Ісмаїл ібн Себук-Тегін — Вікіпедія

Ісмаїл ібн Себук-Тегін (*перс. اسماعیل غزنوی‎‎, д/н —після 998) — емір держави Газневідів у 997—998 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Себук-Тегіна, еміра Газневідської держави. Після смерті останнього у 997 році стає новим володарем Газни. Втім, проти цього виступив брат Махмуд, якого підтримали стрийко Бограчук, намісник Герату, та інший брат Наср. У вирішальній битві при Газні 998 року Ісмаїл зазнав нищівної поразки й невдовзі потрапив у полон. Його було запроторено до фортеці Меймене в області Гузган, де той провів решту життя. Новим еміром став Махмуд.

Джерела[ред. | ред. код]

• M. Nazim, The life and times of Sultan Mahmud of Ghazna, Cambridge 1931
• C. E. Bosworth (1963). The Ghaznavids: Their Empire in Afghanistan and Eastern Iran 994—1040 Edinburgh University Press, Edinburgh.
• Sen, Sailendra (2013). A Textbook of Medieval Indian History. Primus Books. p. 63. ISBN 978-9-38060-734-4.