French
DeutschМарсіанський сол — Вікіпедія
Сол (слово запозичене з латинського слова sol — «сонце») — синодична доба на планеті Марс, тобто марсіанська доба. Сол — це видимий інтервал між двома послідовними поверненнями Сонця до того самого меридіана (за істинним місцевим часом), який бачив би спостерігач на Марсі. Це одна з кількох одиниць вимірювання часу на Марсі.
Сол трохи довший за земну добу: він приблизно дорівнює 24 год 39 хв 35 с. Марсіанський рік дорівнює приблизно 668 солам, що еквівалентно приблизно 687 земним дням[1] або 1,88 земного року.
Сол як одиниця вимірювання був прийнятий у 1976 році під час місії «Вікінг». Він є одиницею вимірювання часу, яку використовує переважно агенція НАСА, — зокрема, коли планує місії марсоходів[2][3].
Тривалість[ред. | ред. код]
Середня тривалість циклу день плюс ніч на Марсі — тобто марсіанської доби — становить 24 год 39 хв 35,244 с[3], що еквівалентно 1,02749125 земної доби[4]. Сидеричний період обертання Марса — тобто його обертання відносно нерухомих зір — становить 24 год 37 хв 22,66 с[4]. Сонячна доба триває довше, оскільки Марс обертається навколо своєї осі в тому ж напрямку, що й навколо Сонця, рухаючись своєю орбітою[5].
Сол у хронології апарата, що сідає на Марс[ред. | ред. код]
Коли посадковий модуль космічного корабля НАСА починає роботу на Марсі, кількість солів (марсіанських діб), що проходять, визначається простим арифметичним підрахунком. У місіях «Вікінг-1», «Вікінг-2», «Фенікс», «К'юріосіті», InSight, «Персеверанс» доба в момент приземлення рахувалася як «сол 0». Натомість у місіях Mars Pathfinder, а також для марсоходів місії Mars Exploration Rover — «Спіріт» і «Оппортьюніті» — доба приземлення рахувалася як «сол 1»[6]. Узагалі кажучи, те, як рахуватиметься перша доба посадкового апарата на Марсі — як сол 0 чи як сол 1, — визначалося тим, у яку добу починалися його «значущі» або «корисні» операції[3], тому посадкові апарати, які приземлялися наприкінці марсіанської доби, почали відлік від сола 0, а ті, які приземлилися вранці, — від сола 1.
Хоча агенція НАСА двічі відправляла на Марс пари посадкових апаратів, не докладалося жодних зусиль, щоб якось синхронізувати підрахунок солів для посадкових апаратів у кожній парі. Тому, наприклад, хоча марсоходи «Спіріт» і «Оппортьюніті» працювали на Марсі одночасно, у кожного з них був власний «сол 1», тому їхні календарі розійшлися приблизно на 21 сол.
Термінологія[ред. | ред. код]
У 2003 році члени марсіанської команди НАСА, які керували марсоходами «Спіріт» і «Оппортьюніті», придумали спеціальний термін для позначення попереднього сола — yestersol: це англійське yesterday («вчора»), у якому замість day вжито sol[7]. Невдовзі термін набув популярності: його підхопили й використовували ЗМІ[8].
Інші неологізми:
- марсіанське сьогодні — tosol: це англійське today («сьогодні»), у якому замість day вжито sol.
- марсіанське завтра — три версії: nextersol, morrowsol або solmorrow[9].
У 2012 році спеціалісти НАСА з планування місій почали вживати також термін soliday (sol + holiday), яким позначали вихідні дні, які виникали через розбиття марсіанського часу на інтервали або синхронізацію розкладів обслуговування марсіанських місій[10].
Зіставлення часу на Землі й на Марсі[ред. | ред. код]
З огляду на потенційно можливу колонізацію Марса постало запитання: як перетворити перевести соли у стандартний земний час. У науково-фантастичній «Марсіанській трилогії» Кіма Стенлі Робінсона поселенці з Марса користуються традиційними земними годинниками, які опівночі припиняють відлічувати час на 39 хвилин 40 секунд, а потім відновлюють відлік. Так виникає щось на кшталт «високосної години», яка компенсує різницю в часі між солом і земною добою. Цей же метод раніше пропонував Філіп Дік у своєму романі «Марсіанський зсув часу» (1964).
Один невеликий годинниковий магазин створив для місії «Спіріт» механічні годинники для екіпажу місії, які відображали час на Марсі з різницею не більше 10 секунд на земну добу[11]. У 2022 році повідомлялося, що виробник годинників Omega почав продавати громадськості гібридні аналогово-цифрові годинники[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mars' Calendar.
- ↑ Snyder, Conway W. (1979). The extended mission of Viking. Journal of Geophysical Research. 84 (B14): 7917—7933. Bibcode:1979JGR....84.7917S. doi:10.1029/JB084iB14p07917.
- ↑ а б в Allison, Michael; Schmunk, Robert (30 June 2015). Technical Notes on Mars Solar Time as Adopted by the Mars24 Sunclock. Goddard Institute for Space Studies. National Aeronautics and Space Administration. Процитовано 13 June 2018.
- ↑ а б Allison, Michael (15 August 1997). Accurate analytic representations of solar time and seasons on Mars with applications to the Pathfinder/Surveyor missions. Geophysical Research Letters. 24 (16): 1967—1970. doi:10.1029/97GL01950.
- ↑ Belloni, Mario; Timberlake, Todd (2014). Sidereal and Solar Day JS Model. compadre.org. American Association of Physics Teachers.
- ↑ Phoenix Mars Mission - Mission - Mission Phases - On Mars. Phoenix.lpl.arizona.edu. 29 February 2008. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 13 July 2012.
- ↑ Rusch, Elizabeth (2012). The Mighty Mars Rovers: The Incredible Adventures of Spirit and Opportunity. ISBN 978-0547822808.
- ↑ Chang, Alicia (3 серпня 2012). MSL? EDL? A guide to NASA's Mars rover lingo. The Christian Science Monitor. Процитовано 19 червня 2020.
Yesterday on Mars is yestersol.
- ↑ Martínez-Frías, Jesús (28 September 2002). Marte: 'yestersol', 'tosol' y 'solmorrow' [Mars: 'yestersol', 'tosol', and 'solmorrow']. El Mundo (ісп.). Madrid, Spain: Unidad Editorial S.A. Процитовано 23 April 2014.
- ↑ MSL abbreviations and acronyms. an.rsl.wustl.edu. 31 October 2012. Процитовано 19 December 2015.
- ↑ Watchmaker With Time to Lose. JPL Mars Exploration Rovers. 2014. Процитовано 22 January 2015.
- ↑ Pearlman, Robert Z. (2022). New Omega Marstimer watch keeps time on Earth and the Red Planet. Space.com. Процитовано 3 October 2022.
