French
DeutschПортал:Фантастика жахів — Вікіпедія
 | Ласкаво просимо до порталу «Фантастика жахів» |  |
 Фантастика жахівФантастика жахів (англ. Horror literature, horror fiction; часто просто «жахи» або навіть «ужастики», іноді й запозичене з англійської «хорор») - жанр художньої літератури, що розкриває сюжети та теми, які призначені чи мають потенціал, щоб налякати або досягти переляку своїх читачів, викликаючи почуття жаху і терору. Літературний історик Дж. Е. Каддон визначив твір жахів, як "шматок фантастики в прозі змінної довжини, який шокує ... або навіть лякає читача, чи, можливо, викликає почуття відрази чи ненависті". Це створює моторошну і страшну атмосферу. Цей жанр близький до жанрів «фентезі» та «містики», хоча кожен з них являє собою окремі течії фантастичної літератури. Містика і фантастика жахів, тим не менш, часто відносять до однієї підгрупи фантастики через численні подібності, проте відмінності в них є також. Слід зазначити, що термін «фантастика жахів» не завжди сприймається тотожним терміну «література жахів», бо останній має більш широке значення, адже «жахи» далеко не завжди належать до фантастики . Книги жанру мають як абсолютно незбагненні сюжетні моменти, так і прозу, засновану на реальних подіях (наприклад, «психологічні трилери», як правило, часто взагалі не мають жодного фантастичного елементу). Проте, все ж таки, жах у книгах жанру, як правило, є надприродним, хоча він може і не мати суто надприродного характеру. В таких випадках центральна загроза твору у жанрі «хоррор» може бути витлумачено як метафора для великих страхів суспільства. |
 Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення.jpg) |
 Обраний життєпис Фріц Ро́йтер Лайбер-молодший (Fritz Reuter Leiber Jr.; 24 грудня 1910, Чікаго, Іллінойс, США — 5 вересня 1992, Лондон, Онтаріо, Канада) — американський письменник-фантаст німецького походження. Народився в сім'ї акторів. Батько — Фріц Ройтер Лайбер-старший (Fritz Leiber, Sr.) (Стосовно вимови прізвища — слухай інтерв'ю[3]), мати — Вірджинія Лайбер (до заміжжя — Бронсон)..::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Книжкові фантастико-жахливі саги  Мі́фи Кту́лху (англ. Cthulhu Mythos) — спільний вигаданий всесвіт, заснований на творах американського письменника жанру жахів Говарда Лавкрафта та його послідовників (Августа Дерлета, Френка Лона, Роберта Говарда, Роберта Блоха, Фріца Лайбера, Коліна Вілсона, Браєна Ламлі[en], Генрі Каттнера та інших). Цей термін був запропонований Августом Дерлетом вже після смерті Лавкрафта, для позначення системи традиційних складових, якими послуговуються сам Лавкрафт та його послідовники і популяризатори творчості. У терміні використане ім'я створіння Ктулху (англ. Cthulhu) — одного з найвідоміших лавкрафтівських персонажів, що вперше з'явився в оповіданні «Поклик Ктулху» (1928). В оригінальній назві використовується слово Mythos на зразок грецького Μύθος замість англійського Myth. У Міфах можливе використання описаних Лавкрафтом богів та істот, героїв і місць, стародавніх книг та інших артефактів. Важливий елемент Міфів — це створення атмосфери надприродного жаху при зіткненні людини з чимось, що знаходиться поза межами звичного їй світу, з тим, що вона не може пояснити. Автор не вказує на щось конкретне, а пропонує читачеві самостійно домислити сутність незрозумілого.::::::::::::::::читати далі |
Телевізійні фантастико-жахливі серіали  «Американска історія жахів» (англ. American Horror Story) — американський телесеріал-антологія у жанрі хоррор-трилера, створений і спродюсований Райаном Мерфі і Бредом Фелчаком. Прем'єра серіалу відбулася 5 жовтня 2011 року на телеканалі FX, а 31 жовтня канал оголосив про продовження серіалу на другий сезон, що складається з 13 серій. 15 листопада 2012 було оголошено, що FX замовив третій сезон серіалу на осінь 2013. Серіал був добре прийнятий більшістю критиків, а також отримав ряд нагород і номінацій. Особливу похвалу здобула Джесіка Ленг, яка виграла премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану на телебаченні (за роль Констанс Ленгдон у першому сезоні). На 64-ій церемонії вручення Прайм-тайм премії «Еммі» серіал був висунутий в 17 різних категоріях на здобуття нагород. Перший сезон був зосереджений на сім'ї Хермон, які переїжджають з Бостона в Лос-Анджелес, щоб почати нове життя і поселяються в старовинному відреставрованому маєтку, не уявляючи, що його попередні мешканці так і не знайшли спокою після смерті..::::::::::::::::читати далі |
Фантастико-жахливі художні фільми
Корпорація Tri-Oceanic наймає підводних шахтарів на 90-денну робочу зміну. Мартін (Мег Фостер), головний виконавчий директор корпорації Tri-Oceanic ставить Стівена Бека, геолога, для допомоги у видобуванні срібла, в якості головнокомандуючого підводною гірничо-видобувною станцією. Під час знаходження поза межами судна, будучи в скафандрі, Сікспак знаходить пошматований затонулий корабель. Через те що Сікспак не відповідав по рації, Вільямс відправляється за ним і знаходить його в стані захоплення від такої «дорогоцінної знахідки». Лікар Томпсон розуміючи російську мову ідентифікує корабель як «Левіафан». Команда з'ясовує, що цей корабель зареєстрований, як такий, що знаходиться в бойовій готовності на чергуванні у Балтійському морю. Сікспак та решта членів команди відркивають сейф з «Левіафану» і знаходять записи команди судна та переглядають відеозапис капітана, в результаті чого з'ясувавується, що всі вони померли. Крім цього, Сікспак знайходить пляшку горілки. Враховуючи що на станції вживання алкоголю заборонено, він вирішує приховати пляшку для себе. Боуман помічає, як Сікспак ховає горілку та підговорює його поділитись з нею..::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні фантастико-жахливі фільми
|
 Премії фантастики жахівПремія Брема Стокера (англ. Bram Stoker Award) — нагорода, що присуджується Асоціацією письменників жанру жахів (en:Horror Writers Association) за видатні досягнення в жанрі. Нагородження проводяться щорічно, починаючи з 1987 року. Лауреати премії обираються шляхом голосування серед дійсних членів асоціації. Кілька членів асоціації (враховуючи першого президента асоціації Діна Кунца) зі скепсисом ставляться до даної нагороди, та вважають, що її присудження може стимулювати нездорову конкуренцію замість того, щоб бути вираженням дружнього захоплення..::::::::::::::::читати далі |
 Добра стаття Кораліна (англ. Coraline — повість британського письменника Ніла Ґеймана 2002 року. Твір розповідає про дівчинку на ім'я Кораліна, яка потрапляє до іншого будинку, де на неї також чекають інша мама та інший тато. Повість поєднує в собі елементи фантастики та жахів. 2002 року «Кораліна» отримала премію Брема Стокера як найкращий твір для юних читачів, а 2003 року удостоїлася премій «Г'юго» та «Неб'юла» за найкращу повість. Ніл Ґейман почав писати «Кораліну» для своєї дочки Холлі у 1990-х роках. Місцем оповіді письменник обрав власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Книга побачила світ через одинадцять років — 2002 року, а оскільки Холлі встигла «перерости» цю казку, письменник закінчив розповідь вже для своєї наймолодшої дочки Медді...::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Книги у жанрі фантастики жахів  «Американські боги» (англ. American Gods) — четвертий прозовий роман Ніла Ґеймана, якому передували «Добрі знамення» (у співавторстві з Террі Претчеттом, 1990), «Задвер'я» (1996) і «Зоряний пил» (1998). Деякі теми, порушені в романі, були раніше підняті в графічних романах циклу «Піщана людина». У романі «Американські боги» поєднуються елементи американської культури, фентезі та різні переплетіння давньої та сучасної міфології, базується на образі загадкового і мовчазного головного героя на ім'я Тінь (англ. Shadow). Видана в 2001 році, вже в 2002 році книга отримала премію Г'юго за найкращий роман, премію Неб'юла за кращий роман і премію імені Брема Стокера. Також у 2002 роман був номінований на премію Британської асоціації наукових фантастів. У той час як Ґейман писав «Американських богів», видавці створили рекламний вебсайт з мережевим щоденником, в якому автор щодня розповідав про процес написання (а також редагування, видання та реклами) роману. Після виходу роману вебсайт увійшов до складу більш великого офіційного сайту Ніла Ґеймана, де він продовжує регулярно вести щоденник, розповідаючи про свою роботу.::::::::::::::::читати далі |
 Категорії |
 Література про хоррорВи можете додати сюди посилання на книги фантастики жахів↓
|
 Нові статті
|
 Корисні шаблони
|
 Вікіпроєкти}} |
 Братні портали |
|