Визволення Херсона — Вікіпедія

Визволення Херсону
(Відхід росіян з Херсону)
Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2022)
Південний театр воєнних дій російсько-української війни
За годинниковою стрілкою зверху зліва:

Дата: Звільнення Херсона:
11 листопада 2022[1]
Відхід росіян з Херсона:
9–11 листопада 2022[1][2]
Місце: Південь України
Результат: Українська перемога

Звільнення Херсона (11 листопада 2022) — відвоювання Збройними силами України (ЗСУ) міста Херсона та інших районів Херсонської області та частини Миколаївської області на правому березі Дніпра, тоді як збройні сили РФ Сили відійшли на лівий берег.[1][3][4][5] Події стали результатом південного контрнаступу України у 2022 році під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.

Передумови[ред. | ред. код]

Докладніше: Російська окупація Миколаївської області, Російська окупація Херсонської області та Контрнаступ ЗСУ на півдні України (2022)

Після вторгнення в Україну 24 лютого російські війська оточили місто Херсон наприкінці лютого та окупували його приблизно 2 березня 2022 року після важких боїв напередодні.[6]

У вересні 2022 року Росія оголосила про анексію області разом із трьома іншими, що було широко засуджено.[7]

9 листопада російський генерал Сергій Суровікін оголосив про відведення військ з Херсона та північного берега Дніпра.[2][8][9] Він стверджував, що таке рішення пояснюється тим, що Херсон і прилеглі населені пункти не можуть бути забезпечені належним чином, а мирним жителям загрожує український обстріл.[10]

Відхід і звільнення[ред. | ред. код]

Наступ Збройних Сил України[ред. | ред. код]

10 листопада з'явилося відео, на якому у Снігурівці майорить український прапор.[11] Українські сили також відновили контроль над селом Киселівка, що за 15 кілометрів на північний захід від Херсона.[12] Того ж дня Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що з 1 жовтня українські війська повернули 41 населений пункт під Херсоном.[13]

За оцінками українських чиновників, до вечора 10 листопада половина російських військових була виведена через Дніпро.[1] Рано вранці 11 листопада було помічено російських піхотинців, які йшли через понтонний міст до східного берега.[1] Українські бронетехнічні засоби та колони наблизилися до самого Херсона, проходячи повз кілька міст, сіл та передмість, де їх зустрічали радісні вигуки та розмахування прапорами цивільних осіб.[1]

Зусилля Російської Федерації щодо виведення[ред. | ред. код]

«Українські солдати тут кажуть, що вони досить повністю розгромили російські війська. Історія свідчить, що росіяни поспішили здаватися. За словами Кремля, відхід був дуже добре організований, але українські солдати тут малюють зовсім іншу картину».

– NOS (15 листопада)[14]

У той час як російські війська відступали через Дніпро, українські війська пішли далі в Херсонську область та прилеглі території.[1] Про це повідомило Міноборони Росії 11 листопада о 5 ранку Московський час (2 години ночі). UTC), що всі солдати (приблизно 30 000) і все військове обладнання були успішно переправлені через річку в порядку впорядкованого відходу.[1][15] Кілька аналітиків і експертів вважали логістично неможливим ідеальне проведення такого масштабного і складного маневру за три дні.[1] Міністр оборони України Олексій Резніков заявив Reuters: «Не так просто вивести ці війська з Херсона за один-два дні. Як мінімум, [буде потрібно] один тиждень, щоб перемістити їх усіх (40 000, за його оцінками).[1][4]

У російських соціальних мережах здавалося, що багато військових були в паніці, намагаючись втекти, а прокремлівські блогери повторювали паніку, припускаючи крах морального духу та матеріально-технічного забезпечення.[1][4] Багато повідомлень від журналістів, українських цивільних осіб і влади, а також окремих російських солдатів свідчать про те, що відхід був досить хаотичним, і багато російських військовослужбовців і техніки залишилися на правому березі.[1] DW повідомляла, що основні частини обладнання, такі як системи протиповітряної оборони, здається, успішно перекинули на інший берег, але це зробить війська, які застрягли на північному боці, уразливими для атак української артилерії та безпілотників.[4] Повідомляється, що групи російських солдатів (деякі з них поранені) були взяті в полон або добровільно здалися наступаючим українським силам.[1] Український чиновник Сергій Хлань заявив, що частина російських військових не змогла залишити Херсон і переодягнулася в цивільне.[1] Один невідомий російський військовий підтвердив, що останнім наказом, який отримав його підрозділ, було «переодягнутися в цивільний одяг і піти як завгодно».[1] Повідомляється, що деякі російські військові потонули, намагаючись перепливти Дніпро.[1] Українська розвідка опублікувала в соцмережі російськомовну заяву, в якій закликала здатися російських військових, які залишилися[1]. Кадри в соціальних мережах свідчать про те, що українські війська захопили кілька російських танків, іншу бронетехніку та ящики з боєприпасами, що суперечить заяві Міноборони Росії про те, що «праворуч [на заході] не залишилося жодної військової техніки чи озброєння.[15]

Вхід ЗСУ в Херсон[ред. | ред. код]

Українські військові в автомобілях в’їжджають у центр Херсона, їх зустрічають радісно мирні жителі (11 листопада)

Збройні сили України увійшли в місто 11 листопада.[16] Того ж дня українські війська звільнили Херсон та решту правобережжя Херсонської області.[15] Існували певні побоювання, що російські сили могли влаштувати пастку, тому ЗСУ просувалися з деякою обережністю.[4] Як і на інших звільнених територіях, прибулі українці виявили міни та мін-пастки, які становили небезпеку як для військових, так і для мирного населення.[2] 11 листопада українські військові працювали над їх розмінуванням, але від таких пристроїв було поранено кількох людей, щонайменше один загинув.[17] Коли ЗСУ рухалися до міста, жодних засідок, схоже, не було підготовлено, і деякі спостерігачі описали безладний відступ як «розгром».[4]

Коли прийшли українські війська, натовпи мирних жителів зібралися, щоб зустріти їх і святкувати визволення.[18] На площі Свободи, цивільні люди скандували «Слава ЗСУ», обіймали солдатів, співали пісні та розмахували українськими прапорами.[1] Одну жінку-військовослужбовця ЗСУ двоє чоловіків підняли на плечі, а потім підкинули в повітря, щоб висловити подяку.[1] Автомобілі виїжджали на вулиці з сигналами, а жителі зривали проросійські агітаційні плакати.[1] Так само в Білозерці, містечку на західній околиці Херсона, жителі зірвали пропагандистські білборди з молодою дівчиною з прапором Російської Федерації, на якій написано: «Росія тут навіки».[15] Херсонці танцювали в темряві навколо багаття під «Червону калину» — українську патріотичну пісню, заборонену російською окупаційною владою дев’ять місяців.[19][20] Після звільнення президент України Володимир Зеленський назвав цей день «історичним».[21]

Наслідки[ред. | ред. код]

Військово-політичний вплив[ред. | ред. код]

Президент України Володимир Зеленський бере участь у піднятті українського прапора під час відвідування звільненого Херсона, 14 листопада 2022 року

Відступаючи, російські війська передали Україні контроль над близько 40% Херсонської області.[15] Втрату Херсона багато хто розцінює як значний удар для Володимира Путіна, який 30 вересня заявив, що Херсон буде «назавжди частиною Росії».[22] 12 листопада окупаційні війська оголосили Генічеськ, портове місто на Азовському морі, «тимчасовою адміністративною столицею Херсонської області».[23] Під час відступу російські солдати винесли з Херсонського Катерининського собору кістки князя XVIII століття Григорія Олександровича Потьомкіна, якого вважали сучасним засновником міста.[24]

Спочатку більшість мешканців міста були в ейфорії, публічно святкували відступ росіян і вітали українські війська як визволителів, тоді як інші були стурбовані майбутнім часом.[25] Херсонець розповів: «Я хочу святкувати, але щось мені підказує, що це ще не кінець. Росіяни не можуть здаватися так легко, не після всього, що сталося. Я боюся зими і переживаю, що місто стане полем битви. Ми будемо на лінії вогню».[26] Військові аналітики заявили про загрозу обстрілу російською артилерією Херсона зі східного берега Дніпра.[25]

14 листопада Зеленський здійснив неоголошений візит до Херсона та звернувся до кількох сотень жителів, сказавши: «Ми крок за кроком йдемо по всій нашій країні... Я щасливий, що ми в Херсоні».[27] NOS описав ситуацію на місці як «свого роду негласне припинення вогню. Що обидві ворогуючі сторони взяли певну перерву і не ведуть інтенсивну стрілянину один в одного».[28] Олександр Дугін, ідеолог рашизму та євразійства, відкрито критикував Володимира Путіна за неспроможність захистити «російські міста», такі як Херсон.[29]

Пошкодження інфраструктури та логістики[ред. | ред. код]

Супутникові знімки Maxar Technologies показали, що під час відходу з Херсона було завдано значної шкоди інфраструктурі, у тому числі зруйновано щонайменше сім мостів, чотири з них через річку Дніпро, протягом 24 годин.[15] Зруйновано два прольоти Антонівського автомобільного мосту; За словами репортера проросійської газети «Комсомольская правда» на місці події, «ймовірно, вони були підірвані під час відведення російського угруповання сил з правого берега на лівий».[15] Вище за течією також була пошкоджена Каховська дамба; станом на 11 листопада українські сили все ще не контролювали дамбу, хоча вони відбили село Тягинка, розташоване за 20 кілометрів на захід.[15]

Велика частина мереж електропостачання, інтернету та водопостачання Херсона вийшла з ладу на той час, коли Україна відновила контроль.[25] 12 листопада президент Зеленський заявив: «Перед тим, як втекти з Херсона, окупанти знищили всю критичну інфраструктуру: зв’язок, воду, тепло, електрику».[30]

В окупованій Херсонській області розташована частина Північно-Кримського каналу, який до окупації Криму Росією забезпечував 85% питної та сільськогосподарської води в Криму.[31] Україна закрила канал у 2014 році одразу після того, як Росія анексувала Крим. Росія відновила водопостачання в березні 2022 року.[32] Відновлення контролю над Херсоном означає, що Україна може знову перекрити воду в Крим.[33]

Демографія[ред. | ред. код]

Зміни під час окупації[ред. | ред. код]

Перед війною в Херсоні проживало близько 300 тис. жителів, але до кінця російської окупації залишилося близько 80 тис.[34] Багато мирних жителів втекли, а деякі були вбиті під час російської окупації.[34] Наприкінці жовтня 2022 року російські військові «евакуювали» щонайменше 70 тисяч мирних жителів Херсона на східний берег Дніпра; Українська влада стверджувала, що ці переселення були примусовими, і називала їх «депортаціями».[35] Після того, як Україна повернула місто, станом на 19 листопада від розривів мін і боєприпасів загинуло близько 25 людей.[34]

Російська мова все ще широко використовувалась для спілкування в місті Херсон через історичні демографічні причини, але через те, що українська мова була заборонена під час російської окупації, і багато цивільних осіб зазнавали поганого поводження та приниження з боку російських солдатів, деякі жителі соромилися розмовляти російською після всього, що сталося.[34] У короткометражному фільмі «Окуповані: родина таємно знімає життя в окупованій Росією Україні» для BBC News місцевий херсонський журналіст Дмитро Бахненко заявив: «Після всього, що сталося в Бучі і чого ми стали свідками, я більше не хочу говорити російською».[36]

Добровільна післяокупаційна евакуація[ред. | ред. код]

Вид на площу Свободи в Херсоні 19 листопада 2022 року

Новий український губернатор Херсонської області з серпня 2022 року Ярослав Янушевич 18 листопада заявив: «[Евакуація мешканців] залежить від того, чи буде світло. Президент дуже чітко сказав, що ми повинні кинути всі ресурси на відновлення електропостачання».[37] Голова Херсонського району Михайло Линецький зазначив, що поки що планів евакуації жителів міста немає, але є великий ризик, що ремонт електроенергії та водопостачання не вдасться завершити в короткий термін, і жителям краще спробувати знайти зимівлю в іншому місці. на дачі: «Як корінний херсонець, я категорично раджу людям на час зимового періоду виїхати з міста в безпечніші місця».[37]

До 21 листопада 2022 року українська влада розпочала заходи щодо сприяння добровільній евакуації херсонців, які бажали перезимувати в іншому місці, поки місто не стане більш безпечним, а віце-прем’єр-міністр Ірина Верещук заявила: «Наразі ми не говоримо про примусову евакуацію. Але навіть у разі добровільної евакуації держава несе відповідальність за транспортування. Людей треба відвезти туди, де вони будуть зимувати».[38]

Операції з розмінування[ред. | ред. код]

Губернатор Миколаївської області Віталій Кім попередив, що на звільнених територіях і в населених пунктах все ще залишається багато мін. Не йдіть туди без причини. Є жертви».[15] Ярослав Янушевич, Херсонський обласний військовий голова, заявив, що були зроблені зусилля для повернення міста до «нормального життя», а поліція закликала внутрішньо переміщених осіб «не поспішати повертатися додому, поки не будуть завершені стабілізаційні заходи», такі як операції з розмінування.[25]

Громадська організація «Українська асоціація саперів» повідомила The Guardian: «Ми поки що не можемо робити прогнози, оскільки процедура розмінування тільки почалася, але потенційно Херсонщина може бути найбільш замінованою областю в країні, і, на жаль, незабаром Україна може посісти перше місце у світі за кількістью постраждалих від мін». Очікувалося, що видалення мін і розтяжок по всій області та решті відвойованих територій України триватиме місяці, якщо не роки.[39]

Реакції[ред. | ред. код]

В культурі[ред. | ред. код]

Після звільнення Херсона в українському інфопросторі відбувся так званий «Кавуновий флешмоб»[44].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Beaumont, Peter; Harding, Luke; Sauer, Pjotr; Koshiw, Isobel (11 листопада 2022). Ukraine troops enter centre of Kherson as Russians retreat in chaos. the Guardian (англ.). Процитовано 12 листопада 2022.
  2. ↑ а б в Kirby, Paul; Gardner, Frank; Bowen, Jeremy (9 листопада 2022). Kherson: Russia to withdraw troops from key Ukrainian city. BBC News (англ.).
  3. ↑ Watch: Ukrainians celebrate liberation as Russia pulls out of Kherson | CNN (англ.), 11 листопада 2022, процитовано 11 листопада 2022
  4. ↑ а б в г д е Ukraine updates: Kherson is 'ours,' says Zelenskyy – DW – 11/11/2022. dw.com (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  5. ↑ а б Kramer, Andrew E.; Santora, Marc (11 листопада 2022). Russia-Ukraine War: Zelensky Hails 'Historic Day' as Ukrainian Troops Enter Kherson. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 12 листопада 2022.
  6. ↑ Terajima, Asami (16 листопада 2022). Kherson chronicle: From quick fall to liberation. The Kyiv Independent. Процитовано 16 листопада 2022.
  7. ↑ Mirovalev, Mansur. Russia's Kherson retreat marks tectonic shift in Ukraine war. Al Jazeera. Процитовано 11 листопада 2022.
  8. ↑ Russia to withdraw troops from key Ukraine city of Kherson. The Independent. 9 листопада 2022.
  9. ↑ Russia 'orders troops' to withdraw from the Ukrainian city of Kherson. euronews. 9 листопада 2022.
  10. ↑ News Wrap: Russian military withdrawing from Kherson in southern Ukraine. PBS News Hour. 9 листопада 2022.
  11. ↑ Ucrania retomó la ciudad de Snihurivka y consolida su contraofensiva en Kherson. infobae. 10 листопада 2022.
  12. ↑ Rainews, Redazione di (10 листопада 2022). Live guerra in Ucraina. La cronaca minuto per minuto, giorno 260. RaiNews.
  13. ↑ Zelenskyy: Good news from southern Ukraine, 41 towns and villages liberated. Yahoo News (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  14. ↑ Wessel de Jong (15 листопада 2022). Na Cherson lijkt doorbraak logisch, 'maar strijd is nog niet voorbij' [After Kherson breakthrough seems obvious, 'but conflict not over yet']. NOS (нід.). Процитовано 15 листопада 2022.
  15. ↑ а б в г д е ж и к Krever, Mick; Chernova, Anna; Rebane, Teele; Mezzofiore, Gianluca; Lister, Tim; Tanno, Sophie (11 листопада 2022). Ukrainian troops sweep into key city of Kherson after Russian forces retreat, dealing blow to Putin. CNN (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  16. ↑ Ukrainian troops enter Kherson city after Russians retreat. Washington Post (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  17. ↑ Michael E. Miller and Anastacia Galouchka (11 листопада 2022). Mines and booby traps pose peril as Ukrainian forces push to Kherson city. Washington Post (англ.). Процитовано 12 листопада 2022.
  18. ↑ Ukrainians celebrate liberation as Russia pulls out of Kherson. CNN (англ.). 11 листопада 2022. Процитовано 11 листопада 2022.
  19. ↑ People in Kherson dance around a fire to celebrate Ukrainian forces entering the city | AFP. AFP News Agency. 12 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  20. ↑ Zelensky proclaims strategic Kherson 'ours', as US hails Ukraine's victory. The Straits Times. 12 листопада 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
  21. ↑ Zelensky hails 'historic day' as Ukraine forces enter Kherson after Russian retreat. The Times of Israel (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  22. ↑ Putin can't escape fallout from Russian retreat in Ukraine. BBC News (en-GB) . Процитовано 11 листопада 2022.
  23. ↑ Occupation 'government' of Kherson region announces temporary relocation of regional capital to Henichesk. Novaya Gazeta Europe. 12 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
  24. ↑ Kramer, Andrew E. (13 листопада 2022). Russia Tried to Absorb a Ukrainian City. It Didn't Work. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 листопада 2022.
  25. ↑ а б в г Robertson, Nic; Woodyatt, Amy; Khadder, Kareem; Nagel, Clayton; Gak, Kosta (12 листопада 2022). No water, power or internet -- only euphoria in newly liberated Kherson | CNN. CNN (англ.). Процитовано 12 листопада 2022.
  26. ↑ Badshah, Nadeem; Belam, Martin; Kearney, Christine (12 листопада 2022). Russia-Ukraine war live: Moscow declares new 'temporary capital' for Kherson region after Ukraine retakes city. the Guardian (англ.). Процитовано 12 листопада 2022.
  27. ↑ Gettleman, Jeffrey (14 листопада 2022). Russia-Ukraine War: Zelensky Visits Kherson After Russian Retreat. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 листопада 2022.
  28. ↑ Wessel de Jong (14 листопада 2022). Zelensky in Cherson: bevrijding mogelijk begin van einde van de oorlog [Zelenskyy in Kherson: liberation possibly beginning of end of the war]. NOS.nl (нід.). Процитовано 14 листопада 2022.
  29. ↑ Russia's retreat from Kherson divides Putin's allies. The Hill (англ.). 13 листопада 2022.
  30. ↑ David Ljunggren (12 листопада 2022). Zelenskiy: Russians destroyed Kherson infrastructure, Donetsk battles are 'hell'. Reuters (англ.). Процитовано 13 листопада 2022.
  31. ↑ Why Putin's retreat from Kherson could be his most humiliating defeat yet. The Conversation (англ.). 10 листопада 2022.
  32. ↑ Ukraine battles for Kherson, gateway to Crimea. Deutsche Welle (англ.). 10 листопада 2022.
  33. ↑ EXPLAINER: How important is a Russian retreat from Kherson?. AP News (англ.). 11 листопада 2022.
  34. ↑ а б в г Arhirova, Hanna (19 листопада 2022). 'We survived': Kherson comes alive after Russian withdrawal. Associated Press. Процитовано 21 листопада 2022.
  35. ↑ Russia ends civilian pull-out before Kherson battle. BBC News. 28 жовтня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
  36. ↑ Dmytro Bahnenko (20 жовтня 2022). Family secretly film life in Russian-occupied Ukraine – BBC News. BBC News. Процитовано 21 листопада 2022.
  37. ↑ а б Isobel Koshiw, Lorenzo Tondo & Artem Mazhulin (18 листопада 2022). 'Biggest challenge of my life': Kherson's leaders toil to turn city around. the Guardian. Процитовано 18 листопада 2022.
  38. ↑ Matthew Mpoke Bigg and Ben Shpigel (21 листопада 2022). Russia-Ukraine War: Ukraine says it will help civilians leave Kherson. The New York Times. Процитовано 21 листопада 2022.
  39. ↑ Lorenzo Tondo & Isobel Koshiw (16 листопада 2022). 'The Russians mined everything': why making Kherson safe could take years. the Guardian. Процитовано 17 листопада 2022. Before the Russians withdrew, Ukrainian authorities had warned that Moscow was trying to turn Kherson into a “city of death”, but now it appears Russian soldiers turned the entire region into a minefield – potentially making it the most mined area in Ukraine and perhaps in the world.
  40. ↑ Reuters (11 листопада 2022). Kremlin says Kherson's status as 'part of Russia' unchanged despite retreat. Reuters (англ.). Процитовано 12 листопада 2022.
  41. ↑ Ukraine war: Biden sees 'real problems' for Russia after Kherson retreat order. BBC News (en-GB) . Процитовано 11 листопада 2022.
  42. ↑ Ukraine war: Russia coming under 'heavy pressure' in Ukraine, NATO chief says. Aljezeera (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  43. ↑ Russian pullout from Ukraine's Kherson region is 'positive' move: Erdogan. TRT World (англ.). Процитовано 11 листопада 2022.
  44. ↑ Мережа в кавунах: українці влаштували яскравий флешмоб після звільнення Херсона. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Визволення_Херсона&oldid=41078613