French
DeutschІсмаїл I — Вікіпедія
| Ісмаїл I азерб. Şah İsmayıl Səfəvi перс. شاه اسماعیل صفوی | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1501 — 1524 | |||
| Попередник: | Єздигерд III (632—651) | ||
| Наступник: | Тахмасп І | ||
| Ім'я при народженні: | азерб. İsmail ibn Heydər əs-Səfəvi | ||
| Народження: | 17 липня 1487 Ардебіль, Іран[1] | ||
| Смерть: | 23 травня 1524 (36 років) Ардебіль, Іран[1] | ||
| Поховання: | Ардебіль і Ханака та святилища шейха Сафі аль-Дін | ||
| Країна: | Сефевідський Іран | ||
| Релігія: | шиїзм | ||
| Рід: | Сефевіди | ||
| Батько: | шейх Гейдар | ||
| Мати: | Халіма[d] | ||
| Шлюб: | Tajlu Khanumd і Behruzeh Khanumd | ||
| Діти: | Тахмасп I, Елказ Мірзаd, Сам Мірзаd, Bahram Mirzad, Parikhan Khanum (1506–1540)d і Mahinbanu Sultand | ||
.svg)
Ісмаїл І (1487–1524) — шахиншах Ірану (1501–1524). Батько шаха Ірану Тахмаспа І (1514-1576).
Засновник держави Сефевідів в Ірані та перший шах єдиної іранської держави. Нащадок шейха Сефі-ад-Діна. Захопив державу Ширваншахів.
Протистояння з османами[ред. | ред. код]
Позиціонуючи себе лідером сунітів, Селім I Грізний конкурував із шиїтським шахиншахом Ісмаїлом.
У 1513 Селім влаштував в Анатолії жорстоку різанину «єретиків»-шиїтів, знищивши 40-45 000 осіб у віці від 7 до 70 років — імовірно, щоб очистити від «п'ятої колони» прикордонні області (доти 4/5 населення Малої Азії були шиїтами і співчували Сефевідам).
У травні 1514 османська армія вторглася до володінь Ісмаїла. Кизилбаші уникали бою, сподіваючись виснажити супротивника відступом вглиб країни, знищуючи на його шляху все, що могло стати в пригоді. Вирішальний бій відбувся 23 серпня 1514 на рівнині Чалдиран (тур. Çaldiran) і закінчився повним розгромом війська кизилбашів. Шахиншах дивом врятувався втечею. Через два тижні Селім вступив до столиці Сефевідів — Тебризу — проте пробув там всього кілька днів (яничари, боячись голодної зими, зажадали вести їх додому).
Поверталися через Єреван, Карс та Ерзурум, прихопивши шахські казну, гарем і близько тисячі ремісників. До імперії було приєднано майже весь Курдистан та частину Вірменії. Незабаром більшу частину Курдистану Ісмаїл I повернув собі назад, але наступного року деякі курдські вожді добровільно перейшли під протекцію султана.
Помер в 1524 у віці 36 років.
Творчість[ред. | ред. код]
Писав вірші Азербайджанською та перською мовами. під псевдонімом Хатаї ("Хатаї" з фарсі перекладається буквально як "грішник").
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Исмаил I // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література[ред. | ред. код]
- Антология турецька та перська поэзии. Москва-1960.
Джерела[ред. | ред. код]
- Momen, Moojan (1985). An Introduction to Shi'i Islam: The History and Doctrines of Twelve. Yale University Press. ISBN 0-300-03531-4.
- Savory, Roger (1998). ESMĀʿĪL I ṢAFAWĪ. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. VIII, Fasc. 6. с. 628—636. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 4 січня 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Mazzaoui, Michel M. (2002). NAJM-E ṮĀNI. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Newman, Andrew J. (2008). Safavid Iran: Rebirth of a Persian Empire. I.B.Tauris. с. 1—281. ISBN 9780857716613. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2016.
- Savory, Roger (2007). Iran under the Safavids. Cambridge University Press. с. 1—288. ISBN 0521042518. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 4 січня 2016.
- Bosworth, C.E.; Savory, R.M. (1989). AMĪR-AL-OMARĀʾ. Архівована копія. Encyclopaedia Iranica, Vol. I, Fasc. 9. с. 969—971. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 28 December 2014.
{{cite encyclopedia}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - Roemer, H.R. (1986). The Safavid period. The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Timurid and Safavid periods. Cambridge: Cambridge University Press. с. 189—351. ISBN 9780521200943. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 січня 2016.
- M. Momen, An Introduction to Shi'i Islam, Yale Univ. Press, 1985, pp. 397, ISBN 0-300-03499-7
 | Це незавершена стаття про особу Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
