Труді Ленг — Вікіпедія

Труді Ленг
Діяльність дослідниця
Alma mater London School of Hygiene & Tropical Medicined
Заклад Університет Оксфорда[1]

Труді Ленг (англ. Trudie Lang) — британська лікар-інфекціоніст, яка працює професором глобальних досліджень охорони здоров'я в Оксфордському університеті. Вона спеціалізується на нарощуванні дослідницького потенціалу клінічних випробувань в умовах обмежених ресурсів, і допомогла організувати дослідження препарату бринцидофовір під час спалаху гарячки Ебола в 2014 році.

Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]

Труді Ленг розпочала свою кар'єру, працюючи у фармацевтичних компаніях, зокрема «Syntex Pharmaceuticals» і «GlaxoSmithKline».[2] Пізніше вона працювала в Кенії керівником Центру клінічних досліджень Кіліфі в дослідницькій програмі «KEMRI-Wellcome Trust». Пізніше Ленг перейшла на кафедру медицини Наффілда Оксфордського університету, де працює професором дослідження глобальної охорони здоров'я в Центрі тропічної медицини та глобального здоров'я.[3] У 2014 році вона отримала звання професора та є старшим науковим співробітником Коледжу Грін Темплтон.[4][5]

Дослідження[ред. | ред. код]

Робота Труді Ленг зосереджена на вдосконаленні клінічних досліджень у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, включаючи навчання клінічних команд, посилення нормативних протоколів і спільне використання ресурсів. Зокрема, вона прагнула покращити дослідження клінічних досліджень у складних ситуаціях, таких як табори для біженців, стихійні лиха та переміщення населення.[6] Вона очолювала програми навчання та розвитку потенціалу, включно з Палмером Масумбе Нетонго, щоб підтримати дослідження в рамках Африканської коаліції з епідемічних досліджень, потенціалу та навчання.[7] У 2014 році Ленг допоміг організувати клінічне дослідження препарату бринцидофовір під час спалаху гарячки Ебола в Ліберії. Пізніше вона допомогла Всесвітній організації охорони здоров'я оцінити дизайн клінічних випробувань для лікування гарячки Ебола під час спалаху 2018 року.[8]

Клінічні дослідження під час спалаху гарячки Ебола в 2014 році[ред. | ред. код]

Ленг була однією із групи вчених з Оксфордського університету, які проводили клінічні дослідження терапевтичних засобів проти гарячки Ебола. Вона виступала проти рандомізованих контрольованих досліджень у цьому конкретному спалаху, стверджуючи, що ця модель не підходить, коли вже існує недовіра до систем охорони здоров'я та люди відчайдушно прагнуть отримати доступ до ліків. Натомість команда хотіла дати ліки всім хворим на гарячку Ебола та порівняти рівень виживаності до та після початку дослідження.[9] Це було зустрінуто суперечливою позицією FDA США, однак після зустрічі з ВООЗ підхід команди було схвалено.

Ленг взяла на себе відповідальність за зв'язок з регуляторними органами та фармацевтичною компанією, щоб розпочати дослідження якомога швидше. Вона також поінформувала представників Білого дому США про хід клінічних досліджень під час спалаху гарячки Ебола.[10] Зрештою, на організацію клінічного дослідження знадобилося менше 4 місяців, порівняно із середніми 18 місяцями, які очікуються для такого роду досліджень.[11]

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Окрім своїх досліджень, Ленг консультувала уряд Великої Британії з різних сфер глобальної охорони здоров'я. У 2015 році вона надала докази спеціальному комітету з науки та технологій Палати громад щодо заходів Великої Британії проти гарячки Ебола.[12] Вона підкреслила важливість готовності до проведення досліджень під час спалахів, що виникають, і важливість координації між дослідницькими групами. Вона також надала інформацію про унікальний процес регулювання та затвердження клінічних досліджень Еболи. Ленг надала експертну думку в багатьох засобах масової інформації на такі теми, як вірус Ебола, вірус Зіка, боротьба з епідемією, та SARS-CoV-2.[13][14][15] Вона виступала за краще: протоколи клінічних досліджень, навчання дослідників, і координацію між дослідницькими групами, щоб бути краще підготовленими до майбутніх спалахів.[11] Труді Ленг згадували як експерта, який допомагав інформувати британську громадськість під час епідемії коронавірусної хвороби у 2020 році.[16] Вона також працювала з широким загалом, виступаючи з доповідями про малярію та нові захворювання, зокрема гарячки Зіка та Ебола.[17][18][19]

Труді Ленг є директором «Global Health Network», цифрової платформи для дослідників глобальної охорони здоров'я.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. Tuesday 5th December 7.30-8.30am at Oxford Examination School. TechTonic (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  3. European and Developing Countries Clinical Trials Partnership Newsletter (PDF). European and Developing Countries Clinical Trials Partnership. серпень 2008. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  4. Notices, Oxford University Gazette. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  5. Professor Trudie Lang. Green Templeton College (англ.). Процитовано 16 березня 2020.
  6. Trudie Lang - Nuffield Department of Medicine. www.ndm.ox.ac.uk. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  7. Training & Capacity Building | ALERRT. www.alerrt.global. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  8. Note for the record: Consultation on Clinical Trial Design for Ebola Virus Disease (EVD) (PDF). WHO. 26 травня 2018. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  9. Boseley, Sarah; editor, health (6 листопада 2014). Experimental Ebola drugs should not be withheld, WHO says. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  10. Boseley, Sarah (17 лютого 2015). Ebola: the race to find a cure | Sarah Boseley. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 березня 2020.
  11. а б Kelland, Kate (26 жовтня 2015). MERS, Ebola, bird flu: Science's big missed opportunities. Fox News. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  12. House of Commons - Science in emergencies: UK lessons from Ebola - Science and Technology Committee. publications.parliament.uk. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  13. team, Reality Check (8 березня 2020). Six coronavirus health myths fact-checked. BBC News (англ.). Процитовано 15 березня 2020.
  14. Perper, Rosie (15 лютого 2020). Hawaii announces its coronavirus tests from the CDC were faulty, and it points to a major gap in treating and stopping the spread of the virus. Business Insider. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  15. Kelland, Kate (11 січня 2016). After Ebola, 2 Other Tropical Diseases Pose New Threats. Scientific American. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  16. McKie, Robin; editor, Observer science (8 березня 2020). The experts who have guided the British public through coronavirus outbreak. The Observer (англ.). ISSN 0029-7712. Процитовано 15 березня 2020.
  17. StackPath. www.cokethorpe.org.uk. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  18. Village Hall Talks - Wootton By Woodstock, Oxfordshire. www.woottontalks.co.uk. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  19. Emerging Diseases: From Ebola to Zika Review - Nuffield Department of Medicine. www.ndm.ox.ac.uk. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  20. Annual Report 2019 - The Global Health Network. hub.tghn.org. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]