Скіапареллі (марсіанський кратер) — Вікіпедія

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2016)

Скіапареллі

Знімок «Вікінга-1»

2°43′ пд. ш. 16°46′ сх. д. / 2.71° пд. ш. 16.77° сх. д. / -2.71; 16.77Координати: 2°43′ пд. ш. 16°46′ сх. д. / 2.71° пд. ш. 16.77° сх. д. / -2.71; 16.77
Небесне тілоМарс
Типметеоритний
Діаметр458,52 км
Найбільша глибина1250 м
ЕпонімДжованні Вірджініо Скіапареллі
Скіапареллі (Марс)
Скіапареллі
Скіапареллі
CMNS: Скіапареллі у Вікісховищі

Скіапареллі (англ. Schiaparelli) — метеоритний кратер на Марсі, що розташований у квадранглі Sinus Sabaeus за координатами 2°43′ пд. ш. 16°46′ сх. д. / 2.71° пд. ш. 16.77° сх. д. / -2.71; 16.77 Діаметр ≈ 460 км. Названо 1973[1] року МАСом на честь італійського астронома Джованні Вірджініо Скіапареллі.

Опис поверхні[ред. | ред. код]

Темні смуги з червоними краями, які виходять від кратера, викликано ерозією й вивітрюванням. Яскраві білі області на півдні покрито замерзлим вуглекислим газом[2], ґрунт у кратері Скіапареллі складається з численних шарів, які могли утворитися під впливом вітру, вивержень вулканів або осадження порід у водному середовищі.

Шари можуть мати товщину від одного до декількох десятків метрів. Науковці з Каліфорнійського технологічного інституту вважають, що регулярне чергування цих шарів може бути наслідком періодичних змін клімату Марса в минулому. Ці зміни, своєю чергою, могла викликати регулярна зміна кута між екватором Марса й площиною його орбіти. Земним відповідником таких варіацій (частково викликаних цим самим чинником) є цикли Міланковича, якими пояснюють періодичні заледеніння в історії Землі.

Положення[ред. | ред. код]

Кратер розташований на сході від плато Меридіана в землі Арабії, на північний захід від кратера Тихонравова, Араго і Генрі. 2002 року орбітальний зонд Марс Одіссей виявив у помірних зонах і на невеликих пагорбах водень, що вказує на наявність води. Через південний край кратера пролягають долини, що називаються Brazos Valles.

  • Шаруваті породи в невеликому кратері в басейні Скіапареллі, знімок Mars Global Surveyor
    Шаруваті породи в невеликому кратері в басейні Скіапареллі, знімок Mars Global Surveyor
  • Кільцюваті структури в кратері, знімок MRO
    Кільцюваті структури в кратері, знімок MRO
  • Шаруваті породи в невеликому кратері на північно-західному краю Скіапареллі.
    Шаруваті породи в невеликому кратері на північно-західному краю Скіапареллі.

У мистецтві[ред. | ред. код]

У фантастичному романі Енді Віра «Марсіанин» і його екранізації Скіапареллі є посадочним майданчиком місії «Арес-4», четвертого пілотованого польоту на Марс. Головний герой, астронавт місії «Арес-3», який залишився на Марсі після сильної піщаної бурі, повинен був пройти путь у 3200 кілометрів з Ацидалійскої рівнини до Скіапареллі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Schiaparelli. Gazetteer of Planetary Nomenclature (Англійською) . 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 7 липня 2016.
  2. ↑ Марс. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скіапареллі_(марсіанський_кратер)&oldid=40428791