0 — Геп Шарп 11 0 — Гайні Вальтер 14 0 — Джей Чемберлен 15 НКВ НКВ 0 — Вольфганг Зайдель НКЛ Схід НКВ 0 — Рой Сальвадорі Схід Схід Схід Схід Схід Схід НС Схід 0 — Тоні Шеллі Схід НКВ НКВ 0 — Кіт Ґрін НС Схід НКВ 0 — Бен Пон Схід 0 — Гайнц Шиллер Схід 0 — Бернар Колломб Схід 0 — Тіммі Маєр Схід 0 — Даґ Серрур'є Схід 0 — Майк Гарріс Схід 0 — Гюнтер Зайфферт НКВ 0 — Джеррі Ешмор НКВ 0 — Ернесто Прінот НКВ 0 — Роберто Ліппі НКВ 0 — Насіф Естефано НКВ 0 — Джим Голл НС 0 Поз. Пілот НІД МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США ПАР Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований тест Тестер по п'ятницях НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Конструктори[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише п'ять найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор НІД МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США ПАР Очки[b] 1 BRM 1 (6) 2 (3) (4) 1 1 (2) 1 42 (56) 2 Lotus-Climax 2 8 1 7 1 4 9 1 (5) 36 (38) 3 Cooper-Climax (5) 1 Схід 2 3 (5) 3 (3) 2 29 (37) 4 Lola-Climax Схід 4 5 5 2 2 Схід Схід Схід 19 5 Porsche 6 5 7 1 9 3 (6) 5 11 18 (19) 6 Ferrari 3 2 3 Від Схід 6 4 Від 18 7 Brabham-Climax Схід 4 4 6 8 Lotus-BRM НКВ Схід Схід Схід Схід 12 6 1 — Emeryson-Climax НКЛ 11 Схід Від 0 — ENB-Maserati 16 0 — Gilby-BRM Від Схід НКВ 0 — LDS-Alfa Romeo Схід 0 — Cooper-Alfa Romeo Схід 0 — De Tomaso НКВ 0 — De Tomaso-OSCA НКВ 0 Поз. Конструктор НІД МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ ІТА США ПАР Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований тест Тестер по п'ятницях НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Виноски[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]