Вплив пандемії COVID-19 на науку і технологію — Вікіпедія

Пандемія COVID-19 вплинула на роботу багатьох наукових і технічних установ у всьому світі, що призвело до зниження продуктивності в низці галузей і програм. Проте вплив пандемії призвів до початку роботи кількох нових ліній фінансування досліджень для державних установ у всьому світі.[1][2][3]

Наука[ред. | ред. код]

Огляд наукових публікацій про COVID-19 та пандемію за перші три місяці 2020 року.

Унаслідок пандемії COVID-19 з'явилися нові та вдосконалені форми наукового спілкування. Одним із прикладів є кількість даних, які публікуються на серверах препринтів, і те, як вони перевіряються на платформах соціальних мереж перед офіційною рецензією. Вчені швидко переглядають, редагують, аналізують та публікують письмові матеріали та дані досліджень.[4] Це інтенсивне спілкування, ймовірно, дозволило вченим досягти небаченого рівня співпраці та ефективності.[5] Френсіс Коллінз зазначає, що, хоча він не бачив, щоб дослідження рухалися швидше, під час пандемії темп досліджень все ще може бути повільним. Типова модель дослідження була визнана занадто повільною для раптової загрози епідемії коронавірусної хвороби.[6]

Всесвітня організація охорони здоров'я[ред. | ред. код]

4 травня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) організувала телемарафон, щоб зібрати 8 мільярдів доларів США у 40 країнах для підтримки швидкої розробки вакцин проти COVID-19.[7] ВООЗ також заявила про початок проведення міжнародного «дослідження солідарності» для одночасної оцінки кількох кандидатів на вакцину проти COVID-19, які досягли II—III фази клінічних досліджень.[8] Назву «Дослідження солідарності для лікування» отримало міжнародне клінічне дослідження III—IV фази, організоване ВООЗ та її партнерами, щоб порівняти 4 не затверджених методи лікування для госпіталізованих хворих із важким перебігом COVID-19.[9][10] Дослідження розпочалося 18 березня 2020 року[9], і тривало до 21 квітня 2020 року. Дослідження проводилось у понад 100 країнах світу.[11] Крім того, ВООЗ координувало міжнародне багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження — «дослідження солідарності для вакцин»[8][12] — яке дозволить одночасно оцінити переваги та ризики різних кандидатів на вакцину проти COVID-19, які проходили клінічні дослідження в країнах з високим рівнем захворюваності на COVID-19.[8] Координаційна група ВООЗ по вакцинах визначала пріоритети, які вакцини включати до II і III фаз клінічних досліджень, і встановлювала гармонізовані протоколи III фази досліджень для всіх вакцин, які проходять цю ключову фазу досліджень.

Коаліція з питань інновацій для готовності до епідемій (CEPI), яка заснувала глобальний фонд у розмірі 2 мільярдів доларів США для швидких інвестицій у розробку кандидатів на вакцину проти COVID-19[13], у квітні 2020 року повідомила, що вакцина проти COVID-19 може бути доступною за протоколами екстреного використання менш ніж за 12 місяців або ще до початку 2021 року.[14]

ЮНЕСКО[ред. | ред. код]

Сьоме видання наукового звіту ЮНЕСКО, в якому зібрано дані про політику та державне управління в сфері науки в усьому світі, готувалася ще до початку пандемії COVID-19. Як наслідок цього, у звіті зазначено лише частина заходів, за допомогою яких вчені, винахідники та уряди використовували науку для задоволення потреб суспільства на ранніх стадіях пандемії. У статті «Як пандемія COVID-19 змінила тло наукових повідомлень» (англ. What the COVID-19 Pandemic Reveals About the Evolving Landscape of Scientific Advice) автори представляють приклади з 5 країн (Уругвай, Шрі-Ланка, Ямайка, Гана та Нова Зеландія). Автори роблять висновок: «Ефективні та надійні наукові поради не є просто функцією зв'язків із розробником політики. Це також передбачає ефективну розмову із зацікавленими сторонами та громадськістю».

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, під час пандемії COVID-19 в Африці створено 13 % нових або адаптованих технологій у світі, зокрема в галузі робототехніки, 3D-друку і програм для мобільних телефонів. Низка країн прискорили процеси затвердження пропозицій дослідницьких проєктів. Багато країн прискорили процеси затвердження пропозицій дослідницьких проектів. Зокрема, інноваційні агенції Аргентини, Бразилії та Уругваю оприлюднили проєкти дослідницьких проєктів з прискореним процесом схвалення до початку квітня 2020 року. У науковому звіті ЮНЕСКО за 2021 рік також зазначено, що дві інноваційні агенції Перу скоротили час відповіді на пропозиції до 2 тижнів.

Опубліковане дослідження ЮНЕСКО щодо тенденцій публікацій у 193 країнах на тему нових або повторно виявлених хвороботворних вірусів охопило період з 2011 до 2019 року, що дає можливість огляду стану досліджень хвороботворних вірусів до пандемії COVID-19. У період з 2011 по 2019 рік кількість досліджень з цієї широкої теми зростало лише на 2 % на рік, що повільніше, ніж у загальній кількості наукових публікацій у світі. Зростання було набагато вищим в окремих країнах, яким протягом цього періоду довелося використовувати науку для боротьби з спалахами інших вірусних хвороб, зокрема в Ліберії для боротьби з гарячкою Ебола або в Бразилії для боротьби з гарячкою Зіка. надалі слід стежити за тим, чи зміниться науковий ландшафт у бік більш проактивного підходу до наук про здоров'я після пандемії COVID-19.

Національні та міжурядові лабораторії[ред. | ред. код]

Федеральні наукові лабораторії міністерства енергетики США, зокрема Національна лабораторія Оук-Ридж, були закриті для всіх відвідувачів і значної кількості співробітників; частина працівників та вчених перейшли на дистанційну роботу. Підрядникам лабораторій також настійно рекомендовано за необхідності перевести на ізоляцію свої об'єкти та працівників. Загалом робота лабораторії Оук-Ридж практично не постраждала.[15]

Ліверморська національна лабораторія імені Лоуренса отримала завдання від оперативної групи з боротьби з коронавірусом Білого дому використовувати більшу частину свого суперкомп'ютерного потенціалу для продовження досліджень поширення вірусу, можливих мутацій та інших факторів, пов'язаних з пандемією, тоді як інші проекти тимчасово згорнули або відклали на невизначений термін.[16]

Європейська лабораторія молекулярної біології закрила всі 6 своїх центрів у Європі (Барселона, Гренобль, Гамбург, Гайдельберг, Гінкстон і Рим). Уряди усіх країн, де знаходились філіали лабораторії, запровадили суворий карантин унаслідок поширення хвороби. Співробітникам лабораторії наказано виконувати вимоги місцевої влади. Частині співробітників було надано дозвіл працювати на об'єктах для забезпечення функціонування життєво необхідних галузей економіки, зокрема обслуговування тваринницьких ферм або надання даних досліджень. Усім іншим працівникам дано вказівки залишатися вдома. Європейська лабораторія молекулярної біології також скасувала будь-які відвідування своїх відділень особами, які не є її співробітниками. Це передбачало також заборону фізичного відвідування курсів і конференцій у Гайдельберзі, навчальних курсів лабораторії, та всіх інших семінарів, курсів та відвідувань приватних осіб на всіх її об'єктах. Одночасно Європейський інститут біоінформатики створив європейську платформу для обміну даними та інформацією щодо COVID-19. Її мета полягала в тому, щоб зібрати та поділитися легкодоступними даними досліджень, щоб забезпечити ефективну одночасну роботу, постійний обмін інформацією та використання різних наборів даних із різним ступенем агрегації, перевірки та/або повноти між різними науковими установами. Передбачається, що платформа складатиметься з 2 взаємопов'язаних компонентів, які є центрами даних про вірус SARS-CoV-2, які направляють потік даних про перебіг пандемії коронавірусної хвороби та забезпечують повний відкритий обмін даними для європейської та світової дослідницької спільноти, а також створять більш повний портал даних про COVID-19.[17][18][19]

Всесвітня метеорологічна організація[ред. | ред. код]

Всесвітня метеорологічна організація висловила стурбованість впливом пандемії на її систему моніторингу. Спостереження за програмою «Aircraft Meteorological Data Relay», яка використовує метеоролічні вимірювання в польоті літаків з 43 авіакомпаній, були скорочено на 50-80 % залежно від регіону. Дані з інших автоматизованих систем практично не зазнали впливу, хоча Всесвітня метереологічна організація стурбована тим, що пандемія може вплинути на ремонт і технічне обслуговування її систем. Спостерігається значне зменшення також ручних спостережень, в основному з країн, що розвиваються.[20]

Відкрита наука[ред. | ред. код]

Потреба прискорити відкриті наукові дослідження спонукала кілька організацій громадянського суспільства створити рух «Відкритий подарунок до COVID-19»[21][22], який звернувся з проханням до представників різних галузей науки передати свої права на інтелектуальну власність під час пандемії задля знаходження ліків від коронавірусної хвороби. Кілька технологічних гігантів приєдналися до цього руху[23], що включає випуск ліцензії «Open COVID».[24] Низка давніх прихильників відкритого доступу, зокрема Creative Commons, виступили з безліччю закликів і акцій для сприяння запровадження відкритого доступу в науці як ключового компоненту боротьби з пандемією.[25][26] Ці заходи включали публічний заклик дотримуватися політики відкритого доступу[27], і заклик до вчених прийняти вільний доступ для своїх публікацій, застосовуючи CC BY до своїх статей, і відмовитись від встановлення авторського права для своїх досліджень.[28] Інші організації кинули виклик сучасній науковій культурі, закликаючи до більш відкритої та публічної науки.[29]

Багато інших онлайн-ресурсів з даними досліджень та інформацією про коронавірус, які можуть сприяти громадянській науці через відкриту науку, стали доступними на інших веб-сайтах відкритої науки та відкритого доступу, зокрема на порталах, створених Cambridge University Press[30], європейським відділенням Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition[31], The Lancet[32], John Wiley & Sons[33], і Springer Nature.[34]

Медичні дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження видання «JAMA Network Open» вивчало тенденції клінічних досліджень у галузі онкології, розпочатих до та під час пандемії COVID-19. Було зазначено, що пов'язане з пандемією зниження кількості клінічних досліджень спричинило занепокоєння щодо потенційного негативного впливу на розробку нових методів лікування раку та впливу на оцінку можливості застосування цих методів для лікування інших захворювань.[35]

Дослідження в галузі обчислювальної техніки та машинного навчання та громадянська наука[ред. | ред. код]

У березні 2020 року міністерство енергетики США, Національний науковий фонд, NASA, представники промисловості й 9 університетів об'єднали ресурси для доступу до суперкомп'ютерів від IBM у поєднанні з ресурсами хмарних обчислень від Hewlett Packard Enterprise, Amazon, Microsoft і Google для створення ліків.[36][37] Консорціум високопродуктивних обчислень для боротьби з COVID-19 також мав на меті прогнозувати поширення хвороби, моделювати можливі вакцини, та вивчати тисячі хімічних сполук для розробки вакцин чи лікування проти COVID-19.[36][37] Станом на травень 2020 року консорціум використав 437 петафлопс обчислювальної потужності.

Інститут цифрової трансформації C3.ai, ще один консорціум Microsoft , 6 університетів (включаючи Массачусетський технологічний інститут, який був членом першого консорціуму), і Національний центр суперкомп'ютерних технологій в Іллінойсі, що працює під егідою C3.ai, об'єднали ресурси суперкомп'ютерів для відкриття ліків, розробки медичних протоколів і вдосконалення стратегій охорони здоров'я, а також надали великі гранти до травня 2020 року дослідникам, які пропонують для подібних завдань використовувати штучний інтелект.[38][39]

У березні 2020 року проєкт розподілених обчислень Folding@home запустив програму підтримки медичних дослідників у всьому світі. Перша хвиля проєкту буде симулювати білки SARS-CoV-2, які можуть служити потенційними напрямками дії нових ліків, і білків спорідненого вірусу SARS-CoV, який уже вивчено.[40][41][42][43]

У березні до цієї кампанії також приєднався проєкт розподілених обчислень Rosetta@home. Проект використовує комп'ютери волонтерів для моделювання білків вірусу SARS-CoV-2, щоб виявити потенційні мішені для ліків або розробити нові білки для нейтралізації вірусу. Дослідники повідомили, що за допомогою Rosetta@home вони змогли «точно передбачити атомарну структуру важливого білка коронавірусу за кілька тижнів до того, як її можна буде дослідити в лабораторії».[44]

У травні 2020 року було започатковано партнерство між Scripps Research і проєктом IBM «World Community Grid» під назвою «Open Pandemics—COVID-19». Партнерство являє собою проєкт розподіленого обчислення, який «автоматично запускатиме симуляцію експерименту у фоновому режимі [підключених домашніх ПК], що допоможе передбачити ефективність певної хімічної сполуки як потенційного препарату проти COVID-19».[45]

Низку ресурсів для проєктів з інформатики та наукового краудсорсингу на тему COVID-19 можна знайти в Інтернеті або у вигляді додатків.[46][47][48] Частина з цих ресурсів наведені нижче:

  • Проєкт «Eterna Open-Vaccine» дозволяє гравцям у відеоігри «досліджувати мРНК, що кодує потенційну вакцину проти нового коронавірусу».[49]
  • Проєкт «EU-Citizen Science» надає «добірку ресурсів, пов'язаних із поточною пандемією COVID-19. Він містить посилання на проєкти громадянської науки та краудсорсингу».[50]
  • Проєкт «Громадянська наука про COVID-19» — це «нова ініціатива лікарів-науковців Каліфорнійського університету в Сан-Франциско», яка «дозволить будь-кому у світі старшим від 18 років стати громадянським вченим, поглиблюючи розуміння хвороби».[51]
  • Проєкт цифрової журналістики «CoronaReport» — це «проєкт громадянської науки, який пояснює звіти про дослідження коронавірусу, і робить ці звіти загальнодоступними для всіх верств населення».[52][53]
  • Відстеження симптомів COVID — це краудсорсингове дослідження симптомів коронавірусної хвороби. Станом на квітень 2020 року його завантажили 2 мільйони разів.[54][55]
  • Інструмент епідеміології «COVID Near you» «використовує краудсорсингові дані для візуалізації карт, щоб допомогти громадянам і органам охорони здоров'я визначити поточні та потенційні гарячі точки пандемії COVID-19».[56]
  • Проєкт «We-Care» — нова ініціатива дослідників Університету Каліфорнії у Девісі, яка використовує анонімність і краудсорсингову інформацію, щоб надіслати попередження інфікованим користувачам, і уповільнити поширення COVID-19.[57][58][59]

Наукове співтовариство провело кілька заходів з машинного навчання для виявлення неправдивої інформації, пов'язаної з пандемією COVID-19. Низка прикладів наведено нижче:

  • Перший семінар із боротьби з шкідливими публікаціями в Інтернеті регіональними мовами під час надзвичайних ситуацій[60], який проходив разом із конференцією Асоціації з розвитку штучного інтелекту (AAAI-2021), був зосереджений на виявленні фейкових новин, пов'язаних із COVID-19, англійською мовою. Джерелами даних були різні соціальні медіа-платформи, зокрема Twitter, Facebook та Instagram. Враховуючи, що оцінювались публікації в соціальних мережах, мета спільного завдання полягала в тому, щоб класифікувати це як фейкові чи справжні новини. Переможець завдання[61] представив ансамблевий підхід на основі точного налаштування моделей COVID-Twitter-BERT.[62]

Космічні дослідження[ред. | ред. код]

NASA[ред. | ред. код]

Запуск телескопу «Джеймс Вебб» було перенесено на 25 грудня 2021 року.
Компоненти системи космічних запусків.

NASA повідомило про тимчасове закриття всіх своїх закладів для відвідувачів на невизначений термін, та попросило більшість свого персоналу за можливості перейти на роботу онлайн. Призупинено роботи зі створення системи космічних запусків на заводі Michoud Assembly Facility[63][64], а також затримано вихід на орбіту космічного телескопа «Джеймс Вебб»[65], хоча 3 червня 2020 року відновлено роботи щодо його запуску.[66]

Більшість персоналу Космічного центру імені Ліндона Джонсона перейшли на онлайн-режим роботи, а найважливішому персоналу Міжнародної космічної станції наказано залишатися в диспетчерській на невизначений термін. На роботу станції це відносно не впливає, але астронавти в нових експедиціях мають пройти більш суворий карантин перед польотом.[67]

Механізм реагування NASA на надзвичайну епідемічну ситуацію змінювався у залежності від кількості виявлених випадків хвороби у районах польових центрів агентства. Станом на 24 березня 2020 року наступні космічні центри перейшли на IV етап карантинних обмежень[68]:

  • Дослідницький центр Гленна в Огайо
  • Станція Плам Брук в Огайо
  • Льотно-дослідницький центр Армстронга в Каліфорнії
  • Космодром Воллопс у Вірджинії
  • Інститут космічних досліджень Ґоддарда в Нью-Йорку
  • Центр космічних польотів імені Ґоддарда в Меріленді, який також повідомив про виявлення першого випадку COVID-19 серед своїх співробітників.

Після повідомлень про нові випадки хвороби два об'єкти залишалися на IV етапі: установа «Michoud Assembly Facility» повідомила про те, що підтверджено перший випадок COVID-19 серед її співробітників, а Космічний центр імені Джона Стенніса повідомив про другий випадок інфікування коронавірусом серед співробітників NASA. Космічний центр імені Кеннеді перебував на ІІІ етапі після того, як в одного із співробітників підтвердився позитивний результат тестування на коронавірус. У зв'язку із запровадженням обов'язкової роботи онлайн особа не була на робочому місці більше тижня до появи симптомів хвороби.[69] 18 травня «Michoud Assembly Facility» почав відновлювати роботу над системою космічного запуску, але ще знаходився на ІІІ рівні безпеки.[70]

На IV рівні епідемічної безпеки запроваджена обов'язкова дистанційна робота для всього персоналу, за винятком обмеженої кількості працівників, необхідного для виконання критично важливих робіт, а також для забезпечення та підтримки безпеки та охорони об'єкта.[71]

ЄКА[ред. | ред. код]

Європейське космічне агентство (ЄКА) відправило більшість співробітників науково-технічного центру на дистанційну роботу за відсутності невідкладної необхідності їх присутності на робочому місці.[72] Події початку 2020 року, зокрема посилення обмежень національними, регіональними та місцевими органами влади по всій Європі, та перший позитивний результат тесту на COVID-19 серед персоналу Європейського центру управління космічними польотами, змусили агентство ще більше обмежити персонал на місці в своїх центрах управління польотами.

Операційний директор Європейського космічного агентства Рольф Денсінг настійно порадив персоналу агентства зменшити активність у наукових місіях, особливо на міжпланетних космічних кораблях.

Космічні кораблі, персонал по нагляду за якими переведений на дистанційну роботу, на той час мали стабільні орбіти та довготривалі місії, тому вимикання їхніх наукових приладів і розміщення їх у безпечній конфігурації переважно без нагляду на певний період часу матиме незначний вплив на загальну продуктивність їх місії.

Приклади таких місій включають[73]:

  • «Cluster II» — місія з чотирьох космічних кораблів, запущена в 2000 році, яка обертається навколо Землі для вивчення магнітного поля нашої планети та того, як воно формується сонячним вітром, потоком заряджених частинок, які постійно вивільняє Сонце;
  • «ExoMars Trace Gas Orbiter» — запущений у 2016 році космічний корабель облетів Марс, де він досліджував атмосферу планети та передавав дані для посадкових апаратів на поверхню;
  • «Mars Express» — запущений у 2003 році орбітальний апарат знімає зображення поверхні Марса та бере зразки атмосфери планети понад півтора десятиліття;
  • «Solar Orbiter» — найновіша наукова місія Європейського космічного агентства, запущена в лютому 2020 року, яка на той час знаходилася на орбіті навколо Сонця.

Науковий директор ЄКА Гюнтер Гасінгер з цього приводу сказав: «Це було важке рішення, але воно було правильним. Наша найбільша відповідальність — це безпека людей, і я знаю всіх нас у науковому співтоваристві, щоб зрозуміти, чому це було необхідно».

Тимчасове скорочення персоналу на місці також дозволить командам Європейського центру управління космічними польотами зосередитися на підтримці безпеки космічних кораблів для всіх інших діючих місій, зокрема для місії дослідження Меркурія «BepiColombo», який прямує до найближчої планети до Сонця, та потребуватиме підтримки під час запланованого на 10 квітня прольоту повз Землю.

Складний маневр, який використовує гравітацію Землі для коригування траєкторії «BepiColombo» під час його руху до Меркурія, виконувався дуже невеликою кількістю інженерів із повним дотриманням соціального дистанціювання та інших карантинних та гігієнічних заходів, які були запроваджені на цей час. Операції з введення в експлуатацію та початкової перевірки нещодавно запущеного дослідницького корабля «Solar Orbiter», які почалися за місяць до цього, були тимчасово припинені.

Європейське космічне агентство планувало відновити ці заходи найближчим часом залежно від розвитку ситуації з поширенням коронавірусної хвороби. Тим часом «Solar Orbiter» продовжував свій шлях до Сонця, а його перший обліт Венери мав відбутися в грудні 2020 року.[74]

JAXA[ред. | ред. код]

Космічна та наукова діяльність Агентства аерокосмічних досліджень Японії (JAXA) практично не постраждала. Однак усі відвідування численних космодромів і наукових центрів призупинено до 30 квітня 2020 року, щоб зменшити ймовірність інфікування COVID-19.[75][76]

Приватна аерокосмічна промисловість[ред. | ред. код]

23 березня 2020 року компанія «Bigelow Aerospace» оголосила про звільнення всіх своїх 88 співробітників. Компанія заявила, що знову найме працівників, коли будуть скасовані пандемічні обмеження.[77] 17 квітня 2020 року компанія «World View Enterprises», розташована в Тусоні у штаті Аризона, повідомила про припинення нових розробок, і звільнення невизначеної кількості співробітників, щоб зменшити відтік коштів. Компанія також отримала відстрочку орендної плати від округу Піма в штаті Аризона.[78]

27 березня 2020 року компанія OneWeb повідомила про своє банкрутство внаслідок фінансової кризи у зв'язку із труднощами із залученням капіталу для завершення будівництва та розгортання решти 90 % мережі. Компанія вже звільнила приблизно 85 % із 531 співробітника, але заявила, що підтримуватиме наявні супутникові канали, поки суд не реструктуризує компанію, та шукає нових власників для мережі.[79][80]

Компанія «Rocket Lab» тимчасово закрила свію стартову платформу в Новій Зеландії, але робота на стартовому комплексі космодрому Воллопс ще тривала.[81]

Низка великих команій, зокрема SpaceX і Boeing, економічно не постраждали, за винятком того, що вони вжили додаткових заходів безпеки для своїх співробітників, щоб обмежити поширення хвороби на робочих місцях. Станом на 16 квітня компанія Blue Origin повідомила, що продовжує наймати персонал, щотижня кількість її співробітників збільшується на близько 20 осіб.[82] ULA реалізувала внутрішній план проти пандемії. Незважаючи на те, що деякі заходи, пов'язані з запуском, були скорочені, компанія чітко заявила про свій намір зберегти свій графік запуску.[83]

Телекомунікації[ред. | ред. код]

Пандемія призвела до збільшення розриву між цифровими та нецифровими компаніями..[84]

З 2019 по 2020 рік частка підприємств в ЄС, які використовують у своїй діяльності передові цифрові технології, різко зросла. З 2020 по 2021 рік цей відсоток залишався відносно стабільним, досягнувши 61 % у 2021 році, порівняно з 63 % у 2020 році та 58 % у 2019 році.[85][86] Пандемія спричинила величезне навантаження на інтернет-трафік, оскільки BT Group та Vodafone спостерігали збільшення використання широкосмугового зв'язку на 60 і 50 відсотків відповідно. У той же час Netflix, Disney+, Google, Amazon і YouTube розглянули можливість знизити якість своїх відео, щоб уникнути перевантаження. Крім того, компанія Sony розпочала сповільнювати завантаження ігор PlayStation у Європі та Сполучених Штатах, щоб підтримувати рівень трафіку.[87][88]

Постачальники послуг мобільного зв'язку в материковому Китаї повідомили про значне зниження кількості абонентів, частково у зв'язку з тим, що трудові мігранти не змогли повернутися на роботу внаслідок карантинних обмежень; у China Mobile спостерігалося скорочення на 8 мільйонів абонентів, тоді як у China Unicom кількість абонентів зменшилась на 7,8 мільйонів, а China Telecom втратила 5,6 мільйонів користувачів.[89]

Відеозустріч Zoom у 2021 році
Під час пандемії COVID-19 багато фірм почали надавати послуги онлайн.[84]

Телеконференції використовувалися для заміни скасованих подій, а також щоденних ділових зустрічей та соціальних контактів. Низка компаній, які займаються телеконференціями, зокрема Zoom Video Communications, спостерігають різке зростання використання, що супроводжується такими технічними проблемами, як переповненість смуги пропускання, і соціальними проблемами, такими як Zoombombing.[90][91][92] Проте телеконференції також сприяли розвитку дистанційної освіти.[93] Завдяки цій технології були організовані віртуальні «щасливі години» для алкогольних та змішаних напоїв[94], і навіть віртуальні танцювальні вечірки.[95]

Опитування, проведене в 2021 році, показало, що хоча пандемія коронавірусної хвороби сприяла загальному збільшенню оцифрування, вона також збільшила цифровий розрив, зокрема між компаніями. Провідні компанії частіше переходили на оцифровані дані, але частина підприємств відставали, й мали менше шансів переходити на цифрові технології під час пандемії.[96] 53 % опитаних фірм у Європейському Союзі раніше впроваджували передові цифрові технології та інвестували більше в інші цифрові технології. 34 % нецифрових компаній ЄС вважали пандемію шансом почати інвестувати у свою цифрову трансформацію.[97][98]

По всій Європі доступ до цифрової інфраструктури розпочав зростати, переважна більшість помешкань тепер має доступ до широкосмугового зв'язку, але для сприяння поширенню швидкісного Інтернету потрібно зробити ще більше. Існує велика частка підприємств, які вважають рівень розвитку цифрової інфраструктури основною перешкодою для інвестицій і розвитку в країнах і регіонах.[99][100][101]

Кожен п'ятий бізнес у регіоні Європи та Центральної Азії запустив або розширив свій онлайн-бізнес чи дистрибуцію продуктів і послуг онлайн, тоді як кожен четвертий бізнес розпочав або розширив свою дистанційну діяльність.[102][103][104][105]

Пандемія також пришвидшила корпоративну трансформацію, в результаті чого понад 30 % компаній змінили або трансформували свою продукцію. Першими відреагували хімічні виробники та оптові торговці: кожен третій розширив онлайн-бізнес, розпочав або збільшив доставку продуктів і послуг, розширив дистанційну зайнятість і змінив виробництво.[102][106]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Acciones sobre COVID-19. Argentina.gob.ar (ісп.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  2. ↑ Gobierno lanza "Fondo COVID-19" y dispone $2.300 millones para proyectos de investigación científica « Diario y Radio U Chile (ісп.). Процитовано 4 травня 2020.
  3. ↑ Taskforce, CLAIRE COVID19. CLAIRE Taskforce on COVID19. CLAIRE COVID19 Taskforce (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  4. ↑ Aristovnik A, Ravšelj D, Umek L (листопад 2020). A Bibliometric Analysis of COVID-19 across Science and Social Science Research Landscape. Sustainability. 12 (21): 9132. doi:10.3390/su12219132.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  5. ↑ Kupferschmidt, Kai (26 лютого 2020). 'A completely new culture of doing research.' Coronavirus outbreak changes how scientists communicate. Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
  6. ↑ Johnson, Carolyn Y. Chaotic search for coronavirus treatments undermines efforts, experts say. The Washington Post (англ.). Процитовано 18 квітня 2020.
  7. ↑ Damon Wake (4 травня 2020). World leaders urge cooperation in vaccine hunt, raise $8 billion. Yahoo Finance. Процитовано 4 травня 2020. (англ.)
  8. ↑ а б в Update on WHO Solidarity Trial – Accelerating a safe and effective COVID-19 vaccine. World Health Organization. 27 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  9. ↑ а б UN health chief announces global 'solidarity trial' to jumpstart search for COVID-19 treatment (англ.). United Nations, World Health Organization. 18 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
  10. ↑ Kupferschmidt, Kai; Cohen, Jon (22 березня 2020). WHO launches global mega trial of the four most promising coronavirus treatments. Science (англ.). AAAS. Процитовано 2 квітня 2020.
  11. ↑ 'Solidarity' clinical trial for COVID-19 treatment. www.who.int (англ.). World Health Organization. Процитовано 22 квітня 2020.
  12. ↑ An international randomised trial of candidate vaccines against COVID-19: Outline of Solidarity vaccine trial (PDF). World Health Organization. 9 квітня 2020. Процитовано 9 травня 2020. (англ.)
  13. ↑ CEPI welcomes UK Government's funding and highlights need for $2 billion to develop a vaccine against COVID-19. Coalition for Epidemic Preparedness Innovations, Oslo, Norway. 6 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. (англ.)
  14. ↑ Thanh Le, Tung; Andreadakis, Zacharias; Kumar, Arun; Gómez Román, Raúl; Tollefsen, Stig; Saville, Melanie; Mayhew, Stephen (9 квітня 2020). The COVID-19 vaccine development landscape. Nature Reviews Drug Discovery. 19 (5): 305—306. doi:10.1038/d41573-020-00073-5. ISSN 1474-1776. PMID 32273591. (англ.)
  15. ↑ COVID-19 Advisory. ornl.gov. Архів оригіналу за 26 березня 2020. (англ.)
  16. ↑ Lab antibody, anti-viral research aids COVID-19 response | Lawrence Livermore National Laboratory. llnl.gov. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  17. ↑ EMBL's response to the coronavirus outbreak. 25 березня 2020. (пол.)
  18. ↑ EMBL-EBI leads International collaboration to share COVID-19 research data. 27 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ EMBL-EBI COVID-19 Data Platform. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 27 червня 2022. (англ.)
  20. ↑ WMO is concerned about impact of COVID-19 on observing system (Пресреліз) (англ.). World Meteorological Organization. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 28 червня 2022.
  21. ↑ Open COVID Pledge: Removing Obstacles to Sharing IP in the Fight Against COVID-19. Creative Commons (англ.). 7 квітня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  22. ↑ PIJIP Among Founding Partners of Open COVID Pledge. American University Washington College of Law (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
  23. ↑ Tech Giants Join the CC-Supported Open COVID Pledge. Creative Commons (англ.). 20 квітня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  24. ↑ The Open COVID Pledge. opencovidpledge.org (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
  25. ↑ Creative Commons' Response to COVID-19. Creative Commons (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
  26. ↑ La risposta di Creative Commons all'emergenza causata dal COVID-19: interventi a tutela del personale e della comunità. – Italia (італ.). Процитовано 4 травня 2020.
  27. ↑ Now Is the Time for Open Access Policies—Here's Why. Creative Commons (англ.). 19 березня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  28. ↑ Dr. Lucie Guibault on What Scientists Should Know About Open Access. Creative Commons (англ.). 27 березня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  29. ↑ Antivírus 02 – Que ciência queremos? - ANTIVÍRUS. Spotify (порт.). Процитовано 4 травня 2020.
  30. ↑ Coronavirus Free Access Collection. Cambridge University Press. 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
  31. ↑ The Coronavirus and Open Science: Our reads and Open use cases. Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition Europe. березень 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
  32. ↑ The Lancet COVID-19 Resource Centre. Elsevier Inc. квітень 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
  33. ↑ Covid-19: Novel Coronavirus Outbreak. John Wiley & Sons, Inc. березень 2020. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
  34. ↑ SARS-CoV-2 and COVID-19. Springer Nature. 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
  35. ↑ Lamont, Elizabeth B.; Diamond, Sheila S.; Katriel, Ron G.; Ensign, Lisa L.; Liu, Jingshu; Rusli, Emelly; Alexander, G. Caleb (27 січня 2021). Trends in Oncology Clinical Trials Launched Before and During the COVID-19 Pandemic. JAMA Network Open (англ.). 4 (1): e2036353. doi:10.1001/jamanetworkopen.2020.36353. ISSN 2574-3805. PMC 7841452. PMID 33502481.
  36. ↑ а б Shankland, Stephen (23 березня 2020). Sixteen supercomputers tackle coronavirus cures in the US. CNET. ViacomCBS. Процитовано 27 квітня 2020. (англ.)
  37. ↑ а б The COVID-19 High Performance Computing Consortium. The COVID-19 High Performance Computing Consortium. 2020. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. (англ.)
  38. ↑ C3.ai, Microsoft, and Leading Universities Launch C3.ai Digital Transformation Institute. C3.ai. C3.ai. 26 березня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. (англ.)
  39. ↑ Broad, William (26 березня 2020). A.I. Versus the Coronavirus. The New York Times. Процитовано 27 квітня 2020. (англ.)
  40. ↑ Broekhuijsen, Niels (3 березня 2020). Help Cure Coronavirus with Your PC's Leftover Processing Power. Tom's Hardware. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  41. ↑ Bowman, Greg (27 лютого 2020). Folding@home takes up the fight against COVID-19 / 2019-nCoV. Folding@home. Процитовано 12 березня 2020. (англ.)
  42. ↑ Folding@home Turns Its Massive Crowdsourced Computer Network Against COVID-19. 16 березня 2020. (англ.)
  43. ↑ von Delft, Frank; Calmiano, Mark; Chodera, John; Griffen, Ed; Lee, Alpha; London, Nir; Matviuk, Tatiana; Perry, Ben; Robinson, Matt; von Delft, Annette (червень 2021). A white-knuckle ride of open COVID drug discovery. Nature (англ.). 594 (7863): 330—332. Bibcode:2021Natur.594..330V. doi:10.1038/d41586-021-01571-1. PMID 34127864. Процитовано 1 квітня 2022.
  44. ↑ Rosetta@home Rallies a Legion of Computers Against the Coronavirus. HPCwire (англ.). 24 березня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  45. ↑ OpenPandemics - COVID-19. IBM. 2020. Процитовано 18 травня 2020. (англ.)
  46. ↑ CSA team (квітня 2020). Citizen science resources related to the COVID19 pandemic. Citizen Science Association. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  47. ↑ COVID-19 Open Innovation Efforts. University of California, San Francisco. 24 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  48. ↑ Citizen Scientists Are Helping Researchers Design New Drugs to Combat COVID-19. Howard Hughes Medical Institute. 26 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  49. ↑ Do Soon & the Eterna Developer Team (23 березня 2020). Eterna OpenVaccine. Eterna. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  50. ↑ Steigleder, Lucie (24 березня 2020). Citizen science resources related to the COVID19 pandemic. EU-Citizen.Science. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  51. ↑ Norris, Jeff (30 березня 2020). New COVID-19 'Citizen Science' Initiative Lets Any Adult with a Smartphone Help to Fight Coronavirus. The Regents of The University of California. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  52. ↑ CoronaReport. квітень 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  53. ↑ Corona Report App (social media). квітень 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  54. ↑ COVID Symptom Tracker. King's College London. березень 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  55. ↑ Baumgardner, Gwen (1 квітня 2020). New COVID-19 symptom tracker app helps researchers better understand coronavirus. ClickOrlando.com. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  56. ↑ team, CNY (квітень 2020). Covid Near You. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  57. ↑ Coronavirus tracing apps prevalent outside the US, fail to gain foothold stateside. cbs8.com (англ.). 21 липня 2020. Процитовано 22 жовтня 2021.
  58. ↑ UC Davis Computer Scientists Launch App To Help Slow Spread Of COVID-19 (англ.). 27 травня 2020. Процитовано 22 жовтня 2021.
  59. ↑ States Ramp Up Contact Tracing Amidst Privacy Concerns - State Net. www.lexisnexis.com. Процитовано 22 жовтня 2021. (англ.)
  60. ↑ Patwa; Bhardwaj; Guptha; Kumari; Sharma; Pykl; Das; Ekbal; Akhtar; Chakraborty (2021). Overview of CONSTRAINT 2021 Shared Tasks: Detecting English COVID-19 Fake News and Hindi Hostile Posts. Proceedings of the First Workshop on Combating Online Hostile Posts in Regional Languages During Emergency Situation (CONSTRAINT). Communications in Computer and Information Science. 1402: 42—53. doi:10.1007/978-3-030-73696-5_5. ISBN 978-3-030-73695-8. (англ.)
  61. ↑ Glazkova, Anna; Glazkov, Maksim; Trifonov, Timofey (2021). g2tmn at Constraint@AAAI2021: Exploiting CT-BERT and Ensembling Learning for COVID-19 Fake News Detection. Combating Online Hostile Posts in Regional Languages During Emergency Situation. CONSTRAINT 2021. Communications in Computer and Information Science. Communications in Computer and Information Science. 1402: 116—127. doi:10.1007/978-3-030-73696-5_12. ISBN 978-3-030-73695-8. (англ.)
  62. ↑ Muller, Martin; Salathé, Marcel; Kummervold, Per E (2020). «COVID-Twitter-BERT: A Natural Language Processing Model to Analyse COVID-19 Content on Twitter». arXiv:2005.07503 [cs.CL].  (англ.)
  63. ↑ Northon, Karen (20 березня 2020). NASA Leadership Assessing Mission Impacts of Coronavirus. NASA. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  64. ↑ MAFspace. mafspace.msfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  65. ↑ Clark, Stephen. NASA confirms work stoppage on James Webb Space Telescope – Spaceflight Now. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  66. ↑ Work on JWST ramps up again. SpaceNews. 3 червня 2020. (англ.)
  67. ↑ Johnson Space Center Taking Safety Precautions Amid Coronavirus. Houstonia Magazine. (англ.)
  68. ↑ Bridenstine, Jim. March 24 Update on NASA Response to Coronavirus. blogs.nasa.gov/. NASA Blogs. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
  69. ↑ Kelley, Emre. Employee at Kennedy Space Center tests positive for coronavirus. eu.floridatoday.com. Florida Today. Процитовано 1 вересня 2021. (англ.)
  70. ↑ Mohon, Lee (17 травня 2020). Michoud Transitions to Stage 3 of the NASA Response Framework. NASA. (англ.)
  71. ↑ March 24 Update on NASA Response to Coronavirus – Administrator Jim Bridenstine. NASA. Архів оригіналу за 25 березня 2020. (англ.)
  72. ↑ Recruiting during COVID-19. www.esa.int (англ.). Процитовано 30 липня 2021.
  73. ↑ March 2020, Chelsea Gohd 24 (24 березня 2020). Europe stalls science on 4 space missions due to coronavirus pandemic. Space.com (англ.). Процитовано 30 липня 2021.
  74. ↑ ESA scales down science mission operations amid pandemic. esa.int. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  75. ↑ JAXA | Tsukuba Space Center. JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  76. ↑ JAXA | Field Centers. JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  77. ↑ Bigelow Aerospace lays off entire workforce. SpaceNews.com. 23 березня 2020. (англ.)
  78. ↑ World View delays plans and furloughs staff because of pandemic. SpaceNews.com (англ.). 17 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  79. ↑ Henry, Caleb (27 березня 2020). OneWeb files for Chapter 11 bankruptcy. SpaceNews. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  80. ↑ Oberhaus, Daniel (27 березня 2020). SpaceX Competitor OneWeb Is Reportedly Bankrupt. Wired. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  81. ↑ Rocket Lab executive says company is well positioned to weather crisis. SpaceNews.com (англ.). 1 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
  82. ↑ Twitter, Blue Origin (16 квітня 2020). We're continuing to hire and... Twitter. Процитовано 19 квітня 2020. (англ.)
  83. ↑ Berger, Eric (16 березня 2020). The virus has gone global—so what happens to the launch industry?. Ars Technica (англ.). Процитовано 18 квітня 2020.
  84. ↑ а б Bank, European Investment (12 січня 2022). EIB Investment Report 2021/2022: Recovery as a springboard for change (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5155-2.
  85. ↑ Bank, European Investment (5 травня 2022). Digitalisation in Europe 2021-2022: Evidence from the EIB Investment Survey (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5233-7.
  86. ↑ Press corner. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 30 травня 2022.
  87. ↑ The internet is under huge strain because of the coronavirus. Experts say it can cope — for now. CNBC. 27 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. (англ.)
  88. ↑ Sony slows PS4 game download speeds in the US and Europe. TechRadar. 27 березня 2020. Процитовано 24 квітня 2020. (англ.)
  89. ↑ Zhao, Shirley (23 березня 2020). China's Mobile Carriers Lose 21 Million Users as Virus Bites. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  90. ↑ Kang, Cecilia; Alba, Davey; Satariano, Adam (26 березня 2020). Surging Traffic Is Slowing Down Our Internet. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 березня 2020.
  91. ↑ Lorenz, Taylor; Griffith, Erin; Isaac, Mike (17 березня 2020). We Live in Zoom Now. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 березня 2020.
  92. ↑ 'Zoombombers' disrupt online classes with racist, pornographic content. www.insidehighered.com (англ.). Процитовано 29 березня 2020.
  93. ↑ Thrasyvoulos, Tsiatsos (24 серпня 2021). Teleconference in support of distance learning: Views of educators. ResearchGate. (англ.)
  94. ↑ Goldfarb, Rose (20 березня 2020). How to Have a Successful Virtual Happy Hour. The New York Times. ISSN 0362-4331. (англ.)
  95. ↑ Coronavirus Shut Down Nightclubs. These DJs Are Hosting Digital Dance Parties to Get By. Time (англ.). Процитовано 29 березня 2020.
  96. ↑ Home. www.oecd-ilibrary.org (англ.). Процитовано 30 травня 2022.
  97. ↑ Bank, European Investment (5 травня 2022). Digitalisation in Europe 2021-2022: Evidence from the EIB Investment Survey (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5233-7.
  98. ↑ COVID-19 and digitalisation. Eurofound (англ.). Процитовано 30 травня 2022.
  99. ↑ Bank, European Investment (5 травня 2022). Digitalisation in Europe 2021-2022: Evidence from the EIB Investment Survey (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5233-7.
  100. ↑ Nagle, Frank (9 листопада 2021). Digital infrastructure is more than just broadband: What the US can learn from Europe's open source technology policy study. Brookings (англ.). Процитовано 30 травня 2022.
  101. ↑ "The development of digital infrastructure is critical for all of the region's industries". MAPFRE Global Risks (англ.). 7 вересня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
  102. ↑ а б Bank, European Investment (18 травня 2022). Business resilience in the pandemic and beyond: Adaptation, innovation, financing and climate action from Eastern Europe to Central Asia (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5086-9.
  103. ↑ How companies can make remote working a success | McKinsey. www.mckinsey.com. Процитовано 19 липня 2022. (англ.)
  104. ↑ How B2B sales have changed during COVID-19 | McKinsey. www.mckinsey.com. Процитовано 19 липня 2022. (англ.)
  105. ↑ E-commerce in the time of COVID-19. OECD (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
  106. ↑ Resilience during the COVID-19 Pandemic: Perspectives from Somalia’s Businesses. blogs.worldbank.org (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вплив_пандемії_COVID-19_на_науку_і_технологію&oldid=41406766