Пілотований політ на Марс — Вікіпедія

Пілотований політ на Марс — запланований політ людини на Марс за допомогою пілотованого космічного корабля. Роскосмос, НАСА і ESA оголосили політ на Марс своєю метою в XXI столітті. Ідея доставки експедиції на Марс, як першого кроку в колонізації Марса є проявом феномена експансії людства. Найближча мета — пряме включення людського розуму в дослідження Марса, як частини навколишнього світу.

Американське космічне агентство НАСА за рахунок розробки і створення принципово нових двигунів космічних кораблів найближчим часом планує розробити програму спрямовану на скорочення вдвічі (з 8 до 4 місяців) часу польоту на Марс.^[1]

Історія питання[ред. | ред. код]

За останні сім десятиліть було запропоновано чи вивчено широкий спектр можливих місій для польотів людей на Марс. Сюди входили хімічні, ядерні та електричні рушії, а також методології посадки, проживання на планеті та повернення.

20 століття[ред. | ред. код]

За останнє століття науковці запропонували ряд концепцій для такої експедиції. Історичне дослідження Девіда Портрі «Люди на Марсі: п’ятдесят років планування місій, 1950–2000 рр.» розглядає багато з них.^[2]

Пропозиції Вернера фон Брауна (1947—1950)[ред. | ред. код]

Вернер фон Браун здійснив детальне технічне дослідження місії на Марс у книзі «Das Marsprojekt» (1952, опублікована англійською мовою як The Mars Project в 1962 р.) та декількох наступних роботах.^[2]

Пропозиції США (1950—1970-ті)[ред. | ред. код]

З 1957 по 1965 рік компанія General Atomics працювала над проєктом «Оріон» — ідеєю космічного корабля з ядерним імпульсним рухом. «Оріон» гіпотетично зумів би транспортувати надзвичайно великі корисні вантажі порівняно з ракетами на хімічному паливі, що зробило би космічні місії на Марс та зовнішні планети реальними. Одна з ранніх конструкцій мала на меті відправити 800-тонний корисний вантаж на орбіту Марса. Проте Договір про часткову заборону ядерних випробувань 1963 року зробив подальший розвиток проєкту нежиттєздатним, і робота припинилася в 1965 р.^[3]

Після успіху програми «Аполлон» фон Браун виступав за місію на Марс з екіпажем як мету для космічної програми НАСА. Ідею розглянув президент Річард Ніксон, але відмовився на користь «Спейс Шаттл».

Mars Direct (1990-ті)[ред. | ред. код]

Через більшу відстань місія на Марс була б набагато ризикованішою і дорожчою, ніж минулі польоти на Місяць. Поставки та паливо потрібно підготувати до подорожі в обидва кінці, а космічний корабель потребував би хоча б часткового захисту від іонізуючого випромінювання. Проте в статті 1990 року Роберта Зубріна та Девіда А. Бейкера пропонувалося зменшити масу місії (а отже, і вартість), використовуючи ресурси для виробництва пального з марсіанської атмосфери. ^[4]^[5]

21 століття[ред. | ред. код]

NASA: з Місяця на Марс (2015—дотепер)[ред. | ред. код]

Національне аерокосмічне агентство США (NASA) у 2017 р. озвучило імена 12 американців - головних кандидатів-астронавтів, які можуть вирушити на Марс. З 18300 НАСА обирало з коефіцієнтом прийому 0,7%. (для прикладу, у Гарвард 5,2%). Кандидати почнуть дворічне навчання в Космічному центрі Джонсона в Х'юстоні (штат Техас) вже в серпні 2017 р. Агентство заявляє, що їх можуть відправити на різні місії, включаючи проведення досліджень на Міжнародній космічній станції, запуск комерційних космічних апаратів і польоти в дальній космос. Нацагентство відправляє місію на Марс в 2030-х роках. Повний список, опублікований NASA: Кайла Баррон (29 років), Зена Кардман (29 років), Раджа Чари (39 років), Меттью Домінік (35 років), Боб Хайнс (42 роки), Воррен «Вуді» Хобург (31 рік), доктор Джоні Кім (33 роки), Роб Калин (33 роки), Жасмин Могбелі (33 роки), Лорал Охара (34 роки), доктор Франсіско «Френк» Рубіо (41 рік), Джессіка Уоткінс (29 років) .^[6]

SpaceX та ідеї Ілона Маска (2016—дотепер)[ред. | ред. код]

Орієнтовно у 2024 р. Ілон Маск планує запустити перший космічний корабель Big Falcon Spaceship на Марс. ^[7]^[8]

Зиск від польоту[ред. | ред. код]

Через високі вимоги в областях двигунобудування, техніки безпеки, систем життєзабезпечення і екзобіологічних досліджень потрібен розвиток нових технологій. Багато хто очікує звідси інноваційного поштовху, аналогічного тому, який відбувся в 60-х роках, після першого польоту людини в космос. В цілому, це віщує економічне пожвавлення, яке компенсує великі витрати. Поряд з цим політ виявиться значущим і для людської цивілізації, якщо людина зробить перший крок на іншу планету, щоб пізніше колонізувати її.

Крім того, Колонізація Марса може зіграти велику роль у порятунку людства в разі глобальної катастрофи на Землі, наприклад, у разі зіткнення з астероїдом. Попри те, що ймовірність такої катастрофи невелика, необхідно мати це на увазі, бо наслідки глобальної катастрофи можуть бути фатальні для людської цивілізації. Через велику тривалість процесу колонізації інших планет, краще починати її якомога раніше і з Марса.

У науковому плані, основний ефект від пілотованої експедиції полягає в тому, що людина є незрівнянно більш універсальним і гнучким «інструментом» дослідження, ніж автомати (марсоходи та стаціонарні посадочні апарати). Відповідно, при досить тривалому перебуванні на поверхні (тижні і місяці) люди здатні набагато більш глибоко дослідити район посадки і прилеглі околиці; самостійно, швидко і ефективно вибрати найкорисніші напрямки дослідження, виходячи з фактичної ситуації, яку неможливо або складно передбачити заздалегідь при підготовці місії. Людина володіє цілим рядом унікальних якостей, необхідних для процесу пізнання навколишнього світу і всі ці якості повною мірою будуть використані в експедиції на Марс. Враховуючи обов'язкову умову повернення екіпажу на Землю, є можливість доставити велику кількість найцікавіших зразків (сотні кг) безпосередньо в лабораторії, оснащені повним спектром доступного людству обладнання. Це буде необхідно для всебічного найглибшого дослідження зразків, які буде неможливо в достатній мірі вивчити за допомогою устаткування, наявного на кораблі. При цьому, творчо застосовуючи наявне обладнання та прилади, екіпаж посадкового корабля здатний виконати такі роботи і дослідження, які не були б заплановані заздалегідь, що практично неможливо навіть для керованих автоматичних зондів. Особливе значення має те, що важливі рішення про хід робіт можуть прийматися дуже швидко і найадекватніше ситуації, оскільки екіпаж буде перебувати безпосередньо на поверхні в реальній обстановці, на відміну від операторів та керівників автоматичних апаратів, що знаходяться на Землі, до якої сигнал в обидві сторони буде йти не менше півгодини.

Таким чином, пілотована експедиція дозволяє отримати безпрецедентно великий обсяг нових наукових знань за відносно короткий проміжок часу і, можливо, вирішити найважливіші питання, що стосуються марсіанської сучасної та давньої геології, метеорології і проблеми можливого існування життя на Марсі.^[9]

Загрози[ред. | ред. код]

Американські вчені зі школи медицини при Університеті Каліфорнії встановили, що переліт на Марс може викликати серйозні порушення роботи мозку в астронавтів. Доктор Чарльз Лімолі, професор радіаційної онкології, повідомляє, що виявлено вплив високоенергетичних заряджених частинок космічного походження на мозок людини. Дослідження виконані на замовлення NASA^[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ NASA планирует сократить время полета на Марс в 2 раза. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 7 червня 2015.
↑ ^а ^б David S. F. Portree, Humans to Mars: Fifty Years of Mission Planning, 1950–2000, NASA Monographs in Aerospace History Series. NASA SP-2001-4521 [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.].
↑ Dyson, George (2002). Project Orion: The Atomic Spaceship 1957-1965. Penguin. ISBN 978-0-140-27732-6.
↑ R. M. Zubrin, D. A. Baker and O. Gwynne, "Mars Direct: A Simple, Robust, and Cost Effective Architecture for the Space Exploration Initiative," paper AAS 90-168, in The Case for Mars IV: The International Exploration of Mars, Part I, MISSION STRATEGY & ARCHITECTURES, AAS Science and Technology Series Volume 89, Proceedings of the Case for Mars Conference, ed. Thomas R. Meyer, 1997 (ISBN 0-87703-418-4).
↑ R. Zubrin and D. A. Baker, "Mars Direct: Humans to the Red Planet by 1999," 41-й конгрес Міжнародної астронавтичної федерації (1990)
↑ Стали відомі імена майбутніх колонізаторів Марса
↑ Ілон Маск планує запустити перший космічний корабель Big Falcon Spaceship на Марс. Відео.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Насколько необходим полёт на Марс?. Компьюлента. 15 августа 2011 года. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
↑ Вчені заявили про неочікувані складнощі тривалих перельотів на Марс. 24 Канал. 11 жовтня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2021.