Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (грудень 2023) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за грудень 2023 року (включно).

Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
1 грудня [ред. | ред. код]
14851		Дмитрик Богдан Іванович	20 травня 1987, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту у Закладі вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» (тоді — Інститут). Протягом останнього періоду працював оператором із налагодження автоматичних та напівавтоматичних ліній у компанії «ГАЛИЧ ПРОФІЛЬ». Із початком повномасштабного вторгнення рф, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[2][3].	02023-12-011 грудня 2023	Загинув від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Похований 6 грудня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
14852		Заліпа Павло Іванович	9 липня 2001, с. Комарове. Уже 25 лютого стояв у чергах до київського ТРО в надії отримати зброю. Воював у взводі розвідки 3-го батальйону 47-ої бригади «Маґура». Його брат Микола також служив, загинув 15 травня 2024 року.	02023-12-011 грудня 2023	Загинув під час штурму позицій росіян в районі Авдіївського коксохімічного заводу [5].
14854		Сікорський Віктор	34 роки, с. Добропілля Скадовського району. Евакуювався з родною з окупованої частини Херсонської області в місто Хмельницький. Проходив службу у 38 окремій бригаді морської піхоти.	02023-12-011 грудня 2023	Загинув від осколкового поранення на лівому березі Дніпра, поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області за 70 кілометрів від рідного дому [6]
14853 … 14857			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-011 грудня 2023
2 грудня [ред. | ред. код]
14858		Сергій Ліварчук	Народився в селі Бруслинівці 16 вересня 2001 року. Закінчив 9 класів Пеньківської СЗШ I—III ступенів. Згодом здобув освіту у вищому художньому професійно-технічному училищі № 5.У 2021-му був призваний до армії та проходив службу у військовій частині А1356 у бригаді тактичної авіації. Загинув 2 грудня 2023 року. У Героя залишилися батько Микола Іванович, мама Ольга Йосипівна, брати Олександр, Станіслав, Микола, Андрій, троє племінників і кохана дівчина Олена.	02023-12-022 грудня 2023	Загинув 2 грудня 2023 року.
14859		Вейда Олександр («Німий»)	Влився в УНСО під час подій Революції гідності. Був полум'яним націоналістом, брав активну участь у всіх акціях, заходах, вишколах. На момент вторгнення 24.02.2022 року перебував за кордоном. Одразу покинув роботу за кордоном і приєднався до нашого взводу добровольцем 1 березня 2022 року. Стрілець Вінницької крайової команди УНСО. Боронив Київ, воював на Херсонському та Запорізькому напрямках. Брав участь в обороні Красної Гори, Бахмуту.	. 02023-12-022 грудня 2023	Загинув зранку 2 грудня, в боях в районі Бахмута.
14860 … 14865			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-022 грудня 2023
3 грудня [ред. | ред. код]
14866		Вань Орест	с. Оселя Львівської області. Був одним із добровольців, які у 2014 році розпочали виконувати бойові завдання у зоні АТО. До 2021 року захисник боронив державу у складі батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Нацгвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем повернувся на фронт у складі 503 окремого батальйону 38 бригади морської піхоти ВМС ЗСУ.	02023-12-033 грудня 2023	Загинув 3 грудня 2023 року в Кринках Херсонської області. У захисника залишилася дружина, донька, сестра та син [7].
14867		Рибчак Тарас Федорович	13.04.1987, с. Голешів Львівської області. Навчався у Голешівській загальноосвітній школі І ступеня. Протягом 2005—2006 років проходив строкову службу у лавах ЗСУ. Згодом успішно закінчив навчання у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Упродовж 2017—2020 років обіймав посаду пожежного-рятувальника у 4-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі військової частини А4788 Сил спеціальних операцій.	02023-12-033 грудня 2023	Залишилися дружина, донька, батьки, сестра та племінники [8]
14868 … 14871			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-033 грудня 2023
4 грудня [ред. | ред. код]
14872		Мялковський Микола Миколайович	27 червня 1995, м. Луцьк. Випускник Бучацького колегіуму ім. святого Йосафата 2012 року[9]. Навчався у Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «Культурологія», згодом — у Люблінському католицькому університеті, після чого працював у міській раді м. Люблін у Департаменті стратегії та підприємництва та відповідав за проєкти академічної співпраці. Почувши про напад росії, терміново повернувся додому, щоб захищати рідну Україну. Молодший сержант. Служив у 100 ОБрТрО[10][11][12][13][14]. Нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» (28 вересня 2023)[15].	02023-12-044 грудня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України. Похований 8 грудня 2023 року на міському кладовищі у Гаразджі Луцького району[16]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17].
14873		Вовченко Сергiй Валерiйович	1 листопада 1983 р. н., мешканець Червоноградської громади Львівської області[18].	02023-12-044 грудня 2023	Загинув на Донеччині.
14874		Герасимлюк Володимир	29.08.1985, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72. Здобував освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівський професійний політехнічний ліцей» (тоді — Професійно-технічне училище № 33 міста Львова). У мирний час працював у будівельній сфері, протягом певного періоду проживав у столиці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та незалежність держави на східному напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.	02023-12-044 грудня 2023	[8]
14875 … 14880			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-044 грудня 2023
5 грудня [ред. | ред. код]
14881		Подільник Іван	53 роки, с. Долішнє Моршинської територіальної громади. На захист України став із перших днів повномасштабного вторгнення.	02023-12-055 грудня 2023	Загинув 5 грудня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малі Щербаки Запорізької області[19].
14882		Козаков Микола	52 роки, с. Федюківка, Черкащина.	02023-12-055 грудня 2023	Загинув через тяжкі поранення під час виконання бойового завдання[20].
14883		Харьковий Костянтин	16 липня 1983, м. Вінниця. Закінчив загальноосвітню школу № 15, а потім здобув фах столяра у професійно-технічному училищі № 7. У мирний час працював на будівництві, був майстром із ремонту квартир. «А на війні Костянтин освоїв справу навідника, — розповіли рідні. — Незадовго до загибелі, його призначили командиром підрозділу. Побратими згадують його як мужнього воїна, який був готовий йти до переможного кінця, завжди про всіх турбувався. Був надзвичайно добрим. Таким і залишиться у нашій пам'яті…». У Захисника залишились дружина та 9-річна донечка.	02023-12-055 грудня 2023	Костянтин загинув 5 грудня у бою поблизу села Синьківка Куп'янського району Харківської області
14884		Андрієвський Ігор Михайлович	12 червня 1969, с. Порохова. Служив у військовій частині А4049, 44-й окремий стрілецький батальйон. Був жителем села Садове.	02023-12-055 грудня 2023	Загинув внаслідок мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Терни, Донецька область[21].
14885		Зінченко Олег Юрійович («Олов`яний»)	42 роки, м. Запоріжжя. Закінчив запорізьку школу №78. Солдат 1-шої бригади НГУ.	02023-12-055 грудня 2023	Загинув в Краматорському районі. Похований в Запоріжжі [22]
		Галушко Валерій Володимирович	13.05.2000, м. Цюрупинськ (Олешки) Херсонської області. Закінчив Херсонський Національний Технічний Університет по спеціальності «Облік і оподаткування», здобувши кваліфікацію «Магістр». Паралельно очолював військову кафедру Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на факультеті зенітно-ракетних військ. 24 лютого 2022 року одразу поїхав у військкомат міста Олешки за спорядженням аби стати на захист рідного міста. Перебуваючи під окупацією допомагав людям. Вивіз всю сімʼю у Вінницю й наступного ранку вирушив у Миколаїв долучившись до лав ЗСУ добровольцем. Декілька тижнів проходив навчання у Рівненській області, був на спеціальності Зенітно-ракетних військ та розвідки. Після розформування став командиром 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти. З 09 червня 2022 року по 28 вересня 2023 року виконував бойові завдання з протидії збройної агресії російської федерації проти України на території Донецької та Луганської областей. З квітня 2023 був в Лимані та Кременній, 5.05.23 року під час артилерійського обстрілу отримав осколкове поранення в потилицю. Його госпіталізували в Краматорськ - пізніше в Дніпро. 3 29 вересня 2023 року до 5 грудня 2023 року виконував бойові на території Херсонської області. Лейтенант.	02023-12-055 грудня 2023	Похорон відбувся 7 грудня 2023 в Херсоні [23][24]
6 грудня [ред. | ред. код]
14886		Білик Леонід Дмитрович	20 лютого 1971,м. Мерефа харківська область	02023-12-066 грудня 2023	[25]
14887		Кошовий Андрій Володимирович	12 грудня 1975, с. Пеніжкове. Був механіком-водієм медичного пункту механізованого батальйону окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.	02023-12-066 грудня 2023	Загинув під час запеклого бою на Донеччині [26]
14888		Чернов Олександр Анатолійович	29 червня 1997, м. Світловодськ, Кіровоградської області. Навчався у Світловодській школі № 1, після 11-го класу вступив до професійно-технічного училища № 5 на електрозварника. Згодом навчався ВСП "Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського"(технолог металопродукції), після чого закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (бакалавр інженер-технолог металоконструкції). Після навчання Герой працював на Світловодському заводі залізобетонних виробів майстром виробничого цеху, потім працював охоронцем у супермаркеті "Маркетопт". Згодом працював в охоронній службі на підприємстві "Королівський смак". У вільний від роботи час полюбляв займатися важкою атлетикою та цікавився автомобілями. 22 червня 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив гранатометником, гранатометного відділення 1-го штурмового взводу 10-ї штурмової роти 4-го штурмового батальйону. Проходив військове навчання в Польщі. У листопаді 2023 року пройшов навчання на гранатометника у м. Київ.	02023-12-066 грудня 2023	8 грудня 2023 року родині повідомили про те, що Олександр зник безвісти під час виконання бойового завдання. Тіло захисника було знайдено 19 грудня 2023 року, на наступний день рідним прийшло сповіщення, що герой загинув 6 грудня 2023 року в н.п. Кліщіївка, Донецької обл. Прощання з Олександром відбулось 26 грудня 2023 року на центральній площі м. Світловодськ. Поховали захисника на Військовому кладовищі [27].
14889 … 14892			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-066 грудня 2023
7 грудня [ред. | ред. код]
14893		Кухарський Василь Анатолійович («Актор»)	2 грудня 1981, м. Радомишль, Житомирська область. Український актор театру та кіно, актор Київського академічного драматичного театру на Подолі (2008—2023), військовослужбовець Збройних сил України. 2001 року закінчив диригентсько-хоровий відділ Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка за спеціальністю — керівник хору, диригент, вчитель музики. 2005 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені Івана Карпенка-Карого (художній керівник курсу — Валентина Зимня). Знімався в багатьох фільмах та грав в театрі.	02023-12-077 грудня 2023	Помер 7 грудня 2023 року у лікарні Києва[28][29]. Прощання відбулося 10 грудня у театрі на Подолі, відспівування відбулося у Володимирському соборі[30].
14894		Утюж Ігор Олегович («Слон»)	27 років, м. Київ. Вступив до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». На другому курсі покинув навчання через тяжке поранення, яке отримав під час Революції Гідності. Доброволець 24 сотні Майдану. Запеклі дні на Грушевського пройшов у передовиках, де отримав кілька поранень гумовими кулями та отруєння газом. 18 лютого 2014 отримав тяжке поранення біля Маріїнського парку під час сутички беззбройних людей із беркутом. До лікарні його вдалося забрати Ірині Геращенко із колегами де лікарі провели кілька термінових операцій: частина черепа була роздроблена і довелося встановити титанову пластину та пройти тривалий курс реабілітації. Брав участь в АТО.У мирному житті працював інструктором з рафтингу, був менеджером з прокату човнів і каяків. У перші години російського вторгнення, не роздумуючи, повернувся в Україну з-за кордону, щоб добровільно стати на захист Батьківщини. Воював у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» на посаді зовнішнього пілота (оператора) БпЛА. Нагороджений відзнакою Православної церкви України – медаллю «За жертовність і любов до України» (2016), а також численними грамотами і подяками.	02023-12-077 грудня 2023	Загинув поблизу села Вербове Запорізької області. Під час бою він прикрив собою побратимів від ворожого дрона. Похований на Лісовому кладовищі у Києві. [31][32][33]
14895		Сиротенко Василь Анатолійович	18 березня 1980, с. Пеніжкове, житель с. Углуватка. Був водієм взводу артилерійської батареї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.	02023-12-077 грудня 2023	Загинув 7 грудня внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині [26].
14896 … 14899			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-077 грудня 2023
8 грудня [ред. | ред. код]
14900		Шатохін Дмитро	48 років, м. Берислав Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення РФ відправив родину в Новороздільську громаду, а сам вступив до лав ЗСУ. Був старшим вогнеметником взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту.	02023-12-088 грудня 2023	Загинув 8 грудня 2023 року під час обстрілу поблизу села Лиман Перший Харківської області[34]
14901		Малиш Владислав	32 роки, с. Лозуватка. У 18 років вступив до лав прикордонних військ і служив у Закарпатській області. Здобув спеціальність кінолога, згодом він став начальником кінологічної служби Діловецького прикордонного загону. У 2020 році він повернувся до рідного села Лозуватка і продовжив служити у Криворізькому міжнародному аеропорту. Боронив країну з перших днів повномасштабної війни, він виконував бойові завдання у найгарячіших точках на півдні України.	02023-12-088 грудня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку[35]
14902		Пазина Віктор Ігорович («Тихий»)	24 роки, с. Круті Одеської області. Навчався в Південноукраїнському національному педагогічному університеті за фахом вчителя історії. Був бійцем 73-го морського центру спеціальних операцій. Він багато вчився та професійно виконував бойові завдання на передовій.	02023-12-088 грудня 2023	Загинув в бою біля села Кринки на Херсонщини [36][37]
14903 … 14905			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-088 грудня 2023
9 грудня [ред. | ред. код]
14906 … 14909			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-099 грудня 2023
10 грудня [ред. | ред. код]
14910		Вірко Олег	20 лютого 1996 року. Закінчив початкову школу в Підлісному, загальну освіту отримав у Пеньківському ліцеї. Закінчив Вінницький транспортний коледж за спеціальністю «Галузеве машинобудування». Згодом — служба в армії. Працював на Вінницькому асфальтобетонному заводі «Шляхбуд». 3 лютого 2023 року був на війні. Служив у 37-ій окремій бригаді морської піхоти. Мав звання старшого стрільця-оператора відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини А4548.Удома в Олега залишилися мати Наталя Петрівна, батько Олександр Васильович, який також захищає нашу Батьківщину, менша сестричка Альона та братик Максим	02023-12-1010 грудня 2023	Загинув 10 грудня під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Іванівка Херсонської області.
14911		Цяпич Андрій	22 роки, м. Червоноград. Захисник служив у складі військової частини А0222.	02023-12-1010 грудня 2023	Загинув 10 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[7]
14912		Воронін Григорій Володимирович («Voron»)	33 роки. Солдат, лінійний наглядач взводу зв'язку 1 механізованого батальйону, 47ОМБр «Маґура». Випускник радіофізичного факультету КНУ 2013 року, отримав диплом магістра з відзнакою. Був обдарованим автоелектриком, з початком війни почав волонтерити. Згодом вирішив піти до лав ЗСУ.	02023-12-1010 грудня 2023	Загинув під Авдіївкою в районі населеного пункту Очеретине Покровського району. Залишилися дружина та двоє маленьких дітей. Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно, Указ Президента України від 12 лютого 2024 року, № 76/2024) [38]
14913		Просін Сергій Олександрович	9 березня 1983, м. Мерефа	02023-12-1010 грудня 2023	[39]
14914		Міндарьов Ілля	Після закінчення у 2018 році Київського військового ліцею імені Івана Богуна продовжив навчання на Військово-юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у Харкові. Студент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Студент став на службу, коли отримав перші офіцерські погони. У серпні 2023 року український захисник одружився із коханою Ксенією.	02023-12-1010 грудня 2023	[40]
14915		Пілат Дмитро	28 років, Вінничина. Займався будівельними та ремонтними роботами. Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до лав Національної гвардії України. Служив у 14-ій бригаді оперативного призначення «Червона Калина», старший солдат.	02023-12-1010 грудня 2023	Загинув в Запорізькій області.
14915 … 14919			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1010 грудня 2023
11 грудня [ред. | ред. код]
14920		Іванів Володимир Петрович («Йон»)	27.07.1983. Випускник Львівської академічної гімназії 2000 року. У 2005 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за напрямком менеджмент. Був співвласником і заступником директора приватної фірми. Від початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Старший солдат, зовнішній пілот безпілотних літальних апаратів. Воював у складі 10 гірсько-штурмової бригади та 78 окремого штурмового підрозділу. Брав участь в боях під Соледаром, Бахмутом, Білогорівкою, Роботине, Новопокровкою. Нагороджений медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ» (17 листопада 2023)	02023-12-1111 грудня 2023	Поблизу н.п. Вербове Запорізької області отримав поранення, від яких помер у лікарні 11 грудня 2023[7].
14921		Лаврук Юрій	4 жовтня 1985, м. Косів. Був старшим солдатом, стрільцем, служив у зенітно-ракетному взводі 8 батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». У війську воював з березня 2022 року.	02023-12-1111 грудня 2023	Загинув 11 грудня 2023 року внаслідок штурму російськими військовими українських позицій поблизу села Спірне Донецької області[41].
14922		Костельний Юрій	35 років, м. Червоноград. Захисник служив у військовій частині 3028.	02023-12-1111 грудня 2023	Загинув 11 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області[7].
14923		Литвин Сергій	м. Кримськ, РФ. Мешкав у Волновасі Донецької області. Напередодні повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав Волноваської територіальної оборони. Із перших днів війни виконував бойові завдання у складі 109 окремої бригади територіальної оборони. Боронив країну на території Луганщини, Харківщини та Донеччини.	02023-12-1111 грудня 2023	Воїн загинув 11 грудня 2023 року. У захисника залишилася дружина та двоє дітей[7].
14924		Чех Михайло	с. Малі Ланки Бібрської громади. Був розвідником-сапером 71 єгерської бригади ДШВ.	02023-12-1111 грудня 2023	Вважався зниклим безвісти від 11 грудня 2023 року. Загинув біля міста Авдіївка Донецької області[42].
14925 … 14934			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1111 грудня 2023
12 грудня [ред. | ред. код]
14935		Федькович Олег Іванович («Сімба»)	15 квітня 2000, мешканець с. Суховоля Зимноводівської громади Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупантів. Був розвідником-радіотелефоністом 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[43][44][45].	02023-12-1212 грудня 2023	Загинув поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
14936 … 14945			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1212 грудня 2023
13 грудня [ред. | ред. код]
14946		Калакай Віктор («Мажор»)	22 роки, м. Кривий Ріг. Закінчив Донецький юридичний інститут МВС України і отримав звання лейтенанта. З 2021 року працював дільничим в Інгулецькому районі Кривого Рогу. У березні 2023 року пішов захищати Україну у складі спецпідрозділу «Лють»	02023-12-1313 грудня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку[46]
14947		Береза Володимир Васильович	12 листопада 1981, Брошнів-Осада. Був мобілізований 6 березня 2023. Служив у мінометному взводі механізованого батальйону однієї з військових частин.	02023-12-1313 грудня 2023	Загинув поблизу Авдіївки. Понад півроку вважався зниклим безвісти [47]
14948		Денисов Вадим («Данчик»)	22 роки, с. Вернигородок, Вінницька области. Закінчив Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту. Із 2020 року працював в Укрзалізниці слюсарем з ремонту рухомого складу у Фастівському вагоноремонтному відділенні філії «Рефрижераторна вагонна компанія». 6 квітня 2021 року був призваний до армії. Він служив у 101-їй окремій бригаді охорони Генерального штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова на посаді стрільця. Також був навідником у військовій частині №0939 2 відділення охорони 1 взводу 7 роти. Отримав відзнаку президента України «За оборону України». Мав статус ветерана війни.	02023-12-1313 грудня 2023	Загинув в місті Торецьк на Донеччині через токсичну дію оксиду вуглецю. Залишилися дружина, син, мама, сестра та брат [48]
14950 … 14956			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1313 грудня 2023
14 грудня [ред. | ред. код]
14957		Бабинський Павло Олександрович	1 березня 1990, с. Вашківці Дністровського району Чернівецької області. Разом із сім'єю проживав у місті Сокиряни. До війська воїн приєднався у січні 2023 року[49]. Був солдатом військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[50].	02023-12-1414 грудня 2023	Загинув під час бою на Донеччині. Похований у м. Сокиряни. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[51].
14958		Гуцуляк Сергій Михайлович	46 років, м. Кам'янське. Із перших днів повномасштабного вторгнення він пішов боронити України. До початку великої війни брав участь у 2015 році в АТО/ООС. Служив на посаді водія стрілецького відділення	02023-12-1414 грудня 2023	Загинув поблизу Красногорівки. Похований на Семенівському сільському кладовищі[52]
14959		Тісний Сергій Володимирович	7 червня 1975, с. Яланець, Вінниччина. У 1991 році закінчив місцеву школу та вступив на навчання до Ольгопільського професійно-технічного училища. А вже в 1993 році отримав фах електрика‌. Після навчання — потрапив на строкову службу до військової частини 3028. Згодом проходив службу у частині в місті Охтирка Сумської області. Працював у столиці на будівництві. Служив в 35ОБМп.	02023-12-1414 грудня 2023	Загинув в районі населеного пункту Кринки Херсонської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [53].
14960 … 14969			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1414 грудня 2023
15 грудня [ред. | ред. код]
14970		Кіяшко Михайло Миколайович	30 років, с. Поляна Мукачівського району. До лав Сил оборони чоловік без вагань став із початком повномасштабного вторгнення агресора.	02023-12-1515 грудня 2023	Загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої в районі села Кам’янське Запорізької області [54].
14971 … 14983			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1515 грудня 2023
16 грудня [ред. | ред. код]
14984		Сергій Бовсун	Народився у Вінниці 26 лютого 1980 року. Навчався у 30-й загальноосвітній школі, а потому у Вищому професійному училищі № 7, де здобув спеціальність столяра. Працював за фахом багато років, виготовляв гарні та комфортні меблі.	02023-12-1616 грудня 2023	Загинув 16 грудня. Донька залишилась без батька, мати — без сина…
14985		Алексик Микола	29 років, с. Великі Ком'яти Закарпатської області. Жив у Львові й Києві. Із початком повномасштабного вторгнення РФ пішов до війська добровольцем. Воював на південному та східному напрямках у складі 12 бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.	02023-12-1616 грудня 2023	Загинув 16 грудня 2023 року. У військового залишилася мама та бабця[55].
14986		Токар Павло Вікторович	17 липня 1971.	02023-12-1616 грудня 2023	[56]
14987		Антоненко Юрій	31 рік, м. Ірпінь.	02023-12-1717 грудня 2023	Загинув у запеклих боях за Мар`їнку [57].
14988		Костюк Олександр	27 серпня 1970. Закінчив калуський ліцей №6. Став на захист України 15 березня 2023 року. На фронті служив телефоністом-лінійним наглядачем відділення зв'язку механізованого батальйону одного з військових формувань ЗСУ.	02023-12-1717 грудня 2023	Загинув під час влучання дрона військових РФ на Донеччині [58]
14989 …14996			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1717 грудня 2023
17 грудня [ред. | ред. код]
14997		Паршенков Денис	27 грудня 1979, Нікополь.		Загинув поблизу Новомихайлівки на Донеччині[59].
14998 … 15006			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1717 грудня 2023
18 грудня [ред. | ред. код]
15007		Дзюбка Олексій («Серпень»)	20 серпня 1982. Був командиром взводу. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж»	02023-12-1818 грудня 2023
15008		Бовтач Юрій	25 років, с. Ригачів Миколаївської громади. Служив у військовій частині А4447.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув 18 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області[60].
15009		Тома Вадим Степанович	7 січня 1996, с. Новоукраїнка Болградського району Одеської області. Молодший сержант, командир механізованого відділення.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув 18 грудня 2023 року в районі населених пунктів Синьківка — Лиман Перший Куп'янського району Харківської області перебуваючи під щільним артилерійським та мінометним вогнем[61]. Похований 22 січня 2024 року в с. Калачівка Болградського району[62]
15010		Басистюк Дмитро Вікторович («Басик»)	5 січня 1991, с. Постолівка. З 2014 року Дмитро проходив військову службу за контрактом. Був учасником бойових дій у зоні АТО/ООС. Звільнившись у 2019 році, працював в охоронній службі. Останні 10 років до війни проживав у місті Обухові Київської області. В 2022 знову став на захист України.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув під час бою на Бахмутському напрямку Донецької області. Майже місяць його бойові побратими не мали змоги забрати тіло загиблого воїна через ворожі обстріли. Лише 15.01.2024 вдалося це зробити. Похований на Алеї слави Обухівського кладовища «Польок»[63].
15011		Ткаченко Олексій Сергійович	1992, Ширяївська громада.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув під час виконання обов'язків військової служби 18.12.2023 р. на Донецькому напрямку.
15012		Тернавський Артур Тимофійович	2 липня 2001, с. Городнє Краснокутської громади. Навідник 2-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 2-го десантно-штурмового батальйону.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув у бою, відбиваючи російський штурм у районі села Новомихайлівка на Донеччині[56]
15013		Грігорян Едгар	23 роки, с. Гвіздівці Дністровського району Сокирянської міської громади Чернівецької області.	02023-12-1818 грудня 2023	Загинув через ворожий обстріл у районі Бахмута, отримавши смертельні поранення [64].
15014		Кулик Олександр	26 березня 1992, с. Андріївка. Закінчив Соколовобалківську загальноосвітню школу та вступив до Аграрно-економічного фахового коледжу ПДАУ. Після його закінчення чоловік працював у Полтаві оператором із встановлення систем відеоспостереження та охорони. У вересні 2022 у нього та його дружини Юлії народилася донька, а у лютому 2024 був мобілізований. Після проходження бойової підготовки боронив Україну на Харківщині, Херсонщині та Донеччині. 31 жовтня він дістав поранення під час штурму й танкового обстрілу, перебуваючи на позиції поблизу Авдіївки.	02023-12-1818 грудня 2023	Дістав поранення під час танкового обстрілу в жовтні. Помер Чернівецькому військовому шпиталі [65].
15015 … 15023			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1818 грудня 2023
19 грудня [ред. | ред. код]
15024		Єрмак Олена Миколаївна	14 вересня 1975. Щорс. У 1990 році закінчила міську середню загальноосвітню школу №1. У червні 1993 року здобула кваліфікацію кухаря-кондитера III розряду у Щорському професійно-технічному училищі №7. З 1993 по 2006 рік вона працювала кухарем в їдальні в радгоспу «Сновський». З 2009 по 2016 рік працювала соціальним робітником в Територіальному центрі по селах Шкробове та Суничне. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації, були призвана до військової частини А0216 в Одеської області на посаду кухаря.	02023-12-1919 грудня 2023	Померла 02023-12-1919 грудня 2023 через тяжку хворобу, матрос. Похована у селі Попільня [66]
15025		Білий Роман Йосифович	32 роки, с. Вербіж Миколаївської громади. Після мобілізації проходив військове навчання за кордоном. Воїн служив гранатометником першого аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 11 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної штурмової бригади.	02023-12-1919 грудня 2023	Отримав важке поранення внаслідок обстрілу з гранатомета поблизу Красногорівки Донецької області. Загинув на Донеччині [67].
15026 … 15033			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-1919 грудня 2023
20 грудня [ред. | ред. код]
15034		Любуня Володимир	Народився 21 жовтня 2003 року у Вінниці. Закінчив ліцей № 9. З дитинства захоплювався спортом. Займався легкою атлетикою, а також рукопашним боєм. Зі шкільної лави готував себе до військової служби. Першою його фронтовою родиною став полк «Азов», наступною — батальйон «Донбас». Попри юний вік, у нього не бракувало сил боротися. Їх додавало величезне прагнення якнайшвидше звільнити рідну землю від ворога".	02023-12-2020 грудня 2023	Загинув 20 грудня під час виконання бойового завдання на Лимано-Куп'янському напрямку.
15035		Басюк Владислав Борисович	24 роки, с. Сопачів Вараської громади Рівненської області, мешканець міста Вараш. У 2016 році завершив Вараський ліцей № 5. Також навчався у ПТУ ВП РАЕС на слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування. Із серпня 2021 по жовтень 2023 р. працював слюсарем ремонтником на ВП РАЕС. На початку листопада 2023 року підписав контракт із 80-ою окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою. Служив стрільцем-номером обслуги десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону[68].	02023-12-2020 грудня 2023	Загинув, виконуючи бойове завдання біля с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Тіло десантника вдалося евакуювати з поля бою лише 24 грудня[69]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[70].
15036		Скляр Захар Андрійович	10 вересня 1997, м. Кремінна Луганської області. В юнацьких роках короткочасно належав до «Пласту» на Луганщині. З початком антитерористичної операції у 2014 році разом із сім'єю переїхав з Луганщини до Івано-Франківська, де у вересні 2015 року вступив до тутешнього осередку «Пласту» та став виховником гуртка «Ворони» у 27 курені імені Володимира Івасюка. Був інструктором з картографії та орієнтування. Згодом став членом третього куреня «Лісові Чорти» в кодлі «Хом'як». Закінчив школу № 20 в місті Івано-Франківськ. У 2015—2019 роках навчався на факультеті математики та інформатики Прикарпатського національного університету. Закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта. З березня 2018 по серпень 2019 працював в одному з веломагазинів-майстерень в Івано-Франківську. У 2020 році переїхав до Польщі. Проживав у Любліні, де активно долучився до розвитку місцевого осередку «Пласту» та став виховником юнацького гуртка. Склав пластову присягу 1 серпня 2020 року у відкритому морі поблизу міста Хель (Польща). У липні 2021 був комендантом найбільшого на той час українського пластового табору в Польщі «Мамаєва Слобода». Навчався на факультеті управління та менеджменту Люблінської політехніки. Продовжував працювати як веломайстер та у сфері логістики. Після повномасштабного вторгнення РФ він повернувся в Україну. Долучився до лав ЗСУ, 79-та окрема десантно-штурмова бригада. Воював на Донеччині. Лейтенант, командир взводу роти управління	02023-12-2020 грудня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Похований на Алеї Героїв, кладовище села Чукалівка міста Івано-Франківська. У загиблого залишились батьки, молодший брат, дівчина [71][72].
15037		Беспальченко Іван Михайлович	27 грудня 1974, с. Катеринівка, Лозівського району. Стрілець-помічник гранатометника, солдат. Після закінчення школи здобув спеціальність електрозварювальника. У 1993 році пішов на строкову службу до лав ЗСУ. Після повернення з армії працював у рідному колгоспі на пожежній машині. У листопаді 2022 року Іван Беспальченко став на захист Батьківщини.	02023-12-2020 грудня 2023	Загинув в районі н.п. Іванівка Куп'янського району. Прощання відбулося 21 січня 2024 року на Катеринівському кладовищі. 21 січня 2024 похований на Катеринівському цвинтарі[73].
15038		Проців Михайло Васильович	19 листопада 1974, с. Надіїв Долинської громади. Під час великої війни служив кулеметником.	02023-12-2020 грудня 2023	Загинув 20 грудня 2023 року на Донеччині. Отримав поранення під час оборонного бою поблизу села Спірне на Бахмутському напрямку[74].
15039		Харабара Олександр	23 роки, м. Сокиряни.Старший сержант, служив у військовій частині А0998. Долучився до ЗСУ у перші дні повномасштабної війни та був розвідником.		Загинув 20 грудня внаслідок авіаудару на Донеччині [75]
15040 … 15047			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-2020 грудня 2023
21 грудня [ред. | ред. код]
15048		Воронко Андрій («Патрон»)	21 рік, с. Чагор. Був солдатом військової частини А7186. Він долучився до ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення. Брав участь у контрнаступі на Харківщині.	02023-12-2121 грудня 2023	Загинув 21 грудня внаслідок мінометного обстрілу на Луганщині [75]
15049 … 15050			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-2121 грудня 2023
22 грудня [ред. | ред. код]
15051		Моргушка Олександр Миколайович («Яким»)	14.01.1975. Стрілець-помічник гранатометника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецькього взводу 1-го стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону, сержант. 16 грудня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. На початку травня 2023 року у боях за Бахмут ризикуючи неодноразово викликав вогонь на себе, щоб зберегти життя своїм побратимам.	02023-12-2222 грудня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Діброва Сіверськодонецького району Луганської області[76].
15052 … 15054			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-2222 грудня 2023
23 грудня [ред. | ред. код]
15055		Циран Віктор	51 рік, м. Маріуполь, Донецька область. До війська вступив на початку повномасштабного вторгнення. Служив у військовій частині А7091 (7-й стрілецький батальйон) на східному напрямку.	02023-12-2222 грудня 2023	[77]
15056		Цапенко Микола	26 липня 1970, Лозівська громада. Після повномасштабного вторгнення він одразу хотів піти на фронт, втім через стан здоров'я родина його відмовила. Коли у 2023 призвали сина, потайки від родини вступив до лав ЗСУ. Отримав звання старшого сержанта та посаду командира бойової машини	02023-12-2222 грудня 2023	Загинув на Запорізькому напрямку. Потрапив під масований обстріл під час евакуації тяжко поранених бійців з гарячої лінії зіткнення з ворогом[73].
15057		Колесник Богдан Богданович	16 липня 1987, Кривий Ріг. Актор театру та кіно, випускник Київського театрального університету ім. Івана Карпенка-Карого. Працював у театрах «Біла Ворона», «Особистості», Українському сучасному театрі, Луганському музично-драматичному театрі. З початком повномасштабного вторгнення вступив у тероборону.	02023-12-2222 грудня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання[78].
15058		Салата Олександр	Долучився до АЗОВу в травні 2023. Був кулеметником бронеавтомобіля та брав участь у найжорстокіших боях з російськими військами. Попри численні поранення та контузії, він відмовлявся звільнятися зі служби	02023-12-2222 грудня 2023	Загинув на території Серебрянського лісництва на Луганщині. Похорон відбувся 27 квітня 2024 на Київщині [79]
15059		Кожушок Антон	20 травня 1994. Ветеран АТО. Служив у складі 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс", солдат взводу снайперів.	02023-12-2222 грудня 2023	Загинув на Бахмутському напрямку біля населеного пункту Білогорівка Донецької області. 28 грудня 2023 полеглого бійця поховали на Алеї героїв у селі Чукалівка [80].
15060 … 15060			Військовослужбовці ЗС України.	02023-12-2222 грудня 2023
24 грудня [ред. | ред. код]
15061		Заріцький Назар	34 роки, м. Самбір. До війська пішов добровольцем на початку повномасштабної війни. Служив у складі 46-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був стрільцем, брав участь у боях за Соледар, Бахмут і Горлівку.	02023-12-2424 грудня 2023	Був поранений під час атаки російських дронів і помер у шпиталі 24 грудня 2023 року. У військового залишилася мама та брат[81].
15062		Кусий Іван	с. Квітневе Бібрської громади. Із початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до Збройних Сил України. Залишились батьки, син, донька, сестра та брати.	02023-12-2424 грудня 2023	Загинув 24 грудня 2023 року поблизу Добропілля на Донеччині[81].
15063		Популященко Степан	56 років, с. Малі Ланки. Був учасником АТО, на початку повномасштабного вторгнення долучився до війська як доброволець. Виконував бойові завдання у Київській області й на східному напрямку. Залишилися батьки, брат, сестра та племінники.	02023-12-2424 грудня 2023	Загинув 24 грудня 2023 року[77].
15064		Романів Тарас	34 роки, Червоноградська громада. Під час повномасштабного вторгнення долучився до Збройних Сил України. Проходив військову службу в частині А4124.	02023-12-2424 грудня 2023	Загинув 24 грудня 2023 року[55].
15065		Федорченко Олександр Михайлович	7 червня 1988, Мереф'янська міська громада харківська область	02023-12-2424 грудня 2023	[82]
25 грудня [ред. | ред. код]
15066		Тимків Тарас	37 років, с. Пісочна Розвадівської громади.	02023-12-2525 грудня 2023	Загинув 25 грудня 2023 року в районі населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області. У нього залишилася дружина, троє дітей і сестра[77].
15067		Поляк В'ячеслав	32 роки, селище Володимирець, Вараський район. Навчався на столяра у Вищому професійному училищі, згодом проживав у Вараші. Влітку був мобілізований до лав ЗСУ. Служив навідником роти спеціального призначення.	02023-12-2525 грудня 2023	25 грудня потрапив під мінометний обстріл противника на Донеччині. На жаль, Захисник загинув від осколкових поранень.
15068		Дружицький Андрій	м. Червоноград. Проходив службу у військовій частині А4010.	02023-12-2525 грудня 2023	Військовослужбовець загинув 25 грудня 2023 року на Донеччині[83]
15069		Товарніцький Василь	17 равня 1975, с. Вербовець Косівської громади.	02023-12-2525 грудня 2023	Загинув під Авдіївкою. Похорон відбувся 19 січня 2023 в Косові[84].
15070		Шевельов Віктор Миколайович	5 вересня 1995, мешканець селища Сергіївка Білгород-Дністровського району. На фронт пішов добровольцем	02023-12-2525 грудня 2023	Загинув біля населеного пунтку Терни Краматорського району Донецькоїй області. Похований 4 січня 2024 року в селищі Сергіївка[85].
15071		Татаринов Антон («Татар»)	м. Дніпро. Середню спеціальну освіту здобув у місцевому фаховому коледжі. Згодом почав займатися підприємницькою діяльністю, пов'язаною із будівельними роботами. 8 лютого 2022 року Антон приєднався до лав захисників. Служив у ТРО: спочатку — у в/ч А7408, потім — у в/ч А7384. У квітні 2023-го перевівся до Нацгвардії та став бійцем 12-ої бригади спеціального призначення «Азов». Обіймав посаду старшого розвідника групи спеціального призначення розвідувального взводу.	02023-12-2525 грудня 2023	Загинув на території Серебрянського лісництва в районі селища Діброва Луганської області . Того дня воїни відбивали ворожі штурми та допомагали суміжним підрозділам. Коли ситуація почала стабілізуватися, Антон вирушив із групою за побратимами. Однак ворожа міна влучила поруч із ним, завдавши смертельних ран. Похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровщини [86].
26 грудня [ред. | ред. код]
15072		Покрищук Владислав Юрійович	15 липня 1997, м. Івано-Франкове. У 2012 р. закінчив 9 класів Івано-Франківської СЗШ і в цьому ж році вступив до Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського за спеціальністю видавнича справа та редагування. Після закінчення коледжу служив за контрактом у прикордонній комендатурі швидкого реагування м. Великі Мости, а згодом - оператором повітряної розвідки відділу прикордонної служби «Краківець» 93-го прикордонного загон. Після закінчення контракту працював водієм-інкасатором ПриватБанку. 24 лютого 2022 року став резервістом першої черги. В перший день великої війни Влад відразу пішов до війська, став до лав 80-ої ОДШБр. Потім був головним сержантом і старшим оператором групи спеціального призначення ССО. Воював у Миколаївській області й на Лисичанському, Бахмутському та Куп'янському напрямах.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув 26 грудня в селі Синьківка Куп'янського району Харківської області. Залишилися батьки, дружина, сестра та велика родина [81][87].
15073		Чіка Роман Михайлович	27 березня 1987, м. Долина. Солдат, гранатометник. Служив у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні.	02023-12-2626 грудня 2023	[88]
15074		Багрій Андрій Іванович	1983, с. Старі Богородчани.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області[89]
15075		Качор Іван	м. Самбір. Був стрільцем-санітаром гірсько-штурмового відділення військової частини А3892.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув 26 грудня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області під час виконання бойового завдання[90].
15076		Бєляков Микита	1 лютого 2003, с. Мирове. Служив в бригаді АЗОВ з травня 2023. Його батько, також військовий, продовжує службу в ЗСУ.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув боєць 26 грудня у Луганській області. Батько військового також перебуває на службі в ЗСУ [91].
15077		Мац Вадим Сергійович («Масон»)	25 січня 1999, м. Харків. Молодший лейтенант. Після закінчення Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, працював бортпровідником в авіакомпанії «Skyup». Паралельно здобував другу вищу освіту в Льотній академії Національного Авіаційного університету. Після 24 лютого 2022 займався волонтерською діяльністю, допомагав жителям Харкова та місцевій 92-й окремій штурмовій бригаді. У липні 2022 року долучився до лав добровольчого батальйону «Хартія», який згодом став 13-ою бригадою оперативного призначення Нацгвардії України. Був оператором безпілотника. За час служби боронив Україну в Соледарі та Бахмуті на Донеччині. Згодом був призначений командиром взводу БПЛА.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув біля села Серебрянка Бахмутського району Донеччини. Внаслідок ворожого удару КАБом по позиції отримав смертельні поранення. Похований в селищі Зернове на Харківщині. Нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня посмертно[92]
15078		Назарчук Віктор Миколайович	34 роки, м. Конотоп Сумської області. З дитинства жив на Чернігівщині. Закінчив школу в селі Головеньки. У 2014 році здобув фах вчителя музичного мистецтва у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. До вторгнення працював сортувальником напівфабрикатів та виробів у ТОВ «Орієнтир-буделемент». Був призваний до Збройних Сил України в травні 2023 року. Службу проходив у 30-ій окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду командира стрілецького взводу. Разом із побратимами боронив Бахмутський напрямок. За час служби був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ – нагрудним знаком «Хрест хоробрих», отримав подяку від командування стрілецької роти своєї бригади.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув біля села Міньківка, що в Бахмутському районі Донеччини. Офіцер зазнав смертельної вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в місті Носівка Чернігівської області, де він жив із родиною. [93].
		Шаюк Андрій	17 січня 1977, м. Бурштин. Закінчив Бурштинську загальноосвітню школу № 2. У травні 1995 року був призваний на військову службу в ЗСУ. Після звільнення він повернувся у Бурштин, працював на різних підприємствах області. У серпні 2023 року його мобілізували до лав ЗСУ. З 23 жовтня він служив гранатометником у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади.	02023-12-2626 грудня 2023	Загинув під час бойового завдання поблизу села Синьківка Харківської області. Похований у Бурштині на міському кладовищі [94]
27 грудня [ред. | ред. код]
15079		Рись Орест	23 листопада 1995, м. Львів. Навчався у ліцеї «Сихівський» Львівської міської ради. З дитинства брав активну участь у діяльності організацій «Сокіл» та «Спадщина». Займався музикою у хоровій капелі «Дударик». Учасник Революції Гідності Був учасником антитерористичної операції в складі батальйону «Карпатська Січ». У 2020 вступив до Національної академії сухопутних військ де здобув звання молодший лейтенант. Пізніше підписав контракт із 58 окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського, також воював у лавах 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького. Під час несення служби отримав звання старший лейтенант.	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув 27 грудня 2023 року. Залишилася дружина, батьки, сестра та брат[55].
15080		Кулінський Сергій Іванович («Ювелір»)	21 січня 1979. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж»	02023-12-2727 грудня 2023	Прощання із відбулося 2 січня на Лісовому цвинтарі міста Києва[95].
15081		Кіндер Олександр Валерійович («Кіндер»)	1989, с. Білокриниччя Судилківської громади, Хмельниччина. Після закінчення 9 класів навчався у Слов’янському авіаційному коледжі в Донецькій області за спеціальністю «Ремонт та обслуговування повітряних суден». Згодом працював на залізниці монтером колії, в службі охорони у виправних закладах та на автозаправці. 27 листопада 2022 був мобілізований до ЗСУ Старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки у 503-му окремому батальйоні морської піхоти, що в складі 38 ОБрМП., старший матрос.	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув в районі села Кринки на Херсонщині [96][97]
15082		Удод Дмитро	52 роки, м. Суми	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув в Донецькій області Похований на Алеї Слави Баранівського кладовища[98]
15083		Мереняну Сергій	21 рік, Полтавська область.	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув на Херсонщині під час обстрілу реактивної артилерії. Це сталося біля села Токарівка Херсонської області.
15084		Байденко Ігор («Дід»)	47 років, с. Бужани Волинської області. У 1993 році закінчив сільську школу. Потім навчався у Горохівській автошколі ДОСААФ. Пройшов строкову військову службу. Працював у місцевому колгоспі, а останні 5 років їздив на заробітки за кордон. У листопаді 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання та згодом приєднався до 503-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських сил.	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кринки на Херсонщині[99].
15085		Козярчук Іван Іванович	1983	02023-12-2727 грудня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району внаслідок мінометного обстрілу [100]
28 грудня [ред. | ред. код]
15086		Панащук Тарас	37 років, м. Червоноград. Проходив службу у військовій частині А4722.	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув 28 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У нього залишилися батьки, дружина та діти[101].
15087		Мариценишин Микола	33 роки, с. Лопушне	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув в районі населеного пункту Новодарівка внаслідок влучання дрону[91].
15088		Троман Олександр («Маріо»)	50 років. Був гранатометником механізованого батальйону.	02023-12-2828 грудня 2023	Похований на Алеї Слави Баранівського кладовища[102].
15089		Кобзар Олександр	27 років, с. Нерушай Одеська область. Із початком повномасштабного вторгнення РФ долучився до Збройних Сил України. Згодом воював в Бахмуті, в боях отримав легку контузію та поранення. 5 липня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від Головнокомандувача Збройних Сил України	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Похований 1 січня 2024 року[103]
15090		Бершадський Валентин Миколайович	21 жовтня 1980, мешканець селища Тарутине Одеської області. Мобілізований до лав ЗСУ в березні 2022 року.	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув під час виконання бойових завдань поблизу села Студенок Сумської області[104].
15091		Гордецький Микола Володимирович	13.05.1978, с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну. Закінчив Великокобелячківську школу, далі навчався в Полтавському ПТУ-23, був призваний на військову службу. Одружився, переїхав до Карлівки в 2001р., працював будівельником. Мав двох синів. У ЗСУ із 06.02.2023 року. Рядовий, займав посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 407 окремого стрілецького батальйону 110 окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка в/ч А4895	02023-12-2828 грудня 2023	Серце воїна перестало битися 28 грудня 2023 року при обороні Авдіївки [105].
15092		Гавриленко Сергій Віталійович	28 квітня 1983, м.Миргород. Закінчив школу №3, відслужив строкову службу у лавах ЗСУ і присвятив себе цирковій арені. Брати Гавриленки гастролювали Україною з цирком «Шапіто». Повернувшись у Миргород, працював на різних роботах, будував плани на життя. 28 квітня 2022 року, у свій 39-й день народження не вагаючись, пішов захищати рідну домівку та рідну державу.	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув при обороні Авдіївки. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє дітей [106]
15093		Трохимець Владислав Анатолійович	23 роки, с. Синівка Сумської області. Після закінчення школи вступив до Сумського національного аграрного університету. Під час повномасштабного російського вторгнення долучився до лав ЗСУ. Воював за свою країну в складі 110-ї окремої механізованої бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Він був водієм-слюсарем ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення механізованого батальйону.	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув в бою за місто Авдіївку на Донеччині. Отримав смертельні поранення, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл. Похований в рідному селі [107]
15094		Грузін Константин Станіславович («Кузьма»)	23.08.1974, с. Жовте, П’ятихатського району. Проживав в м. Стебник. Закінчив ЗОШ №7, згодом навчався в Стрийському училищі. Працював на підприємстві «УКРГАЗ видобування» газорізальником. В час повномасштабної війни Константин став на захист України. Був навідником 2-го мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону в/ч А0998, 24 ОМБр. Солдат, навідник мотопіхотного відділення	02023-12-2828 грудня 2023	Загинув в с. Богданівка, Донецька обл., під час ведення оборонного бою. Залишились дружина, три доньки, батьки, сестри [108].
29 грудня [ред. | ред. код]
15095		Гірняк Назар	Був заступником командира роти морської піхоти з морально-психологічного забезпечення військової частини А1275.	02023-12-2929 грудня 2023	Загинув на Херсонському напрямку. Поховали захисника, 7 січня, в Тернополі[109].
15096		Борисовець Ігор	1991, с. Більськ Рокитнівської громади.	02023-12-2929 грудня 2023	Військовий загинув 29 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в Луганській області[110].
15097		Коваленко Олександр	36 років, м. Мелітополь Запорізької області. У 2005 році закінчив Мелітопольський професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю «Електромонтер». Працював і в лінійному відділі, і в спецпідрозділах. У 2017 році приєднався до ЗСУ за контрактом в спецпідрозділ морської піхоти. Одним із перших звільняв лівий берег Дніпра в Херсонській області.	02023-12-2929 грудня 2023	Отримав контузію, помер у лікарні на Миколаївщині 29 грудня 2023 року[111]
15098		Власов Володимир	9 травня 1998, м. Рені Одеської області. У 2019 році розпочав військову службу в Ізмаїльському прикордонному загоні, наприкінці 2021 року переведений до Білгород-Дністровського прикордонного загону. З червня по серпень 2023 року виконував бойові завдання на сході України. З серпня переведений до Краматорського прикордонного загону.	02023-12-2929 грудня 2023	Загинув 29 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Курдюмівка Донецької області. Похований 6 лютого 2024 року в м. Рені[112].
15099		Стоянов Олександр Георгійович	10 травня 1983 року, с. Василівка Березанського району Миколаївської області. У 1987 році родина переїхала у м. Баштанка, де він проживав до 2000 року. Навчався у Баштанський загальноосвітній школі № 2. В 2004 році переїхав в с.Плющівка. Мобілізований до лав ЗСУ 28 грудня 2022 року	02023-12-2929 грудня 2023	Загинув 29 грудня 2023 року під час бойових дій на Донецькому напрямку. Похований 18 січня 2024 року[113].
15100		Іванюк Ігор В'ячеславович («Майор»)	6.10.1971. Головний сержант, командир відділення. До повномасштабного вторгнення Ігор Іванюк був приватним підприємцем, громадським діячем, депутатом Жовківської районної ради від ВО «Свобода» (2010—2015 рр.), а потім Дублянської міської ради від ВО «Свобода» (2015—2020 рр.), а також керівником Дублянської міської організації ВО «Свобода» з 2013 року. В лавах ВО «Свободи» з 2008 року. На війні був з 28 лютого 2022 року. Пішов добровольцем спочатку в батальйон «Свобода» Київської Тероборони, а потім у 5-ту окрему штурмову Київську бригаду.	02023-12-2929 грудня 2023	[114][115].
		Савченко Руслан Миколайович	47 років, м. Старокостянтинів. Молодший сержант, військовослужбовець, військової частини А4007, 110ОМБр.	02023-12-2929 грудня 2023	Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області [116].
30 грудня [ред. | ред. код]
15101		Голуб Роман Миронович («Крафтер»)	11 лютого 1997, м. Івано-Франківськ. Боєць 3-го батальйону «Свободи» бригади наступу НГУ «Рубіж», сапер. Випускник Івано-Франківського ліцею № 21 імені Євгена Коновальця. З перших днів він виїхав з рідного Івано-Франківська, щоб взяти участь в обороні Києва. Долучився до батальйону «Свобода», брав участь в боях за столицю, потім пройшов криваві бої Сіверськодонецька, Зайцевого, Бахмуту. Неодноразово отримував поранення і контузії, але щоразу повертався у стрій, до побратимів.	02023-12-3030 грудня 2023	Прощання з Романом Голубом відбулося 4 січня в місті Івано-Франківськ[117].
15102		Шулак Василь	42 роки, селище Меденичі Дрогобицького району. Після закінчення навчання працював в АТ «Львівгаз».	02023-12-3030 грудня 2023	Загинув 30 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у місті Авдіївка Донецької області. У нього залишилася мати, дружина та двоє дітей[34].
15103		Стецюк Василь	41 рік, с. Кушлина. Був мобілізований в жовтні 2023.	02023-12-3030 грудня 2023	Загинув біля Авдіївки[118].
15104		Дикуша Віктор Олександрович	5 травня 1998, м. Гуляйполе Запорізької області. Разом з родиною проживав у с. Нововолодимирівка та с. Веселий Гай Новомиколаївського району. У 2013 році закінчив Веселогаївську школу, потім — Гуляйпільське ПТУ № 28. Працював на ТОВ «Лідер». У 2018 році створив сім'ю. Станом на період повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну перебував за кордоном. Він повернувся та став на захист Батьківщини. Був старшим сапером групи інженерного забезпечення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у Харківській операції, на Кремінній, на Бахмутському напрямку[119]. За відданість Українському народові, мужність та відвагу, Віктора було відзначено: нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест», нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», нагрудним знаком «Учасник бойових дій»[120].	02023-12-3030 грудня 2023	Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[121].
15105		Талдикін Юрій Васильович	1 квітня 1984	02023-12-3030 грудня 2023	Загинув біля села Новодарівка Пологівського району на Запоріжжі[122]
15106		Хоміцький Євген	21 лютого 1993. Служив в артилерійському дивізіоні 128 гірсько-штурмової бригади. До повномасштабного вторгнення був учасником АТО/ООС.	02023-12-3030 грудня 2023	Загинув біля села Кам'янське Запорізької області[123].
31 грудня [ред. | ред. код]
15107		Давиденко Олександр Олександрович	32 роки, м. Кропивницький. Закінчив профтехучилище № 8, здобувши спеціальність лицювальника-плиточника. Працював на підприємствах міста. У червні 2023 мобілізований до лав Збройних сил України. Здобув кваліфікацію «Бойовий медик». Виконував бойові дії в Донецькій області. Служив на посаді стрільця-санітара	02023-12-3131 грудня 2023	Загинув 31 грудня 2023 року біля села Кринки Херсонської області. Похований на Алеї слави на Далекосхідному кладовищі[111]
15108		Попович Василь Васильович	45 років, Чинадіївська громада.	02023-12-3131 грудня 2023	Загинув в районі населеного пункту Вільшана Куп'янського району Харківської області під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації[124].
15109		Воробець Павло Романович	1976, м. Калуш. Був учасником АТО/ООС. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну мобілізувався до війська 11 липня 2022 року. Воював стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотної роти у складі 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», солдат.	02023-12-3131 грудня 2023	Загинув 31 грудня 2023 року поблизу села Берестове Бахмутського району. Залишилися дружина, неповнолітня донька, мама і сестра[74].
15110		Руслан Петрович Пилипака	Закінчив ХНУПС за спеціальністю авіаційного інженера. Після початку війни пройшов навчання на іноземну техніку за кордоном. Направлений до зведеного підрозділу. Майор (посмертно). Повітряні Сили ЗС України	02023-12-3131 грудня 2023	Загинув 31 грудня 2023 року в районі населеного пункту Кринки Херсонської області під час артилерійського обстрілу підрозділами збройних сил російської федерації[125]

1. 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових^[126].
2. 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців^[127].
3. 14 липня 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати ДСНС під час виконання службових обов'язків склали: загиблі — 41 рятувальник, травмовані (зазнали поранень) — 131 рятувальник, полонені — 6 рятувальників^[128].
4. 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців^[129][130].
5. 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент^[131][132].
6. «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
7. Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічних даних загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!