Портал:Українці — Вікіпедія

Розділ Вікіпедії: Українці
Проєкт  |  Портал


Портал:Українці/box-footer

редагувати
  Українці

Українці — нація у Європі.

У широкому сенсі — усі представники української політичної нації, тобто усі жителі України, вихідці з України та їх нащадки, що зберігають той чи інший зв'язок з Україною.

У вузькому сенсі — усі представники українського етносу, тобто особи українського походження....::::::::::::::::Детальніше про українців як етнос читати тут

редагувати
  Вибрана стаття

Е́мма Іва́нівна Андіє́вська (*19 березня 1931, Сталіно, нині Донецьк) — українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері. Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини XX ст. Письменницю часто пов'язують з Нью-Йоркською групою українських літераторів на еміграції. Поетеса відома тим, що пишучи у формі класичного сонету, кардинально його реформувала своїм використанням дисонансів та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями.

Емма Андієвська є авторкою двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. Художні виставки малярки проводилися в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Ізраїлі, Україні та Швейцарії. Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в Мюнхені та Нью-Йорку..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: політики та державні діячі

Іван Степа́нович Мазе́па (Коледи́нський) (20 березня [30 березня] 1639, Мазепинці або ж, за іншими даними, 29 серпня [8 вересня] 1639, Біла Церква)— український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (16871704)<ref>Довідник з історії України / Мазепа Іван Степанович. — Київ: Генеза, 2002. — С. 438.. Князь Священної Римської імперії (17071709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.

Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини.

Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви

Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705). Тривалий час підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки під Полтавою був вимушений переселитись до Молдовського князівства...::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: вчені і винахідники
120п}px
120п}px

Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Pulyuy, Johann Puluj; нар.2 лютого 1845, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область — пом.31 січня 1918, Прага) — український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету. Доктор Страсбурзького університету. Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Член Наукового товариства імені Шевченка. Першим зробив знімок кісток руки доньки із використанням X-променів, які через 12 років були запатентовані як «рентгенівські»...

1876 — захистив докторську дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень температурної залежності в'язкості газів, за що здобув ступінь доктора натурфілософії Страсбурзького університету.

Прилад І. Пулюя для визначення механічного еквівалента теплоти

1877 року отримав габілітацію приват-доцента у Віденському університеті, до 1883 викладав кінетичну теорію газів та тепла.[1]

1884 — Міністерство освіти Австро-Угорщини запропонувало Івану Пулюю як професорові експериментальної і технічної фізики очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі (нині Чеський технічний університет). Тут він запровадив курс електротехніки і довірену йому кафедру 1903 року перетворив на першу в Європі кафедру фізики та електротехніки. У 18881889 був ректором цієї школи, створену ним кафедру очолював протягом 32 років (до виходу на пенсію у 1916)[2].

.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: драматурги і літератори

Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; 13 (25) лютого 1871(18710225), Новоград-Волинський — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч.

Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.

Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.

Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько, Петро Антонович Косач — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дитячі роки пройшли на Волині: у Новограді-Волинському (1871 — весна 1879), Луцьку, в селі Колодяжному, що під Ковелем. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: українці зарубіжжя та їх нащадки
розмір_зображення =
розмір_зображення =

Стів Возняк (повне ім'я Стівен Гері Возняк, англ. Stephen Gary Wozniak; 11 серпня 1950, Сан-Хосе, Каліфорнія, США) — піонер комп'ютерних технологій, конструктор одного з перших персональних комп'ютерів у світі («Apple I»), співзасновник фірми Apple.

Стів вважається одним із батьків революції персональних комп'ютерів, якій значно сприяли його винаходи в 1970-х роках. Він заснував Apple Computer (нині Apple inc.) разом зі Стівом Джобсом у 1976 році. У середині 1970-х він створив комп'ютери Apple I та Apple II. Apple II здобув неймовірно велику популярність і згодом став найрозповсюдженішим персональним комп'ютером 1970-х і початку 1980-х років.

У Стівена було кілька псевдонімів, а саме: «The Woz», «Wizard of Woz» і «iWoz» (каламбур; гра слів з iBook'ом та іншими продуктами фірми Apple). «WoZ» (скорочення від «Wheels of Zeus») — це ще й ім'я компанії, яку заснував Стівен. Він також створив початковий прототип класичної гри Breakout для Atari за 4 дні (відома як «Арканоїд»).

Відомий своїм характером інтроверта і його дратує власна популярність. В Apple Computer його називали також «Інший Стів» (відоміший Стів — це Стів Джобс (Steven Jobs). Ще Стіва звали...::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Категорії


редагувати
  Міжнародні події, за участі українців
редагувати
  Добра стаття

Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський () — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.

Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів, активний працівник у керівних органах Спілки композиторів України і в Київській консерваторії, Лятошинський виховав нову плеяду композиторів: І. Шамо, В. Сильвестров, І. Карабиць, Є. Станкович, О. Канерштейн, М. Полоз.

Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971) .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Нові статті
редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: підкорювачі просторів

Павло́ Рома́нович Попо́вич (5 жовтня 1930, Узин, Білоцерківський район, УСРР — 29 вересня 2009, Гурзуф, АР Крим, Україна) — український радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець, генерал-майор авіації (1976), кандидат технічних наук (1977). Двічі Герой Радянського Союзу (18.8.1962 та 20.7.1974). Депутат Верховної Ради УРСР 6–11-го скликань. За даними паспорта народився 5 жовтня 1930 року в селищі Узин на Білоцерківщині (тепер місто). Після Другої світової війни продовжив навчання у школі № 1, працюючи кочегаром на заводі. Після школи вступив до ремісничого училища в Білій Церкві, вивчився на столяра.

1947 року вступив до Магнітогорського індустріального технікуму (Челябінська область), який закінчив 1951 року. Паралельно займався у місцевому аероклубі....::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: спортсмени і тренери
Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Лютеранській де з 1980-го по 1993 рік жив Турчин І. Є.

І́гор Євдо́кимович Турчи́н (* 16 листопада 1936, с. Софіївка Одеської області — † 7 листопада 1993, Бухарест) — український гандбольний тренер. Заслужений тренер СРСР.

Створив команду «Спартак» (Київ) — 20-разового чемпіона СРСР, 13-разового переможця Кубку європейських чемпіонів. За видатні досягнення в спорті Турчин і його команда занесені в Книгу рекордів Гіннеса..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: інші митці

Володи́мир Самí́йлович Го́ровиць (*1 жовтня 1903, Київ — †5 листопада 1989, Нью-Йорк, США) — український радянський та американський піаніст 20 століття, «король королів піанізму»[джерело?].

Народився в Києві, в родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого в Києві мецената.

Перші кроки в музиці Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обличчя України. Обраний життєпис: Вихідці з України іншого етнічного походження закордоном та їх нащадки
розмір_зображення =
розмір_зображення =

Е́рвін Чарга́фф (*11 серпня 1905, Чернівці — †20 червня 2002, Нью-Йорк) — біохімік, що працював в Австрії, США, Франції, Німеччині, член Національної АН США (з 1965 року). Член Паризької АН (з 1963 року), Нідерландської королівської АН (з 1964 року), Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна». Вперше одержав ДНК у чистому вигляді.

Ервін Чаргафф народився 11 серпня 1905 року в місті Чернівці у родині банкіра. Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де у 1928 році захистив докторську дисертацію і став членом науково-дослідницької організації. Працював у лабораторії обмінної хімії в Єльському університеті у США (19281930), у Берлінському університеті (19301933). У 1933 емігрував із Німеччини через прихід до влади нацистів, у 19331934 працював у Пастерівському інституті в Парижі. З 1935 року в Колумбійському університеті у Нью-Йорку (з 1952 року — професор, з 1970 — завідувач кафедри біохімії, з 1974 — професор біохімії в лабораторії клітини)....::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Списки українців

Спи́сок репресо́ваних украї́нських письме́нників

Дослідник української радянської літератури Іван Кошелівець подав у своїй книжці «Сучасна література в УРСР» такий підрахунок

Подаючи відомості про загибель українських письменників від сталінського терору, ми змушені оперувати числами неточними, явно применшеними, і коли кажемо, що на остаточні підсумки все ще не прийшов час, то хто зна — як прийде він, чи не буде вже запізно, коли помруть і живі свідки, які могли б подати відомості про загибель того чи іншого письменника…

Перше покоління (народжені до 1901)

У книзі «Україна і Росія у світлі культурних взаємин» Петро Голубенко подає список тих фізично ліквідованих письменників першого покоління, дати смерті яких (що безпосередньо чи посередньо була наслідком терору) на кінець 1980-х були більш-менш встановлені:

  1. Василь Бобинський (1898—1939),
  2. Василь Бойко (1892—1938),
  3. Дмитро Бузько (1892—1938),
  4. Кость Буревій (1888—1934),
  5. Петро Ванченко (1897—1937),..::::::::::::::::читати далі


Портал:Українці/box-header Портал:Українці/Українці цього дня/вересень

редагувати
  Це цікаво

«Вели́кі украї́нці» — проєкт українського телебачення 2007—2008 рр., який поєднує у собі ток-шоу з інтерактивним опитуванням телеглядачів, а в міжпрограмний період — усіх громадян України щодо місця й ролі видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів тощо у національній і світовій історії.

Формат створено телекомпанією BBC, в оригіналі має назву 100 Greatest Britons («100 Великих Британців»), ставши не просто новим телешоу, а гучною загальнонаціональною акцією, яку реалізувало телебачення. Успішність проєкту забезпечила велику цікавість до нього інших країн, таких як Франція, Німеччина, США, Канада, Фінляндія, Нідерланди, Португалія, Чехія, Болгарія, Південно-Африканська Республіка тощо. У кожній країні проєкт, так чи інакше, продемонстрував певні особливості суспільства й мислення націй.

Програма виходила в сезоні 2007 — 2008 рр. на телеканалі Інтер у вигляді декількох ток-шоу тривалістю 1,5 — 3 години кожне у недільний прайм-тайм. До того ж у рамках суспільно-політичного проєкту «Свобода Савіка Шустера» (прайм, п'ятниця) анонсуються значущі події в рамках проєкту 

Презентації проєкту «Великі українці» і попередні голосування відбулися в таких містах, як Київ, Львів, Ялта, Харків, Одеса, Донецьк, Сімферополь, Ніжин, Миколаїв, Острог, Чернівці, Кам'янець-Подільський.

Аудиторія, що відібрана за спеціальною соціологічною вибіркою компанією КМІС, представляла все населення України та мала право голосу під час ток-шоу. Підрахунком голосів як у студії, так і під час «народного голосування» опікувалася авторитетна компанія GfK, яка має багаторічний досвід соціологічних і маркетингових досліджень...::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Сайти про українців
редагувати
  Література про українців
редагувати
  Корисні шаблони


редагувати
  Вікіпроєкти

Портал:Українці/box-header Портал:Українці/Українознавчі портали Портал:Українці/box-footer

редагувати
  Братні портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Олег Гаврилюк, Віра Шумська. Учений-енциклопедист з Гримайлова… С. 2.
  2. Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці: Збірник нарисів [текст] — Львів: «Меморіал», 1992. — С. 185