Нова Мар'ївка — Вікіпедія

село Нова Мар'ївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Облікова картка Нова Мар'ївка 
Основні дані
Засноване 1877
Населення 175
Поштовий індекс 87100
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°26′56″ пн. ш. 37°56′25″ сх. д. / 47.44889° пн. ш. 37.94028° сх. д. / 47.44889; 37.94028Координати: 47°26′56″ пн. ш. 37°56′25″ сх. д. / 47.44889° пн. ш. 37.94028° сх. д. / 47.44889; 37.94028
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми Балка Корнєєва
Відстань до
обласного центру
85,9 км
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Карань
Відстань до
залізничної станції
26,5 км
Місцева влада
Адреса ради 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова Фтіц Віталій Григорович
Карта
Нова Мар'ївка. Карта розташування: Україна
Нова Мар'ївка
Нова Мар'ївка
Нова Мар'ївка. Карта розташування: Донецька область
Нова Мар'ївка
Нова Мар'ївка
Мапа
Мапа

Нова́ Ма́р'ївка (Ноє-Марієнталь, Новомарієнталь) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 175 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

На північно-східній околиці села бере початок Балка Корнєєва.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить переважно автошляхом Т 0512.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами. За рішенням ВР України Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області нині перебуває на межі Бойківського та Волноваського районів.

Історія[ред. | ред. код]

Лютеранське село, засноване 1877 року під назвою Ноє-Марієнталь. Лютеранські приходи Ґрунау та Розенфельд. Землі 1218 (1915 р. 28 подвір'їв). Вітряк, цегельний завод. Початкова школа.

Населення[ред. | ред. код]

Рік Кількість мешканців
1915 351
1918 176
1924 221

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 175 осіб, із них 36,57 % зазначили рідною мову українську, 57,71 % — російську, 4,57 % — грецьку та 0,57 % — німецьку[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]