Мохаммад Хосейн — Вікіпедія

Мохаммад Хосейн (*д/н —1757) — шах Ірану в 1750-1757.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до династії Сефевідів. Ймовірно був сином доньки шаха Тахмаспа II чи сином Солеймана II. У 1750 після повалення останнього Мохаммада Хосейна оголосив шахом Мухаммед-Хасан-хан з кизилбаського племені каджарів.

Був номінальним володарем, від імені якого правили в Мазандерані, Гіляні та Астрабаді. Від його імені карбувалися монети. У 1757 вдалося перемоги хакіма Азад-хана Афгана й захопити Азербайджав від Урмії до Шамахі, зокрема й міста Тебріз та Казвін.

Слідом за цим Мухаммед-Хасан-хан розпочав наступ на Ісфаган та Шираз, де правив Керім Хан Занд від імені шаха Ісмаїла III. Того ж року Мохаммед Хосейн помер за невідомих обставин. Ймовірно Мухаммед-Хасан-хан після перемоги над Азад-ханом Афганом відчув себе досить потужним, щоб відкрито почати боротьбу за трон з династією Занд.

Джерела[ред. | ред. код]

• Clifford Edmund Bosworth, The New Islamic Dynasties: A Chronological and Genealogical Manual (Columbia University Press, 1996: ISBN 0-231-10714-5), p. 285.
• Richard Tapper, Frontier Nomads of Iran: A Political and Social History of the Shahsevan (Cambridge University Press, 1997: ISBN 0-521-58336-5), p. 112.