Лукаш Шумовський — Вікіпедія

Лукаш Шумовський
пол. Łukasz Szumowski
Народився 3 червня 1972(1972-06-03) (51 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
Діяльність кардіолог, політик, лікар
Відомий завдяки кардіологія
Alma mater Варшавський медичний університет
Науковий ступінь професор, доктор габілітований[1] (26 січня 2010) і докторський ступінь[1] (19 червня 2002)
Науковий керівник Franciszek Walczakd[2]
Знання мов польська і англійська
Заклад Institute of Cardiologyd
Членство Європейське товариство кардіологів і Польське кардіологічне товариство
Посада член Сейму Польщі[d][3] і Minister of Healthd
Партія незалежний політик
Автограф

Лукаш Ян Шумовський (пол. Łukasz Jan Szumowski, нар. 3 червня 1972, Варшава}) — польський лікар-кардіолог, електрофізіолог і політик. Професор медичних наук. Заступник секретаря міністерства науки та вищої освіти (2016—2018 роки), міністр охорони здоров'я в першому і другому урядах Матеуша Моравецького (2018—2020 роках). Посол Сейму IX скликання. З 2022 року — директор Національного інституту кардіології у Варшаві.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчання і медична діяльність[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський народився 3 червня 1972 року у Варшаві.[4] Він є випускником 1991 року VI загальноосвітнього ліцею ім. Тадеуша Рейтана у Варшаві.[5] У 1997 році Шумовський закінчив Варшавський медичний університет. Після завершення навчання він разом із дружиною місяць працював у Колкаті в притулку, оргаанізованому Матір'ю Терезою.[6][7] У 1998 році Шумовський розпочав працювати в інституті кардіології імені примаса Польщі кардинала Стефана Вишинського у Варшаві[4], де 19 червня 2002 захистив докторську дисертацію[8] на тему «Фактори ризику розвитку фібриляції передсердь у хворих з синдромом Вольфа — Паркінсона — Вайта» (пол. Czynniki ryzyka migotania przedsionków u chorych z zespołem Wolffa, Parkinsona i White’a), науковим керівником якої був Францішек Вальчак, а рецензентами Марія Труш-Ґлюза і Ґражина Свянтецька.[9] У 2004—2011 роках був завідуючим лабораторії електрофізіології[10], та був членом наукової ради інституту.[4] Одночасно Шумовський був заступником голови профспілкової ради інституту.[11] Габілітацію отримав 26 січня 2010 року[4] також в інституті кардіології.[8] У 2011 році він став завідуючим І клініки порушень ритму серця.[10] 2 червня 2016 року Шумовський отримав науковий ступінь професора медичних наук[8][12], номінацію в цьому ж місяці вручив президент Анджей Дуда.[10] 12 вересня 2017 року став заступником голови наукової ради інституту кардіології[13], у цьому ж році став головним редактором видання «Heart Beat Journal».[14][15] З 1 лютого 2022 року — директор Національного інституту кардіології імені кардинала Стефана Вишинського у Варшаві.[16]

Лукаш Шумовський є членом польських і закордонних наукових товариств, зокрема Європейського товариства кардіологів і Польського кардіологічного товариства. Він є автором або співавтором більш ніж 150 наукових робіт[8][4], а також науковим керівником кількох докторських дисертацій та рецензентом кількох наукових та габілітаційних робіт.[8] Працював також лікарем у кількох закритих медичних закладах.[17]

Підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський був одним із співвласників низки приватних закладів:

  • «Kardiosystem» (2009)[18][19],
  • «Kardiosystem Przychodnia» (2013—2016)[20][21],
  • «Kardiosystem Alpejska» (2013—2016)[22][23],
  • «Kardiosystem Zabiegi» (2015—2017)[24][25],
  • «Necor»[26][27][28][29],
  • «Szumowski Investments» (2015—2016)[30][31],
  • «Vestera» (з 2015)[32],
  • «Szumowski Assets» (з 2016).[33]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 2011 року Лукаш Шумовський був керівником відділу наук про життя в міністерстві науки та вищої освіти Польщі.[4][8] 24 листопада 2016 року він став заступником держсекретаря цього ж міністерства, яким на цей час керував Ярослав Ґовін. У міністерстві відповідав, зокрема, за створення Національного агентства академічних обмінів[34] та проєкту створення Інституту медичної біотехнології[35], він також займався параметризацією наукових журналів і дослідницьких центрів.[11] Він також виступав за створення центрального агентства медичних досліджень у Польщі, та зосередження уваги на розвитку сектору медичної біотехнології.[10]

9 січня 2018 року в рамках переформатування уряду Матеуша Моравецького був призначений міністром охорони здоров'я, замінивши на цій посаді Константи Радзивіла[36]. На виборах 2019 року балотувався до Сейму з першого місця в списку «Права і справедливості» у виборчому окрузі Плоцьк. Був обраний депутатом 9-го терміну, отримавши 35798 голосів виборців.[37]

19 листопада 2019 року знову зайняв посаду міністра охорони здоров'я, увійшовши до другого уряду Матеуша Моравецького.[38] Шумовський здобув велику популярність під час епідемії коронавірусної хвороби, і тривалий час за опитуваннями громадської думки утримував позицію найбільш шанованого політика в Польщі.[39][40]

У травні 2020 року опублікована інформація про отримання родиною міністра грантів Національного центру досліджень і розвитку на суму 150 мільйонів злотих.[41][42] Додаткову скандальність цій інформації додавав той факт, що членом комісій, які призначали частину з цих грантів, був брат міністра Мартін.[43] У цьому ж місяці посли від Громадянської коаліції внесли постанову про вотум недовіри міністру. Постанова була відхилена на засіданні Сейму 5 червняa (за 213, проти 237, утримались 0, не голосували 10, потрібна більшість 231).[44]

18 серпня 2020 року Лукаш Шумовський подав заяву про відставку з поста міністра охорони здоров'я.[45] 20 серпня 2020 року президент країни звільнив Шумовського з поста міністра охорони здоров'я.[46]

28 січня 2022 року Шумовський подав заяву про складення обов'язків посла Сейму[47], а 1 лютого 2022 року перестав бути послом.[48]

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський також співпрацює з низкою неурядових організацій:

  • фондом «Kresy w potrzebie — Polacy Polakom» (з 2012 року є членом наглядової ради[49]),
  • фондом і товариством хворих «Serce dla Arytmii»[4],
  • академічною корпорацією «Arkonia», як філістер.[50]

У 2014 році Лукаш Шумовський був одним із підписантів «Декларації віри католицьких лікарів і студентів медицини з питань статі і плідності людини».[51] У 2018 році як міністр охорони здоров'я брав участь у загальнопольському хресному ході служби охорони здоров'я, під час якої проведено акт присвячення служби охорони здоров'я Польщі Божій Матері.[52]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський одружений з лікарем-анестезіологом Анною Генрикою Шумовською (1972 року народження), у подружжя 4 дітей — Ян, Станіслав, Стефан і Марія.[4][53] Він є віруючим католиком, належить до лицарів Мальтійського ордену.[54] Як аматор займається боксом.[55]

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський є співавтором нагороджених наукових робіт. У 2010 році отримав нагроду від керівника Польського кардіологічного товариства «за оригінальний науковий доробок і новаторські розв'язання рішень у галузі клінічної кардіології».[14]

29 квітня 2020 року під час гала-концерту з нагоди сьомого дня народження телеканалу «Telewizja Republika», організованого через пандемію COVID-19 у формі відеоконференції, він виступив із промовою, у якій подякував глядачам за присвоєння йому звання «Особистість року 2019», і зазначив, що «ця нагорода також є відзнакою для всіх медичних працівників, які борються за життя та здоров'я поляків в час пандемії».[56][57][58]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Nauka Polska
  2. ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=28832
  3. ↑ Wszyscy posłowie
  4. ↑ а б в г д е ж и Prof. Łukasz Szumowski. nauka.gov.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  5. ↑ Wojciech Rylski. Absolwenci Reytana 1991. wne.uw.edu.pl. Процитовано 6 листопада 2020. (пол.)
  6. ↑ Gabriela Szulik (13 березня 2020). Ania i Łukasz Szumowscy byli ostatnimi Polakami, którzy za życia spotkali Matkę Teresę. gosc.pl. Процитовано 14 березня 2020. (пол.)
  7. ↑ Łukasz Szumowski był ostatnim Polakiem, który spotkał Matkę Teresę z Kalkuty (пол.). deon.pl. 13 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  8. ↑ а б в г д е prof. dr hab. Łukasz Jan Szumowski (пол.)
  9. ↑ Czynniki ryzyka migotania przedsionków u chorych z zespołem Wolffa, Parkinsona i White'a (англ.)
  10. ↑ а б в г 46-letni kardiolog Łukasz Szumowski nowym ministrem zdrowia. Przedstawiamy sylwetkę. rynekzdrowia.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  11. ↑ а б Nowy minister, nowe otwarcie?. fakty.tvn24.pl. 9 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  12. ↑ Postanowienie nr 115.4.2016 Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 czerwca 2016 r. w sprawie nadania tytułu profesora (пол.)
  13. ↑ Rada Naukowa. ikard.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  14. ↑ а б Klinika Zaburzeń Rytmu Serca. ikard.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  15. ↑ Heart Beat Journal: Editorial Board (англ.). heartbeatjournal.com. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  16. ↑ Minister podkreśla wagę leczenia chorób. gov.pl/web/zdrowie. Процитовано 28 січня 2022. (пол.)
  17. ↑ Łukasz Szumowski — kim jest nowy minister zdrowia?. radiozet.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  18. ↑ „Kardiosystem” sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  19. ↑ „Kardiosystem” sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  20. ↑ Kardiosystem Przychodnia sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  21. ↑ Kardiosystem Przychodnia sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  22. ↑ Kardiosystem Alpejska sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  23. ↑ Kardiosystem Alpejska sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  24. ↑ Kardiosystem Zabiegi sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  25. ↑ Kardiosystem Zabiegi sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  26. ↑ Necor sp. z o.o. sp. kom. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  27. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  28. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  29. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  30. ↑ Szumowski Investments sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  31. ↑ Szumowski Investments sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  32. ↑ Vestera sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  33. ↑ Szumowski Assets sp. jawna sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  34. ↑ Warto promować polską naukę w Wielkiej Brytanii. forumakademickie.pl. 8 лютого 2017. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  35. ↑ Bartosz Goluch (10 січня 2018). Łukasz Szumowski, czyli „minister zagadka”. O nominacji dowiedział się dzień przed powołaniem. wp.pl. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  36. ↑ Prezydent powołał nowych ministrów. prezydent.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  37. ↑ Serwis PKW — Wybory 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. (пол.)
  38. ↑ Prezydent powołał nowy rząd. prezydent.pl. 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. (рос.)
  39. ↑ Beata Goczał (30 березня 2020). Łukasz Szumowski ze skokowym wzrostem zaufania społecznego. „Jest traktowany jak lekarz, a nie typowy polityk” (opinie). wirtualnemedia.pl. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  40. ↑ Sondaż zaufania: Łukasz Szumowski liderem, mocno zyskują Szymon Hołownia i Krzysztof Bosak. wiadomosci.gazeta.pl. 6 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  41. ↑ Jerzy Baczyński (27 травня 2020). Za zasłoną (пол.). № 22 (3263). Polityka. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  42. ↑ Adam Nowiński (31 травня 2020). Nowe wątki afery wokół Szumowskiego. Chodzi o milionowy grant dla start-upu z Gdyni. natemat.pl. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  43. ↑ Radosław Gruca, Bianka Mikołajewska (22 травня 2020). Brat Szumowskiego był w komisjach, które oceniały wnioski jego firmy. OKO.press. Процитовано 29 жовтня 2020. (пол.)
  44. ↑ Poselski wniosek o wyrażenie wotum nieufności wobec Ministra Zdrowia – Łukasza Szumowskiego. sejm.gov.pl. Процитовано 24 липня 2021. (пол.)
  45. ↑ Łukasz Szumowski podał się do dymisji. Przedstawił powody (пол.). polsatnews.pl. 18 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
  46. ↑ M.P. z 2020 r. poz. 763
  47. ↑ Łukasz Szumowski rezygnuje z mandatu poselskiego (пол.). www.rmf24.pl. Процитовано 28 січня 2022.
  48. ↑ TOS. Łukasz Szumowski rezygnuje z mandatu poselskiego. Na byłego ministra zdrowia czeka nowa posada (пол.). www.money.pl. Процитовано 4 лютого 2022.
  49. ↑ Fundacja „Kresy w potrzebie — Polacy Polakom”. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  50. ↑ Arkonia — Wykład Otwarty — Studia Przyszłości — prof. Łukasz Szumowski. youtube.com. 29 października 2017. Процитовано 11 січня 2018. (пол.)
  51. ↑ Agnieszka Kazimierczuk (10 січня 2018). Nowy minister zdrowia podpisał „Deklarację Wiary”. rp.pl. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  52. ↑ Minister zdrowia zawierzył polską służbę zdrowia Matce Boskiej. polsatnews.pl. 29 травня 2018. Процитовано 7 квітня 2020. (пол.)
  53. ↑ POŁĄCZYŁA ICH SPRZECZKA O... HERBERTA. LEKARKA, BIZNESWOMAN I MAMA CZWÓRKI DZIECI. KIM JEST ŻONA SZUMOWSKIEGO?. plejada.pl. Процитовано 24 травня 2020. (пол.)
  54. ↑ Podziękowanie sponsorom 2018 — spotkanie w Hotelu Polskim w Krakowie. oplatekmaltanski.org. 29 серпня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. (пол.)
  55. ↑ Minister Łukasz Szumowski nie będzie miał gdzie trenować? Dramatyczna sytuacja słynnego klubu. sport.se.pl. Процитовано 24 травня 2020. (пол.)
  56. ↑ Nagroda „OSOBOWOŚĆ ROKU” dla Łukasza Szumowskiego! „W tym trudnym czasie wszyscy dostrzegamy teraz wartość pomocy” (пол.). telewizjarepublika.pl. 29 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  57. ↑ Szumowski osobowością roku, wśród laueatów także Duda i Sasin. Telewizja Republika przyznała nagrody (пол.). dziennik.pl. 29 kwietnia 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  58. ↑ Polska Press sp. z o.o., PRO Media Sp. z o.o. (10 березня 2020). Regulamin Plebiscytu pod nazwą „OSOBOWOŚĆ ROKU 2019 - PLEBISCYT OGÓLNOPOLSKI” (пол.). polskatimes.pl. Процитовано 4 жовтня 2020.
Міністри охорони здоров'я та соціального забезпечення
Міністри охорони здоров'я
Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лукаш_Шумовський&oldid=39367606