Кумачове — Вікіпедія

село Кумачове
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Кальміуська міська громада
Код КАТОТТГ UA14100050150037301
Облікова картка Кумачове 
Основні дані
Колишня назва Покрово-Кіреєва
Населення 1532
Поштовий індекс 87260
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°37′26″ пн. ш. 38°15′51″ сх. д. / 47.62389° пн. ш. 38.26417° сх. д. / 47.62389; 38.26417Координати: 47°37′26″ пн. ш. 38°15′51″ сх. д. / 47.62389° пн. ш. 38.26417° сх. д. / 47.62389; 38.26417
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми р. Грузький Яланчик
Відстань до
обласного центру
65,4 км
Відстань до
районного центру
25,6 км
Найближча залізнична станція Карбідний
Відстань до
залізничної станції
12,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87260, Донецька обл., Кальміуський р-н, с. Кумачове, вул. Ручко, 1
Сільський голова Приходченко Олена Василівна
Карта
Кумачове. Карта розташування: Україна
Кумачове
Кумачове
Кумачове. Карта розташування: Донецька область
Кумачове
Кумачове
Мапа
Мапа

Кумачо́ве — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 1521 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км від районного центру, на березі річки Грузький Яланчик.

Землі села межують із Матвієво-Курганським районом Ростовської області РФ.

Історія[ред. | ред. код]

Раніше село було слободою, носило назву Покрово-Кіреєва Маріупольського повіту Катеринославської губернії. Слобода називалася ім'ям власника — гвардії поручика Андрія Кіреєва та Покровської церкви (1862).

З 2014 року, з початку війни на сході України, село тимчасово окуповане російськими загарбниками.

12 червня 2020 року, в ході децентралізації, село увійшло до складу Кальміуської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старобешівського району, село увійшло до складу новоутвореного Кальміуського району[1].

19 листопада 2023 року Збройні сили України помстилися російським окупантам за ракетний удар по 128-й бригаді в Запорізькій області. Сили оборони накрили скупчення росіян із 810-ї бригади морської піхоти на Донеччині. Сталося це на їхнє свято — день ракетно-артилерійських військ. При цьому окупанти ретельно ховали це місце — воно було замасковане. Внаслідок цього загинули близько 25 окупантів, ще до сотні отримали поранення різного ступеня. Втрати серед командного складу як зазвичай окупанти ретельно приховали[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1903 особи, з них 20,28 % зазначили рідною мову українську та 79,35 % — російську[3].

Освіта[ред. | ред. код]

У селі є загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів.

Особистість[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. «Помста за 128 бригаду». У ЗСУ підтвердили удар по окупантах, коли ті відзначали своє свято. hromadske.ua. 22 листопада 2023.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]